Відмінності між версіями «Домеханічний етапи»

Версія за 22:05, 22 жовтня 2011

Немеханічні обчислювальні пристрої

• 3000 років до н.е. — у стародавньому Вавилон і була винайдена перша рахівниця — абак.
• 500 років до н.е. — у Китаї з'явився більш «сучасний» варіант абаку з кісточками на стрижня — суаньпань. Одним із різновидом суаньпань є російська рахівниця, яка в деяких випадках використовується і в наш час.

Домеханічний період розпочався дуже давно, щойно люди навчилися рахувати на пальцях. Якщо предметів, які потрібно порахувати, було багато, замість пальців використовували невеличкі камінці. З них складали пірамідки, зазвичай із 10 камінців (за кількістю пальців на руці). Наступний крок — створення переносного обчислювального інструмента, схожого на сучасну рахівницю, — абака

Абак (Abacus) - найстаріше з відомих лічильних пристроїв, використовувалося в Стародавньому Римі, Греції та Китаї, «прадідусь» сучасних дерев'яних рахунків.

[Абак]

[Абак]

[Абак]

400 років до н. е.

Аристотель заклав основи математичної логіки, ввів поняття змінної в логіці, застосував літери для позначення понять.

IX століття н. е.

Аристотель

Математик аль-Хорезмі (близько 820 р.), що жив на території сучасного Узбекистану, автор фундаментальної книги «Аль-джебр аль-мукабала» (від назви цього наукового трактату і виникло слово «алгебра»), ввів поняття алгоритму (так званого «аль -хоризмой ») і десяткову систему числення.

IX-X ст.

У Європі поширюються арабські цифри, в яких є поняття нуля і позиційні. Поступово вони витісняють римські цифри, але остаточно це відбудеться лише в XVII ст.

Перший переносний обчислювальний інструмент абак появився у Вавілоні близько 3000року до н.е. Древньогрецький абак (дошка або "саламінська дошка" по імені острова Саламін в Егейському морі) представляв собою посипану морським піском дощечку. На піску проходили бороздки, на яких камінчиками позначалися числа. Одна бороздка відповідала одиницям, друга - десяткам і т.д. Якщо в якійсь борозді при рахунку набиралося більше 10 камінчиків, їх знімали і добавляли один камінчик в наступному розряді. Римляни удосконалили абак, перейшовши від дерев’яних досок, піску і камінчиків до мраморних дошок з виточеними жолобками і мраморними кульками.

Суаньпань.

В Китаї рахівниця суан-пан складалася із дерев’ної рамки, разділеної на верхні та нижні секції. Палочки відповідають колонкам, а бусинки числам. У китайців в основі підрахунків була не десятка, а п’ятірка. Вона разділена на дві частини: в нижній частині на кожному ряду розміщалося по 5 кісточок, в верхній частині - по дві. Таким чином, для того щоб виставити на цій рахівниці число 6, ставили спочатку кісточку, що відповідала п’ятірці, і потім доповнювали одну в розряд одиниць. В Японии цей же пристрій для підрахунків носив назву серобян.

Серобян.

В Росії довгий час рахували кісточками, що розкладувалися в кучки. Приблизно з XV століття став поширюватися "дощатий рахунок", завезений, очевидно, західними купцями разом з різним товаром і текстилем. "Дощатий рахунок" майже не відрізнявся від звичайної рахівниці і являв собою рамку з закріпленими горизонтальними мотузками, на яких були нанизані просвердлені сливові або вишневі кісточки.

Російська рахівниця.

<< Історія та розвиток комп’ютерної техніки та обчислювальних машин