Відмінності між версіями «Користувач:Катерина7»

Поточна версія на 13:49, 21 лютого 2012

'Емо (англ. emo: від англ. emotional — емоційний) — молодіжна субкультура, яка утворилась на базі прибічників однойменного музичного жанру. Найпоширеніша субкультура серед підлітків 13-17 років (хоча іноді трапляються й старші прихильники). Головне для представників цієї субкультури - емоції. І вони черпають їх звідусіль - із музики, книг, кіно. Часто в емо-музиці переважає крик («скрім»), плач, вереск.

Серед інших субкультур особливою любов'ю не користуються, особливо хлопчача частина емо. Їх вважають плаксіями і всерйоз практично не сприймають. Носять виключно чорно-рожевий одяг, кеди, часто стрижуть волосся і залишають довгу чілку, що закриває пів-обличчя. Волосся і нігті нерідко фарбують у чорний колір. Хлопці вдягають обтягуючі штанці з низеньким поясом і приталені майки з назвами хеві-метал груп, ремені із заклепками,. Люблять обвішуватися значками з героями американських мультфільмів і фенечками, пірсинг, татуювання, часто носять маленькі тонелі. Мета їхнього одягу — стерти різницю між хлопчиком і дівчинкою. справжній «емо» не палить і не вживає алкоголь і наркотики, не бере участь у безладних статевих зв’язках, не зраджує свої ідеали, про усе це свідчать татуювання у вигляді хреста на руках деяких «емо».

Прихильники емо дуже чутливі, емоційні діти, які виносять протест «сірому, буденному» суспільству. Але, найголовніше, цей протест може бути небезпечним для самих представників цієї субкультури, оскільки носить саморуйнівний характер.

Досліджуючи Інтернет-сайти емо, бачимо пропаганду самопошкодження та самогубства як протест існуючому стану суспільства, як виклик дорослим. Загроза полягає в тому, що дані сайти стають особливо небезпечним для підлітків через їх особливості даного вікового періоду, який характеризується ще несформованим світоглядом, підвищеною вразливістю психіки, надемоційністю, зміною життєвих орієнтацій та значимих для дитини осіб, що призводить до негативного сприйняття світу, усвідомлення та наслідування самогубства як єдиного засобу Історія

«Емо», як субкультура, з’явилася набагато пізніше за панк, корені «емо» народилися разом з першими панк-групами, що почали існувати у кінці 50-х, які раніше називали «гаражним роком». Поступово панк-музика почала розвиватися, перетворюючись на сучасніші різновиди панка і вже у 1985 році уперше прозвучало слово «емо», саме так називали перші емо-панк групи, які з’явилися у Вашингтоні, їх музика дуже відрізнялася від панк сцени того часу: основою їх звучання залишався панк, але вже з елементами вокалу. Тоді зароджувалися перші риси стилю музики «емо» — емоційність і визначеність текстів пісень, певна техніка виконання.

І приблизно тоді ж з’явилося панк рух під назвою «sXe», назва пішла від «straight edge», що перекладається як «чітка грань», представники цього руху не вживали алкоголь і будь-які види наркотиків (у тому числі і тютюн), не вступали у безладні статеві зв’язки, також деякі з них, на знак свідоцтва приналежності до руху, робили татуювання у вигляді хреста на руці оскільки саме хрест на руці раніше малювали охоронці рок-клубів неповнолітнім, щоб тим не продавали сигарети і алкогольні напої під час концертів, пізніше до цього руху долучились і «емокіди». Вважається, що саме тоді світ уперше пережив нашестя «емо».

Останнім часом все частіше доводиться зустрічати на вулицях міста дивних підлітків з довгими чубками, забарвленими в чорний колір, вони легко виділяються з натовпу своїм незвичайним іміджем, який, іноді, викликає здивування у звичайних людей. Волосся, забарвлене в чорний колір, обтягуючі джинси і майки з назвами хеви-метал груп, ремені із заклепками, значки з героями американських мультфільмів, чорні і рожеві кольори одягу, пирсинг, татуювання, – усе це ознаки сучасного «эмокида». моЯк відомо, справжній «эмокид» не палить і не вживає алкоголь і наркотики, не бере участь у безладних статевих зв’язках, не зраджує свої ідеали, про усе це свідчать татуювання у вигляді хреста на руках деяких «эмокидов». Звідки ж прийшла ця незвичайна субкультура? Хоча «эмо», як субкультура, з’явилася набагато пізніше за панка, корені «эмо» народилися разом з першими панк групами, що почали існувати у кінці 50-х, які раніше називали «гаражним роком». Поступово панк музика почала розвиватися, перетворюючись на сучасніші різновиди панка і вже в 1985 році уперше прозвучало слово «эмо», саме так називали перші эмо панк групи, які з’явилися у Вашингтоні, їх музика дуже відрізнялася від панк сцени того часу : основою їх звучання залишався панк, але вже з елементами вокалу. Тоді зароджувалися перші риси стилю музики «эмо» – емоційність і визначеність текстів пісень, певна техніка виконання. І приблизно тоді ж з’явилося панк рух під назвою «sXe», назва пішла від «straight edge», що переводиться як «чітка грань», представники цього руху не вживали алкоголь і будь-які види наркотиків(у тому числі і тютюн), не вступали у безладні статеві зв’язки, також деякі з них, на знак свідоцтва приналежності до руху, робили татуювання у вигляді хреста на руці оскільки саме хрест на руці раніше малювали охоронці рок клубів неповнолітнім, щоб тим не продавали сигарети і алкогольні напої під час концерт, пізніше до це рух прилучився і новоспечений «эмокиды». Вважається, що саме тоді світ уперше пережив нашестя «эмо». Поглиблюючись в історію цієї субкультури, стають зрозумілими такі елементи іміджу эмокидов, як вузькі джинси, заклепки на одязі, темні тони і навіть символіка деяких татуювань, адже усе це – частини іміджу колись популярного панк року. До нашого часу субкультура сильно розвинулася, що проявилося в появі безлічі стилів виконання эмо музики, якщо раніше був тільки эмо панк рок, то зараз є эмокор, эмометал і багато інших, також зміни не могли не торкнутися іміджу эмокидов – до похмурих тонів «Олдскульных эмо» прилучився і рожевий колір. Минуле нашестя «эмо» тривало з середини 80-х до початку 90-х, скільки ж продовжиться нашестя «эмокидов» в наші дні?