Відмінності між версіями «Постійна і динамічна комутація»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показано одну проміжну версію цього учасника)
Рядок 22: Рядок 22:
 
Деякі типи мереж підтримують обидва режими роботи. Наприклад, мережі X.25 і ATM можуть надавати користувачу можливість динамічно зв'язатися з будь-яким іншим користувачем мережі й у той же час відправляти дані по постійному з'єднанню певному абонентові.
 
Деякі типи мереж підтримують обидва режими роботи. Наприклад, мережі X.25 і ATM можуть надавати користувачу можливість динамічно зв'язатися з будь-яким іншим користувачем мережі й у той же час відправляти дані по постійному з'єднанню певному абонентові.
  
Пропускна здатність мереж з комутацією пакетів
 
  
Однією з відмінностей методу комутації пакетів від методу комутації каналів є невизначеність пропускної здатності з'єднання між двома абонентами. У разі комутації каналів після утворення складеного каналу; пропускна здатність мережі при передачі даних між кінцевими вузлами відома - це пропускна здатність - каналу. Дані після затримки, пов'язаної з встановленням каналу, починають передаватися на максимальній для каналу швидкості . Час передачі повідомлення в мережі з комутацією каналів Тк.к. дорівнює сумі затримки поширення сигналу по лінії зв'язку і затримки передачі повідомлення. Затримка поширення сигналу залежить від швидкості поширення електромагнітних хвиль у конкретній фізичній середовищі, яка коливається від 0,6 до 0,9 швидкості світла у вакуумі. Час передачі повідомлення дорівнює V / C, де V - обсяг повідомлення в бітах, а C - пропускна здатність - каналу в бітах в секунду.
 
  
У мережі з комутацією пакетів картина зовсім інша.
 
 
[[МЕТОДИ КОМУТАЦІЇ]]
 
[[МЕТОДИ КОМУТАЦІЇ]]

Поточна версія на 19:59, 29 грудня 2011

Як мережі з комутацією пакетів, так і мережі з комутацією каналів можна розділити на два класи:

  1. мережі з динамічною комутацією;
  2. мережі з постійною комутацією.

У мережах з динамічною комутацією:

дозволяється встановлювати з'єднання з ініціативи користувача мережі; комутація виконується тільки на час сеансу зв'язку, а потім (з ініціативи одного з користувачів) розривається; в загальному випадку користувач мережі може з'єднатися з будь-яким іншим користувачем мережі; час з'єднання між парою користувачів при динамічній комутації складає від декількох секунд до декількох годин і завершується після виконання певної роботи - передачі файлу, перегляду сторінки тексту або зображення і т.п. Прикладами мереж, що підтримують режим динамічної комутації, є телефонні мережі загального користування, локальні мережі, мережі TCP / IP.

Мережа, що працює в режимі постійної комутації:

дозволяє парі користувачів замовити з'єднання на тривалий період часу; з'єднання встановлюється не користувачами, а персоналом, обслуговуючим мережу; період, на який встановлюється постійна комутація, складає зазвичай декілька місяців; режим постійної (permanent) комутації в мережах з комутацією каналів часто називається сервісом виділених (dedicated) чи орендованих (leased) каналів; в тому випадку, коли постійне з'єднання через мережу комутаторів встановлюється за допомогою автоматичних процедур, ініційованих обслуговуючим персоналом, його часто називають полупостоянная (semi-permanent) з'єднанням, на відміну від режиму ручного конфігурування кожного комутатора. Найбільш популярними мережами, що працюють в режимі постійної комутації, сьогодні є мережі технології SDH, на основі яких будуються виділені канали зв'язку з пропускною здатністю в декілька гігабіт на секунду.

Деякі типи мереж підтримують обидва режими роботи. Наприклад, мережі X.25 і ATM можуть надавати користувачу можливість динамічно зв'язатися з будь-яким іншим користувачем мережі й у той же час відправляти дані по постійному з'єднанню певному абонентові.


МЕТОДИ КОМУТАЦІЇ