Відмінності між версіями «Користувач:Ільченко Аліна»
(Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Персональна сторінка}}.) |
(→Мої роботи) |
||
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
| − | + | Ванільки – це субкультура юних, вразливих, романтичних та ніжних дівчаток, вихованих переважно соціальною мережею «контактік», які самі себе вважають «неординарними інтелектуалками та естетами». Любительки кави, дощу, сидіння на підвіконнику з теплою ковдрою, ванільних цигарок та думок «а ньом». Але не тільки через ванільні цигарки і ванільне капучіно вони носять свою горду назву. А ще й через те, що ваніль – це так солодко і ніжно… Крім того, фактично в кожної порядної ванільки ви знайдете на сторінці в «контакті» статус типу «Она живет в своем ванильном мире, где карамельный рай и осенний дождь, напоминающий о нем…». Крім того, справжні ванільки дуже жіночні, тому люблять одягати легенькі сукні з мереживом чи бантами саме ніжно-бежевого, ванільного кольору. | |
| − | + | Відверто кажучи, ванільки як субкультура дуже милі і нікому не шкодять та не заважають. Єдине, що погано – це стало модним (пам’ятаєте, як колись емо чи готи) і внаслідок цього цих, претендуючи на оригінальність дівчаток, стало так багато, що це вже не просто не оригінально, це вже як інкубатор якийсь. До того ж, не думаю, що всі ванільки щирі в своїх переконаннях і принципах. Думаю, що і одяг, і цитати, і кава літрами, і ментолові чи ванільні цигарки, і любов до Лондона чи Нью-Йорка, де вони ніколи не були – це все якраз через оте «модно». | |
Версія за 15:24, 28 лютого 2012
Про себе
......
Мої інтереси
....
Проекти в яких беру участь
В цьому розділі розміщуються посилання на проекти, в яких ви берете участь.
Ванільки – це субкультура юних, вразливих, романтичних та ніжних дівчаток, вихованих переважно соціальною мережею «контактік», які самі себе вважають «неординарними інтелектуалками та естетами». Любительки кави, дощу, сидіння на підвіконнику з теплою ковдрою, ванільних цигарок та думок «а ньом». Але не тільки через ванільні цигарки і ванільне капучіно вони носять свою горду назву. А ще й через те, що ваніль – це так солодко і ніжно… Крім того, фактично в кожної порядної ванільки ви знайдете на сторінці в «контакті» статус типу «Она живет в своем ванильном мире, где карамельный рай и осенний дождь, напоминающий о нем…». Крім того, справжні ванільки дуже жіночні, тому люблять одягати легенькі сукні з мереживом чи бантами саме ніжно-бежевого, ванільного кольору.
Відверто кажучи, ванільки як субкультура дуже милі і нікому не шкодять та не заважають. Єдине, що погано – це стало модним (пам’ятаєте, як колись емо чи готи) і внаслідок цього цих, претендуючи на оригінальність дівчаток, стало так багато, що це вже не просто не оригінально, це вже як інкубатор якийсь. До того ж, не думаю, що всі ванільки щирі в своїх переконаннях і принципах. Думаю, що і одяг, і цитати, і кава літрами, і ментолові чи ванільні цигарки, і любов до Лондона чи Нью-Йорка, де вони ніколи не були – це все якраз через оте «модно».
