Відмінності між версіями «USB,USB2.0,USB3.0,USB1394.Різниця»

Поточна версія на 08:18, 18 січня 2012

USB (англ. Universal Serial Bus, абревіатура читається ю-ес-бі) — укр. універсальна послідовна шина, призначена для з'єднання периферійних пристроїв. Символом USB є чотири геометричні фігури: квадрат, трикутник, велике коло та мале коло.

USB - в розробці специфікації периферійної шини USB брали участь наступні компанії - Compaq, DEC, IBM, Northern Telecom, Intel, Microsoft і NEC. Шина USB була розроблена для полегшення підключення різних периферійних пристроїв до комп'ютера, більш того при фізичному підключенні конфігурування пристрою, що підключається відбувається автоматично. Шина USB дозволяє підключати послідовно понад 127 пристроїв.

USB 1.0 ( Версія представлена в січні 1995 року.) Технічні характеристики: високошвидкісне з'єднання — 12 Мбіт/с максимальна довжина кабелю для високошвидкісного з'єднання — 3 м низькошвидкісне з'єднання — 1,5 Мбіт/с максимальна довжина кабелю для низькошвидкісного з'єднання — 5 м максимальна кількість пристроїв підключення (враховуючи концентратори) — 127 можливість підключення пристроїв з різними швидкостями обміну інформацією напруга живлення для периферійних пристроїв — 5 В максимальний струм споживання на один пристрій — 500 мА.

USB 1.1 (Випущено в вересні 1998.) Виправлені проблеми виявлені у версії 1.0, в основному пов'язані з концентраторами.

USB 2.0 (Версія випущена в квітні 2000 року.) USB 2.0 відрізняється від USB 1.1 лише швидкістю передачі, яка зросла та незначними змінами в протоколі передачі даних для режиму Hi-speed (480 Мбіт/сек). Існує три швидкості роботи пристроїв USB 2.0: Low-speed 10—1500 Кбіт/c (використовується для інтерактивних пристроїв: клавіатури, мишки, джойстики) Full-speed 0,5—12 Мбіт/с (аудіо/відео пристрої) Hi-speed 25—480 Мбіт/с (відео пристрої, пристрої зберігання інформації)

USB 3.0 В листопаді 2008 року робоча група USB 3.0 Promoter Group заявила про завершення робіт над специфікацією нового високошвидкісного інтерфейсу USB 3.0, названого SuperSpeed USB. USB 3.0 є наступним етапом еволюції добре відомою нам всім технології USB. Новий інтерфейс забезпечує максимальну швидкість передачі даних в 10 разів більшу, ніж USB 2.0 (тобто 10 × 480 Мбіт/с = 4,8 Гбіт/с). Друга важлива властивість — покращені показники енергоефективності. Крім того, розробниками заявлена зворотна сумісність USB 3.0 з ранішими версіями USB. Докладніші відомості можна черпнути з опублікованих специфікацій (редакція 1.0)

Стандарт 1394 визначає три можливі частоти передачі сигналів по кабелях: 98,304, 196,608 і 393,216 Мбіт/с, які округлюють до 100, 200 і 400 Мбіт/с. Частоти в стандарті позначаються як S100, S200 і S400 відповідно. У останній затвердженій ревізії стандарту, Р1394-2000, нових швидкостей (S800, S1600 і S3200) ще не з'явилося, і зараз 1394 співіснує з шиною USB, для якої в специфікації USB 2.0 вже визначена швидкість 480 Мбіт/с. Висока швидкість обміну і ізохронні передачі. Шина дозволяє навіть на початковому рівні (S100) передавати одночасний два канали відео (30 кадрів в секунду) широкомовної якості і стерео-аудіосигнал з якістю CD. Багатофункціональність. Шина забезпечує цифровий зв'язок до 63 пристроїв без вживання додаткової апаратури (хабів). Пристрої побутової електроніки - цифрові камкордеры (записуючі відеокамери), камери для відеоконференцій, фотокамери, приймачі кабельного і супутникового телебачення, цифрові відеоплейєри (CD і DVD), акустичні системи, цифрові музичні інструменти, а також периферійні пристрої комп'ютерів (принтери, сканери, пристрої дискової пам'яті) і самі комп'ютери можуть об'єднуватися в єдину мережу.

Основні відомості 1394

Кабель являє собою 2 виті пари - А і B, розпаяні як A до B, а на іншій стороні кабелю як B до A. Також можливий необов'язковий провідник харчування.

Пристрій може мати до 4 портів (роз'ємів). В одній топології може бути до 64 пристроїв. Максимальна довжина шляху в топології - 16. Топологія деревоподібна, замкнуті петлі не допускаються.

При приєднання та від'єднання пристрою відбувається скидання шини, після якого пристрою самостійно вибирають з себе головне, намагаючись звалити це «верховенство» на сусіда. Після визначення головного пристрою стає ясна логічна спрямованість кожного відрізка кабелю - до головного або ж від головного. Після цього можлива роздача номерів пристроїв. Після роздачі номерів можливе виконання звернень до пристроїв.

Під час роздачі номерів по шині йде трафік пакетів, кожен з яких містить в собі кількість портів на пристрої, а також орієнтацію кожного порту - не підключений / до головного / від головного, а також максимальну швидкість кожної зв'язку (2 порту і відрізок кабелю). Контролер 1394 приймає ці пакунки після чого стек драйверів будує карту топології (зв'язків між пристроями) і швидкостей (найгірша швидкість на шляху від контролера до пристрою).

Операції шини діляться на асинхронних і изохроне.

Асинхронні операції - це запис / читання 32-бітного слова, блоку слів, а також атомарні операції. Асинхронні операції використовують 24-бітові адреси в межах кожного пристрою і 16-бітові номери пристроїв (підтримка межшінних мостів). Деякі адреси зарезервовані під найголовніші керуючі регістри пристроїв. Асинхронні операції підтримують двофазне виконання - запит, проміжну відповідь, потім пізніше остаточну відповідь.

Ізохронний операції - це передача пакетів даних у ритмі, строго присвяченому ритму 8 кГц, задається провідним устроєм шини шляхом ініціації транзакцій «запис у регістр поточного часом». Замість адрес в ізохронний трафіку використовуються номери каналів від 0 до 31. Підтверджень не передбачено, ізохронний операції є одностороннє мовлення.

Ізохронний операції вимагає виділення ізохронних ресурсів - номера каналу і смуги пропускання. Це робиться атомарної асинхронної транзакцією на якісь стандартні адреси одного з пристроїв шини, обраного як «менеджер ізохронних ресурсів».

Крім кабельної реалізації шини, в стандарті описана і наплатная (реалізації невідомі).