Відмінності між версіями «"Правила набору тексту "Сліпченко А.В.»

Поточна версія на 17:03, 10 жовтня 2020

• Між словами завжди потрібно ставити тільки один пробіл.
• Перед такими знаками пунктуації, як крапка (.), Кома (,), три крапки (...), двокрапка (:), крапка з комою (;), знак питання (?) І знак (!) Знаки, пробіл не ставиться.
• Після довгого тире, що позначає пряму мову, ставиться один нерозривний пробіл.
• Між цифрами дефіс не ставиться, а ставиться тире (найчастіше короткий) без відбиття пробілами. Приклади: «2-3 шт.», «I-II семестр».
• Використання двох і більше питальних або знаків оклику поспіль ( «??», «!!!») вважається помилкою.
• Не нумерувати списки вручну.
• Не можна переносити та скорочувати слова в заголовку.
• Для переходу на початок наступного рядка натискати клавішу Enter.
• Слова не ділять на склади і не переносять.

Правила набору тексту для форматів А4 та А5:

Правила набору тексту у вигляді презентації:

• Медіатекст — це усний чи писемний твір масовоінформаційної діяльності та масової комунікації.
• Аутентичний текст — офіційний текст міжнародного договору, підписаний уповноваженими на те представниками і скріплений печатями відповідних держав, або текст будь-якого документа, який за змістом відповідає текстові іншою мовою і має з ним однакову силу. У заключних статтях договору, складеного двома або кількома мовами, звичайно вказується, який його текст автентичний.
• Мегатекст — це термін, що застосовується письменниками у фантастичних творах для опису підґрунтя певного сюжету, тропів, зображень, що мають бути описані в певному фантастичному творі.
• Стереотекст — поєднання різномовних текстів для повнішого представлення одного комплексу ідей.
• Структура тексту — поняття, формулювання якого знаходиться у розвитку. Структура є природною властивістю тексту, це означає, що будь-яка теорія, яка прагне адекватно його описати, повинна відобразити його структурність.
• Паралельний текст — це текст однією мовою разом з його перекладом на іншу мову.
• Прецедентний текст — певний текст, зображення чи мелодія, які відомі певній спільноті — та для нагадування (використання) яких достатньо цитати, алюзії, натяку.
• Типологія текстів — це центральне поняття лінгвістики тексту і загальної теорії тексту. У широкому сенсі це певна обмежена сукупність текстів, що об'єднані особливими спільними ознаками на різних структурних рівнях тексту, на рівні семантики, змісту, особливостей побудови, ситуативних параметрів та комунікативної функції.
• Лінгвістика тексту — галузь мовознавства, що вивчає структурно-граматичні, се­мантико-змістові, комунікативно-прагматичні, семіотичні властивості тексту, його категорійні ознаки, закономірності структурної організації, зв’язки з іншими текстами, а також процеси ство­рення, сприймання й інтерпретації тексту.
• Текстологія — історично-філологічна дисципліна, що вивчає пам'ятки писемності, твори літератури і фольклору для критичної перевірки і встановлення на підставі наявних варіантів автентичності текстів.
• Lorem ipsum — класичний варіант умовного беззмістовного тексту, що вставляється в макет сторінки (у сленгу дизайнерів такий текст називається «рибою»).