Відмінності між версіями «Довідник по TeX. Клас letter»
| Рядок 94: | Рядок 94: | ||
\end{document} | \end{document} | ||
| + | |||
| + | =Постскриптум= | ||
| + | |||
| + | Після команди \сlosing можна додати ще невеликий фрагмент тексту, однак команда \closing забороняє перенос тексту на іншу сторінку і встановлює відступ на початку кожного абзацу рівним нулю. Декларація \ps відновлює нормальне форматування тексту , що слідує за командою \closing. Її використовують для друкування постскриптуму, однак знак постскриптуму не друкується; якщо потрібно, його можна вставити в текст. | ||
Версія за 14:50, 24 листопада 2010
Зміст
Клас LETTER в LaTeX
Клас letter, який використовується для написання листів, має ряд істотних відмінностей від інших стандартних класів. З одного боку, цей клас визначає ряд команд, не доступних іншим класам. З іншого боку, в ньому відсутні процедури figure та table, команди секціонування й немає можливості форматування тексту у дві колонки стандартними засобами LATEX'а (опція twocolumn не працює). У листів не буває титульної сторінки, тому не визначені команда \maketitle, процедура \titlepage.
Листи можуть бути діловими (офіційними) або приватними (неофіційними).
В преамбулі перед текстом листа оголошують ім'я, адресу та інші атрибути відправника, які, ймовірно, однакові для всіх листів. В одному вхідному файлі можна записати кілька листів, а атрибути відправника достатньо вказати тільки один раз. Однак декларації можуть з'являться в будь-якому місці вхідного файлу, оскільки область їх дії підпорядковується звичайним правилам.
Деякі команди класу LETTER
| \Address{...} | Задає зворотну адресу відправника листа для конверта і заголовка листа. Окремі рядки адреси повинні розділятися командами. Якщо декларацію \address пропустити, то лист буде оформлено як офіційний, який зазвичай друкують на фірмовому бланку, що містить всі атрибути відправника. LATEX залишить на першій сторінці листа пусте місце там, де зазвичай на фірмовому бланку надрукований зворотну адресу. Якщо ж \address є, то лист буде оформлено як приватний. |
| \ Signature{...} | Задає текст підпису відправника. Цей текст буде надруковано після команди \closing (див. нижче). Він може включати вказівку на посаду та прізвище відправника. |
| Name{...} | Визначає атрибути відправника в зворотній адресі, що друкується на конверті. Хоча відправляє і підписує лист, зазвичай (але не завжди) один і той же чоловік, у поштовій адресі на конверті відправник може бути вказаний інакше, ніж у тексті листа. |
| Location {...} | Уточнює стандартну адреса відправника, якщо лист друкується на офіційному бланку. Наприклад, до адреси фірми може бути доданий номер кабінету конкретного відправника листа. |
| \telephone{...} | Уточнює номер телефону відправника, який вказується на бланку, якщо лист є офіційним. |
Приклад ділового листа в LaTeX
\documentclass[11pt]{letter}
\address{I.\,Ivanov,\\
IUM, Moscow, Russia}
\signature{I.\,Ivanov}
\date{December 31, 2002}
\begin{document}
\begin{letter}{Prof.\ Jonas Jonas Huckabuck,\\
University of Rootabaga,\\
Cream Puffs, 80116, RO, USA}
\opening{Dear Prof.\ Huckabuck,}
Enclosed please find two copies of my paper.
\closing{Sincerely yours,}
\end{letter}
\end{document}
Приклад ділового листа в LaTeX на російській мові
\documentclass[11pt]{letter}
\usepackage[english, russian]{babel}
\address{Есман.\,И. Ю.,\\
г. Кировоград, Украина}
\signature{Есман.\,И. Ю.}
\date{\today }
\begin{document}
\begin{letter}{Преподавателю\ Андронатию Павлу Ивановичу,\\
Кировоградский Педагогический Университет,\\
Ул. Шевченка 1}
\opening{Уважаемый\ Павло Иванович,}
Я очень надеюсь что мы все сдадим наши лабараторные работы на отлично, но их очень много и мы не успеваем. У нас к Вам есть очень большая просьба - разрешите нам сдать меньше работ.
\closing{С уважением,}
\end{letter}
\end{document}
Постскриптум
Після команди \сlosing можна додати ще невеликий фрагмент тексту, однак команда \closing забороняє перенос тексту на іншу сторінку і встановлює відступ на початку кожного абзацу рівним нулю. Декларація \ps відновлює нормальне форматування тексту , що слідує за командою \closing. Її використовують для друкування постскриптуму, однак знак постскриптуму не друкується; якщо потрібно, його можна вставити в текст.
