|
|
(не показані 2 проміжні версії цього учасника) |
Рядок 1: |
Рядок 1: |
− | === Механічні обчислювальні пристрої ===
| + | |
− | * [[87 до н. е.|87 рік до н. е.]] — в [[Греція|Греції]] був виготовлений «[[антикітерський механізм]]» — механічний пристрій на базі [[Зубчаста передача|зубчастих передач]], що являє собою спеціалізований [[астрономія|астрономічний]] обчислювач.
| + | |
− | * [[1492]] рік — [[Леонардо да Вінчі]] в одному зі своїх щоденників малює ескіз 13-розрядного підсумовувального пристрою з десятизубцевими кільцями. Хоча пристрій, що працює на базі цих креслень було збудовано лише у [[XX століття|XX столітті]], все ж таки реальність проекту Леонардо да Вінчі підтвердилася.
| + | |
− | [[Файл:Arts et Metiers Pascaline dsc03869.jpg|thumb|250px|Підсумовувальна машина Паскаля]]
| + | |
− | * [[1623]] рік — [[Вільгельм Шикард]], професор університету [[Тюбінген]]у, розробляє пристрій на основі зубчастих коліс для додавання і віднімання шестирозрядних [[Десяткова система числення|десяткових]] чисел. Чи був пристрій збудований за життя винахідника, достовірно невідомо, але в [[1960]] році він був відтворений і проявив себе цілком працездатним.
| + | |
− | * [[1630]] рік — [[Річард Деламейн]] створює кругову [[логарифмічна лінійка|логарифмічну лінійку]].
| + | |
− | * [[1642]] рік — [[Блез Паскаль]] представляє «[[Паскаліна|Паскаліну]]» — перший реально здійснений і такий, що отримав широку популярність механічний цифровий обчислювальний пристрій. [[Прототип]] приладу додавав та віднімав п'ятирозрядні десяткові числа. Паскаль виготовив понад десять таких обчислювачів, причому останні моделі оперували числами з вісьмома десятковими розрядами.
| + | |
− | * [[1673]] рік — відомий німецький філософ і математик [[Ґотфрід Вільгельм Лейбніц]] збудував механічний [[калькулятор]], який за допомогою [[Двійкова система числення|двійкової системи числення]] виконував [[множення]], [[ділення]], [[додавання]] і [[віднімання]].
| + | |
− | * Приблизно в цей же час [[Ісаак Ньютон]] закладає основи [[Математичний аналіз|математичного аналізу]].
| + | |
− | * [[1723]] рік — німецький математик і астроном [[Христіан Людвиг Герстен]] на основі робіт Вільгельма Лейбніца створив [[Арифметична машина Герстена|арифметичну машину]]. Машина розраховувала [[частку]] та кількість послідовних операцій [[додавання]] при [[множення|множенні]] [[Число|чисел]]. Крім того, в ній була передбачена можливість контролю за правильністю введення даних.
| + | |
− | * [[1786]] рік — німецький військовий інженер [[Іоган Мюллер]] висуває ідею «[[Різницева машина|різницевої машини]]» — спеціалізованого калькулятора для табулювання [[логарифм]]ів, що обчислюються методом різниць Калькулятор, побудований на ступінчастих валиках Лейбніца, вийшов достатньо невеликим (13 см в висоту і 30 см в [[діаметр]]і), але при цьому міг виконувати всі чотири арифметичних дії над 14-розрядними числами.
| + | |
− | * [[1801]] рік — [[Жозеф Марі Жаккар]] будує [[жакардовий ткацький верстат|ткацький верстат]] з програмним керуванням, [[Комп'ютерна програма|програма]] робота якого задається з допомогою комплекту [[перфокарта|перфокарт]].
| + | |
− | * [[1820]] рік — перший промисловий випуск [[арифмометр]]ів. Першість належить [[Франція|французу]] [[Тома де Кальмар]]у.
| + | |
− | * [[1822]] рік — английский математик [[Чарлз Беббідж]] винайшов, але не зміг побудувати, першу різницеву машину (спеціалізований арифмометр для автоматичної побудови математичних таблиць) — [[Різницева машина Чарлза Беббіджа|Різницеву машину Чарлза Беббіджа]].
| + | |
− | * [[1855]] рік — брати [[Георг Шутс]] і [[Едвард Шутц]] ({{lang-en|George & Edvard Scheutz}}) із [[Стокгольм]]а побудували першу [[Механічний обчислювальна машина братів Шутц|різницеву машину]] на основі робіт Чарлза Беббіджа.
| + | |
− | * [[1876]] рік — російським математиком [[Чебишов Пафнутій Львович|Чебишовим]] створений сумувальний апарат з безперервною передачею десятків. В [[1881]] році він також сконструював до нього приставку для множення і ділення ([[Арифмометр Чебишова]]).
| + | |
− | * [[1884]]—[[1887]] роки — [[Герман Холлеріт]] розробив електричну [[Табулятор Холлеріта|табулювальну систему]], яка використовувалася в [[Перепис населення|переписах населення]] [[США]] [[1890]] і [[1900]] років, а також в [[Російська імперія|Російській імперії]] в [[1897]] році.
| + | |
− | * [[1912]] рік — створена машина для інтегрування звичайних диференціальних рівнянь за проектом російського вченого А. Н. Крилова.
| + | |
− | * [[1927]] рік — в [[Массачусетський технологічний інститут|Массачусетському технологічному інституті]] (MIT) була створена [[аналогова обчислювальна машина]].
| + | |
− | * [[1938]] рік — німецький інженер [[Конрад Цузе]] побудував свою першу машину, названу [[Z1 (обчислювальна машина)|Z1]]. Це повністю механічна програмувальна цифрова машина. Модель була пробною і в практичній роботі не використовувалася. Її відновлена копія зберігається в [[Німецький технічний музей|Німецькому технічному музеї]] в [[Берлін]]і. У тому ж році Цузе приступив до створення машини [[Z2]] (Спочатку ці машини називалися V1 і V2. По німецькі це звучить як «Фау1» і «Фау2» і щоб їх не плутали з ракетами, обчислювальні машини перейменували в Z1 і Z2).
| + | |
− | [[Файл:Eniac.jpg|thumb|220px|Комп'ютер [[ENIAC]]]]
| + | |
− | ----
| + | |
− | [[ ]]
| + | |