Відмінності між версіями «Шкільні традиції»

Версія за 18:36, 3 червня 2019

Якими мають бути шкільні традиції на 1 вересня?

Як провести 1 вересня, щоби свято не нагадувало нудну радянську урочистість?

1. США: без лінійки, батьків і букетів

• Ben.png

Бен Парті, учитель англійської мови Miami University та Новопечерської школи

У США немає аналога українському Дню знань. І такого поняття, як «лінійка», у нас теж нема. Та й взагалі дивно чути, що день, з якого розпочинаються заняття, ще й має якусь особливу назву. Американська система освіти — децентралізована, тож дату початку (як і закінчення) навчання в школах визначають освітні округи кожного штату. Зазвичай це середина серпня. Але є школи, де заняття стартують у середині вересня. Для мене найголовніша відмінність початку навчання в Україні та США — та святкова атмосфера, яку я спостерігаю 1 вересня. В американських школах ви не зустрінете дітей у формі, дівчаток з білосніжними бантиками в перший день навчання. Школярі вдягаються, як їм зручно, і приходять до свого закладу освіти, де точно не буде офіційних зборів, пісень і довгих урочистих промов. Усе дуже буденно, із «бонусів» — скорочений навчальний день. До речі, батьки не ходять з дітьми до школи, не проводять їх до класів та не заводять «корисних знайомств» із вчителями. Максимум — підвозять малих до воріт і їдуть собі по справах. Квітів теж ніхто до школи не приносить, як і подарунків. Ви можете подарувати вчителю невеликий презент або букет у будь-який день на знак подяки і найголовніше — щоб це йшло від серця. У школі, де я викладав, перший день навчання починався з 5-хвилинної промови директора, а потім класні керівники забирали дітлахів до класів, де перше заняття проходило в стилі гри й за принципом «весело та кумедно». Домашку вчителі можуть не задавати перші кілька днів, адже діти повертаються після кількох місяців відпочинку й немає сенсу їх сильно навантажувати. Перший тиждень — навчання в стилі «лайт», а з другого тижня — повноцінна академічна програма.

Естонія: День мудрості за сценарієм від батьків

• Y.png

Юло Вооглайд, освітній філософ, почесний професор Тартуського університету

Перший день у школі ми називаємо День мудрості. Зауважте, що мудрість — це взагалі далеке від освіти поняття. Бути мудрим неможливо навчитись, мудрим можна тільки стати. Звісно, навчання відіграє в цьому певну роль.

Якогось усталеного порядку проведення Дня мудрості в Естонії нема. Але цікаво, що сценарій до 1 вересня обирають батьківські комітети. У нас взагалі батьки мають багато прав і відчувають себе в школах не сторонніми людьми, а повноцінними учасниками освітнього процесу. Хоча я завжди кажу так: батьки можуть як дуже посприяти, так і зашкодити. Останнє стосується типу батьків, які ностальгують — згадують свою молодість і хочуть, щоб сценарій свята їхніх дітей на 1 вересня проходив чи не один-в-один так, як це було у них свого часу. Тоді відбуваються жахи.

У селищі поблизу мого хутора неподалік від Таллінна є першовереснева традиція: випускники беруть за руку першокласників, а потім разом проходять урочистою ходою всіма вуличками. Жителі виходять у цей час із будинків, щоб привітати школярів — махають їм руками, аплодують, ба навіть викрикують привітання та побажання щасливого життєвого шляху. Інколи до шкільної ходи приєднується живий оркестр — тоді свято перетворюється вже на музичне дійство.

У школі 1 вересня діти збираються в актовому залі, де їх коротко вітають представник батьківського комітету та директор — висловлюють побажання успіху 1-му та 12-му класам. На урочистій частині може бути присутній міський староста. 1 вересня заняття в школярів є, але їх всього 3–4. Класний керівник зазвичай говорить з учнями про те, як минуло їхнє літо, а діти знайомляться між собою. Кожного року в нас «міксують» учнівський склад класу, тож діти мають між собою перезнайомитись і вирішити, хто з ким сидітиме.

Як проводять 1 вересня в Україні

Із нововведень — влаштовуємо перекличку між класами (яку ми ще жартома називаємо «перекрикувалкою») з приводу того, чи готові школярі до навчання. У нас є ведучий, який зачитуватиме цікаві факти про кожен клас і запитуватиме, чи присутні представники класу на лінійці. Відповідь має бути гучною!

Головний акцент — на першачках — ми їх зустрічаємо і приймаємо до своєї родини під час спеціальної посвяти. Випускники та першокласники зустрічаються поза межею школи (батьки й вчителі в цей час чекають їх на шкільному подвір’ї). Кожен одинадцятикласник бере за руки двох першачків і веде через браму до центрального майданчика — символічне введення до шкільної сім’ї.

Випускники подарують першокласникам букетики-обереги із цілющих трав. Кожна травинка в українській історії має сакральне значення: любисток — щоб вас любили, калина — щоб ви були ніжними, красивими та здоровими, кора дуба — щоб мудрість давалась легко.

Намагалися з’ясувати думку дітей з приводу традиційного «першого дзвоника» і не стали скасовувати цю традицію, адже випускники — лідери учнівського самоврядування, авторитетні шкільні спортсмени та учні-лідери завзято борються за право нести на плечах першокласника із дзвінком, кажуть: «Для нас це за честь!»

Віршів та пісень у програмі свята не буде. Єдиний номер, який покажемо, — виступ команди з чирлідингу, який продемонструють дівчатка з різних класів. У цьому році запускаємо цей напрямок як факультатив, тому це своєрідна реклама для залучення учнів.

Уроків 1 вересня в школі не буде. Це чудовий привід для батьків і дітей побути разом у першовересневий вихідний.