|
|
| (не показані 46 проміжних версій ще одного учасника) |
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| | ==Фізична культура у первісному суспільстві== | | ==Фізична культура у первісному суспільстві== |
| | # [[ Користувач:Миколай|Антонюк Миколай ]] | | # [[ Користувач:Миколай|Антонюк Миколай ]] |
| − | # [[ Користувач:Golovin Vova|Golovin VOva ]] | + | # [[ Користувач:Головін Володимир|Головін Володимир ]] |
| − | # | + | # [[ Користувач:Пірко Сергій СергійовичПірко Сергій Сергійович ]] |
| − | # | + | # [[ Користувач:Козина Лера|Козина Валерия Игоревна ]] |
| | + | # [[ Користувач:Симонець Олена|Симонець Олена]] |
| | | | |
| | ==Фізична культура у країнах стародавнього світу== | | ==Фізична культура у країнах стародавнього світу== |
| − | # | + | #[[Користувач:Жека Кареев]] |
| − | # | + | #[[Ільченко Дмитро Євгенович]] |
| − | # | + | #[[Користувач:Віцько Артем|Віцько Артем Анатолійович]] |
| − | #
| + | |
| | | | |
| | ==Фізична культура у рабовласницькому суспільстві== | | ==Фізична культура у рабовласницькому суспільстві== |
| − | #[[Воротиленко Катя Юріївна|Воротиленко Катя Юріївна]] | + | #[[Користувач:Воротиленко Катя Юріївна|Воротиленко Катя Юріївна]] |
| − | #[[Ann1993|Аня]] | + | #[[Користувач:Anna1993|Драгомарецька Анна Сергіївна]] |
| | # | | # |
| | # | | # |
| Рядок 22: |
Рядок 23: |
| | #[[Користувач:OleksandrLoboda|Лобода Олександр]] | | #[[Користувач:OleksandrLoboda|Лобода Олександр]] |
| | #[[Користувач:Ткаченко Володимир Олександрович|Ткаченко Володимир Олександрович]] | | #[[Користувач:Ткаченко Володимир Олександрович|Ткаченко Володимир Олександрович]] |
| − | #[[Користувач:Комашко Иван Владимирович ]]
| |
| | | | |
| | ==Фізична культура середньовіччя== | | ==Фізична культура середньовіччя== |
| − | # | + | #[[Користувач:Домантович Олег |Домантович Олег ]] |
| | # | | # |
| | # | | # |
| Рядок 33: |
Рядок 33: |
| | #[[Користувач:Сокур Юрій Володимирович|Сокур Юрій Володимирович|]] | | #[[Користувач:Сокур Юрій Володимирович|Сокур Юрій Володимирович|]] |
| | #[[Користувач:Иван 0077|Комашко Иван Владимирович|[[ | | #[[Користувач:Иван 0077|Комашко Иван Владимирович|[[ |
| − | #[[Користувач:Dashulka Dubrova|Дуброва Дарья]] | + | #[Користувач:Дмитренко Микола Миколайович.[]] |
| − | # | + | #[[Користувач:vikulichka1993|Пан Вікторія|]] |
| − | # Філософія Середньовіччя
| + | |
| − | Вступ
| + | |
| − | 1. Місце філософії в духовному житті Середньовіччя. Вихідні ідеї західної та східної патристики. 2. Схоластика: теорія „подвійної істини”. Провідні напрями: номіналізм та реалізм. 10 Висновки 17 Література 18 Вступ На зламі IV ст. нашої ери Римська імперія почала втрачати свою колишню могутність через загострення соціальної напруги і класову боротьбу. Повстання рабів, а також навала варварів призвели до того, що в V столітті Римська імперія остаточно розпадається. Разом з розпадом останньої рухнув рабовласницький лад, на розвалинах якого виникло нове, феодальне суспільство. Відбулася зміна греко-римської культури – феодальною культурою, світоглядною основою якої стало християнство. Все це знайшло відображення і в суспільній свідомості, зокрема у філософії. Остання стає служанкою богослов’я, а філософи стають, як правило, апологетами (захисниками) християнства. Філософія Середньовіччя, маючи пояснення всіх питань буття через особу Бога, пройшла тривалий шлях розвитку. Саме суперечливість догматичних принципів схоластики в кінцевому підсумку сприяв пробудженню суспільної свідомості в епоху Відродження. Дослідження філософської спадщини схоластів має теоретичну цінність для розуміння культурного розвитку людства, пропонуючи для дослідження різноманітні зразки умовиводів, на які була багата середньовічна думка. Висновки Середньовічною філософією називається провідний філософський напрям, який набув поширення в Європі в V – XVI ст. Він мав теологічний характер, тому що визнавав Бога як вищий існуючий початок, а весь навколишній світ – результатом його творіння. Філософія Середньовіччя формувалась і складалася під егідою церкви, надаючи її положенням і догматам форму теорії, застосовуючи філософські прийоми і термінологію, сама змінюючись у залежності від змін в соціальному житті суспільства і змін у самій церкві. У цілому в суто філософському плані середньовічна філософія сформувалася на деяких засадах античної філософії, зокрема філософії Платона і Аристотеля. Але на відміну від космологічної і космоцентричної античної філософії, середньовічна філософія була теоцентричною. Відкинув античні цінності культу квітучої тілесності, захоплення красою тіла, його фізичною досконалістю, основну увагу філософія Середньовіччя стала приділяти внутрішньому світу людини, вірі, самосвідомості, совісті, спонукаючи людину постійно приборкувати, умертвляти тілесно-чуттєве як одвічне джерело і спонукання гріховності. В епоху Середньовіччя, незважаючи на його відносно регресивний характер, була накопичена величезна філософська традиція, яка сприяла розвиткові думки в часи Відродження і Реформації. ∞См. работу «Філософія Середньовіччя»
| + | |
| − | | + | |
| − | Філософія Середньовіччя
| + | |
| − | Вступ
| + | |
| − | 1. Місце філософії в духовному житті Середньовіччя. Вихідні ідеї західної та східної патристики. 2. Схоластика: теорія „подвійної істини”. Провідні напрями: номіналізм та реалізм. 10 Висновки 17 Література 18 Вступ На зламі IV ст. нашої ери Римська імперія почала втрачати свою колишню могутність через загострення соціальної напруги і класову боротьбу. Повстання рабів, а також навала варварів призвели до того, що в V столітті Римська імперія остаточно розпадається. Разом з розпадом останньої рухнув рабовласницький лад, на розвалинах якого виникло нове, феодальне суспільство. Відбулася зміна греко-римської культури – феодальною культурою, світоглядною основою якої стало християнство. Все це знайшло відображення і в суспільній свідомості, зокрема у філософії. Остання стає служанкою богослов’я, а філософи стають, як правило, апологетами (захисниками) християнства. Філософія Середньовіччя, маючи пояснення всіх питань буття через особу Бога, пройшла тривалий шлях розвитку. Саме суперечливість догматичних принципів схоластики в кінцевому підсумку сприяв пробудженню суспільної свідомості в епоху Відродження. Дослідження філософської спадщини схоластів має теоретичну цінність для розуміння культурного розвитку людства, пропонуючи для дослідження різноманітні зразки умовиводів, на які була багата середньовічна думка. ∞См. работу «Філософія Середньовіччя»
| + | |
| − | | + | |
| − | Економічні погляди середньовіччя
| + | |
| − | Вступ
| + | |
| − | 1. Джерела економічної думки Середньовіччя 2. Особливості формування і розвитку економічної думки раннього західноєвропейського середньовіччя 3. Розвиток економічної думки Київської Русі 7 4. Економічна думка країн середньовічного Сходу 12 5. Погляди ранніх і пізніх каноністів 17 Висновок 20 Список використаних джерел 21 ∞См. работу «Економічні погляди середньовіччя»
| + | |
| − | | + | |
| − | Соціальні знання епохи Середньовіччя
| + | |
| − | Вступ
| + | |
| − | 1. ПОГЛЯДИ НА ЛЮДИНУ І СУСПІЛЬСТВО АВРЕЛІЯ АВГУСТИНА ТА ФОМИ АКВІНСЬКОГО 2. РОЗВИТОК ІДЕЙ ПРО ЛЮДИНУ І СУСПІЛЬСТВО В ЕПОХУ ВІДРОДЖЕННЯ 3. СУСПІЛЬНІ МОДЕЛІ УТОПІСТІВ 12 Висновки 14 Література 15 Вступ Епоха Середньовіччя, яка бере початок з V ст. н.е., має у своєму складі три періоди: 1) раннє середньовіччя (V – ХІ ст.); період розвиненого феодалізму (ХІ – ХV ст.); пізнє середньовіччя (кінець ХV – середина ХVІІ ст.). Порівняно з епохою античності середньовіччя – це крок назад у розвитку наукового пізнання про оточуючу дійсність. Тому даний період дуже бідний на відомості про соціологічні дослідження, до речі як і про дослідження в будь-якій іншій галузі наукового пізнання. Схоластика і теологія, які панували в цей час у суспільній свідомості (особливо в період раннього середньовіччя), на цілі століття загальмував розвиток наукових знань. Практично усе було під опікою християнської церкви, яка спираючись на християнську філософію, розглядала світ, людину, суспільство як продукт божого творіння. Для соціології є важливим теоретичні надбання, які мали своє походження у цю епоху. Мислителі того часу мали своєрідний погляд на суспільство, людину та її місце в житті. Незважаючи на те, що в багато чому їх думка залежала від церковних догматів, вона пройшла певний шлях від схоластичних положень Аврелія Августина до революційних ідей філософів Відродження. Висновки Період середньовіччя є також важливим етапом в розвитку соціології. В цей час видатні теологи і філософи осмислювали сутність людини, її призначення у житті. Вони, на жаль, не розглядали людину як частку суспільства, проте їх думки щодо людини та суспільства пов'язувалися з загальною світобудовою, спробою їх пояснити через інші, більш абстрактні поняття. Основний світоглядний принцип середньовіччя полягав у тому, що світ створено Богом. З цієї точки зору мислителі того часу розглядали усі явища оточуючого світу, в тому числі і суспільні. Для людини цієї доби підвалини життя виражали Божий замисел творіння, і суть його вважався незмінним. Ідеальну мету прагнення до вдосконалення світу вбачали у досягненні максимальної адекватності конкретних форм людського життя непорушним, божественним законам. Сучасна соціологія, розглядаючи механізми взаємодії в суспільстві повністю відкидає схоластичне, суто релігійне їх розуміння, які були притаманні в той період. Але не можна сказати, що погляди мислителів Середньовіччя канули у літу разом з цією епохою. Вони не стали анахронізмом, а у вигляді неотомізму дійшли до наших днів та знайшли багато прихильників у всьому світі. Маючи широку соціальну базу, яку складають численні прихильники релігійної віри, багато ідей середньовіччя щодо справедливого та ідеального облаштування суспільства, духовного відродження людини мають актуальність й сьогодні. ∞См. работу «Соціальні знання епохи Середньовіччя»
| + | |
| − | | + | |
| − | Освіта і наука епохи Середньовіччя
| + | |
| − | Вступ
| + | |
| − | 1. Освіта Середньовіччя. 2. Розвиток науки у Середньовіччя. 8 Висновки 15 Література 16 Вступ Середньовіччя – закономірний культурно-історичний період розвитку людства. "Середніми віками" назвали цей період гуманісти кінця ХV ст. Письменники Відродження вважали Середньовіччя надто похмурим у зіставленні з культурою античності. Певна зміна поглядів відбулася у другій половині XVIII ст., коли спочатку в Англії, а згодом у Німеччині та Франції пробудився інтерес до середньовічної культурної спадщини. В культурі Середніх віків відкривали національне минуле, у творах середньовічного мистецтва вбачали початки поетичної свободи. Середні віки – доба зародження націй, активізації їхнього суспільного й культурного життя, становлення літератури національними мовами. У певному відношенні тоді створювалось духовне підґрунтя сучасної цивілізації. Згідно з науковими дослідженнями, середньовічній культурі притаманні значні духовні досягнення, глибина змісту і суперечності. Культура західноєвропейського Середньовіччя охоплює майже тисячоліття від падіння Римської імперії, з яким і настав кінець "класичної давності", до Нового часу. Під середньовічною культурою сучасна наука розуміє культуру доби феодалізму; стосовно країн Західної Європи цей період охоплює V – XV ст. В даній роботі розглядаються такі аспекти середньовічної культури як освіта і наука, які мали свої особливості та риси, що притаманні цій епосі. Висновки Розвиток науки і освіти у Середньовіччі був обумовлений потребами тогочасного суспільства та мав стійку тенденцію до поширення.. Саме в цю епоху появилися та зміцніли європейські університети, з’явилися перші принципи наукового аналізу, вдосконалювалися логічні конструкції доведення та спростувань, поширилися нові види наукових дослідницьких праць. І хоча, функціонування наукової думки відбувалося в тісних межах релігійних заборон та вимог, теоретична спадщина Середньовіччя відіграла значну роль в подальшому становленню науки в цілому. Середні віки не слід вважати кроком назад, як хочуть це показати прихильники теорії історичних змін суспільно-економічних формацій. Середні віки – це перша ступінь європейської цивілізації для тієї сукупності примітивних племен, що заселяла на той час терени Європейського материка. Саме поширення християнства спричинило їх перетворення з диких кочових орд на більш-менш цивілізовані соціальні утворення, а падіння Римської імперії надало можливість для вільного, самостійного розвитку. Аналіз стану науки і освіти свідчить про те, що в Середні віки невпинно відбувався процес поступового духовного та культурного зростання країн Європи. Суспільство піклувалося не тільки про передачу певного обсягу знань новим поколінням, а й про подальший розвиток системи освіти. Безперечно, рівень науки та техніки нових держав континенту не був такий високий, як у античні часи, однак він постійно підвищувався і в кінцевому підсумку переріс рівень Римської імперії. Дослідження культури середніх віків змушує замислитися над розв’язанням дилеми: що ж все-таки є більш цінним для людства: примітивний рівень науки і техніки (при цьому – шанування Бога і екологічна безпека) або переваги постіндустріальної цивілізації в поєднанні з безвір’ям та загрозою техногенної катастрофи. ∞См. работу «Освіта і наука епохи Середньовіччя»
| + | |
| − | | + | |
| − | Вплив християнства на формування культури Середньовіччя
| + | |
| − | ВСТУП
| + | |
| − | 1. Поняття “середні віки” і “середньовічна культура” 5 2. Роль релігії і церкви в середньовічному суспільстві 6 3. Рицарська культура 11 4. Народна селянська культура. Міська культура 15 5. Художні стилі 18 6. Візантійська культура 21 ВИСНОВОК 26 СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 27 ∞См. работу «Вплив християнства на формування культури Середньовіччя»
| + | |
| − | | + | |
| − | Література епохи Середньовіччя (поезія трубадурів)
| + | |
| − | Вступ
| + | |
| − | 1. ПРОВАНСАЛЬСЬКА ЛІРИКА ЯК ОСНОВА ПОЕЗІЇ ТРУБАДУРІВ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ 4 2. ТРУБАДУРИ ТА ЇХ ТВОРЧІСТЬ 7 3. ЗАНЕПАД ТРУБАДУРСЬКОЇ ЛІРИКИ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКУ ЛІТЕРАТУРУ 10 Висновок 12 Література 13 Вступ Після розпаду імперії Карла Великого південь Франції, який називався Провансом, став політично незалежним від північної Франції – домену французького короля. Тут із самого початку розвинулася з латині цілком самостійна провансальська мова. В ХІ столітті Прованс був економічно найбільш передовою областю Франції. Її міста мали незалежність та велику торгову значимість, подібну до багатих міст-держав північної Італії. Така обстановка сприяла розквіту лицарства, яке було доволі заможною та освіченою верствою населення краю. У Провансі склався витончено-лицарський ідеал. Світська література, яка тут розвинулася, не була відображенням дійсності, а подавала ідеальні уявлення про людину. Основні жанри цього періоду – епос, лірика, романи. Значним чином розвинулася придворна література, спрямована за змістом проти церковного аскетизму. У них оспівувалися високі почуття, служіння Прекрасній Дамі, пригоди та подвиги лицарів. Першими куртуазними ліриками Європи були трубадури, провансальські поети-співці XI –XIII ст. Висновок Виникнення поезії трубадурів у ХІІ ст. в Західній Європі пов’язано з процесами протистояння впливу католицької церкви, яка займала на той час панівне становище в суспільстві та державному управлінні. З розвитком освіти активізувалося духовне життя, у містах і замках склалася своєрідна світська культура, яка почала відділятися від церковної. Вона, безумовно, не стала антицерковною, але водночас тенденція секуляризації призвела до народження трубадурства як певного виду церковної єресі. Лірика трубадурів була віддзеркаленням прагнення людей до земних, а не "небесних" втіх. Вона отримала широке розповсюдження завдяки застосуванню у своїй творчості народних джерел. Народна поезія, яка підвергалася в лицарському середовищі корінній обробці, ставала вишуканими зразками придворної лірики. Творчість трубадурів тісно пов'язана передусім із весільними, обрядовими, хороводними піснями, що оброблялися відповідно до вимог куртуазної естетики. Зародившись та розповсюдившись в багатьох верствах тогочасної Франції лірика трубадурів поступово розповсюдилась і на інші країни середньовічної Європи, залишив помітний слід в її культурі. Занепад трубадурської лірики також пов’язаний з церковним протистоянням. Релігійні апологети того часу не могли миритися з поширенням ідеї не любові до Бога, а до "земної" любові та до земних втіх, що не вписувалося в канонічні теоретичні положення християнської релігії. ∞См. работу «Література епохи Середньовіччя (поезія трубадурів)»
| + | |
| − | | + | |
| − | Еволюція політичної думки в епоху Середньовіччя та Відродження
| + | |
| − | Вступ
| + | |
| − | Політична думка в часи Середньовіччя 4 Еволюція політичної думки в епоху Відродження 10 Висновок 15 Перелік використаної літератури 16 ∞См. работу «Еволюція політичної думки в епоху Середньовіччя та Відродження»
| + | |
| − | | + | |
| − | Порівняльна характеристика моральних орієнтирів середньовіччя та доби відродження
| + | |
| − | Вступ
| + | |
| − | 1. СЕРЕДНЬОВІЧНІ МОРАЛЬНІ ОРІЄНТИРИ. 4 2. ГЕНЕТИЧНИЙ ЗВ'ЯЗОК І РОЗБІЖНОСТІ МОРАЛЬНИХ ОРІЄНТИРІВ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ І ВІДРОДЖЕННЯ 8 Висновки 12 Література 13 ∞См. работу «Порівняльна характеристика моральних орієнтирів середньовіччя та доби відродження »
| + | |
| − | | + | |
| − | Порівняльна характеристика моральних орієнтирів середньовіччя та доби відродження
| + | |
| − | Вступ
| + | |
| − | 1. СЕРЕДНЬОВІЧНІ МОРАЛЬНІ ОРІЄНТИРИ. 4 2. ГЕНЕТИЧНИЙ ЗВ'ЯЗОК І РОЗБІЖНОСТІ МОРАЛЬНИХ ОРІЄНТИРІВ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ І ВІДРОДЖЕННЯ 8 Висновки 12 Література 13 Вступ Етика сама по собі, є однією з якнайдавніших філософських дисциплін, об'єктом вивчення якої служать мораль і моральність. З трьохсотих років до н.е., коли етику вперше позначили як особливу область дослідження, до сьогоднішніх днів інтерес до її осмислення не слабшає. У різний час до проблем етики зверталися такі філософи, як Арістотель, Августин, Тома Аквінський, Спіноза, Кант, Маркс та інші. Середньовіччя і наступна за ним доба Відродження з точки зору моралі мають особливий інтерес. Розвиваючись після краху античного світу, вони є перехідним містком між ним і сучасністю. Разом з тим етичні погляди тих часів відрізняються між собою. Спробі виявити різницю між ними і присвячена надана робота. Висновки Про моральні орієнтири суспільства в часи Середньовіччя і Відродження ми можемо скласти думку лише по філософським працям, творам мистецтва, які були на той час невеликим за масштабом явищем, та не могли стати надбанням широких мас. Чи змінилися моральні орієнтири більшості людей в епоху переходу від Середньовіччя до Відродження, сказати однозначно не можна. Але світогляд окремих мислителів, митців, безперечно, мав значні розбіжності в порівнянні з своїми попередниками. Дуже сильною залишалася в добу Відродження християнська етика і мораль. Мало того, практично до наших днів, вона залишається провідною духовною настановою для значної кількості населення. Християнська релігія на сьогоднішній день є однією з світових релігій, яка не зважаючи на певні перепони з боку світського суспільства, продовжує впроваджувати в життя людей Божі моральні заповіді. Спірним залишається й питання доцільності моральної свободи особистості і її вседозволеності, яку почали сповідували у часи Відродження. ∞См. работу «Порівняльна характеристика моральних орієнтирів середньовіччя та доби відродження »
| + | |
| − | | + | |
| − | Релігійне сприйняття світу як сутність культури у добу середньовіччя у Західній Європі
| + | |
| − | 1. Єврпопейське середньовіччя 3 2. Релігійний світогляд середньовіччя 4 3. Мистецтво: вираження духовного буття світу й людини 6 Висновок 14 Список використаної літератури 15 ∞См. работу «Релігійне сприйняття світу як сутність культури у добу середньовіччя у Західній Європі»
| + | |
| − | | + | |
| − | Особливості політичної думки Середньовіччя про політичну владу й державу (Ф. Аквінський, М. Падуанський)
| + | |
| − | Вступ
| + | |
| − | 1. Загальна характеристика та особливості політичної думки Середньовіччя. 4 2. Особливості політичної думки про політичну владу й державу Фоми Аквінського 8 3. Марселій Падуанський 9 Висновок 12 Література: 13 ∞См. работу «Особливості політичної думки Середньовіччя про політичну владу й державу (Ф. Аквінський, М. Падуанський) »
| + | |
| − | | + | |
| − | Грошові системи Античного світу та їх вплив на формування грошових систем європейських країн періоду раннього Середньовіччя
| + | |
| − | Вступ 3 1. Розвиток античних монетних систем 4 1.1. Монетні системи Давньої Греції 4 1.2. Давньоримська монетна система 6 2. Грошові системи Західної Європи раннього Середньовіччя 9 2.1. Характеристика ранньосередньовічних європейських грошових систем 9 2.2. Варварські наслідування римським монетам в Європі 10 Висновок 16 Література 18 ∞См. работу «Грошові системи Античного світу та їх вплив на формування грошових систем європейських країн періоду раннього Середньовіччя»
| + | |
| − | | + | |
| − | Культура і цивілізація“
| + | |
| − | ПЛАН 1
| + | |
| − | . Філософія і культура 3 2. Суспільство і культура 6 3. Культура і цивілізація 9 Список використаної літератури 12 ∞См. работу «Культура і цивілізація“»
| + | |
| − | | + | |
| − | # Право і культура
| + | |
| − | Вступ 3 1. Зв'язок культури з правом 6 1.1 Поняття культури 6 1.2 Культура особистості 8 1.3 Правова культура та її види 11 2. Структура правової культури 13 2.1 Правова культура суспільства 13 2.2 Правова культура особи 16 2.3 Професійна правова культура 18 2.4 Професійна правосвідомість і правова культура співробітників органів внутрішніх справ 20 3. Правове виховання, як інструмент правової культури 25 3.1 Поняття, ознаки і функції правового виховання 25 3.2 Система і механізм правового виховання. Правова вихованість. 27 Висновок 31 Список літератури 33 ∞См. работу «Право і культура »
| + | |
| − | | + | |
| − | Древнегреческая культура
| + | |
| − | План Введение 3 1. Культура Древней Греции в эгейский период (III – II тысячелетия до н.э.) и в ХI – IХ вв. до н.э. 5 2. Древнегреческая культура в архаический период (VIII – VI вв. до н.э.) и классический период (V – IV вв. до н.э.) 11 3. Эллинистическая культура (III – I вв. до н.э.) 21 Заключение 29 Литература 31 ∞См. работу «Древнегреческая культура »
| + | |
| − | | + | |
| − | Організаційна культура
| + | |
| − | Вступ 3 1. Юридична та соціальна відповідальність корпорації 4 2. Культура ділового листування 8 3. Як управлінська культура впливає на результативність діяльності підприємства 15 Висновок Список використаної літератури ∞См. работу «Організаційна культура»
| + | |
| − | | + | |
| − | Культура і цивілізація
| + | |
| − | 1.Культура як феномен А) сутність культури Б) структура та функції культури В) визначні представники світової та вітчизняної культурології 2. Культура і цивілізація А) поняття цивілізації, теорія цивілізаційного розвитку Б) світова культурологія про конфлікт між культурою і цивілізацією В) цивілізація і техніка Література ∞См. работу «Культура і цивілізація»
| + | |
| − | | + | |
| − | Культура лицарства
| + | |
| − | Вступ 3 1. Лицарська поезія – романтика Середньовіччя 4 2. Особливості лицарських (куртуазних) романів 6 Висновок 9 Список використаної літератури 10 ∞См. работу «Культура лицарства »
| + | |
| | | | |
| | ==Фізична культура за часів Київської Русі== | | ==Фізична культура за часів Київської Русі== |
| | #[[Користувач:Зайченко К.В.|Зайченко Костянтин Віталійович]] | | #[[Користувач:Зайченко К.В.|Зайченко Костянтин Віталійович]] |
| | #[[Користувач:Malyk|Андрієнко Владислав]] | | #[[Користувач:Malyk|Андрієнко Владислав]] |
| − | #[[користувач:Жора|Сватослав Єнчев]] | + | #[[користувач:Жора|Святослав Єнчев]] |
| − | # | + | #[[Користувач:Dashulka Dubrova|Дуброва]] |
| | | | |
| | ==Фізичне виховання в період існування Запорізької Січі== | | ==Фізичне виховання в період існування Запорізької Січі== |
| − | #[[Користувач:Денис_Скобіоале|Скобіоале Денис Георгійович]]
| + | |
| | #[[ Користувач:Колесников Евгений Сергеевич|Колесников Евгений]] | | #[[ Користувач:Колесников Евгений Сергеевич|Колесников Евгений]] |
| | #[[Bodyk|Зіненко Богдан]] | | #[[Bodyk|Зіненко Богдан]] |
| Рядок 124: |
Рядок 56: |
| | ==Становлення і розвиток фізичної культури і спорту в СРСР== | | ==Становлення і розвиток фізичної культури і спорту в СРСР== |
| | #[[ Користувач:Жека|Сосновський Євген]] | | #[[ Користувач:Жека|Сосновський Євген]] |
| − | #[[Саша Чорний]] | + | #[[ Користувач:Саша Чорний|Чорний Олександр]] |
| − | #[[Юля Коцавер]] | + | #[[ Користувач:Юля Коцавер|Юля Коцавер]] |
| − | # | + | #[[ Користувач:Владіслав|Владислав Медведенко]] |
| | + | #[[Користувач:Влад Гайворонский| Гайворонский Влад]] |
| | | | |
| | ==Процес становлення та розвитку сучасного міжнародного спортивного руху== | | ==Процес становлення та розвитку сучасного міжнародного спортивного руху== |
| | # [[ Користувач:Dianka|Значко Діана]] | | # [[ Користувач:Dianka|Значко Діана]] |
| | # [[ Користувач:Симонець Олена|Симонець Олена]] | | # [[ Користувач:Симонець Олена|Симонець Олена]] |
| − | # | + | # [[ Користувач:Ibragimova Sabina]] |
| − | # | + | # [[Користувач:Дзюба Олена|Дзюба Олена]] |
| | + | # [[Користувач:Денис_Скобіоале|Скобіоале Денис]] |
