|
|
(не показані 3 проміжні версії цього учасника) |
Рядок 29: |
Рядок 29: |
| *[[Проект з ОІТ та ІФК (Факультет фізичного виховання)]] | | *[[Проект з ОІТ та ІФК (Факультет фізичного виховання)]] |
| *[[Проект з ОІТ та ІФК: "Фізична культура за часів запорізької січі" - 12 група]] | | *[[Проект з ОІТ та ІФК: "Фізична культура за часів запорізької січі" - 12 група]] |
− | =='''''<font color='red' size=6>Фізична культура за часів запорізької січі </font>'''''==
| |
− | Якщо є додайте логотип проекту
| |
− | [[Файл:Vkwsrdts74fehu0n.jpg]]
| |
− | ==Ідея проекту==
| |
− | Для розуміння козацької мудрості важливо враховувати те, як козаки визначали філософію. Візантійський мислитель Іоан Дамаскін (VII-VIII стст.) дає шість визначень філософії. Перше. Філософія є пізнання сущого і його природи. Друге. Філософія — пізнання видимих і невидимих речей. Третє. Філософія є міркування про смерть природну і довільну (свідомий аскетизм). Четверте. Філософія е порівняння з Богом (вічності, безкінечності, абсолютному буттю). П'яте. Філософія є мистецтво мистецтв, цариця знання, початок всякого мистецтва. Шосте. Філософія є любов до мудрості, а оскільки істинною мудрістю є Бог, тому любов до Бога і є справжньою філософією.У становленні і розвитку філософської думки Київської Русі основною проблемою є проблема буття людини, її батьківщини у контексті буття всіх інших народів і світу. Боротьба проти руйнівних сил людського буття спирається на морально-боже-ственну основу і здобуває форми конфлікту між Добром і Злом. Досвід моральності, практичного філософствування, надбаний в умовах Київської Русі, став фундаментом дальшого розвитку філософської думки.
| |
− |
| |
− | ==Автор проекту==
| |
− | Колесников Евгений Сергеевич
| |
− |
| |
− | == Матеріали проекту ==
| |
− | ===Інтернет ресурси проекту===
| |
− |
| |
− | ===Додаткові матеріали проекту===
| |
− | Посилання на файли, презентації та інші корисні матеріали
| |
− | Фізична культура за часів запорізької січі
| |
− | Якщо є додайте логотип проекту Vkwsrdts74fehu0n.jpg
| |
− |
| |
− |
| |
− | Для розуміння козацької мудрості важливо враховувати те, як козаки визначали філософію. Візантійський мислитель Іоан Дамаскін (VII-VIII стст.) дає шість визначень філософії. Перше. Філософія є пізнання сущого і його природи. Друге. Філософія — пізнання видимих і невидимих речей. Третє. Філософія є міркування про смерть природну і довільну (свідомий аскетизм). Четверте. Філософія е порівняння з Богом (вічності, безкінечності, абсолютному буттю). П'яте. Філософія є мистецтво мистецтв, цариця знання, початок всякого мистецтва. Шосте. Філософія є любов до мудрості, а оскільки істинною мудрістю є Бог, тому любов до Бога і є справжньою філософією.У становленні і розвитку філософської думки Київської Русі основною проблемою є проблема буття людини, її батьківщини у контексті буття всіх інших народів і світу. Боротьба проти руйнівних сил людського буття спирається на морально-боже-ственну основу і здобуває форми конфлікту між Добром і Злом. Досвід моральності, практичного філософствування, надбаний в умовах Київської Русі, став фундаментом дальшого розвитку філософської думки.
| |
− |
| |
− | ==Результати проекту==
| |
− | Звіт у вигляді презентації.. ]]
| |
− |
| |
− |
| |
| | | |
| *''[[Група 12-1, факультет фізичного виховання, 2010-2011 н.р.]] | | *''[[Група 12-1, факультет фізичного виховання, 2010-2011 н.р.]] |