|
|
| (не показано 15 проміжних версій цього учасника) |
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| | + | [[Файл:Images_01.jpg]] |
| | | | |
| | | | |
| − |
| |
| − |
| |
| − | Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка
| |
| − |
| |
| − | Скорочена назва університету: КДПУ ім. В.Винниченка
| |
| − |
| |
| − | Адреса: 25006, м. Кіровоград, вул. Шевченка, 1
| |
| − |
| |
| − | Телефон: (0522) 22-18-34
| |
| − |
| |
| − | Телефакс: (0522) 24-85-44
| |
| − |
| |
| − | Адреса E-Mail: [email protected]Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати Ява-скрипт. | |
| − |
| |
| − | Телефони чергових навчальних корпусів КДПУ:
| |
| − |
| |
| − | корпус №1: (0522) 22-25-69
| |
| − |
| |
| − | корпус №4: (0522) 24-59-84
| |
| − |
| |
| − | корпус №5: (0522) 22-36-56
| |
| − |
| |
| − | (Вище зазначені телефони використовуются для з'єднання з внутрішніми телефонами підрозділів)
| |
| − |
| |
| − | корпус №2: (0522) 22-47-73
| |
| − |
| |
| − | корпус №6: (0522) 22-84-67
| |
| − |
| |
| − | Телефони прямого автоматичного з'єднання з внутрішніми телефонами підрозділів:
| |
| − |
| |
| − | Телефон №1: (0522) 24-34-20
| |
| − |
| |
| − | (Після набору номера, слідуйте вказівкам оператора. Для набору внутрішнього телефону необхідно вікористувувати тоновий режим. Для більшості телефонних апаратів для переведення в тоновий режим необхідно натиснути *(зірочка))
| |
| − |
| |
| − | Телефон №2: Skype-шлюз КДПУ kspu_gateway. Детальніше дивіться за посиланням.
| |
| − |
| |
| − | Поштові адреси навчальних корпусів:
| |
| − |
| |
| − | корпус №1: 25006, вул. Шевченка, 1
| |
| − |
| |
| − | корпус №2: 25006, вул. Леніна, 5/5
| |
| − |
| |
| − | корпус №3: 25001, вул. Пермська, З
| |
| − |
| |
| − | корпус №4: 25006, вул. Шевченка, 1
| |
| − |
| |
| − | корпус №5: 25006, вул. Шевченка, 1
| |
| − |
| |
| − | корпус №6: 25006, пров.Театральний, 8
| |
| − |
| |
| − | Поштові адреси гуртожитків:
| |
| − |
| |
| − | гуртожиток № 1: 25012, просп. Комуністичний, 19
| |
| − |
| |
| − | гуртожиток №2: 25012, просп. Комуністичний, 19-А
| |
| − |
| |
| − | гуртожиток №3: 25015, вул. Полтавська, 35
| |
| − |
| |
| − | гуртожиток №4: 25015, вул. Полтавська, 37
| |
| − |
| |
| − | == Мої інтереси ==
| |
| − | ....
| |
| | | | |
| | == Проекти в яких беру участь == | | == Проекти в яких беру участь == |
| − | В цьому розділі розміщуються посилання на проекти, в яких ви берете участь.
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − | Інтерне́т (пишеться з великої літери, від англ. Internet, дослівно — «міжмережа») — Міжмережжя, система об'єднаних комп'ютерних мереж глобального загальнолюдського суспільства, яка в наш час покриває практично всю поверхню земної кулі.
| |
| − |
| |
| − | Мережа побудована на використанні протоколу IP і маршрутизації пакетів даних. В наш час Інтернет відіграє важливе значення у створенні інформаційного простору глобального суспільства, слугує фізичною основою доступу до веб-сайтів і багатьох систем (протоколів) передачі даних. Часто згадується як всесвітня або глобальна мережа. У побуті іноді говорять Нет, Іне́т, Тенета, Міжмережжя, Інтерне́трі або Не́трі.
| |
| − |
| |
| − | Сьогодні при вживанні слова «Інтернет» найчастіше мається на увазі саме веб і доступна через нього інформація, а не сама фізична мережа, що призводить до різноманітних юридичних колізій та правових наслідків.
| |
| − |
| |
| − | В англійській мові якщо слово «internet» написано з малої літери, воно означає просто об'єднання мереж (англ. interconnected networks) за допомогою маршрутизації пакетів даних. У такому разі не мається на увазі глобальний інформаційний простір. У вітчизняній технічній
| |
| − |
| |
| − | Інтерне́т (пишеться з великої літери, від англ. Internet, дослівно — «міжмережа») — Міжмережжя, система об'єднаних комп'ютерних мереж глобального загальнолюдського суспільства, яка в наш час покриває практично всю поверхню земної кулі.
| |
| − |
| |
| − | Мережа побудована на використанні протоколу IP і маршрутизації пакетів даних. В наш час Інтернет відіграє важливе значення у створенні інформаційного простору глобального суспільства, слугує фізичною основою доступу до веб-сайтів і багатьох систем (протоколів) передачі даних. Часто згадується як всесвітня або глобальна мережа. У побуті іноді говорять Нет, Іне́т, Тенета, Міжмережжя, Інтерне́трі або Не́трі.
| |
| − |
| |
| − | Сьогодні при вживанні слова «Інтернет» найчастіше мається на увазі саме веб і доступна через нього інформація, а не сама фізична мережа, що призводить до різноманітних юридичних колізій та правових наслідків.
| |
| − |
| |
| − | В англійській мові якщо слово «internet» написано з малої літери, воно означає просто об'єднання мереж (англ. interconnected networks) за допомогою маршрутизації пакетів даних. У такому разі не мається на увазі глобальний інформаційний простір. У вітчизняній технічній До 1971 року була розроблена перша програма для відправки електронної пошти мережею, котра відразу стала дуже популярною.
| |
| − |
| |
| − | У 1973 році до мережі через трансатлантичний кабель були підключені перші іноземні організації з Великобританії та Норвегії — мережа стала міжнародною.
| |
| − | У 1970-х роках мережа загалом використовувалась для пересилки електронної пошти, тоді ж появились перші списки поштових розсилок, групи новин та дошки оголошень. Але в ті часи мережа ще не могла легко взаємодіяти з іншими мережами, котрі були побудовані на інших технічних стандартах. До кінця 1970-х років почали активно розвиватись протоколи передачі даних, що були стандартизовані у 1982—1983 роках.
| |
| − |
| |
| − | 1 січня 1983 року мережа ARPANET перейшла з протоколу NCP на протокол TCP/IP, який досі успішно використовується для об'єднання мереж. Саме у 1983 році за мережею ARPANET закріпився термін «Інтернет».
| |
| − |
| |
| − | У 1984 році була розроблена система доменних назв (англ. Domain Name System, DNS). Тоді ж у мережі ARPANET появився серйозний суперник — Національний науковий фонд США (NSF) заснував міжуніверситетську мережу NSFNet (англ. National Science Foundation Network), котра була сформована з дрібніших мереж, включаючи відомі на той час Usenet та Bitnet і мала значно більшу пропускну здатність, аніж ARPANET. До цієї мережі за рік під'єдналось близько 10 тисяч комп'ютерів; звання «Інтернет» почало плавно переходити до NSFNet.
| |
| − |
| |
| − | У 1988 році було винайдено протокол Internet Relay Chat (IRC), завдяки якому в Інтернеті стало можливим спілкування в реальному часі (чат).
| |
| − |
| |
| − | У 1989 році в Європі, в стінах Європейського центру ядерних досліджень (франц. Conseil Européen pour la Recherche Nucléaire, CERN) народилась концепція тенет. Її запропонував знаменитий британський вчений Тім Бернерс-Лі, він же протягом двох років розробляв протокол HTTP, мову гіпертекстової розмітки HTML та ідентифікатори URI.
| |
| − |
| |
| − | У 1990 році мережа ARPANET припинила своє існування, програвши конкуренцію NSFNet. Тоді ж було зафіксовано перше підключення до Інтернету телефонною лінією (так зване «дозво́нювання» англ. Dial-up access).
| |
| − |
| |
| − | У 1991 році тенета стали доступні в Інтернеті, а в 1993 році з'явився знаменитий Веб-браузер (англ. web-browser) NCSA Mosaic. Всесвітня павутина ставала дедалі популярнішою.
| |
| | | | |
| − | У 1995 році NSFNet повернулась до ролі дослідницької мережі; маршрутизацією всього трафіку Інтернету тепер займались мережеві провайдери (постачальники послуг), а не суперкомп'ютери Національного наукового фонду.
| |
| | | | |
| − | В тому ж році тенета стали основним постачальником інформації в Інтернеті, обігнавши за обсягом трафіку протокол передачі файлів FTP; було сформовано Консорціум всесвітньої павутини (англ. WWW Consorcium, W3C). Можна сказати, що тенета перетворили Інтернет і створили його сучасний вигляд. З 1996 року Всесвітнє павутиння майже повністю підмінило собою поняття «Інтернет».
| + | [[Стаття про інформаційне суспільство Дудника Василя]] |
| | | | |
| − | Протягом 1990-х років Інтернет об'єднав у собі більшість існуючих на той час мереж (хоча деякі, як, наприклад, Фідонет, залишились відособленими). Завдяки відсутності єдиного керуючого центру, а також завдяки відкритості технічних стандартів Інтернету, що автоматично робило мережі незалежними від бізнесу чи уряду, об'єднання виглядало неймовірно привабливим. До 1997 року в Інтернеті нараховувалось близько 10 мільйонів комп'ютерів і було зареєстровано більше мільйона доменних назв. Інтернет став дуже популярним засобом обміну інформацією.
| + | Календар вікі |
| | + | http://www.google.com/calendar/embed?src=4ccarb0slo5bj4uit0v4n94jmg%40group.calendar.google.com&ctz=Europe/Kiev |
| | | | |
| − | У 1998 році Папа Римський Іоанн Павло II заснував Всесвітній день Інтернету 30 вересня.
| + | Youtube відео ролик: |
| | + | http://www.youtube.com/watch?v=g_A70HM6fOc |
| | | | |
| − | На даний момент Інтернет став доступним не лише через комп'ютерні мережі, але й через супутники зв'язку, радіосигнали, кабельне телебачення, телефонні лінії, мережі стільникового зв'язку, спеціальні оптико-волоконні лінії і електропроводи. Всесвітня мережа стала невід'ємною часткою життя у розвинутих країнах, та країнах, котрі розвиваються.
| + | Заява гуглдокс: https://docs.google.com/document/d/1T86ZH2MEOlU7HKNv_1JyDeChB7INVmqpiuyZUryc5fA/edit?hl=en&pli=1# |
| | | | |
| − | У 2000 р. нараховувалося близько 327 млн користувачів, з них тільки в США чисельність перевищувала 100 млн чоловік.
| + | Презентація гугл: https://docs.google.com/present/edit?id=0AfCHPcm25NZZZGZ4emtnMzJfMDZuM3QzNGd6&hl=en |
| | | | |
| − | У 2004 р. Інтернет нараховував 700 млн користувачів, і найближчим часом їхня кількість зросте до 1 млрд. Число сайтів, що складало в 1993 р. 26 тис., сьогодні перевищує 5млн.
| + | Фотоальбом гугл: http://picasaweb.google.com/106355089674527715895/uPPZeJ?authkey=Gv1sRgCL3H8J29-7vYwAE# |
| − | [ред.] Основи організації мережі Інтернет
| + | |
| − | [ред.] Ключові принципи Інтернету
| + | |
| | | | |
| − | Інтернет складається з багатьох тисяч корпоративних, наукових, урядових та домашніх мереж. Об'єднання різнорідних за архітектурою мереж стало можливо завдяки протоколу IP (англ. Internet Protocol) і принципу маршрутизації пакетів даних. Протокол ІР був спеціально створений агностичним у відношенні до фізичних каналів зв'язку. Тобто будь-яка мережа передачі цифрових даних може передавати інтернет-трафік. На стиках мереж спеціальні маршрутизатори займаються сортуванням та перенаправленням пакетів даних, базуючись на ІР-адресах одержувачів цих пакетів. Протокол ІР утворює єдиний адресний простір у масштабах всього світу, але в кожній окремо взятій мережі може існувати свій власний адресний підпростір. Така організація ІР-адрес дозволяє маршрутизаторам однозначно визначати подальший напрямок для кожного, навіть найменшого, пакету даних. У результаті між різними мережами Інтернету не виникає конфліктів і дані точно і без перешкод передаються від мережі до мережі по всій планеті.
| + | Стаття scribd: http://www.scribd.com/doc/45828960/%D0%94%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82-Microsoft-Word |
| | | | |
| − | Сам протокол ІР був народжений в дискусіях всередині організації IETF (англ. Internet Engineering Task Force, Task force — група спеціалістів, покликана вирішити певну задачу), назву котрої можна перекласти як «Група для вирішення задач проектування Інтернету». IETF і її робочі групи досі займаються розвитком протоколів Всесвітньої мережі. Вона відкрита для публічної участі та обговорень. Комітети цієї організації публікують т.зв. документи RFC (англ. Request for Comments — запит коментарів). В цих документах даються технічні специфікації і точні пояснення багатьох питань. Деякі документи RFC організація IAB (англ. Internet Architecture Board — Рада з архітектури Інтернету) оголошує Стандартами Інтернету. З 1992 року IETF, IAB та ряд інших організацій утворюють Товариство Інтернету (англ. Internet Society, ISOC) — організаційну основу для різноманітних дослідницьких та консультативних груп, що займаються розвитком Інтернету. На думку багатьох науковців Інтернет це початок нової ери і продуктивно займються розвитком і удосконаленням міжнародної системи Інтернет.
| + | Мій власний блог на blogger.com: http://infotech-vasil.blogspot.com/ |
