Відмінності між версіями «1967 рік. Винайдення дискети»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показані 3 проміжні версії цього учасника)
Рядок 3: Рядок 3:
 
[[Файл:px-Floppy_disk_internal_diagram.svg.png|200px|thumb|right|Пристрій дискети 3 ½ «: 1 — заглушка» захист від запису "; 2 — основа диска з отворами для приводить механізму; 3 — захисна шторка відкритої області корпусу; 4 — пластиковий корпус дискети ; 5 — протипиловий серветка; 6 — магнітний диск; 7 — область запису.]]
 
[[Файл:px-Floppy_disk_internal_diagram.svg.png|200px|thumb|right|Пристрій дискети 3 ½ «: 1 — заглушка» захист від запису "; 2 — основа диска з отворами для приводить механізму; 3 — захисна шторка відкритої області корпусу; 4 — пластиковий корпус дискети ; 5 — протипиловий серветка; 6 — магнітний диск; 7 — область запису.]]
 
Дискета (floppy disk) — портативний носій інформації, який використовується для багаторазового запису та зберігання даних, що представляє собою поміщений в захисний пластиковий корпус (диск діаметром 3½" має більш жорсткий футляр, ніж диск діаметром 5¼") гнучкий магнітний диск, покритий феромагнітним шаром.
 
Дискета (floppy disk) — портативний носій інформації, який використовується для багаторазового запису та зберігання даних, що представляє собою поміщений в захисний пластиковий корпус (диск діаметром 3½" має більш жорсткий футляр, ніж диск діаметром 5¼") гнучкий магнітний диск, покритий феромагнітним шаром.
Історія
+
У радянських розробках існував термін «гнучкий магнітний диск» і відповідна абревіатура - ГМД. Пристрій для роботи з ГМД відповідно називаєтьсяНГМД(дисковод гнучких дисків, флопі-дисковод) — «накопичувач на гнучких магнітних дисках»), а контролер пристрою — КНГМД.
  
    1967 — Алан Шугарт очолював команду, яка розробляла дисководи в лабораторії фірми IBM, де були створені накопичувачі на гнучких дисках. Девід Нобль (англ. David Noble), один із старших інженерів, що працюють під його керівництвом, запропонував гнучкий диск (прообраз дискети діаметром 8") і захисний кожух з тканинною прокладкою.
+
Дискети звичайно мають функцію захисту від запису, за допомогою якої можна надати доступ до даних тільки в режимі читання. Дискети були масово поширені з 1970-х і до кінця 1990-х років, поступившись більш ємним CD і зручним флеш-накопичувачам.
    1971 — фірмою IBM була представлена перша дискета діаметром в 8" (200 мм) з відповідним дисководом.
+
 
    1973 — Алан Шугарт засновує власну фірму Shugart Associates.
+
Проміжним варіантом між ними й традиційним дискетами є більш сучасні НГМД та жорсткі диски, що використовують картриджі — Iomega Zip, Iomega Jaz; а також магнітооптичні носії (МО) LS-120 та інші, в яких комбінувався лазер (який використовується для розігріву ділянки поверхні диска) і магнітна голівка (для запису і зчитування інформації з поверхні диска). Такі змінні носії також називають дискетами. Випускалися 3 ½ «односторонні носії ємністю від 128 Мб до 1,3 Гб і 5» двосторонні ємністю від 600 Мб до 5,2 Гб.
    1976 — Фініс Коннер (англ. Finis Conner) запросив Алана Шугарта взяти участь в розробці і випуску дисководів з жорсткими дисками діаметром 5¼", в результаті чого фірма Shugart Associates, розробивши контролер і оригінальний інтерфейс Shugart Associates SA-400, випустила дисковод для мініатюрних (mini-floppy) гнучких дисків на 5¼", «який, швидко витіснивши дисководи для дисків 8"», став популярним в персональних комп'ютерах. Компанія Shugart Associates також створила інтерфейс Shugart Associates System Interface (SASI), який після формального схвалення комітетом ANSI в 1986 рік у був перейменований в Small Computer System Interface (SCSI).
+
 
    1981 — Sony виводить на ринок дискету діаметром 3½" (90 мм). У першій версії (DD) обсяг становить 720 кілобайт (9 секторів). У 1984 рік у фірма Hewlett-Packard вперше використала цей накопичувач у своєму комп'ютері HP-150. Пізня версія (HD) має обсяг 1440 кілобайт або 1,40 мегабайт (18 секторів).
+
Переваги МО-дисководів і носіїв:
    1984 рік — фірма Apple стала використовувати накопичувачі 3½" в комп'ютерах Macintosh
+
 
    1987 рік — 3 ½ "HD накопичувач з'явився в комп'ютерних системах PS / 2 фірми IBM і стає стандартом для масових ПК.
+
МО-диски допускають до 10 млн циклів стирання-запису,
    1987 рік — офіційно представлені розроблені в 1980-х роках фірмою Toshiba Corporation дисководи надвисокої щільності (англ. Extra High Density, ED) носієм для яких служила дискета ємністю 2880 кілобайт або 2,88 мегабайт (36 секторів).
+
Швидкість обертання становить 3 000-3 600 об/хв, що забезпечує багато більшу швидкість передачі даних, швидкість запису практично дорівнює швидкості читання і досягає декількох мегабайт на секунду,
 +
МО-носій повністю розміщений всередині захисного пластикового корпусу, що забезпечує його краще збереження,
 +
Існують багато інтерфейсів для підключення до всіх масово поширених шин — IDE, LPT, USB, SCSI.
 +
 
 +
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%B5%D1%82%D0%B0 WIKI]
 +
 
 +
[http://www.neumeka.ru/disketa.html Навіщо треба нам дискета?]

Поточна версія на 20:17, 28 грудня 2011

Пристрій дискети 3 ½ «: 1 — заглушка» захист від запису "; 2 — основа диска з отворами для приводить механізму; 3 — захисна шторка відкритої області корпусу; 4 — пластиковий корпус дискети ; 5 — протипиловий серветка; 6 — магнітний диск; 7 — область запису.
Пристрій дискети 3 ½ «: 1 — заглушка» захист від запису "; 2 — основа диска з отворами для приводить механізму; 3 — захисна шторка відкритої області корпусу; 4 — пластиковий корпус дискети ; 5 — протипиловий серветка; 6 — магнітний диск; 7 — область запису.

Дискета (floppy disk) — портативний носій інформації, який використовується для багаторазового запису та зберігання даних, що представляє собою поміщений в захисний пластиковий корпус (диск діаметром 3½" має більш жорсткий футляр, ніж диск діаметром 5¼") гнучкий магнітний диск, покритий феромагнітним шаром. У радянських розробках існував термін «гнучкий магнітний диск» і відповідна абревіатура - ГМД. Пристрій для роботи з ГМД відповідно називаєтьсяНГМД(дисковод гнучких дисків, флопі-дисковод) — «накопичувач на гнучких магнітних дисках»), а контролер пристрою — КНГМД.

Дискети звичайно мають функцію захисту від запису, за допомогою якої можна надати доступ до даних тільки в режимі читання. Дискети були масово поширені з 1970-х і до кінця 1990-х років, поступившись більш ємним CD і зручним флеш-накопичувачам.

Проміжним варіантом між ними й традиційним дискетами є більш сучасні НГМД та жорсткі диски, що використовують картриджі — Iomega Zip, Iomega Jaz; а також магнітооптичні носії (МО) LS-120 та інші, в яких комбінувався лазер (який використовується для розігріву ділянки поверхні диска) і магнітна голівка (для запису і зчитування інформації з поверхні диска). Такі змінні носії також називають дискетами. Випускалися 3 ½ «односторонні носії ємністю від 128 Мб до 1,3 Гб і 5» двосторонні ємністю від 600 Мб до 5,2 Гб.

Переваги МО-дисководів і носіїв:

МО-диски допускають до 10 млн циклів стирання-запису, Швидкість обертання становить 3 000-3 600 об/хв, що забезпечує багато більшу швидкість передачі даних, швидкість запису практично дорівнює швидкості читання і досягає декількох мегабайт на секунду, МО-носій повністю розміщений всередині захисного пластикового корпусу, що забезпечує його краще збереження, Існують багато інтерфейсів для підключення до всіх масово поширених шин — IDE, LPT, USB, SCSI.

WIKI

Навіщо треба нам дискета?