Відмінності між версіями «Технологія DSL»

Версія за 23:07, 11 листопада 2008

Технологія DSL

Скорочення DSL розшифровується як Digital Subscriber Line (цифрова абонентська лінія). DSL є досить новою технологією, що дозволяє значно розширити смугу пропущення старих мідних телефонних ліній, що з'єднують телефонні станції з абонентами. Будь-який абонент, що користується звичайним телефонним зв'язком, має можливість за допомогою технології DSL значно збільшити швидкість свого з'єднання, наприклад, з мережею Інтернет. Варто пам'ятати, що для організації лінії DSL використаються саме існуючі телефонні лінії; дана технологія тим і гарна, що не вимагає прокладання додаткових телефонних кабелів. У результаті ви одержуєте цілодобовий доступ у мережу Інтернет зі збереженням нормальної роботи звичайного телефонного зв'язку. Ніхто з ваших друзів більше не поскаржиться, що годинниками не може до вас додзвонитися. Завдяки різноманіттю технологій DSL користувач може вибрати підходящу саме йому швидкість передачі даних - від 32 Кбіт/с до більш ніж 50 Мбіт/с. Дані технології дозволяють використання звичайної телефонної лінії для таких широкополосних систем, як відео по запиту або дистанційне навчання. Сучасні технології DSL приносять можливість організації високошвидкісного доступу в Інтернет у кожен будинок або на кожне підприємство середнього й малого бізнесу, перетворюючи звичайні телефонні кабелі у високошвидкісні цифрові канали. Причому швидкість передачі даних залежить тільки від якості й довжини лінії, що з'єднують користувача й провайдера. При цьому провайдери звичайно дають можливість користувачеві самому вибрати швидкість передачі, найбільш відповідну його індивідуальним потребам.

Як працює DSL

Телефонний апарат, установлений у вас удома або в офісі, з'єднується з устаткуванням телефонної станції за допомогою витої пари мідних проводів. Традиційний телефонний зв'язок призначений для звичайних телефонних розмов з іншими абонентами телефонної мережі. При цьому по мережі передаються аналогові сигнали. Телефонний апарат сприймає акустичні коливання (які є природним аналоговим сигналом) і перетворить їх в електричний сигнал, амплітуда й частота якого постійно змінюється. Тому що вся робота телефонної мережі побудована на передачі аналогових сигналів, простіше всього, звичайно ж, використати для передачі інформації між абонентами або абонентом і провайдером саме такий метод. Саме тому вам довелося прикупити на додаток до вашого комп'ютера ще й модем, що дозволяє демодулювати аналоговий сигнал і перетворити його в послідовність нулів й одиниць цифрової інформації, яку сприймає комп'ютер. При передачі аналогових сигналів використовується тільки невелика частина пропускної смуги витої пари мідних телефонних проводів; при цьому максимальна швидкість передачі, що може бути досягнута за допомогою звичайного модему, становить близько 56 Кбіт/с. DSL являє собою технологію, що виключає необхідність перетворення сигналу з аналогової форми в цифрову форму й навпаки. Цифрові дані передаються на ваш комп'ютер саме як цифрові дані, що дозволяє використати набагато більше широку смугу частот телефонної лінії. При цьому існує можливість одночасно використовувати й аналоговий телефонний зв'язок, і цифрову високошвидкісну передачу даних по одній і тій же лінії, розділяючи спектри цих сигналів.

Загальні аспекти технологій DSL

Всі технології DSL (ISDN, HDSL, SDSL , ADSL, VDSL й S H DSL) розроблені для забезпечення високошвидкісної передачі даних по телефонних лініях, споконвічно призначеним для здійснення голосового зв'язку в спектрі частот 300 Гц - 3,4 кгц. В якості попередньої міри, призначеної забезпечити нормальну роботу технологій DSL, з використовуваних для високошвидкісної передачі даних телефонних ліній повинні бути вилучені пупиновские котушки. Такі котушки встановлювалися на деяких мережах через певну відстань і дозволяли підвищити якість телефонного зв'язку по довгих лініях. Розвиток технологій цифрової обробки сигналу (DSP) у сполученні з новітніми алгоритмами й технологіями кодування дозволили підняти інформаційну ємність мереж доступу до небаченої раніше висоти. Ширина використовуваної смуги частот збільшилася на два порядки за останнє десятиліття: від приблизно 100 кгц для вузькополосной ISDN до більш ніж 10 Мгц для VDSL. Більшість стандартів DSL-модемів трактують модем DSL як «насос для перекачування бітів», основне завдання якого полягає у швидкій і надійній передачі даних між трансиверами, установленими на обох кінцях лінії, по спеціальному середовищу, що містить у собі певні параметри лінії й моделі шумів. Параметри лінії й моделі шумів розроблені спеціально для того, щоб відбивати певні умови, з якими модему прийде «зштовхнутися» на реальній мережі доступу. Можливі погіршення роботи, які визначені в стандартах DSL-модемів, приводять до вказівки певного відношення сигнал-шум, відстані і ймовірної швидкості передачі даних. Якщо говорити коротко, DSL-модеми розроблені таким чином, що забезпечують досягнення коефіцієнта бітових помилок (BER) не більше 107 при певних у відповідних стандартах умовах тестування. Мережа доступу являє собою середовище із зовнішніми впливами, і більшість стандартів фізичного рівня для DSL-модемів включають всі або деякі з наведених нижче основних вимог, покликаних забезпечити надійну передачу даних і взаємодію між устаткуванням різних виробників.

• Тестування абонентських ліній - визначення складу й топології (для забезпечення достатньої глибини впровадження технології).

• Перехресні перешкоди й запас по завадостійкості в сталому режимі (допустимість взаємодії з іншими лініями DSL в одному багатопарному кабелі).

• Швидкості передачі даних (лінійна й тільки корисне навантаження).

• Запас по стійкості до імпульсних перешкод і шумів через перехідні процеси (допустимість шумових викидів, наприклад, при подачі викличного дзвінка).

• Обмеження спектральної щільності потужності передавача (для забезпечення спектральної сумісності й мінімізації небажаних випромінювань у радіочастотній області спектра).

• Втрати на відбиття (для забезпечення гарного узгодження лінії й передачі потужності сигналу).

• Симетрія лінійного інтерфейсу (для запобігання проблем, пов'язаних з електромагнітною сумісністю).

• Циклова синхронізація й скремблювання даних (для запобігання цикло-стаціонарного ефекту, наприклад, лінійчатого спектра).

• Час очікування (для мінімізації затримки, наприклад, при передачі голосового трафіка).

• Тремтіння й зсув (для мінімізації втрати даних).

• Протоколи запуску (підтвердження встановлення зв'язку).

• Тимчасові обмеження гарячого/холодного запуску (час, необхідне для синхронізації й досягнення стану надійної передачі - для мінімізації часу неготовності лінії).

• Лінійне кодування (для досягнення ефективного співвідношення біт/з до Гц).

• Режим одночасної двосторонньої передачі (тобто синхронізація, частота, ехоподавлення).

• корекція, Що Попереджає, помилок (для автоматичної корекції помилок передачі на фізичному рівні, без підвищення навантаження, пов'язаної з повторною передачею даних, на протоколи більше високого рівня).

• Вкладені операції й обслуговування (для передачі інформації, пов'язаної з обслуговуванням, наприклад, якості обслуговування).