Відмінності між версіями «Створення ядра нової системи Лінусом Торвальдом»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Лінус Бенедікт Торвальдс''' (швед. Linus Benedict Torvalds; народився 28 грудня 1969 у Гельсінкі, Фінляндія) — фінський програміст шведського походження, започаткував розробку ядра операційної системи Лінукс, є її головним архітектором.
 
'''Лінус Бенедікт Торвальдс''' (швед. Linus Benedict Torvalds; народився 28 грудня 1969 у Гельсінкі, Фінляндія) — фінський програміст шведського походження, започаткував розробку ядра операційної системи Лінукс, є її головним архітектором.
  
В 1981 у Лео, дідусь Лінуса, математик, познайомив онука з ЕОМ «Commodore VIC-20», що він її використовував для математичних обчислень. Лінус зацікавився програмуванням і прочитав керівництва до машини. Потім він почав читати комп'ютерні журнали і писати власні програми, спочатку на BASIC, а потім на асемблері.
+
Лінус Торвальдс, напевно самий знаменитий програміст у світі, а також один з найбільш знаменитих фінів. Він засновник і координатор релігії ім’я якої Лінукс, течії, яке продовжує революцію в комп’ютерній індустрії вже багато років. Він справді є одним з найбільших легенд комп’ютерного світу.  
  
Зі шкільних років Лінус отримував стипендії за успіхи в математиці. Перша куплена ним ЕОМ — «Sinclair QL», тоді коштувала майже 2000 доларів США.
+
У 1987 Лінус зібрав всі свої накопичення і купив перший власний комп’ютер, Sinclair QL. Це був один з перших 32-бітових комп’ютерів у світі призначених для домашнього використання. Він працював на процесорі Motorola 68008 частотою 7.5 МГц і мав 128 КБ RAM, і це було великим кроком вперед після коммодора Vic 20 подарованим дідусем.
Після закінчення школи Лінус вступив в Університет Гельсінкі на курс інформатики. Навчання було перервано річною службою в армії.
+
  
Значною подією в житті Торвальдса було прочитання ним книги Ендрю Таненбаума «Операційні системи: розробка та реалізація» ('Operating Systems: Design and Implementation','ISBN 0-13-638677-6'). У книзі на прикладі написаної Таненбаум ОС «Minix», представлена структура систем сімейства UNIX. Лінус дуже зацікавився прочитаним. Пізніше він купив новий комп'ютер на базі 386-го процесора і встановив «Minix».
+
Незабаром Лінус знову розчаровується в покупці, тому що операційна система даної моделі прошита в ROM і не підлягає перепрограмуванню без спеціального обладнання. У 1988-му Торвальдс йде по стопах своїх батьків і вступає в стрункі ряди студентів Університету Гельсінкі, головному освітньому закладі Фінляндії.
 +
 
 +
На той час він вже досвідчений програміст, і природно спеціалізується в інформатиці. У 1990-му він відвідує перше заняття з навчання мови програмування C, який він скоро буде використовувати для створення ядра Linux. Далі події розвиваються досить стрімко.
 +
 
 +
На початку 1991-го року він купує інший комп’ютер, з процесором Intel 386 на 33 МГц і 4 МБ пам’яті. Цей процесор був значним проривом в порівнянні з більш ранніми чіпами Інтел і Лінус був у захваті, однак його знову осягає розчарування, коли він стикається з операційною системою, яка йшла зі знову купленим електронним дивом. Вгадали? Це був той самий MS-DOS. На той час ця ОС навіть не була настільки розвиненою, щоб використовувати переваги настільки крутого чіпа Intel 386, і Лінус Торвальдс вирішує, що буде використовувати багато більш потужну і стійку ОС UNIX, до якої він звик ще з університетським комп’ютерів.
 +
 
 +
Таким чином, Торвальдс спробував розжитися версією UNIX для свого нового ПК, і на щастя він не може знайти навіть базової конфігурації UNIX менше ніж за $ 5000. Далі Лінус дивиться в сторону MINIX – маленького клона UNIX, створеного експертом по операційним системам Андрю Таненбаум (Andrew Tanenbaum) в Нідерландах для викладання UNIX студентам університету.
 +
 
 +
Однак, хоч і набагато потужніша, ніж MS-DOS і розроблена, для роботи з процесорами Intel x86, у MINIX все ще були досить серйозні недоліки. Вони включали той факт, що не весь вихідний код був оприлюднений для громадськості, також Minix мав все ж сильно урізаним в порівнянні з Unix функціоналом і працездатністю, і в довершення до всього він не був повністю безкоштовний (хоча його вартість і була в десятки разів нижче будь ОС на ринку того часу). І Торвальдс вирішує створити нову операційну систему з нуля, яка грунтувалася б і на MINIX і на UNIX. Малоймовірно, що він повністю уявляв собі той величезний обсяг роботи, який буде необхідний, і ще менш імовірно, що він уявляв собі ефект, який його рішення буде мати і на його подальше життя і на увесь інший світ.
  
 
Виявивши недоліки в системі, він почав писати власний емулятор терміналу, в якому реалізував перемикання завдань. Потім Лінус додавав в програму все нові і нові функції, завдяки чому вона незабаром стала набувати риси повноцінної операційної системи. Потім він послав нині відоме оголошення в групу новин «Minix»
 
Виявивши недоліки в системі, він почав писати власний емулятор терміналу, в якому реалізував перемикання завдань. Потім Лінус додавав в програму все нові і нові функції, завдяки чому вона незабаром стала набувати риси повноцінної операційної системи. Потім він послав нині відоме оголошення в групу новин «Minix»
Рядок 35: Рядок 42:
 
   AT, тому що це все, що в мене є :-(.
 
   AT, тому що це все, що в мене є :-(.
  
17 вересня 1991 а Лінус виклав вихідний код програми (версії 0.01) для загальнодоступного завантаження. Система відразу ж викликала великий інтерес. Сотні, потім тисячі програмістів стали цікавитися системою (директорію з програмою, за відсутністю кращих варіантів, назвали «Linux») і працювати над її поліпшенням і доповненням. Вона поширювалася і до цього дня поширюється на умовах суспільної ліцензії GNU-GPL.
+
25 серпня 1991-го року, він оголошує про створення нової ОС в конференції MINIX (comp.os.minix)
 
+
Автор «Minix», професор Ендрю Таненбаум, несподівано виступив з різкою критикою дизайну системи:
+
 
+
«Я як і раніше вважаю, що створювати монолітне ядро в 1991 році — фундаментальна помилка. Скажіть спасибі, що ви не мій студент: за такий дизайн я б не поставив високої оцінки :-)»(з листа до Лінуса Торвальдса). Свій пост Таненбаум назвав «Лінукс застарів».
+
 
+
Крім монолітного ядра, Таненбаум критикував «Linux» за відсутність переносимості. Таненбаум пророкував, що процесори 80x86 в недалекому майбутньому зникнуть, поступившись місцем архітектурі RISC.
+
 
+
Критика сильно зачепила Торвальдса. Таненбаум був знаменитим професором, і його думка мала значення. У даному питанні, проте, він помилявся. Лінус Торвальдс наполягав на своїй правоті.
+
 
+
Відкритість ядра, написаного Лінусом, дала можливість використовувати його разом з напрацюваннями (компіляторами GCC, базовими утилітами ОС) GNU, проекту вільного варіанту системи UNIX, що існував з 1983 року (вся ця система часто називається «Linux» , проте правильніше було б називати її «GNU/Linux»). Популярність системи зростала, і пізніше про неї заговорили журналісти в усьому світі. «Лінукс» і Лінус стали відомі.
+
 
+
В даний час лише близько двох відсотків системного ядра «Linux» написано самим Торвальдсом, але за ним залишається рішення про внесення змін до офіційної гілки ядра.
+
 
+
Торвальдс володіє товарним знаком «Linux» і стежить за його використанням[3] за некомерційну організацію «Linux International» і за допомогою користувачів «Linux» у всьому світі
+

Версія за 12:03, 19 квітня 2012

Лінус Бенедікт Торвальдс (швед. Linus Benedict Torvalds; народився 28 грудня 1969 у Гельсінкі, Фінляндія) — фінський програміст шведського походження, започаткував розробку ядра операційної системи Лінукс, є її головним архітектором.

Лінус Торвальдс, напевно самий знаменитий програміст у світі, а також один з найбільш знаменитих фінів. Він засновник і координатор релігії ім’я якої Лінукс, течії, яке продовжує революцію в комп’ютерній індустрії вже багато років. Він справді є одним з найбільших легенд комп’ютерного світу.

У 1987 Лінус зібрав всі свої накопичення і купив перший власний комп’ютер, Sinclair QL. Це був один з перших 32-бітових комп’ютерів у світі призначених для домашнього використання. Він працював на процесорі Motorola 68008 частотою 7.5 МГц і мав 128 КБ RAM, і це було великим кроком вперед після коммодора Vic 20 подарованим дідусем.

Незабаром Лінус знову розчаровується в покупці, тому що операційна система даної моделі прошита в ROM і не підлягає перепрограмуванню без спеціального обладнання. У 1988-му Торвальдс йде по стопах своїх батьків і вступає в стрункі ряди студентів Університету Гельсінкі, головному освітньому закладі Фінляндії.

На той час він вже досвідчений програміст, і природно спеціалізується в інформатиці. У 1990-му він відвідує перше заняття з навчання мови програмування C, який він скоро буде використовувати для створення ядра Linux. Далі події розвиваються досить стрімко.

На початку 1991-го року він купує інший комп’ютер, з процесором Intel 386 на 33 МГц і 4 МБ пам’яті. Цей процесор був значним проривом в порівнянні з більш ранніми чіпами Інтел і Лінус був у захваті, однак його знову осягає розчарування, коли він стикається з операційною системою, яка йшла зі знову купленим електронним дивом. Вгадали? Це був той самий MS-DOS. На той час ця ОС навіть не була настільки розвиненою, щоб використовувати переваги настільки крутого чіпа Intel 386, і Лінус Торвальдс вирішує, що буде використовувати багато більш потужну і стійку ОС UNIX, до якої він звик ще з університетським комп’ютерів.

Таким чином, Торвальдс спробував розжитися версією UNIX для свого нового ПК, і на щастя він не може знайти навіть базової конфігурації UNIX менше ніж за $ 5000. Далі Лінус дивиться в сторону MINIX – маленького клона UNIX, створеного експертом по операційним системам Андрю Таненбаум (Andrew Tanenbaum) в Нідерландах для викладання UNIX студентам університету.

Однак, хоч і набагато потужніша, ніж MS-DOS і розроблена, для роботи з процесорами Intel x86, у MINIX все ще були досить серйозні недоліки. Вони включали той факт, що не весь вихідний код був оприлюднений для громадськості, також Minix мав все ж сильно урізаним в порівнянні з Unix функціоналом і працездатністю, і в довершення до всього він не був повністю безкоштовний (хоча його вартість і була в десятки разів нижче будь ОС на ринку того часу). І Торвальдс вирішує створити нову операційну систему з нуля, яка грунтувалася б і на MINIX і на UNIX. Малоймовірно, що він повністю уявляв собі той величезний обсяг роботи, який буде необхідний, і ще менш імовірно, що він уявляв собі ефект, який його рішення буде мати і на його подальше життя і на увесь інший світ.

Виявивши недоліки в системі, він почав писати власний емулятор терміналу, в якому реалізував перемикання завдань. Потім Лінус додавав в програму все нові і нові функції, завдяки чому вона незабаром стала набувати риси повноцінної операційної системи. Потім він послав нині відоме оголошення в групу новин «Minix»

 From: [email protected] (Лінус Торвальдс Бенедикт)
 Newsgroups: comp.os.minix
 Subject: Що б ви більше всього хотіли побачити в Minix?
 Summary: маленьке опитування щодо моєї нової операційної системи
 Keywords: 386, preferences
 Message-ID: <[email protected]>
 Date: 25 Aug 1991 20:57:08 GMT
 Organization: Університет Гельсінкі
        Привіт, всім, хто користується Minix!
 Я роблю (безкоштовну) операційну систему (це лише хобі, і вона
 не буде великою і професійною як GNU) для клонів 386(486) AT.
 Робота над нею почалася в квітні і скоро буде закінчена. Я б хотів
 отримати відгуки про те, що людям подобається/не подобається в мініксі, бо
 моя ОС на неї схожа (такий же устрій файлової системи
 (з практичних міркувань) серед усього іншого).
 Я вже переніс bash (1.08) і gcc (1.40), і все, здається, працює.
 Мається на увазі, що практичні речі у мене з'являться через кілька
 місяців, і я хотів би дізнатися, яких особливостей хотілося б більшості.
 Будь-які пропозиції приймаються, але я не обіцяю, що реалізую їх :-)
       Лінус ([email protected])
 PS. Так, у неї немає ніякого мініксовского коду, і в неї є багатопотокова
 фс. Вона НЕ переносима (застосовує переривання завдань 386-го, і т. д.), і,
 ймовірно, ніколи не буде підтримувати нічого, крім жорстких дисків
 AT, тому що це все, що в мене є :-(.

25 серпня 1991-го року, він оголошує про створення нової ОС в конференції MINIX (comp.os.minix)