|
|
| (не показані 3 проміжні версії цього учасника) |
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| − | [[category: Історія інформатики]]
| |
| − | === Немеханічні обчислювальні пристрої ===
| |
| − | * 3000 років до н.е. — у стародавньому [http://uk.wikipedia.org/wiki/Вавилон Вавилон] і була винайдена перша [http://uk.wikipedia.org/wiki/Рахівниця рахівниця] — [http://uk.wikipedia.org/wiki/Абак абак].
| |
| − | * 500 років до н.е. — у [http://uk.wikipedia.org/wiki/Китай|Китаї] з'явився більш «сучасний» варіант абаку з кісточками на стрижня — [http://uk.wikipedia.org/wiki/Суаньпань суаньпань]. Одним із різновидом суаньпань є російська [http://uk.wikipedia.org/wiki/Рахівниця рахівниця], яка в деяких випадках використовується і в наш час.
| |
| − | ----
| |
| − | '''Домеханічний період''' розпочався дуже давно, щойно люди навчилися рахувати на пальцях. Якщо предметів, які потрібно порахувати, було багато, замість пальців використовували невеличкі камінці. З них складали пірамідки, зазвичай із 10 камінців (за кількістю пальців на руці). Наступний крок — створення переносного обчислювального інструмента, схожого на сучасну рахівницю, — абака
| |
| | | | |
| − | '''Абак''' (''Abacus'') - найстаріше з відомих лічильних пристроїв, використовувалося в Стародавньому Римі, Греції та Китаї, «прадідусь» сучасних дерев'яних рахунків.
| |
| − | {|
| |
| − | |[[Файл:History 10 2003 1.jpg|200px|thumb|[[http://uk.wikipedia.org/wiki/Абак Абак]]]]
| |
| − | |[[Файл:абака.jpg|200px|thumb|[[http://uk.wikipedia.org/wiki/Абак Абак]]]]
| |
| − | |[[Файл:Imagess.jpeg|200px|thumb|[[http://uk.wikipedia.org/wiki/Абак Абак]]]]
| |
| − | |}
| |
| − | '''400 років до н. е.'''
| |
| − |
| |
| − | Аристотель заклав основи математичної логіки, ввів поняття змінної в логіці, застосував літери для позначення понять.
| |
| − |
| |
| − | '''IX століття н. е.'''
| |
| − |
| |
| − | [[Файл:History 10 2003 2.jpg|center|200px|thumb|[http://uk.wikipedia.org/wiki/Аристотель Аристотель]]]
| |
| − |
| |
| − | Математик аль-Хорезмі (близько 820 р.), що жив на території сучасного Узбекистану, автор фундаментальної книги «Аль-джебр аль-мукабала» (від назви цього наукового трактату і виникло слово «алгебра»), ввів поняття алгоритму (так званого «аль -хоризмой ») і десяткову систему числення.
| |
| − |
| |
| − | '''IX-X ст.'''
| |
| − |
| |
| − | У Європі поширюються арабські цифри, в яких є поняття нуля і позиційні. Поступово вони витісняють римські цифри, але остаточно це відбудеться лише в XVII ст.
| |
| − |
| |
| − | Перший переносний обчислювальний інструмент абак появився у Вавілоні близько 3000року до н.е. Древньогрецький абак (дошка або "саламінська дошка" по імені острова Саламін в Егейському морі) представляв собою посипану морським піском дощечку. На піску проходили бороздки, на яких камінчиками позначалися числа. Одна бороздка відповідала одиницям, друга - десяткам і т.д. Якщо в якійсь борозді при рахунку набиралося більше 10 камінчиків, їх знімали і добавляли один камінчик в наступному розряді. Римляни удосконалили абак, перейшовши від дерев’яних досок, піску і камінчиків до мраморних дошок з виточеними жолобками і мраморними кульками.
| |
| − |
| |
| − | [[Файл:00007.jpg|center|200px|thumb|[http://uk.wikipedia.org/wiki/Суаньпань Суаньпань.]]]
| |
| − |
| |
| − | В Китаї рахівниця суан-пан складалася із дерев’ної рамки, разділеної на верхні та нижні секції. Палочки відповідають колонкам, а бусинки числам. У китайців в основі підрахунків була не десятка, а п’ятірка. Вона разділена на дві частини: в нижній частині на кожному ряду розміщалося по 5 кісточок, в верхній частині - по дві. Таким чином, для того щоб виставити на цій рахівниці число 6, ставили спочатку кісточку, що відповідала п’ятірці, і потім доповнювали одну в розряд одиниць. В Японии цей же пристрій для підрахунків носив назву серобян.
| |
| − |
| |
| − | [[Файл:серобян.jpg|center|200px|thumb|Серобян.]]
| |
| − |
| |
| − | В Росії довгий час рахували кісточками, що розкладувалися в кучки. Приблизно з XV століття став поширюватися "дощатий рахунок", завезений, очевидно, західними купцями разом з різним товаром і текстилем. "Дощатий рахунок" майже не відрізнявся від звичайної рахівниці і являв собою рамку з закріпленими горизонтальними мотузками, на яких були нанизані просвердлені сливові або вишневі кісточки.
| |
| − |
| |
| − | [[Файл:Schoty abacus.jpg|center|thumb|200px|[http://www.example.com Російська рахівниця.]]]
| |
| − |
| |
| − | ----
| |
| − | << [[ Історія та розвиток комп’ютерної техніки та обчислювальних машин ]]
| |
