|
|
| (не показані 22 проміжні версії цього учасника) |
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| − | <div style="background: #33ccff"> | + | <div style="background: #cccccc"> |
| | <center> | | <center> |
| − | [[http://wiki.kspu.kr.ua/index.php?title=Розділ_2._Мережеві_аспекти_IP-телефонії Розділ 2. Мережеві аспекти IP-телефонії]] | + | ---- |
| − | [[http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/Технологія_VoIP Зміст]] | + | [ [[Розділ_1._Конвергенція_мереж_зв'язку|<< Розділ 1. Конвергенція мереж зв'язку]] ] |
| − | [[http://wiki.kspu.kr.ua/index.php?title=Розділ_3._Передача_мови_по_IP-мережі Розділ 3. Передача мови по IP-мережі]] | + | [ '''[[Технологія VoIP]]''' ] |
| | + | [ [[Розділ_3._Передача_мови_по_IP-мережі|Розділ 3. Передача мови по IP-мережі >>]] ] |
| | + | ---- |
| | </center> | | </center> |
| | </div> | | </div> |
| | | | |
| − | ---- | + | '''2.1 [[Три основні сценарії IP-телефонії]]'''<br> |
| − | <br> | + | '''2.2 [[Проект TIPHON]]'''<br> |
| | + | '''2.3 [[Встановлення телефонного з'єднання в IP-мережі]]'''<br> |
| | + | '''2.4 [[Ефективність IP-телефонії]]'''<br> |
| | | | |
| − | == 2.1 Три основні сценарії IP-телефонії == | + | <div style="background: #cccccc"> |
| − | Матеріал попередньої глави дал у першому наближенні відповідь на питання: що таке IP-телефонія? Перш ніж обговорити більш детально різні підходи до архітектури, протоколів і варіантами побудови систем і устаткування, корисно звернути увагу на інше питання: для чого потрібна IP-телефонія? Як відповідь на це питання розглянемо три найбільш часто використовуваних сценарію IP-телефонії:<br>
| + | |
| − | * «комп'ютер-комп'ютер»;
| + | |
| − | * «комп'ютер-телефон»;
| + | |
| − | * «телефон-телефон».<br>
| + | |
| − | Сценарій «комп'ютер-комп'ютер» реалізується на базі стандартних комп'ютерів, оснащених засобами мультимедіа і підключених до мережі Інтернет.<br>
| + | |
| − | Компоненти моделі IP-телефонії за сценарієм «комп'ютер-комп'ютер» показані на рис. 2.1. У цьому сценарії аналогові мовні сигнали від мікрофона абонента А перетворяться в цифрову форму з допомогою аналого-цифрового перетворювача (АЦП), зазвичай при 8000 відліків / с, 8 бітів / відлік, у результаті - 64 Кбіт / с. Відліки мовних даних в цифровій формі потім стискаються кодований пристроєм для скорочення потрібної для їх передачі смуги у відношенні 4:1, 8:1 або 10:1. Алгоритми стиснення мови докладно розглядаються в наступному розділі. Вихідні дані після стиснення формуються в пакети, до яких додаються заголовки протоколів, після чого пакети передаються через IP-мережу в систему IP-телефонії, обслуговує абонента Б. Коли пакети приймаються системою абонента Б, заголовки протоколу видаляються, а стислі мовні дані надходять у пристрій , розгортає їх у первісну форму, після чого мовні дані знову перетворюються на аналогову форму за допомогою цифро-аналогового перетворювача (ЦАП) і потрапляють в телефон абонента Б. Для звичайного з'єднання між двома абонентами системи IP-телефонії на кожному кінці одночасно реалізують як функції передачі , так і функції прийому. Під IP-мережею, що на рис. 2.1, мається на увазі або глобальна мережа Інтернет, або корпоративна мережа підприємства Intranet.<br>
| + | |
| | <center> | | <center> |
| − | [[Файл:VoIP_2.1.png]]<br>
| |
| − | '''Рис. 1.1.''' Сценарій IP-телефонії "комп'ютер-комп'ютер"
| |
| − | </center><br>
| |
| − | Для підтримки сценарію «комп'ютер - комп'ютер» постачальнику послуг Інтернет бажано мати окремий сервер (воротар), що перетворює імена користувачів в динамічні IP-адреси. Сам сценарій орієнтований на користувача, яким мережа потрібна, в основному, для передачі даних, а програмне забезпечення IP-телефонії потрібно лише іноді для розмов з колегами. Ефективне використання телефонного зв'язку за сценарієм «комп'ютер-комп'ютер» зазвичай пов'язане з підвищенням продуктивності роботи великих компаній, наприклад, при організації віртуальної презентації в корпоративній мережі з можливістю не тільки бачити документи на Web-сервері, а й обговорювати їх зміст за допомогою IP-телефону . При цьому між двома IP-мережами можуть використовуватися елементи ТфОП, а ідентифікація викликається боку може здійснюватися як на основі Е.164, так і на основі IP-адресації. Найбільш поширеним програмним забезпеченням для цих цілей є пакет Microsoft NetMeeting, доступний для безкоштовного завантаження з сайту Microsoft.<br>
| |
| − | Розглянемо представлений на рис. 2.1 сценарій встановлення з'єднання «комп'ютер-комп'ютер» більш докладно.<br>
| |
| − | Для проведення телефонних розмов один з одним абоненти А і Б повинні мати доступ до Інтернет або до іншої мережі з протоколом IP. Припустимо, що така IP-мережа існує, і обидва абонента підключені до неї. Розглянемо можливий алгоритм організації зв'язку між цими абонентами.<br>
| |
| − | 1. Абонент А запускає свій додаток IP-телефонії, що підтримує протокол Н.323.<br>
| |
| − | 2. Абонент Б вже заздалегідь запустив свій додаток IP-телефонії, що підтримує протокол Н.323.<br>
| |
| − | 3. Абонент А чи знає доменне ім'я абонента У елемент системи імен доменів - Domain Name System (DNS), вводить це ім'я в розділ «кому подзвонити» у своєму додатку IP-телефонії і натискає кнопку Return.<br>
| |
| − | 4. Додаток IP-телефонії звертається до DNS-сервера (який в даному прикладі реалізований безпосередньо в персональному комп'ютері абонента А) для того, щоб перетворити доменне ім'я абонента Б в IP-адресу.<br>
| |
| − | 5. Сервер DNS повертає IP-адреса абонента Б.<br>
| |
| − | 6. Додаток IP-телефонії абонента А одержує IP-адреса абонента Б і відправляє йому сигнальне повідомлення Н.225 Setup.<br>
| |
| − | 7. При отриманні повідомлення Н.225 Setup додаток абонента Б сигналізує йому про вхідний дзвінок.<br>
| |
| − | 8. Абонент Б приймає виклик і додаток IP-телефонії відправляє повідомлення у відповідь Н.225 Connect.<br>
| |
| − | 9. Додаток IP-телефонії в абонента А починає взаємодія з додатком у абонента Б відповідно до рекомендації Н.245.<br>
| |
| − | 10. Після закінчення взаємодії по протоколу Н.245 і відкриття логічних каналів абоненти А і Б можуть розмовляти один з одним через IP-мережу.<br>
| |
| − | Незважаючи на навмисну простоту викладу, розглянутий приклад досить складний, що зумовлено складністю технології IP-телефонії. У цьому прикладі не показані всі кроки і опущені дуже суттєві деталі, які необхідні постачальнику послуг для розгортання мережі IP-телефонії. Про всі ці більш складних моментах буде сказано в розділах 5-11 даної книги, а тут зробимо ще одне спрощення.<br>
| |
| − | Сам характер сценарію «комп'ютер-комп'ютер» на рис. 2.1 обумовлює зосередження всіх необхідних функцій IP-телефонії в персональному комп'ютері або іншому аналогічному пристрої кінцевого користувача. При описі інших сценаріїв у цій главі замість громіздкого зображення компонентів кінцевого пристрою буде наводиться тільки спрощене зображення терміналу IP-телефонії. Таким аналогом рис. 2.1 є спрощене уявлення того ж сценарію на рис. 2.2. До детального розгляду процедур аналогово-цифрового і цифро-аналогового перетворення, стиснення, пакетізаціі та ін ми повернемося в наступному розділі.<br>
| |
| − | <br>
| |
| − | <center>
| |
| − | [[Файл:VoIP_2.2.png]]<br>
| |
| − | '''Рис. 1.1.''' Спрощений сценарій IP-телефонії "комп'ютер-комп'ютер" (аналог рис.2.1)
| |
| − | </center><br>
| |
| − | Заміна зображень має і більш глибокий зміст. Назва сценарію «комп'ютер - комп'ютер» аж ніяк не означає, що в розпорядженні користувача обов'язково повинен бути стандартний PC з мікрофоном і колонками, як це представлено на рис. 2.1. Головною вимогою для такої схеми є те, що обидва користувачі повинні мати підключені до мережі персональні комп'ютери. І ці PC повинні бути завжди включені, під'єднані до мережі і мати у занедбаному вигляді програмне забезпечення IP-телефонії для прийому вхідних дзвінків. При всьому цьому повинна бути повна сумісність між програмно-апаратними засобами IP-телефонії, отриманими від різних постачальників, тобто користувачі, що бажають розмовляти один з одним, повинні мати ідентичне програмне забезпечення, наприклад, реалізує протокол Н.323.<br>
| |
| − | Беручи до уваги ці обставини, під назвою «комп'ютер» у всіх сценаріях ми будемо розуміти термінал користувача, включений в IP-мережу, а під назвою «телефон» - термінал користувача, включений в мережу комутації каналів будь-якого типу: ТфОП, ISDN або GSM.<br>
| |
| − | І ще одне, більш суттєве зауваження. До цих пір в обговоренні сценарію «комп'ютер - комп'ютер» на рис. 2.1 та 2.2 слід було, що обидва користувачі включені в одну й ту ж IP-мережу (Інтернет, Інтранет або іншу мережу з протоколом IP). У рамках проекту TIPHON, якому присвячено наступний параграф цієї глави, розглядається інша, більш складна модифікація сценарію «комп'ютер - комп'ютер». Ця модифікація, представлена на рис. 2.3, передбачає організацію зв'язку між абонентами IP-мережі з урахуванням того, що виклик транзитом проходить через мережу комутації каналів (СКК). Зауважимо, що на цьому і на наступних малюнках як СКК виступає телефонна мережа загального користування (ТФОП), хоча викладені в цьому розділі матеріали справедливі для ISDN, GSM і ін.<br>
| |
| − |
| |
| − |
| |
| | ---- | | ---- |
| − | <div style="background: #33ccff">
| + | [ [[Розділ_1._Конвергенція_мереж_зв'язку|<< Розділ 1. Конвергенція мереж зв'язку]] ] |
| − | <center>
| + | [ '''[[Технологія VoIP]]''' ] |
| − | [[http://wiki.kspu.kr.ua/index.php?title=Розділ_2._Мережеві_аспекти_IP-телефонії Розділ 2. Мережеві аспекти IP-телефонії]] | + | [ [[Розділ_3._Передача_мови_по_IP-мережі|Розділ 3. Передача мови по IP-мережі >>]] ] |
| − | [[http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/Технологія_VoIP Зміст]] | + | ---- |
| − | [[http://wiki.kspu.kr.ua/index.php?title=Розділ_3._Передача_мови_по_IP-мережі Розділ 3. Передача мови по IP-мережі]] | + | |
| | </center> | | </center> |
| | </div> | | </div> |
| | | | |
| − | ----
| + | |
| − | <br>
| + | |
| | --[[Користувач:Козінцев Олексій|Козінцев Олексій 36 гр.]] 04:34, 3 листопада 2010 (EET) | | --[[Користувач:Козінцев Олексій|Козінцев Олексій 36 гр.]] 04:34, 3 листопада 2010 (EET) |
