Відмінності між версіями «Tar»

Версія за 10:27, 19 квітня 2012

Архіватор tar

Спочатку tar був розроблений для резервного копіювання на стрічку, звідси та його назва - Tape ARchiver. Але оскільки можливість поміщати велику кількість файлів всередину одного надзвичайно зручно (приміром, для зберігання та передачі груп файлів, наприклад, дистрибутивів), то він набув ширшого поширення.

Синтаксис команди tar:

tar [ОПЦІЇ...] [ФАЙЛ]...

Опції:

 -с, --create -створення нового архіву

 -d, --delete — видалення з архіву (не на магнітних стрічках)

 -r, --append  — додавання файлів в кінець архіву;

 -t, --list — вивід списку вмісту архіву

 -x, --extract — розпакування архіву

 -u, --update — додає до архіву лише більш нові файли

 -f, --file ARCHIVE— використовує файл або пристрій АРХІВ

 -v, --verbose — докладний список оброблюваних файлів

Для файлів, що містять архіви tar, традиційно застосовуються наступні розширення імен файлів:

• архiв tar:

    .tar

• архів tar, зжатий програмою gzip:

   .tar.gz
   .tar.gzip

• архів tar, зжатий програмою bzip2:

   .tar.bz2
   .tar.bzip2

Після архівування одним з цих архівів створиться архів з подвійним розширенням, одне з яких .tar, а друге - розширення відповідного архіву. Створиться так званий tar-ball.

Приклади:

• Створити archive.tar з файлів 111 і 222 і зберегти в домашньому каталозі (за умови, що ви в ньому знаходитесь — ваш архів тут і збегігатиметься. Файли для архівації також мають бути в даному каталозі):

tar -cf archive.tar 111 222

• Щоб переглянути докладний список всих файлів, запаковані в archive.tar потрібно виконати:

tar -tvf archive.tar

• Щоб розпакувати всі файли з .tar, потрібно виконати:

tar -xf archive.tar

• Щоб заархівувати архів archive.tar з допомогою архіватора gzip необхідно:

gzip archive.tar