Відмінності між версіями «Заняття 1»

Версія за 12:05, 4 березня 2011

Емо (скорочення від «емоційний») — стиль музики, що виник в середині 80-х років із Хардкор-панку. Під час існування дуже змінився і урізноманітнився, розділившись, в свою чергу, на піджанри. Характерними ознаками емо-стилю є надривний вокал від крику до плачу і стогону.

В залежності від напрямку, музика може бути мелодійною і повільною з вклиненням жорстких гітарних рифів або жорсткою і динамічною, аж до «стіни шуму». Майже всі пісні носять глибокий лірично-романтичний характер. Також цей термін використовується для опису слухачів цієї музики. Термін з'явився у середині 1980-х рр.

Готи (готською мовою: gutans - Гутанс) - східногерманські народи, які, ймовірно, спершу заселяли південь Скандинавії й острів Ґотланд.

На початку I століття н. е. готи рушили на південь, в Померанію і зупинились у районі гирла Вісли. Їх прибуття ототожнюють із виникненням Вельбарської культури. Протягом II століття вони мігрували на південний схід уздовж Вісли й оселились в Північному Причорномор'ї. Вважають, що готи також взяли участь у формуванні Черняхівської культури.

У III сторіччі готи розділилися на дві гілки: остготи (остроготи, гревтунги) і вестготи (візіготи, тервінги). Вестготи почали одне з перших головних "варварських" вторгнень до Римської Імперії у 263 р., пограбувавши Візантій 267 року. 268 року вони зазнали нищівної поразки в битві при Найсусі (Naissus) і були витиснені за Дунай 271 року. Вони оселилисяся на північ від Дунаю, де створили незалежне королівство у покинутій римлянами провінції Дакія.

Протягом IV століття під впливом торгівлі та військових угод зі Східною Римською імперією остготи та вестготи у значній мірі романізувалися. У цей час вони прийняли християнство у формі аріанства.

Остготи були завойовані гунами в 370-х рр. Під тиском гунів король вестготів Фрітигерн (Fritigern) 376 року попросив у імператора Східного Риму Валента дозвіл поселитися зі своїми підданими на південному березі Дунаю. Валент дозволив і допоміг готам перетнути річку (ймовірно, біля фортеці Дуросторум (Durostorum)). Але внаслідок голоду почалась Готська війна (377-382), під час якої Валента вбито в битві під Адріанополем (Adrianople) 9 серпня 378 р.

Вестготи під проводом Аларіха захопили Рим у 410 р. 418 року Флавій Август Гонорій надав вестготам Аквітанію, де вони завдали поразки вандалам. До 475 р. вестготи захопили більшу частину Іберійського півострова. Були вигнані з Аквітанії франками, заснували Іспанське королівство, що проіснувало до завоювання його маврами (арабами) в 711 р.

Після поразки гунів, очолюваних Аттілою, на Каталаунських полях у 451 р., остготи повернули собі незалежність (454) і за Теодоріха Великого завоювали Італію (488-493). Припинили існування як народ після завоювання візантійським імператором Юстиніаном Італії в 535-555 рр.