Відмінності між версіями «Шкільні традиції»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
(Як провести 1 вересня, щоби свято не нагадувало нудну радянську урочистість?)
Рядок 14: Рядок 14:
 
Квітів теж ніхто до школи не приносить, як і подарунків. Ви можете подарувати вчителю невеликий презент або букет у будь-який день на знак подяки і найголовніше — щоб це йшло від серця.
 
Квітів теж ніхто до школи не приносить, як і подарунків. Ви можете подарувати вчителю невеликий презент або букет у будь-який день на знак подяки і найголовніше — щоб це йшло від серця.
 
У школі, де я викладав, перший день навчання починався з 5-хвилинної промови директора, а потім класні керівники забирали дітлахів до класів, де перше заняття проходило в стилі гри й за принципом «весело та кумедно». Домашку вчителі можуть не задавати перші кілька днів, адже діти повертаються після кількох місяців відпочинку й немає сенсу їх сильно навантажувати. Перший тиждень — навчання в стилі «лайт», а з другого тижня — повноцінна академічна програма.
 
У школі, де я викладав, перший день навчання починався з 5-хвилинної промови директора, а потім класні керівники забирали дітлахів до класів, де перше заняття проходило в стилі гри й за принципом «весело та кумедно». Домашку вчителі можуть не задавати перші кілька днів, адже діти повертаються після кількох місяців відпочинку й немає сенсу їх сильно навантажувати. Перший тиждень — навчання в стилі «лайт», а з другого тижня — повноцінна академічна програма.
 +
 +
Естонія: День мудрості за сценарієм від батьків
 +
<gallery>
 +
Файл:Y.png
 +
</gallery>
 +
Юло Вооглайд, освітній філософ, почесний професор Тартуського університету
 +
 +
Перший день у школі ми називаємо День мудрості. Зауважте, що мудрість — це взагалі далеке від освіти поняття. Бути мудрим неможливо навчитись, мудрим можна тільки стати. Звісно, навчання відіграє в цьому певну роль.
 +
 +
Якогось усталеного порядку проведення Дня мудрості в Естонії нема. Але цікаво, що сценарій до 1 вересня обирають батьківські комітети. У нас взагалі батьки мають багато прав і відчувають себе в школах не сторонніми людьми, а повноцінними учасниками освітнього процесу. Хоча я завжди кажу так: батьки можуть як дуже посприяти, так і зашкодити. Останнє стосується типу батьків, які ностальгують — згадують свою молодість і хочуть, щоб сценарій свята їхніх дітей на 1 вересня проходив чи не один-в-один так, як це було у них свого часу. Тоді відбуваються жахи.
 +
 +
У селищі поблизу мого хутора неподалік від Таллінна є першовереснева традиція: випускники беруть за руку першокласників, а потім разом проходять урочистою ходою всіма вуличками. Жителі виходять у цей час із будинків, щоб привітати школярів — махають їм руками, аплодують, ба навіть викрикують привітання та побажання щасливого життєвого шляху. Інколи до шкільної ходи приєднується живий оркестр — тоді свято перетворюється вже на музичне дійство.
 +
 +
У школі 1 вересня діти збираються в актовому залі, де їх коротко вітають представник батьківського комітету та директор — висловлюють побажання успіху 1-му та 12-му класам. На урочистій частині може бути присутній міський староста. 1 вересня заняття в школярів є, але їх всього 3–4. Класний керівник зазвичай говорить з учнями про те, як минуло їхнє літо, а діти знайомляться між собою. Кожного року в нас «міксують» учнівський склад класу, тож діти мають між собою перезнайомитись і вирішити, хто з ким сидітиме.

Версія за 17:42, 3 червня 2019

Якими мають бути шкільні традиції на 1 вересня?

Як провести 1 вересня, щоби свято не нагадувало нудну радянську урочистість?

  1. США: без лінійки, батьків і букетів

Бен Парті, учитель англійської мови Miami University та Новопечерської школи

У США немає аналога українському Дню знань. І такого поняття, як «лінійка», у нас теж нема. Та й взагалі дивно чути, що день, з якого розпочинаються заняття, ще й має якусь особливу назву. Американська система освіти — децентралізована, тож дату початку (як і закінчення) навчання в школах визначають освітні округи кожного штату. Зазвичай це середина серпня. Але є школи, де заняття стартують у середині вересня. Для мене найголовніша відмінність початку навчання в Україні та США — та святкова атмосфера, яку я спостерігаю 1 вересня. В американських школах ви не зустрінете дітей у формі, дівчаток з білосніжними бантиками в перший день навчання. Школярі вдягаються, як їм зручно, і приходять до свого закладу освіти, де точно не буде офіційних зборів, пісень і довгих урочистих промов. Усе дуже буденно, із «бонусів» — скорочений навчальний день. До речі, батьки не ходять з дітьми до школи, не проводять їх до класів та не заводять «корисних знайомств» із вчителями. Максимум — підвозять малих до воріт і їдуть собі по справах. Квітів теж ніхто до школи не приносить, як і подарунків. Ви можете подарувати вчителю невеликий презент або букет у будь-який день на знак подяки і найголовніше — щоб це йшло від серця. У школі, де я викладав, перший день навчання починався з 5-хвилинної промови директора, а потім класні керівники забирали дітлахів до класів, де перше заняття проходило в стилі гри й за принципом «весело та кумедно». Домашку вчителі можуть не задавати перші кілька днів, адже діти повертаються після кількох місяців відпочинку й немає сенсу їх сильно навантажувати. Перший тиждень — навчання в стилі «лайт», а з другого тижня — повноцінна академічна програма.

Естонія: День мудрості за сценарієм від батьків

Юло Вооглайд, освітній філософ, почесний професор Тартуського університету

Перший день у школі ми називаємо День мудрості. Зауважте, що мудрість — це взагалі далеке від освіти поняття. Бути мудрим неможливо навчитись, мудрим можна тільки стати. Звісно, навчання відіграє в цьому певну роль.

Якогось усталеного порядку проведення Дня мудрості в Естонії нема. Але цікаво, що сценарій до 1 вересня обирають батьківські комітети. У нас взагалі батьки мають багато прав і відчувають себе в школах не сторонніми людьми, а повноцінними учасниками освітнього процесу. Хоча я завжди кажу так: батьки можуть як дуже посприяти, так і зашкодити. Останнє стосується типу батьків, які ностальгують — згадують свою молодість і хочуть, щоб сценарій свята їхніх дітей на 1 вересня проходив чи не один-в-один так, як це було у них свого часу. Тоді відбуваються жахи.

У селищі поблизу мого хутора неподалік від Таллінна є першовереснева традиція: випускники беруть за руку першокласників, а потім разом проходять урочистою ходою всіма вуличками. Жителі виходять у цей час із будинків, щоб привітати школярів — махають їм руками, аплодують, ба навіть викрикують привітання та побажання щасливого життєвого шляху. Інколи до шкільної ходи приєднується живий оркестр — тоді свято перетворюється вже на музичне дійство.

У школі 1 вересня діти збираються в актовому залі, де їх коротко вітають представник батьківського комітету та директор — висловлюють побажання успіху 1-му та 12-му класам. На урочистій частині може бути присутній міський староста. 1 вересня заняття в школярів є, але їх всього 3–4. Класний керівник зазвичай говорить з учнями про те, як минуло їхнє літо, а діти знайомляться між собою. Кожного року в нас «міксують» учнівський склад класу, тож діти мають між собою перезнайомитись і вирішити, хто з ким сидітиме.