Відмінності між версіями «Метод штучного базису»
Рядок 41: | Рядок 41: | ||
<center><math>x_{j} \ge 0\,\,\,\,\,(j=1,2,...,n+m).</math></center> | <center><math>x_{j} \ge 0\,\,\,\,\,(j=1,2,...,n+m).</math></center> | ||
+ | |||
+ | |||
+ | область допустимих розв’язків задачі розширилась. | ||
+ | |||
+ | Задача з даною системою обмежень називається розширеноб, або М-задачею | ||
+ | |||
+ | Розв’язок розширеної задачі збігатиметься з розв’язком початкової лише за умови, що всі введені штучні змінні в оптимальному плані задачі будуть виведені з базису, тобто дорівнюватимуть нулеві | ||
+ | |||
+ | Для того, щоб у результаті процедур симплексних перетворень виключалися з базису штучні змінні, потрібно ввести їх у цільову функцію з великими від’ємними коефіцієнтами. | ||
+ | Нехай величина М є достатньо великим за модулем числом. | ||
+ | Цільова функція для задачі максимізації (мінімізації): | ||
+ | |||
+ | <center><math>\max \,F^{\ast }=c_{1} x_{1} +c_{2} x_{2} +...+c_{n} x_{n} -Mx_{n+1} | ||
+ | -...-Mx_{n+m} </math></center> | ||
+ | |||
+ | <center><math>\min \,F^{\ast }=c_{1} x_{1} +c_{2} x_{2} +...+c_{n} x_{n} +Mx_{n+1} | ||
+ | +...+Mx_{n+m} </math></center> |
Версія за 19:45, 28 квітня 2012
Метод штучного базису застосовується в тих випадках коли система обмежень задачі лінійного програмування не містить одиничну матрицю порядку m.
Розглянемо задачу лінійного програмування:
Отримаємо одиничну матрицю додаванням штучних змінних
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): x_{n+i} \ge 0\;\,\,\,(i=\overline {1,m} )
лише в ті рівняння, які не розв’язані відносно базисних змінних.
Нехай штучну змінну введено у кожне рівняння:
область допустимих розв’язків задачі розширилась.
Задача з даною системою обмежень називається розширеноб, або М-задачею
Розв’язок розширеної задачі збігатиметься з розв’язком початкової лише за умови, що всі введені штучні змінні в оптимальному плані задачі будуть виведені з базису, тобто дорівнюватимуть нулеві
Для того, щоб у результаті процедур симплексних перетворень виключалися з базису штучні змінні, потрібно ввести їх у цільову функцію з великими від’ємними коефіцієнтами. Нехай величина М є достатньо великим за модулем числом. Цільова функція для задачі максимізації (мінімізації):