Відмінності між версіями «Домеханічний етапи»
| Рядок 18: | Рядок 18: | ||
'''IX століття н. е.''' | '''IX століття н. е.''' | ||
| − | [[Файл:History 10 2003 2.jpg|center|200px|thumb]] | + | [[Файл:History 10 2003 2.jpg|center|200px|thumb|[http://uk.wikipedia.org/wiki/Аристотель Аристотель]]] |
Математик аль-Хорезмі (близько 820 р.), що жив на території сучасного Узбекистану, автор фундаментальної книги «Аль-джебр аль-мукабала» (від назви цього наукового трактату і виникло слово «алгебра»), ввів поняття алгоритму (так званого «аль -хоризмой ») і десяткову систему числення. | Математик аль-Хорезмі (близько 820 р.), що жив на території сучасного Узбекистану, автор фундаментальної книги «Аль-джебр аль-мукабала» (від назви цього наукового трактату і виникло слово «алгебра»), ввів поняття алгоритму (так званого «аль -хоризмой ») і десяткову систему числення. | ||
| Рядок 36: | Рядок 36: | ||
В Росії довгий час рахували кісточками, що розкладувалися в кучки. Приблизно з XV століття став поширюватися "дощатий рахунок", завезений, очевидно, західними купцями разом з різним товаром і текстилем. "Дощатий рахунок" майже не відрізнявся від звичайної рахівниці і являв собою рамку з закріпленими горизонтальними мотузками, на яких були нанизані просвердлені сливові або вишневі кісточки. | В Росії довгий час рахували кісточками, що розкладувалися в кучки. Приблизно з XV століття став поширюватися "дощатий рахунок", завезений, очевидно, західними купцями разом з різним товаром і текстилем. "Дощатий рахунок" майже не відрізнявся від звичайної рахівниці і являв собою рамку з закріпленими горизонтальними мотузками, на яких були нанизані просвердлені сливові або вишневі кісточки. | ||
| − | [[Файл:Schoty abacus.jpg|center|thumb|200px|[http://www.example.com Російська рахівниця.]] | + | [[Файл:Schoty abacus.jpg|center|thumb|200px|[http://www.example.com Російська рахівниця.]]] |
---- | ---- | ||
<< [[ Історія та розвиток комп’ютерної техніки та обчислювальних машин ]] | << [[ Історія та розвиток комп’ютерної техніки та обчислювальних машин ]] | ||
Версія за 19:48, 22 жовтня 2011
Немеханічні обчислювальні пристрої
- 3000 років до н. е. — у стародавньому Вавилон і була винайдена перша рахівниця — абак.
- 500 років до н. е. — у Китаї з'явився більш «сучасний» варіант абаку з кісточками на стрижнях — суаньпань. Одним із різновидом суаньпань є російська рахівниця, яка в деяких випадках використовується і в наш час.
Домеханічний період розпочався дуже давно, щойно люди навчилися рахувати на пальцях. Якщо предметів, які потрібно порахувати, було багато, замість пальців використовували невеличкі камінці. З них складали пірамідки, зазвичай із 10 камінців (за кількістю пальців на руці). Наступний крок — створення переносного обчислювального інструмента, схожого на сучасну рахівницю, — абака
Абак (Abacus) - найстаріше з відомих лічильних пристроїв, використовувалося в Стародавньому Римі, Греції та Китаї, «прадідусь» сучасних дерев'яних рахунків.
 |
 |
 |
400 років до н. е.
Аристотель заклав основи математичної логіки, ввів поняття змінної в логіці, застосував літери для позначення понять.
IX століття н. е.
Математик аль-Хорезмі (близько 820 р.), що жив на території сучасного Узбекистану, автор фундаментальної книги «Аль-джебр аль-мукабала» (від назви цього наукового трактату і виникло слово «алгебра»), ввів поняття алгоритму (так званого «аль -хоризмой ») і десяткову систему числення.
IX-X ст.
У Європі поширюються арабські цифри, в яких є поняття нуля і позиційні. Поступово вони витісняють римські цифри, але остаточно це відбудеться лише в XVII ст.
Перший переносний обчислювальний інструмент абак появився у Вавілоні близько 3000року до н.е. Древньогрецький абак (дошка або "саламінська дошка" по імені острова Саламін в Егейському морі) представляв собою посипану морським піском дощечку. На піску проходили бороздки, на яких камінчиками позначалися числа. Одна бороздка відповідала одиницям, друга - десяткам і т.д. Якщо в якійсь борозді при рахунку набиралося більше 10 камінчиків, їх знімали і добавляли один камінчик в наступному розряді. Римляни удосконалили абак, перейшовши від дерев’яних досок, піску і камінчиків до мраморних дошок з виточеними жолобками і мраморними кульками.
В Китаї рахівниця суан-пан складалася із дерев’ної рамки, разділеної на верхні та нижні секції. Палочки відповідають колонкам, а бусинки числам. У китайців в основі підрахунків була не десятка, а п’ятірка. Вона разділена на дві частини: в нижній частині на кожному ряду розміщалося по 5 кісточок, в верхній частині - по дві. Таким чином, для того щоб виставити на цій рахівниці число 6, ставили спочатку кісточку, що відповідала п’ятірці, і потім доповнювали одну в розряд одиниць. В Японии цей же пристрій для підрахунків носив назву серобян.
В Росії довгий час рахували кісточками, що розкладувалися в кучки. Приблизно з XV століття став поширюватися "дощатий рахунок", завезений, очевидно, західними купцями разом з різним товаром і текстилем. "Дощатий рахунок" майже не відрізнявся від звичайної рахівниці і являв собою рамку з закріпленими горизонтальними мотузками, на яких були нанизані просвердлені сливові або вишневі кісточки.
<< Історія та розвиток комп’ютерної техніки та обчислювальних машин
