Відмінності між версіями «Механічний етап»
Матеріал з Вікі ЦДУ
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[category: Історія інформатики]] | [[category: Історія інформатики]] | ||
=== Механічні обчислювальні пристрої === | === Механічні обчислювальні пристрої === | ||
| − | * | + | * 87 рік до н.е. — в [[Греція|Греції]] був виготовлений «[[антикітерський механізм]]» — механічний пристрій на базі [[Зубчаста передача|зубчастих передач]], що являє собою спеціалізований [[астрономія|астрономічний]] обчислювач. |
| − | * | + | * 1492 рік — [[Леонардо да Вінчі]] в одному зі своїх щоденників малює ескіз 13-розрядного підсумовувального пристрою з десятизубцевими кільцями. Хоча пристрій, що працює на базі цих креслень було збудовано лише у [[XX століття|XX столітті]], все ж таки реальність проекту Леонардо да Вінчі підтвердилася. |
[[Файл:Arts et Metiers Pascaline dsc03869.jpg|thumb|250px|Підсумовувальна машина Паскаля]] | [[Файл:Arts et Metiers Pascaline dsc03869.jpg|thumb|250px|Підсумовувальна машина Паскаля]] | ||
| − | * | + | * 1623 рік — [[Вільгельм Шикард]], професор університету [[Тюбінген]]у, розробляє пристрій на основі зубчастих коліс для додавання і віднімання шестирозрядних [[Десяткова система числення|десяткових]] чисел. Чи був пристрій збудований за життя винахідника, достовірно невідомо, але в [[1960]] році він був відтворений і проявив себе цілком працездатним. |
| − | * | + | * 1630 рік — [[Річард Деламейн]] створює кругову [[логарифмічна лінійка|логарифмічну лінійку]]. |
| − | * | + | * 1642 рік — [[Блез Паскаль]] представляє «[[Паскаліна|Паскаліну]]» — перший реально здійснений і такий, що отримав широку популярність механічний цифровий обчислювальний пристрій. [[Прототип]] приладу додавав та віднімав п'ятирозрядні десяткові числа. Паскаль виготовив понад десять таких обчислювачів, причому останні моделі оперували числами з вісьмома десятковими розрядами. |
| − | * | + | * 1673 рік — відомий німецький філософ і математик [[Ґотфрід Вільгельм Лейбніц]] збудував механічний [http://uk.wikipedia.org/wiki/Калькулятор калькулятор], який за допомогою [[Двійкова система числення|двійкової системи числення]] виконував [[множення]], [[ділення]], [[додавання]] і [[віднімання]]. |
* Приблизно в цей же час [[Ісаак Ньютон]] закладає основи [[Математичний аналіз|математичного аналізу]]. | * Приблизно в цей же час [[Ісаак Ньютон]] закладає основи [[Математичний аналіз|математичного аналізу]]. | ||
| − | * | + | * 1723 рік — німецький математик і астроном [[Христіан Людвиг Герстен]] на основі робіт Вільгельма Лейбніца створив [[Арифметична машина Герстена|арифметичну машину]]. Машина розраховувала [[частку]] та кількість послідовних операцій [[додавання]] при [[множення|множенні]] [[Число|чисел]]. Крім того, в ній була передбачена можливість контролю за правильністю введення даних. |
| − | * | + | * 1786 рік — німецький військовий інженер [[Іоган Мюллер]] висуває ідею «[[Різницева машина|різницевої машини]]» — спеціалізованого калькулятора для табулювання [[логарифм]]ів, що обчислюються методом різниць Калькулятор, побудований на ступінчастих валиках Лейбніца, вийшов достатньо невеликим (13 см в висоту і 30 см в [[діаметр]]і), але при цьому міг виконувати всі чотири арифметичних дії над 14-розрядними числами. |
| − | * | + | * 1801 рік — [[Жозеф Марі Жаккар]] будує [[жакардовий ткацький верстат|ткацький верстат]] з програмним керуванням, [[Комп'ютерна програма|програма]] робота якого задається з допомогою комплекту [[перфокарта|перфокарт]]. |
| − | * | + | * 1820 рік — перший промисловий випуск [[арифмометр]]ів. Першість належить [[Франція|французу]] [[Тома де Кальмар]]у. |
| − | * | + | * 1822 рік — английский математик [[Чарлз Беббідж]] винайшов, але не зміг побудувати, першу різницеву машину (спеціалізований арифмометр для автоматичної побудови математичних таблиць) — [[Різницева машина Чарлза Беббіджа|Різницеву машину Чарлза Беббіджа]]. |
| − | * | + | * 1855 рік — брати [[Георг Шутс]] і [[Едвард Шутц]] ({{lang-en|George & Edvard Scheutz}}) із [[Стокгольм]]а побудували першу [[Механічний обчислювальна машина братів Шутц|різницеву машину]] на основі робіт Чарлза Беббіджа. |
| − | * | + | * 1876 рік — російським математиком [[Чебишов Пафнутій Львович|Чебишовим]] створений сумувальний апарат з безперервною передачею десятків. В [[1881]] році він також сконструював до нього приставку для множення і ділення ([[Арифмометр Чебишова]]). |
| − | * | + | * 1884—1887] роки — [[Герман Холлеріт]] розробив електричну [[Табулятор Холлеріта|табулювальну систему]], яка використовувалася в [[Перепис населення|переписах населення]] [[США]] [[1890]] і [[1900]] років, а також в [[Російська імперія|Російській імперії]] в [[1897]] році. |
| − | * | + | * 1912 рік — створена машина для інтегрування звичайних диференціальних рівнянь за проектом російського вченого А. Н. Крилова. |
| − | * | + | * 1927 рік — в [[Массачусетський технологічний інститут|Массачусетському технологічному інституті]] (MIT) була створена [[аналогова обчислювальна машина]]. |
| − | * | + | * 1938 рік — німецький інженер [[Конрад Цузе]] побудував свою першу машину, названу [[Z1 (обчислювальна машина)|Z1]]. Це повністю механічна програмувальна цифрова машина. Модель була пробною і в практичній роботі не використовувалася. Її відновлена копія зберігається в [[Німецький технічний музей|Німецькому технічному музеї]] в [[Берлін]]і. У тому ж році Цузе приступив до створення машини [[Z2]] (Спочатку ці машини називалися V1 і V2. По німецькі це звучить як «Фау1» і «Фау2» і щоб їх не плутали з ракетами, обчислювальні машини перейменували в Z1 і Z2). |
---- | ---- | ||
---- | ---- | ||
<< [[ Історія та розвиток комп’ютерної техніки та обчислювальних машин ]] | << [[ Історія та розвиток комп’ютерної техніки та обчислювальних машин ]] | ||
Версія за 02:06, 23 жовтня 2011
Механічні обчислювальні пристрої
- 87 рік до н.е. — в Греції був виготовлений «антикітерський механізм» — механічний пристрій на базі зубчастих передач, що являє собою спеціалізований астрономічний обчислювач.
- 1492 рік — Леонардо да Вінчі в одному зі своїх щоденників малює ескіз 13-розрядного підсумовувального пристрою з десятизубцевими кільцями. Хоча пристрій, що працює на базі цих креслень було збудовано лише у XX столітті, все ж таки реальність проекту Леонардо да Вінчі підтвердилася.
- 1623 рік — Вільгельм Шикард, професор університету Тюбінгену, розробляє пристрій на основі зубчастих коліс для додавання і віднімання шестирозрядних десяткових чисел. Чи був пристрій збудований за життя винахідника, достовірно невідомо, але в 1960 році він був відтворений і проявив себе цілком працездатним.
- 1630 рік — Річард Деламейн створює кругову логарифмічну лінійку.
- 1642 рік — Блез Паскаль представляє «Паскаліну» — перший реально здійснений і такий, що отримав широку популярність механічний цифровий обчислювальний пристрій. Прототип приладу додавав та віднімав п'ятирозрядні десяткові числа. Паскаль виготовив понад десять таких обчислювачів, причому останні моделі оперували числами з вісьмома десятковими розрядами.
- 1673 рік — відомий німецький філософ і математик Ґотфрід Вільгельм Лейбніц збудував механічний калькулятор, який за допомогою двійкової системи числення виконував множення, ділення, додавання і віднімання.
- Приблизно в цей же час Ісаак Ньютон закладає основи математичного аналізу.
- 1723 рік — німецький математик і астроном Христіан Людвиг Герстен на основі робіт Вільгельма Лейбніца створив арифметичну машину. Машина розраховувала частку та кількість послідовних операцій додавання при множенні чисел. Крім того, в ній була передбачена можливість контролю за правильністю введення даних.
- 1786 рік — німецький військовий інженер Іоган Мюллер висуває ідею «різницевої машини» — спеціалізованого калькулятора для табулювання логарифмів, що обчислюються методом різниць Калькулятор, побудований на ступінчастих валиках Лейбніца, вийшов достатньо невеликим (13 см в висоту і 30 см в діаметрі), але при цьому міг виконувати всі чотири арифметичних дії над 14-розрядними числами.
- 1801 рік — Жозеф Марі Жаккар будує ткацький верстат з програмним керуванням, програма робота якого задається з допомогою комплекту перфокарт.
- 1820 рік — перший промисловий випуск арифмометрів. Першість належить французу Тома де Кальмару.
- 1822 рік — английский математик Чарлз Беббідж винайшов, але не зміг побудувати, першу різницеву машину (спеціалізований арифмометр для автоматичної побудови математичних таблиць) — Різницеву машину Чарлза Беббіджа.
- 1855 рік — брати Георг Шутс і Едвард Шутц ([Кіровоград(андрій)][Новини][Додаткова інформація[) із Стокгольма побудували першу різницеву машину на основі робіт Чарлза Беббіджа.
- 1876 рік — російським математиком Чебишовим створений сумувальний апарат з безперервною передачею десятків. В 1881 році він також сконструював до нього приставку для множення і ділення (Арифмометр Чебишова).
- 1884—1887] роки — Герман Холлеріт розробив електричну табулювальну систему, яка використовувалася в переписах населення США 1890 і 1900 років, а також в Російській імперії в 1897 році.
- 1912 рік — створена машина для інтегрування звичайних диференціальних рівнянь за проектом російського вченого А. Н. Крилова.
- 1927 рік — в Массачусетському технологічному інституті (MIT) була створена аналогова обчислювальна машина.
- 1938 рік — німецький інженер Конрад Цузе побудував свою першу машину, названу Z1. Це повністю механічна програмувальна цифрова машина. Модель була пробною і в практичній роботі не використовувалася. Її відновлена копія зберігається в Німецькому технічному музеї в Берліні. У тому ж році Цузе приступив до створення машини Z2 (Спочатку ці машини називалися V1 і V2. По німецькі це звучить як «Фау1» і «Фау2» і щоб їх не плутали з ракетами, обчислювальні машини перейменували в Z1 і Z2).
<< Історія та розвиток комп’ютерної техніки та обчислювальних машин
