Відмінності між версіями «Еволюція ОС»
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
Відомо, що комп'ютер був винайдений англійським математиком Чарльзом Бебіджем наприкінці ХVIII ст.. Його аналітична машина" так і не змогла запрацбвати но-справжньому, тому що технології того часу не задовільняли потребам по виготовленню деталей точної механики, які були необхідними для обчислювальної техніки. Відомо також, що цей комп'ютер не мав операційної системи. Розглянемо періоди еволюції ОС. | Відомо, що комп'ютер був винайдений англійським математиком Чарльзом Бебіджем наприкінці ХVIII ст.. Його аналітична машина" так і не змогла запрацбвати но-справжньому, тому що технології того часу не задовільняли потребам по виготовленню деталей точної механики, які були необхідними для обчислювальної техніки. Відомо також, що цей комп'ютер не мав операційної системи. Розглянемо періоди еволюції ОС. | ||
+ | |||
'''І (1945-1955)''' | '''І (1945-1955)''' | ||
Рядок 8: | Рядок 9: | ||
Деякий прогрес у створенні цифрових обчислювальних машин відбувся після після другої світової війни. В середині 40-х років були створені перші лампові обчислювальні пристрої. В той час одна й та сама група людей брала участь і в проектуванні, і експлуатуванні, і в програмуванні обчислювальної машини. Це була скоріш науково-дослідницька робота в області обчислювальної техніки, ніж використання комп'ютерів в якості інструмента для вирішення будь-яких практичних задач з інших прикладних областей. Програмування здійснювалося виключно на машинній мові. Про оперційні системи не було й мови, всі задачі організації обчислювального процеса вирішувалися вручну кожним програмістом з пульта керування. Не було ніякого іншого системного програмного забезпечення, окрім математичних бібліотек і службових програм. | Деякий прогрес у створенні цифрових обчислювальних машин відбувся після після другої світової війни. В середині 40-х років були створені перші лампові обчислювальні пристрої. В той час одна й та сама група людей брала участь і в проектуванні, і експлуатуванні, і в програмуванні обчислювальної машини. Це була скоріш науково-дослідницька робота в області обчислювальної техніки, ніж використання комп'ютерів в якості інструмента для вирішення будь-яких практичних задач з інших прикладних областей. Програмування здійснювалося виключно на машинній мові. Про оперційні системи не було й мови, всі задачі організації обчислювального процеса вирішувалися вручну кожним програмістом з пульта керування. Не було ніякого іншого системного програмного забезпечення, окрім математичних бібліотек і службових програм. | ||
+ | |||
'''ІІ (1955-1960)''' | '''ІІ (1955-1960)''' | ||
Рядок 16: | Рядок 18: | ||
В ці роки з'явилися перші алгоритмічні мови, а отже і перші системні програми - компілятори. Вартість процесорного часу зросла, що вимагало зменшення непродуктивних витрат часу між запусками програм. З'явилися перші системи пакетної обробки, які просто автоматизували запуск однієї програми за іншою, і тим самим збільшували коефіціент завантаження процесора. Системи пакетної обробки стали прообразом сучасних операційних систем, вони стали першими системними програмами, які були призначені для керування обчислювальним процесом. У ході реалізації систем пакетної обробки було розроблено формалізовану мову керування завданнями, за допомогою якої програміст повідомляв системі і оператору, яку роботу він хоче виконати на обчислювальній машині. Сукупність декількох завдань, як правило у вигляді колоди перфокарт, отримала назву пакета завдань. | В ці роки з'явилися перші алгоритмічні мови, а отже і перші системні програми - компілятори. Вартість процесорного часу зросла, що вимагало зменшення непродуктивних витрат часу між запусками програм. З'явилися перші системи пакетної обробки, які просто автоматизували запуск однієї програми за іншою, і тим самим збільшували коефіціент завантаження процесора. Системи пакетної обробки стали прообразом сучасних операційних систем, вони стали першими системними програмами, які були призначені для керування обчислювальним процесом. У ході реалізації систем пакетної обробки було розроблено формалізовану мову керування завданнями, за допомогою якої програміст повідомляв системі і оператору, яку роботу він хоче виконати на обчислювальній машині. Сукупність декількох завдань, як правило у вигляді колоди перфокарт, отримала назву пакета завдань. | ||
+ | |||
'''ІІІ (поч.1960-1980)''' | '''ІІІ (поч.1960-1980)''' | ||
Рядок 23: | Рядок 26: | ||
В цей час в технічній базі відбувся перехід від окремих напівпровідникових елементів типа транзисторів до інтегральних мікросхем, що дало набагато більші можливості новому, третьому поколінню комп'ютерів. | В цей час в технічній базі відбувся перехід від окремих напівпровідникових елементів типа транзисторів до інтегральних мікросхем, що дало набагато більші можливості новому, третьому поколінню комп'ютерів. | ||
Для цього періоду характерним є створення сімейств програмно-сумісних машин. Першим сімейством програмно-сумісних машин, побудованих на інтегральних мікросхемах, є серія машин IBM/360. Побудоване на початку 60-х років це сімейство значно перевершувало машини другого покоління за критерієм ціна/продуктивність. Незабаром ідея програмно-сумісних машин стала загальновизнаною. | Для цього періоду характерним є створення сімейств програмно-сумісних машин. Першим сімейством програмно-сумісних машин, побудованих на інтегральних мікросхемах, є серія машин IBM/360. Побудоване на початку 60-х років це сімейство значно перевершувало машини другого покоління за критерієм ціна/продуктивність. Незабаром ідея програмно-сумісних машин стала загальновизнаною. | ||
+ | |||
'''ІV (1980-тепер.час)''' | '''ІV (1980-тепер.час)''' | ||
ПК. Класичні мнережеві розподілені системи. | ПК. Класичні мнережеві розподілені системи. | ||
+ | |||
1) 1995 - випуск Windows95 (дружній графічний інтерфейс) | 1) 1995 - випуск Windows95 (дружній графічний інтерфейс) | ||
+ | |||
2) Області вичислення | 2) Області вичислення | ||
+ | |||
+ | [[Файл:Windows10s_1982278_3745222.jpg]] | ||
Наступний період в еволюції операційних систем пов'язаний з появою великих інтегральних схем (ВІС). В ці роки відбулося різке зростання ступеня інтеграції і здешевлення мікросхем. Комп'ютер став доступним окремій людині, і наступила ера персональних комп'ютерів. З точки зору архітектури персональні комп'ютери нічим не відрізнялися від класу мінікомп'ютерів типу PDP-11, але ціна у них істотно відрізнялася. Якщо мінікомп'ютер дав можливість мати власну обчислювальну машину відділу підприємства або університету, то персональний комп'ютер зробив це можливим для окремої людини. | Наступний період в еволюції операційних систем пов'язаний з появою великих інтегральних схем (ВІС). В ці роки відбулося різке зростання ступеня інтеграції і здешевлення мікросхем. Комп'ютер став доступним окремій людині, і наступила ера персональних комп'ютерів. З точки зору архітектури персональні комп'ютери нічим не відрізнялися від класу мінікомп'ютерів типу PDP-11, але ціна у них істотно відрізнялася. Якщо мінікомп'ютер дав можливість мати власну обчислювальну машину відділу підприємства або університету, то персональний комп'ютер зробив це можливим для окремої людини. | ||
Рядок 35: | Рядок 43: | ||
'''V (тепер.час)''' | '''V (тепер.час)''' | ||
У планах на майбутнє розробка наступних супер-комп'ютерів: | У планах на майбутнє розробка наступних супер-комп'ютерів: | ||
+ | |||
-квантовий комп'ютер; | -квантовий комп'ютер; | ||
+ | |||
-оптичний комп'ютер; | -оптичний комп'ютер; | ||
+ | |||
-нейронний комп'ютер; | -нейронний комп'ютер; | ||
+ | |||
-"живий" комп'ютер. | -"живий" комп'ютер. |
Версія за 13:31, 12 січня 2012
Історрія еволюції обчислювальних систем
Відомо, що комп'ютер був винайдений англійським математиком Чарльзом Бебіджем наприкінці ХVIII ст.. Його аналітична машина" так і не змогла запрацбвати но-справжньому, тому що технології того часу не задовільняли потребам по виготовленню деталей точної механики, які були необхідними для обчислювальної техніки. Відомо також, що цей комп'ютер не мав операційної системи. Розглянемо періоди еволюції ОС.
І (1945-1955)
Лампові машини. ОС відсутні. Програмування виключно на машинній мові.
Програмування за допомогою перемикачів.
Деякий прогрес у створенні цифрових обчислювальних машин відбувся після після другої світової війни. В середині 40-х років були створені перші лампові обчислювальні пристрої. В той час одна й та сама група людей брала участь і в проектуванні, і експлуатуванні, і в програмуванні обчислювальної машини. Це була скоріш науково-дослідницька робота в області обчислювальної техніки, ніж використання комп'ютерів в якості інструмента для вирішення будь-яких практичних задач з інших прикладних областей. Програмування здійснювалося виключно на машинній мові. Про оперційні системи не було й мови, всі задачі організації обчислювального процеса вирішувалися вручну кожним програмістом з пульта керування. Не було ніякого іншого системного програмного забезпечення, окрім математичних бібліотек і службових програм.
ІІ (1955-1960)
Комп'ютери на основі торанзисторів. Пакетні ОС (програма записується на пакет перфокарт).
Починають продаватися ЕОМ.
З середини 50-х років почався новий період в розвитку обчислювальної техніки, пов'язаний з появою нової технічної бази - напівпровідникових елементів. Комп'ютери другого покоління стали більш надійними, тепер вони могли безперервно працювати настільки довго, що на них можна було покласти виконання дійсно практично важливих завдань. Саме в цей період відбулося розподілення персоналу на програмістів та операторів, розробників обчислювальних машин та експлуатаційників.
В ці роки з'явилися перші алгоритмічні мови, а отже і перші системні програми - компілятори. Вартість процесорного часу зросла, що вимагало зменшення непродуктивних витрат часу між запусками програм. З'явилися перші системи пакетної обробки, які просто автоматизували запуск однієї програми за іншою, і тим самим збільшували коефіціент завантаження процесора. Системи пакетної обробки стали прообразом сучасних операційних систем, вони стали першими системними програмами, які були призначені для керування обчислювальним процесом. У ході реалізації систем пакетної обробки було розроблено формалізовану мову керування завданнями, за допомогою якої програміст повідомляв системі і оператору, яку роботу він хоче виконати на обчислювальній машині. Сукупність декількох завдань, як правило у вигляді колоди перфокарт, отримала назву пакета завдань.
ІІІ (поч.1960-1980)
Комп'ютери на основі інтегральних мікросхем, перші багатозадачні ОС. З'являються МейнФрейми.
Робота он-лайн та офф-лайн. Техніка підкачки СВАП. Мультипрограмування (декілька задач). Перепини.
В цей час в технічній базі відбувся перехід від окремих напівпровідникових елементів типа транзисторів до інтегральних мікросхем, що дало набагато більші можливості новому, третьому поколінню комп'ютерів. Для цього періоду характерним є створення сімейств програмно-сумісних машин. Першим сімейством програмно-сумісних машин, побудованих на інтегральних мікросхемах, є серія машин IBM/360. Побудоване на початку 60-х років це сімейство значно перевершувало машини другого покоління за критерієм ціна/продуктивність. Незабаром ідея програмно-сумісних машин стала загальновизнаною.
ІV (1980-тепер.час)
ПК. Класичні мнережеві розподілені системи.
1) 1995 - випуск Windows95 (дружній графічний інтерфейс)
2) Області вичислення
Наступний період в еволюції операційних систем пов'язаний з появою великих інтегральних схем (ВІС). В ці роки відбулося різке зростання ступеня інтеграції і здешевлення мікросхем. Комп'ютер став доступним окремій людині, і наступила ера персональних комп'ютерів. З точки зору архітектури персональні комп'ютери нічим не відрізнялися від класу мінікомп'ютерів типу PDP-11, але ціна у них істотно відрізнялася. Якщо мінікомп'ютер дав можливість мати власну обчислювальну машину відділу підприємства або університету, то персональний комп'ютер зробив це можливим для окремої людини.
Комп'ютери стали широко використовуватися неспеціалістами, що потребувало розробки "дружнього" програмного забезпечення, це поклало кінець кастовості програмістів.
V (тепер.час) У планах на майбутнє розробка наступних супер-комп'ютерів:
-квантовий комп'ютер;
-оптичний комп'ютер;
-нейронний комп'ютер;
-"живий" комп'ютер.