Відмінності між версіями «1. Файл. Приклади файлів»
| Рядок 23: | Рядок 23: | ||
БД являє собою набір звязаних між собою даних | БД являє собою набір звязаних між собою даних | ||
| + | |||
| + | ==Інші означення файлів== | ||
Файл — це концепція в обчислювальній техніці: сутність, що дозволяє отримати доступ до певного ресурсу обчислювальної системи і має такі ознаки: | Файл — це концепція в обчислювальній техніці: сутність, що дозволяє отримати доступ до певного ресурсу обчислювальної системи і має такі ознаки: | ||
Версія за 11:12, 11 травня 2011
Зміст
Поняття файлу
Файл - це:
- Поле
- Запис
- Файл
- База Даних
Поле
Поле являється основним елементом даних.
Запис
Запис являється набором звязаних між собою полів, які можуть бути опрацьовані як єдине ціле деякою прокладною програмою.
Файл
Файл являє собою набір однотипних записів.
База даних
БД являє собою набір звязаних між собою даних
Інші означення файлів
Файл — це концепція в обчислювальній техніці: сутність, що дозволяє отримати доступ до певного ресурсу обчислювальної системи і має такі ознаки: фіксоване ім'я (назва файлу) (послідовність символів, число чи щось інше, що однозначно характеризує файл); певне логічне представлення і відповідні йому операції читання/запису.
В інформатиці використовується наступне визначення: файл - це впорядкована сукупність даних, що зберігається на диску і займає іменовану область зовнішньої пам'яті. Згідно з термінологією, прийнятою в програмуванні, файл — це довільний блок інформації, пристрій вводу-виводу. Кожна комп'ютерна програма відкриває принаймні три файли стандартних потоків: вхідний файл (stdin), вихідний файл (stdout), файл виводу повідомлень про помилки (stderr). Вхідний файл зазвичай асоціюється із клавіатурою, вихідний файл та файл виводу помилок- із екраном терміналу, проте кожен із цих файлів може бути перенаправлений на інший носій інформації, наприклад, на дисковий файл, про який мовилося вище, на мережу, яка також є файлом, на контролер будь-якого периферійного пристрою комп'ютера, зчитувача інформації тощо. Файлом може бути також ділянка оперативної пам'яті програми.
Файл обов'язково має ім'я і може мати будь-який розмір інформації (максимальна довжина імені та розміру файлу обмежується властивостями конкретної файлової системи). Файл може мати набір атрибутів. Треба зазначити, що файл може мати більш ніж одне ім'я (наприклад в Unix можна створювати жорсткі посилання на файл, які стають повним аналогом початкового імені файла).
Приклади файлів в Unix
В Unix існує 6 типів файлів
- Звичайний (regular)
- Каталог (directory)
- Файл зовнішнього пристрою
- Канал з іменем (FIFO)
- Зв'язок (link)
- Сокети (socket)
Звичайний файл зустрічається найчастіше. Для операційної системи такий файл виглядає як проста послідовність байтів.
Каталог — це файл, який містить імена файлів, які в ньому знаходяться та посилання на інформацію, яка дозволяє Операційна система виконувати операції над цими файлами. На запис в каталог має право тільки ядро. Каталог є таблицею, кожен запис якої відповідає деякому файлу.
Файл зовнішнього пристрою дозволяє доступ до цього пристрою. UNIX розрізняє символьні та блочні файли. Символьні файли використовуються для не буферизованого обміну, а блочні в обміні порціями даних фіксованої довжини.
Канали з іменем — це файли, які використовуються для зв'язку між процесами.
Сокети використовуються для взаємодії між процесами. Інтерфейс socket використовується, наприклад, для доступу до мережі TCP/IP.
