Відмінності між версіями «Дистрибутиви Linux»
| (не показані 23 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | [[ | + | [[Файл:Лін.jpg|thumb|310px]] |
| − | + | === '''Дистрибутив Лінукс''' === | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | == ''' | + | |
Дистрибутив [[Linux|Лінукс]] — це член сімейства Лінукс з Юнікс-подібних операційних систем, що складається з ядра Лінукс, системних бібліотек та інструментів, розроблених проектом GNU та інших програм. Існує величезна кількість різноманітних дистрибутивів Лінукс від повноцінних стільничних та серверних операційних систем до мінімальних середовищ. | Дистрибутив [[Linux|Лінукс]] — це член сімейства Лінукс з Юнікс-подібних операційних систем, що складається з ядра Лінукс, системних бібліотек та інструментів, розроблених проектом GNU та інших програм. Існує величезна кількість різноманітних дистрибутивів Лінукс від повноцінних стільничних та серверних операційних систем до мінімальних середовищ. | ||
Щоб забезпечити Юнікс-подібне середовище дистрибутиви Лінукс містять набір [[Unix|Юнікс]]-подібних інструментів та бібліотек. У повнофункціональних дистрибутивах він як правило береться з проекту [[GPL GNU|GNU]]. Дистрибутиви, орієнтовані на мінімальний розмір, користуються більш компактними альтернативами, наприклад, busybox та uclibc. | Щоб забезпечити Юнікс-подібне середовище дистрибутиви Лінукс містять набір [[Unix|Юнікс]]-подібних інструментів та бібліотек. У повнофункціональних дистрибутивах він як правило береться з проекту [[GPL GNU|GNU]]. Дистрибутиви, орієнтовані на мінімальний розмір, користуються більш компактними альтернативами, наприклад, busybox та uclibc. | ||
| − | ''' | + | ==='''Склад дистрибутиву'''=== |
Типовий дистрибутив, призначений для запуску як офісна чи розважальна система, складається з ядра Лінукс, інструментів та бібліотек проекту [[GPL GNU|GNU]], додаткових програм, документації, графічної системи, віконного менеджера та стільничного середовища. Більшість з включених програм є вільними та(або) програмами з відкритим кодом, що поширюються супровідниками як у двійковій формі, так і у вигляді джерельних текстів, що дає можливість користувачам при потребі самостійно змінювати джерельний код. Частина включених програм, проте, можуть бути власницькими, без доступних джерельних кодів. | Типовий дистрибутив, призначений для запуску як офісна чи розважальна система, складається з ядра Лінукс, інструментів та бібліотек проекту [[GPL GNU|GNU]], додаткових програм, документації, графічної системи, віконного менеджера та стільничного середовища. Більшість з включених програм є вільними та(або) програмами з відкритим кодом, що поширюються супровідниками як у двійковій формі, так і у вигляді джерельних текстів, що дає можливість користувачам при потребі самостійно змінювати джерельний код. Частина включених програм, проте, можуть бути власницькими, без доступних джерельних кодів. | ||
| Рядок 20: | Рядок 12: | ||
Більшість дистрибутивів мають систему встановлення, як і інші сучасні операційні системи; проте є й самозбірні дистрибутиви штибу Gentoo Linux та Лінукс Спочатку (Linux From Scratch), що надають у скомпільованій формі лише ядро, компілятор та встановлювач, котрий компілює всі інші програми під специфічне середовище конкретного користувача. | Більшість дистрибутивів мають систему встановлення, як і інші сучасні операційні системи; проте є й самозбірні дистрибутиви штибу Gentoo Linux та Лінукс Спочатку (Linux From Scratch), що надають у скомпільованій формі лише ядро, компілятор та встановлювач, котрий компілює всі інші програми під специфічне середовище конкретного користувача. | ||
| − | ''' | + | ==='''Керування пакунками'''=== |
Як правило дистрибутив поділений на пакунки. Кожен пакунок містить певну програму чи службу, наприклад бібліотеку для обробки малюнків у форматі PNG, колекцію шрифтів чи веб-оглядач. | Як правило дистрибутив поділений на пакунки. Кожен пакунок містить певну програму чи службу, наприклад бібліотеку для обробки малюнків у форматі PNG, колекцію шрифтів чи веб-оглядач. | ||
| Рядок 26: | Рядок 18: | ||
Пакунок постачається у скомпільованій формі, зрозумілій системі керування пакунками (СКП). Кожен такий пакунок містить окрім власне програми ще й додаткову інформацію - опис, інформацію про версію програми та(або) пакунку, інформацію про залежності. За допомогою цієї інформації СКП може оновлювати пакунок до новішої версії в автоматичному, напівавтоматичному чи ручному режимі. | Пакунок постачається у скомпільованій формі, зрозумілій системі керування пакунками (СКП). Кожен такий пакунок містить окрім власне програми ще й додаткову інформацію - опис, інформацію про версію програми та(або) пакунку, інформацію про залежності. За допомогою цієї інформації СКП може оновлювати пакунок до новішої версії в автоматичному, напівавтоматичному чи ручному режимі. | ||
| − | ''' | + | ==='''Класифікація дистрибутивів'''=== |
В загальному дистрибутиви можуть бути: | В загальному дистрибутиви можуть бути: | ||
| Рядок 32: | Рядок 24: | ||
1) комерційними чи некомерційними; | 1) комерційними чи некомерційними; | ||
| − | 2)розробленими для корпоративного чи домашнього вжитку; | + | 2) розробленими для корпоративного чи домашнього вжитку; |
| + | |||
| + | 3) розробленими для серверів, стільниць чи вбудованих систем; | ||
| + | |||
| + | 4) орієнтованими на звичайних чи досвідчених користувачів; | ||
| + | |||
| + | 5) загального призначення чи вузькоспеціалізовані, наприклад мережеві маршрутизатори, файрволи, кластери; | ||
| + | |||
| + | 6) спроектованими або й навіть сертифікованими для вжитку на специфічних архітектурах та пристроях; | ||
| + | |||
| + | 7) орієнтованими на специфічні групи користувачів, як, наприклад, українізовані дистрибутиви чи дистрибутиви для науковців або митців. | ||
| + | |||
| + | ==='''Основнi дистрибутиви'''=== | ||
| + | |||
| + | ---- | ||
| + | |||
| + | ===='''''Debian'''''==== | ||
| + | |||
| + | ''Debian'' - дистрибутив, що зiбраний величезним співтовариством добровольців. Дебіан має великий вибір пакетів (близько 25 тис.) і підтримує велику кількість платформ.Debian і дистрибутиви, засновані на ньому, використовують формат пакетів.deb і менеджер пакетів dpkg; | ||
| + | |||
| + | * [http://www.debian.org/ Debian] | ||
| + | |||
| + | [[Файл:Debian.png]] | ||
| + | |||
| + | ---- | ||
| + | |||
| + | ===='''''Knoppix'''''==== | ||
| + | |||
| + | ''Knoppix''- дистрибутив на основі Debian, названий по імені Клауса Кноппера; | ||
| + | |||
| + | * [http://www.knopper.net/ Knoppix] | ||
| + | |||
| + | [[Файл:Knoppix2.gif]] | ||
| + | |||
| + | ---- | ||
| + | |||
| + | ===='''''Ubuntu'''''==== | ||
| + | ''Ubuntu'' - дистрибутив, що базується на Debian і перероблений фірмою Canonical Ltd. Використовує власні репозиторії пакетів, які потрібно відрізняти від репозиторіїв Debian; ідея полягає в тому, щоб брати знімки репозиторіїв Debian і надавати багатий можливостями і при цьому стабільний робочий стіл. Існують кілька основних різновидів дистрибутива, які відрізняються набором програм, які встановлюються за умовчанням. | ||
| + | |||
| + | * [http://www.ubuntu.com/ Ubuntu] | ||
| + | |||
| + | [[Файл:Logo.png]] | ||
| + | |||
| + | ---- | ||
| + | |||
| + | ===='''''Груша'''''==== | ||
| + | |||
| + | ''Груша'' - операційна система на базі Linux, яка розробляється українськими розробниками і ставить перед собою завдання створення максимально зручної та дружньої до користувача операційної системи. Попередні версії Grusha Linux були створені на базі Mint та Ubuntu. Починаючи з 2010 року Grusha Linux базується на дистрибутиві Sabayon Linux. | ||
| + | |||
| + | * [http://grusha.org.ua/ Груша] | ||
| + | |||
| + | [[Файл:Grusha.png]] | ||
| + | |||
| + | ---- | ||
| + | |||
| + | ===='''''Fedora'''''==== | ||
| + | |||
| + | ''Fedora'' (колишня Fedora Core) — дистрибутив Linux на основі RPM, котрий розробляється спільнотою Fedora Project, і спонсорується компанією Red Hat. Він прагне бути повноцінною, універсальною операційною системою, до складу якої входить виключно вільне та відкрите програмне забезпечення. | ||
| + | |||
| + | * [http://fedoraproject.org/ Fedora] | ||
| + | |||
| + | [[Файл:87.png]] | ||
| + | |||
| + | ---- | ||
| + | |||
| + | ===='''''Adamantix'''''==== | ||
| + | |||
| + | ''Adamantix'' (також відомий як Trusted Debian) - дистрибутив Linux, заснований на Debian і орієнтований на завдання, що вимагають підвищених заходів безпеки. | ||
| + | |||
| + | * [http://www.adamantix.org/ Adamantix] | ||
| − | + | [[Файл:Adamantix.png]] | |
| − | + | ---- | |
| − | + | ===='''''Mint'''''==== | |
| − | + | ''Mint'' - популярний дистрибутив з різними віконними менеджерами, включаючи GNOME, KDE, XFCE. Клон Ubuntu, особливо до версії 3.0, в якій було зроблено багато нововведень. Готовий до роботи, оскільки містить у собі всі кодеки, підтримку рар'а та інше. | |
| − | + | * [http://linuxmint.com/ Mint] | |
| − | + | [[Файл:Mint.png]] | |
| − | + | ---- | |
| − | ''''' | + | ===='''''Alinux'''''==== |
| + | ''Alinux''- раніше відомий як Peanut Linux. Дистрибутив канадського походження, незалежний нащадок Red Hat, відповідно управління пакетами в нього на базі оборотів в хвилину. | ||
| + | * [http://alinux.tv/ Alinux] | ||
| − | + | [[Файл:Алінукс.png]] | |
| − | + | ---- | |
| − | + | ===='''''ALT Linux'''''==== | |
| − | '' | + | ''ALT Linux'' - це сімейство дистрибутивів Linux, що є окремою гілкою розвитку російськомовного Linux, який випускаються компанією «Альт Линукс» і її партнерами, що грунтуються на розробках російськомовної команди розробників ALT Linux Team. Більшість дистрибутивів Альт Лінукс доступні для вільного скачування. |
| − | + | * [http://www.altlinux.ru/ ALT Linux] | |
| − | + | [[Файл:Альт.png]] | |
| − | + | ---- | |
| − | + | ===='''''aptosid'''''==== | |
| − | ''''' | + | ''aptosid''- це операційна система, призначена для роботи на настільних комп'ютерах, заснована на гілці Debian, яка відома під кодовим ім'ям Sid. До вересня 2010 року aptosid була відома як Sidux. Метою дистрибутива є створення стабільної, простий, сучасної, безкоштовною і відкритої операційної системи. |
| − | + | * [http://aptosid.com/ aptosid] | |
| − | + | [[Файл:Аптосід.png]] | |
| − | + | ---- | |
| − | ''''' | + | ===='''''Ark Linux'''''==== |
| + | |||
| + | ''Ark Linux''- дистрибутив операційної системи Linux, в основних принципах якого лежать простота установки і настройки, можливість користуватися їм без початкових знань про GNU / Linux. | ||
| − | + | * [http://arklinux.org/ Ark Linux] | |
| − | + | [[Файл:Арк.png]] | |
| − | + | ---- | |
| − | ''''' | + | ===='''''Dream Studio'''''==== |
| − | + | ''Dream Studio''- дистрибутив Linux, заснований на Ubuntu. Dream Studio містить додатки, необхідні для створення графіки, відео і музики, наприклад Blender - програма для роботи з 3D графікою, Cinelerra - потужний відео-редактор, Audacity, звуковий редактор і багато інших. Dream Studio можна запустити безпосередньо з DVD або встановити на жорсткий диск або на USB Flash. | |
| − | + | * [http://dream.dickmacinnis.com/ Dream Studio] | |
| − | + | [[Файл:Дрім.png]] | |
| − | + | ---- | |
| − | + | ===='''''Frenzy'''''==== | |
| − | '' | + | ''Frenzy''- на базі операційної системи FreeBSD. Призначений для настройки, перевірки та аналізу комп'ютерних мереж, тестування комп'ютерного апаратного забезпечення та ряду інших завдань. Frenzy повністю русифікована, до її складу входить російськомовна документація по FreeBSD, а також коротка довідка по роботі з системою. |
| − | + | * [http://frenzy.org.ua/ Frenzy] | |
| − | + | [[Файл:93.png]] | |
Поточна версія на 07:18, 26 квітня 2012
Зміст
Дистрибутив Лінукс
Дистрибутив Лінукс — це член сімейства Лінукс з Юнікс-подібних операційних систем, що складається з ядра Лінукс, системних бібліотек та інструментів, розроблених проектом GNU та інших програм. Існує величезна кількість різноманітних дистрибутивів Лінукс від повноцінних стільничних та серверних операційних систем до мінімальних середовищ.
Щоб забезпечити Юнікс-подібне середовище дистрибутиви Лінукс містять набір Юнікс-подібних інструментів та бібліотек. У повнофункціональних дистрибутивах він як правило береться з проекту GNU. Дистрибутиви, орієнтовані на мінімальний розмір, користуються більш компактними альтернативами, наприклад, busybox та uclibc.
Склад дистрибутиву
Типовий дистрибутив, призначений для запуску як офісна чи розважальна система, складається з ядра Лінукс, інструментів та бібліотек проекту GNU, додаткових програм, документації, графічної системи, віконного менеджера та стільничного середовища. Більшість з включених програм є вільними та(або) програмами з відкритим кодом, що поширюються супровідниками як у двійковій формі, так і у вигляді джерельних текстів, що дає можливість користувачам при потребі самостійно змінювати джерельний код. Частина включених програм, проте, можуть бути власницькими, без доступних джерельних кодів.
Більшість дистрибутивів мають систему встановлення, як і інші сучасні операційні системи; проте є й самозбірні дистрибутиви штибу Gentoo Linux та Лінукс Спочатку (Linux From Scratch), що надають у скомпільованій формі лише ядро, компілятор та встановлювач, котрий компілює всі інші програми під специфічне середовище конкретного користувача.
Керування пакунками
Як правило дистрибутив поділений на пакунки. Кожен пакунок містить певну програму чи службу, наприклад бібліотеку для обробки малюнків у форматі PNG, колекцію шрифтів чи веб-оглядач.
Пакунок постачається у скомпільованій формі, зрозумілій системі керування пакунками (СКП). Кожен такий пакунок містить окрім власне програми ще й додаткову інформацію - опис, інформацію про версію програми та(або) пакунку, інформацію про залежності. За допомогою цієї інформації СКП може оновлювати пакунок до новішої версії в автоматичному, напівавтоматичному чи ручному режимі.
Класифікація дистрибутивів
В загальному дистрибутиви можуть бути:
1) комерційними чи некомерційними;
2) розробленими для корпоративного чи домашнього вжитку;
3) розробленими для серверів, стільниць чи вбудованих систем;
4) орієнтованими на звичайних чи досвідчених користувачів;
5) загального призначення чи вузькоспеціалізовані, наприклад мережеві маршрутизатори, файрволи, кластери;
6) спроектованими або й навіть сертифікованими для вжитку на специфічних архітектурах та пристроях;
7) орієнтованими на специфічні групи користувачів, як, наприклад, українізовані дистрибутиви чи дистрибутиви для науковців або митців.
Основнi дистрибутиви
Debian
Debian - дистрибутив, що зiбраний величезним співтовариством добровольців. Дебіан має великий вибір пакетів (близько 25 тис.) і підтримує велику кількість платформ.Debian і дистрибутиви, засновані на ньому, використовують формат пакетів.deb і менеджер пакетів dpkg;
Knoppix
Knoppix- дистрибутив на основі Debian, названий по імені Клауса Кноппера;
Ubuntu
Ubuntu - дистрибутив, що базується на Debian і перероблений фірмою Canonical Ltd. Використовує власні репозиторії пакетів, які потрібно відрізняти від репозиторіїв Debian; ідея полягає в тому, щоб брати знімки репозиторіїв Debian і надавати багатий можливостями і при цьому стабільний робочий стіл. Існують кілька основних різновидів дистрибутива, які відрізняються набором програм, які встановлюються за умовчанням.
Груша
Груша - операційна система на базі Linux, яка розробляється українськими розробниками і ставить перед собою завдання створення максимально зручної та дружньої до користувача операційної системи. Попередні версії Grusha Linux були створені на базі Mint та Ubuntu. Починаючи з 2010 року Grusha Linux базується на дистрибутиві Sabayon Linux.
Fedora
Fedora (колишня Fedora Core) — дистрибутив Linux на основі RPM, котрий розробляється спільнотою Fedora Project, і спонсорується компанією Red Hat. Він прагне бути повноцінною, універсальною операційною системою, до складу якої входить виключно вільне та відкрите програмне забезпечення.
Adamantix
Adamantix (також відомий як Trusted Debian) - дистрибутив Linux, заснований на Debian і орієнтований на завдання, що вимагають підвищених заходів безпеки.
Mint
Mint - популярний дистрибутив з різними віконними менеджерами, включаючи GNOME, KDE, XFCE. Клон Ubuntu, особливо до версії 3.0, в якій було зроблено багато нововведень. Готовий до роботи, оскільки містить у собі всі кодеки, підтримку рар'а та інше.
Alinux
Alinux- раніше відомий як Peanut Linux. Дистрибутив канадського походження, незалежний нащадок Red Hat, відповідно управління пакетами в нього на базі оборотів в хвилину.
ALT Linux
ALT Linux - це сімейство дистрибутивів Linux, що є окремою гілкою розвитку російськомовного Linux, який випускаються компанією «Альт Линукс» і її партнерами, що грунтуються на розробках російськомовної команди розробників ALT Linux Team. Більшість дистрибутивів Альт Лінукс доступні для вільного скачування.
aptosid
aptosid- це операційна система, призначена для роботи на настільних комп'ютерах, заснована на гілці Debian, яка відома під кодовим ім'ям Sid. До вересня 2010 року aptosid була відома як Sidux. Метою дистрибутива є створення стабільної, простий, сучасної, безкоштовною і відкритої операційної системи.
Ark Linux
Ark Linux- дистрибутив операційної системи Linux, в основних принципах якого лежать простота установки і настройки, можливість користуватися їм без початкових знань про GNU / Linux.
Dream Studio
Dream Studio- дистрибутив Linux, заснований на Ubuntu. Dream Studio містить додатки, необхідні для створення графіки, відео і музики, наприклад Blender - програма для роботи з 3D графікою, Cinelerra - потужний відео-редактор, Audacity, звуковий редактор і багато інших. Dream Studio можна запустити безпосередньо з DVD або встановити на жорсткий диск або на USB Flash.
Frenzy
Frenzy- на базі операційної системи FreeBSD. Призначений для настройки, перевірки та аналізу комп'ютерних мереж, тестування комп'ютерного апаратного забезпечення та ряду інших завдань. Frenzy повністю русифікована, до її складу входить російськомовна документація по FreeBSD, а також коротка довідка по роботі з системою.
