Відмінності між версіями «Заняття 1»
(Скасування редагування № 62759 користувача Стоян Настя (обговорення)) |
|||
Рядок 14: | Рядок 14: | ||
Львівські батяри виникли на Личакові і Погулянці. Там були для цього ідеальні передумови: Погулянка була центром львівських розваг. Батяри гуртувалися навколо «садочків» – пабів при місцевих пивоварнях. Спочатку (у першій половині ХІХ століття) батяри були хуліганами, гульвісами і кишеньковими злодіями. Згодом вони перестали красти і бешкетувати, натомість всіляко почали висміювати Австро-Угорську імперію. Відома історія, коли батяр, гуляючи площею Ринок, привселюдно заявив, що «має імператора в одному місці». Його одразу ж арештувала жандармерія. Проте батяри найняли йому адвоката, який зумів звести у суді його вину до вказання невірного місця перебування Франца-Йосипа І, за що його засудили на два дні у в'язниці. | Львівські батяри виникли на Личакові і Погулянці. Там були для цього ідеальні передумови: Погулянка була центром львівських розваг. Батяри гуртувалися навколо «садочків» – пабів при місцевих пивоварнях. Спочатку (у першій половині ХІХ століття) батяри були хуліганами, гульвісами і кишеньковими злодіями. Згодом вони перестали красти і бешкетувати, натомість всіляко почали висміювати Австро-Угорську імперію. Відома історія, коли батяр, гуляючи площею Ринок, привселюдно заявив, що «має імператора в одному місці». Його одразу ж арештувала жандармерія. Проте батяри найняли йому адвоката, який зумів звести у суді його вину до вказання невірного місця перебування Франца-Йосипа І, за що його засудили на два дні у в'язниці. | ||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− |
Версія за 11:41, 22 березня 2012
Хíпі.
У 40-х – 50-х роках XX століття в США серед представників «біт-покоління» існував термін хіпстери, що позначав джазових музикантів, а потім і богемну контркультуру, яка формувалася навколо них. Культура хіпі 60-х розвинулася з біт-культури 50-х паралельно з розвитком рок-н-ролу з джазу.
Перше використання слова хіпі зафіксовано в передачі одного з нью-йоркських телеканалів, де цим словом була названа група молодих людей в майках, джинсах і з довгим волоссям, котрі протестували проти в'єтнамської війни. У той час був популярним сленговий вираз tobehip, що означало «бути в курсі».
Початком руху хіпі в США, можна рахувати 1965 рік. Основним принципом субкультури було ненасильство. хіпі носили довге волосся, слухали рок-н-рол, вживали наркотики (головним чином марихуану, а також гашиш і ЛСД), жили в комунах, подорожували автостопом, захоплювалися медитацією, східною містикою і релігіями (головним чином дзен-буддизмом, індуїзмом і даосизмом), багато хто з них був вегетаріанцями. Оскільки хіпі часто вплітали квіти у волосся, роздавали квіти перехожим і вставляли їх в дула зброї поліцейських і солдатів, а також використовували гасло «Flower Power» («сила», або «влада квітів»), їх стали називати «дітьми квітів».
Прихильниками субкультури хіпі були такі відомі, у 60 – 70х роках минулого століття, групи, як The Beatles, The Doors, Led Zeppelin. Серед відомих особистостей СРСР – співачка Ганна Герасимова, філософ і музикант Юрій Морозов, художник Сергій Сольмі.
Не можна обминути увагою таку унікальну субкультуру, як Львівські батя́ри.
Це жителі Львова, авантюристи і гульвіси. Назва «бáтяр» виникла від угорського betyar [bet’jar], що на угорській означає особу, яка має дивні погляди і робить непередбачувані вчинки, гульвісу.
Львівські батяри виникли на Личакові і Погулянці. Там були для цього ідеальні передумови: Погулянка була центром львівських розваг. Батяри гуртувалися навколо «садочків» – пабів при місцевих пивоварнях. Спочатку (у першій половині ХІХ століття) батяри були хуліганами, гульвісами і кишеньковими злодіями. Згодом вони перестали красти і бешкетувати, натомість всіляко почали висміювати Австро-Угорську імперію. Відома історія, коли батяр, гуляючи площею Ринок, привселюдно заявив, що «має імператора в одному місці». Його одразу ж арештувала жандармерія. Проте батяри найняли йому адвоката, який зумів звести у суді його вину до вказання невірного місця перебування Франца-Йосипа І, за що його засудили на два дні у в'язниці.