Відмінності між версіями «Стаття про інформаційне суспільство Савенко Аліси»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показані 2 проміжні версії цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Інформаційне суспільство'''
+
Информационное общество как национальная идея 
  
Інформаці́йне суспі́льство (англ. Information society) — соціологічна концепція, що визначає головним фактором розвитку суспільства виробництво та використання науково-технічної та іншої інформації. Концепція інформаційного суспільства є різновидом теорії постіндустріального суспільства, засновниками якої були З.Бжезинський, О.Белл, О.Тоффлер. При розгляді розвитку суспільства як “зміну ступенів”, прибічники теорії інформаційного суспільства пов’язують його становлення з домінуваням “четвертого”, інформаційного сектору економіки, який йде після сільского господарства, промисловості та економікою послуг. При цьому стверджується, що капітал і праця, які є основою індустріального суспільства,поступаються місцем інформаії та знанню у сучасному суспільстві. Революціоніруючі дії інформаційної технології приводить до того, що в інформаційному супільстві класи змінюються соціально недиферинцованими “інформаційними спільнотами”.
+
Украина имеет все предпосылки для бурного развития информационных технологий и построения динамичного эффективного информационного общества. Чтобы реализовать их, нужны политическая воля и сотрудничество власти, бизнеса и науки
Тоффлер не дає новій цивілізації визначення, але доводить,що вона має принципово новий характер. "Багато чого у цій виникаючій цивілізації протирічить традиційній індустріальній цивілізації. Це водночас і технічно розвнута, і антиіндустріальна цивілізація. "Третя хвиля" несе із собою новий образ життя, що оснований на джерелах енергії,які поповнюються; на методах виробництва, що роблять застарілими більшість фабричних збірничих ліній; на якійсь новій ("ненукліарній") родині; на новому інституті, який можна було б назвати "електронним котеджем"; на радикально перетворених школах та корпораціях майбутнього. Така цивілізація несе з собою новий кодекс поведінки та виводить нас за межі концентрації енергії , грошових коштів і влади"[10].
+
  
У передмові до реферату книги "Третя хвиля" Баталов відмітив, що Тоффлер жодного разу не дав прямого визначення поняттю "інформаційного суспільства", яке сам ввів. Тоффлер надає визначення через перелік елементів, які є радикально новими для сьогодення та мають коренево змінити життя теперішнього та прийдешнього поколіннь.
+
Обнародованный на минувшей неделе Указ президента Украины "О первоочередных задачах по внедрению новейших информационных технологий" определил одним из приоритетов государственной политики создание в стране информационного общества (ИО). Правительству поручено сформировать национальную стратегию развития ИО и разработать план ее реализации. Эту стратегию Украина должна будет представить через две недели на международном саммите Организации Объединенных Наций в Тунисе - такое обязательство наше государство взяло на себя еще в 2003 году. Однако в лучшем случае украинская сторона сможет продемонстрировать на мероприятии президентский указ. За две недели вряд ли удастся разработать национальную стратегию (даже с учетом того, что у отечественных общественных организаций уже есть проект такого документа) и согласовать ее со всеми заинтересованными ведомствами.
За думкою Д.Белла у наступному столітті вирішальне значення для економічного та соціального життя, для способів виробництва знання, а також для характеру трудової діяльності людини набуває становище нового соціального укладу, що базується на телекомунікаціях. Революція в організації та обробці інформації та знаннь, в якій головну роль грає комп'ютер, розвертається водночас з розвитком індустріального суспільства. Три аспекти останнього особливо необхідні для розуміння телекомунікаційної революції:
+
  
1)перехід від індустріального до сервісного суспільства;
+
Более того, находится под вопросом само участие Украины в тунисском саммите. Еще в апреле общественный фонд "Информационное общество Украины" предложил Cекретариату президента и правительству обсудить материальные вопросы представления страны в Тунисе, однако ответов не получил. Фонд имел в своем распоряжении зарезервированное место для выставочного стенда на период саммита и собирался использовать эту возможность для привлечения внимания международной общественности к Украине. Заявку на участие в мероприятии украинское правительство отправило в самый последний момент - после того как фонд обратился с открытым письмом к президенту.
  
2)вирішальне значення кодифіцированого теоретичного знання для здійснення технологічних інновацій;
+
Тем не менее важность указа очевидна: впервые за годы независимости руководство страны заинтересовалось проблемами построения информационного общества. Развитые государства уже больше десяти лет реализуют концепцию ИО - на международных встречах главы государств обсуждают, не как развивать, а как получить наибольший эффект от формирования информационного общества. Для руководства Украины эта концепция является новинкой.
  
3)перетворення нової "інтелектуальної технології" у ключевий засіб системного аналізу та теорії приймання рішеннь.
+
Под ИО сейчас понимается развитие страны в целом, поскольку в развитых странах информационные технологии давно буквально пронизывают все сферы жизни. Многие социологи называют наше время эпохой информационной, в отличие от предыдущей - индустриальной. Без развитой системы информации и коммуникаций в современном мире немыслима ни экономическая, ни политическая, ни культурная деятельность.
  
Один із засновників концепції "інформаційного суспільства" Д.Белл серед перших виділив його характерні ознаки. Його визначення цього поняття зводиться до роз'яснення суттєвостей нового суспільства через зміни, що будуть відрізнять "післяреволюціцне" суспільство від теперішнього.
+
На протяжении последних четырех лет украинские компании, работающие в инфотелекоммуникацинной сфере, пытались привлечь внимание первых лиц государства к необходимости развития в стране ИО. Инициатива, исходившая от бизнесменов, была поддержана профильными ассоциациями и общественными организациями и только теперь - государством.
 
+
Т.Стоуньєр вважав, що обладнання та машини є, між іншим, не тільки втіленням праці, а й втіленням інформації. Ця думка має рацію по відношенню до капіталу, землі та будь-якому іншому фактору економіки, у якому втілено працю. Нема жодного засобу продуктивного застосування праці, який водночас не був би застосуванням інформації. Більш того, інформацію, як і капітал, можна накопичувати та зберігати для майбутнього використання. В постіндустріальному суспільстві національні інформаційні ресурси – це його основна економічна цінність, найдорожще джерело добробуту.
+
 
+
Важливо розуміти, що інформація має де-які специфічні особливості. Якщо я матиму 1000 одиниць землі, а потім віддам кому-небудь 500 одиниць, то у мене залишиться лише половина. Але якщо у мене є де-яка кількість інформації і половину віддам іншій людині, то я буду мати все, що мала. Якщо я дозволю користуватися моєю інформацією, то скоріше всього і зі мною поділяться чим-небудь корисним. Таким чином, угоди з приводу матеріальних речей ведуть до конкуренції, у той час, коли інформаційний обмін – до співробітництва. З цього можна зробити висновок, що інформація – це ресурс, яким можна без жалю ділитися. Другою специфічною рисою споживання інформації є те, що на відміну від споживання матеріалів чи енергії, яке веде до збільшення ентропії у Всесвіті, використання інформації веде до іншого ефекту – воно збільшує знання людини, підвищує організованість в оточуючому середовищі та зменшує ентропію.
+

Поточна версія на 14:08, 9 грудня 2010

Информационное общество как национальная идея

Украина имеет все предпосылки для бурного развития информационных технологий и построения динамичного эффективного информационного общества. Чтобы реализовать их, нужны политическая воля и сотрудничество власти, бизнеса и науки

Обнародованный на минувшей неделе Указ президента Украины "О первоочередных задачах по внедрению новейших информационных технологий" определил одним из приоритетов государственной политики создание в стране информационного общества (ИО). Правительству поручено сформировать национальную стратегию развития ИО и разработать план ее реализации. Эту стратегию Украина должна будет представить через две недели на международном саммите Организации Объединенных Наций в Тунисе - такое обязательство наше государство взяло на себя еще в 2003 году. Однако в лучшем случае украинская сторона сможет продемонстрировать на мероприятии президентский указ. За две недели вряд ли удастся разработать национальную стратегию (даже с учетом того, что у отечественных общественных организаций уже есть проект такого документа) и согласовать ее со всеми заинтересованными ведомствами.

Более того, находится под вопросом само участие Украины в тунисском саммите. Еще в апреле общественный фонд "Информационное общество Украины" предложил Cекретариату президента и правительству обсудить материальные вопросы представления страны в Тунисе, однако ответов не получил. Фонд имел в своем распоряжении зарезервированное место для выставочного стенда на период саммита и собирался использовать эту возможность для привлечения внимания международной общественности к Украине. Заявку на участие в мероприятии украинское правительство отправило в самый последний момент - после того как фонд обратился с открытым письмом к президенту.

Тем не менее важность указа очевидна: впервые за годы независимости руководство страны заинтересовалось проблемами построения информационного общества. Развитые государства уже больше десяти лет реализуют концепцию ИО - на международных встречах главы государств обсуждают, не как развивать, а как получить наибольший эффект от формирования информационного общества. Для руководства Украины эта концепция является новинкой.

Под ИО сейчас понимается развитие страны в целом, поскольку в развитых странах информационные технологии давно буквально пронизывают все сферы жизни. Многие социологи называют наше время эпохой информационной, в отличие от предыдущей - индустриальной. Без развитой системы информации и коммуникаций в современном мире немыслима ни экономическая, ни политическая, ни культурная деятельность.

На протяжении последних четырех лет украинские компании, работающие в инфотелекоммуникацинной сфере, пытались привлечь внимание первых лиц государства к необходимости развития в стране ИО. Инициатива, исходившая от бизнесменов, была поддержана профильными ассоциациями и общественными организациями и только теперь - государством.