Відмінності між версіями «Обговорення:Корисні посилання з "Історії фізичної культури" 2010-2011»

Версія за 21:51, 25 листопада 2010

'Фізична культура

Фізична культура - невід'ємна частина життя людини. Вона займає достатньо важливе місце в навчанні, роботі людей. Заняттям фізичними вправами грає значну роль в працездатності членів суспільства, саме тому знання і уміння по фізичній культурі повинні закладатися в освітніх установах різних рівнів поетапно. Фізична культура народу є частиною його історії. Її становлення, подальший розвиток тісно пов'язаний з тими ж історичними чинниками, які впливають на становлення і розвиток господарства країни, її державності, політичного і духовного життя суспільства. У поняття фізичної культури входить, природно, все, що створене розумом, талантом, рукоділлям народу, все, що виражає його духовну суть, погляд на світ, природу, людське буття, на людські відносини. Спорт — складова частина фізичної культури, а також засіб і метод фізичного виховання, система організації і проведення змагань по різних комплексах фізичних вправ і підготовчих учбово-тренувальних занять. Історично склався як особлива сфера виявлення і порівняння досягнень людей в певних видах фізичних вправ, рівня їх фізичного розвитку. Спорт в широкому сенсі охоплює власне діяльність змагання, спеціальну підготовку до неї (спортивне тренування), специфічні соціальні відносини, що виникають у сфері цієї діяльності, її суспільно значущі результати. Соціальна цінність спорту полягає в тому, що він є чинником, найдієвіше стимулюючий заняття фізичною культурою, сприяє етичному, естетичному вихованню, задоволенню духовних запитів. До сфери спорту історично увійшли різноманітні елементи людської діяльності. Види спорту, що мають багатовікову історію, розвинулися з самобутніх фізичних вправ, форм трудової і військової діяльності, що використалися людиною в цілях фізичного виховання ще в глибокій старовині, — біг, стрибки, метання, підняття тяжкості, веслування, плавання і т. д.; частина видів сучасного спорту сформувалася в 19—20 вв. на базі самого спорту і суміжних сфер культури — ігри, спортивна і художня гімнастика, сучасне п'ятиборство, фігурне катання на ковзанах, спортивне орієнтування, спортивний туризм і др.; технічні види спорта— на базі розвитку техніки: авто-, мото-, велоспорт, авіаційні види спорту, підводне плавання і ін. Кожні Олімпійські ігри перетворювалися на свято для народу, свого роду конгрес для правителів і філософів, конкурс для скульпторів і поетів. Дні олімпійських торжеств – дні загального миру. Для стародавніх еллінів ігри були інструментом миру, що полегшував переговори між містами, сприяв взаєморозуміння і зв'язки між державами. Олімпіади звеличували людину, бо Олімпіади відображали світогляд, наріжним каменем якого були культ досконалості духу і тіла, ідеалізація гармонійно розвиненої людини – мислителя і атлета. Олімпіонику – переможцеві ігор – співвітчизники віддавали почесті, яких удостоювалися боги, в їх честь створювалися пам'ятники за життя, складалися хвалебні оди, влаштовувалися бенкети. Олімпійський герой в'їжджав в рідне місто на колісниці, одягнене в пурпур, увінчаний вінком, в'їжджав не через звичайні ворота, а через пролом в стіні, який того ж дня закладали, щоб олімпійська перемога увійшла до міста і ніколи не покидала його. --Ibragimova Sabina 21:50, 25 листопада 2010 (EET) Фізична культура - невід'ємна частина життя людини. Вона займає достатньо важливе місце в навчанні, роботі людей. Заняттям фізичними вправами грає значну роль в працездатності членів суспільства, саме тому знання і уміння по фізичній культурі повинні закладатися в освітніх установах різних рівнів поетапно. Фізична культура народу є частиною його історії. Її становлення, подальший розвиток тісно пов'язаний з тими ж історичними чинниками, які впливають на становлення і розвиток господарства країни, її державності, політичного і духовного життя суспільства. У поняття фізичної культури входить, природно, все, що створене розумом, талантом, рукоділлям народу, все, що виражає його духовну суть, погляд на світ, природу, людське буття, на людські відносини. Спорт — складова частина фізичної культури, а також засіб і метод фізичного виховання, система організації і проведення змагань по різних комплексах фізичних вправ і підготовчих учбово-тренувальних занять. Історично склався як особлива сфера виявлення і порівняння досягнень людей в певних видах фізичних вправ, рівня їх фізичного розвитку. Спорт в широкому сенсі охоплює власне діяльність змагання, спеціальну підготовку до неї (спортивне тренування), специфічні соціальні відносини, що виникають у сфері цієї діяльності, її суспільно значущі результати. Соціальна цінність спорту полягає в тому, що він є чинником, найдієвіше стимулюючий заняття фізичною культурою, сприяє етичному, естетичному вихованню, задоволенню духовних запитів. До сфери спорту історично увійшли різноманітні елементи людської діяльності. Види спорту, що мають багатовікову історію, розвинулися з самобутніх фізичних вправ, форм трудової і військової діяльності, що використалися людиною в цілях фізичного виховання ще в глибокій старовині, — біг, стрибки, метання, підняття тяжкості, веслування, плавання і т. д.; частина видів сучасного спорту сформувалася в 19—20 вв. на базі самого спорту і суміжних сфер культури — ігри, спортивна і художня гімнастика, сучасне п'ятиборство, фігурне катання на ковзанах, спортивне орієнтування, спортивний туризм і др.; технічні види спорта— на базі розвитку техніки: авто-, мото-, велоспорт, авіаційні види спорту, підводне плавання і ін. Кожні Олімпійські ігри перетворювалися на свято для народу, свого роду конгрес для правителів і філософів, конкурс для скульпторів і поетів. Дні олімпійських торжеств – дні загального миру. Для стародавніх еллінів ігри були інструментом миру, що полегшував переговори між містами, сприяв взаєморозуміння і зв'язки між державами. Олімпіади звеличували людину, бо Олімпіади відображали світогляд, наріжним каменем якого були культ досконалості духу і тіла, ідеалізація гармонійно розвиненої людини – мислителя і атлета. Олімпіонику – переможцеві ігор – співвітчизники віддавали почесті, яких удостоювалися боги, в їх честь створювалися пам'ятники за життя, складалися хвалебні оди, влаштовувалися бенкети. Олімпійський герой в'їжджав в рідне місто на колісниці, одягнене в пурпур, увінчаний вінком, в'їжджав не через звичайні ворота, а через пролом в стіні, який того ж дня закладали, щоб олімпійська перемога увійшла до міста і ніколи не покидала його. --Ibragimova Sabina 21:50, 25 листопада 2010 (EET)

Текст заголовка