Відмінності між версіями «Користувач:Дудник Василь»
(→Мої роботи) |
(→Про себе) |
||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
| − | + | Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка | |
| − | + | ||
| + | Скорочена назва університету: КДПУ ім. В.Винниченка | ||
| + | |||
| + | Адреса: 25006, м. Кіровоград, вул. Шевченка, 1 | ||
| + | |||
| + | Телефон: (0522) 22-18-34 | ||
| + | |||
| + | Телефакс: (0522) 24-85-44 | ||
| + | |||
| + | Адреса E-Mail: [email protected]Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати Ява-скрипт. | ||
| + | |||
| + | Телефони чергових навчальних корпусів КДПУ: | ||
| + | |||
| + | корпус №1: (0522) 22-25-69 | ||
| + | |||
| + | корпус №4: (0522) 24-59-84 | ||
| + | |||
| + | корпус №5: (0522) 22-36-56 | ||
| + | |||
| + | (Вище зазначені телефони використовуются для з'єднання з внутрішніми телефонами підрозділів) | ||
| + | |||
| + | корпус №2: (0522) 22-47-73 | ||
| + | |||
| + | корпус №6: (0522) 22-84-67 | ||
| + | |||
| + | Телефони прямого автоматичного з'єднання з внутрішніми телефонами підрозділів: | ||
| + | |||
| + | Телефон №1: (0522) 24-34-20 | ||
| + | |||
| + | (Після набору номера, слідуйте вказівкам оператора. Для набору внутрішнього телефону необхідно вікористувувати тоновий режим. Для більшості телефонних апаратів для переведення в тоновий режим необхідно натиснути *(зірочка)) | ||
| + | |||
| + | Телефон №2: Skype-шлюз КДПУ kspu_gateway. Детальніше дивіться за посиланням. | ||
| + | |||
| + | Поштові адреси навчальних корпусів: | ||
| + | |||
| + | корпус №1: 25006, вул. Шевченка, 1 | ||
| + | |||
| + | корпус №2: 25006, вул. Леніна, 5/5 | ||
| + | |||
| + | корпус №3: 25001, вул. Пермська, З | ||
| + | |||
| + | корпус №4: 25006, вул. Шевченка, 1 | ||
| + | |||
| + | корпус №5: 25006, вул. Шевченка, 1 | ||
| + | |||
| + | корпус №6: 25006, пров.Театральний, 8 | ||
| + | |||
| + | Поштові адреси гуртожитків: | ||
| + | |||
| + | гуртожиток № 1: 25012, просп. Комуністичний, 19 | ||
| + | |||
| + | гуртожиток №2: 25012, просп. Комуністичний, 19-А | ||
| + | |||
| + | гуртожиток №3: 25015, вул. Полтавська, 35 | ||
| + | |||
| + | гуртожиток №4: 25015, вул. Полтавська, 37 | ||
== Мої інтереси == | == Мої інтереси == | ||
Версія за 12:39, 28 жовтня 2010
Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка
Скорочена назва університету: КДПУ ім. В.Винниченка
Адреса: 25006, м. Кіровоград, вул. Шевченка, 1
Телефон: (0522) 22-18-34
Телефакс: (0522) 24-85-44
Адреса E-Mail: [email protected]Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати Ява-скрипт.
Телефони чергових навчальних корпусів КДПУ:
корпус №1: (0522) 22-25-69
корпус №4: (0522) 24-59-84
корпус №5: (0522) 22-36-56
(Вище зазначені телефони використовуются для з'єднання з внутрішніми телефонами підрозділів)
корпус №2: (0522) 22-47-73
корпус №6: (0522) 22-84-67
Телефони прямого автоматичного з'єднання з внутрішніми телефонами підрозділів:
Телефон №1: (0522) 24-34-20
(Після набору номера, слідуйте вказівкам оператора. Для набору внутрішнього телефону необхідно вікористувувати тоновий режим. Для більшості телефонних апаратів для переведення в тоновий режим необхідно натиснути *(зірочка))
Телефон №2: Skype-шлюз КДПУ kspu_gateway. Детальніше дивіться за посиланням.
Поштові адреси навчальних корпусів:
корпус №1: 25006, вул. Шевченка, 1
корпус №2: 25006, вул. Леніна, 5/5
корпус №3: 25001, вул. Пермська, З
корпус №4: 25006, вул. Шевченка, 1
корпус №5: 25006, вул. Шевченка, 1
корпус №6: 25006, пров.Театральний, 8
Поштові адреси гуртожитків:
гуртожиток № 1: 25012, просп. Комуністичний, 19
гуртожиток №2: 25012, просп. Комуністичний, 19-А
гуртожиток №3: 25015, вул. Полтавська, 35
гуртожиток №4: 25015, вул. Полтавська, 37
Мої інтереси
....
Проекти в яких беру участь
В цьому розділі розміщуються посилання на проекти, в яких ви берете участь.
Інтерне́т (пишеться з великої літери, від англ. Internet, дослівно — «міжмережа») — Міжмережжя, система об'єднаних комп'ютерних мереж глобального загальнолюдського суспільства, яка в наш час покриває практично всю поверхню земної кулі.
Мережа побудована на використанні протоколу IP і маршрутизації пакетів даних. В наш час Інтернет відіграє важливе значення у створенні інформаційного простору глобального суспільства, слугує фізичною основою доступу до веб-сайтів і багатьох систем (протоколів) передачі даних. Часто згадується як всесвітня або глобальна мережа. У побуті іноді говорять Нет, Іне́т, Тенета, Міжмережжя, Інтерне́трі або Не́трі.
Сьогодні при вживанні слова «Інтернет» найчастіше мається на увазі саме веб і доступна через нього інформація, а не сама фізична мережа, що призводить до різноманітних юридичних колізій та правових наслідків.
В англійській мові якщо слово «internet» написано з малої літери, воно означає просто об'єднання мереж (англ. interconnected networks) за допомогою маршрутизації пакетів даних. У такому разі не мається на увазі глобальний інформаційний простір. У вітчизняній технічній
Інтерне́т (пишеться з великої літери, від англ. Internet, дослівно — «міжмережа») — Міжмережжя, система об'єднаних комп'ютерних мереж глобального загальнолюдського суспільства, яка в наш час покриває практично всю поверхню земної кулі.
Мережа побудована на використанні протоколу IP і маршрутизації пакетів даних. В наш час Інтернет відіграє важливе значення у створенні інформаційного простору глобального суспільства, слугує фізичною основою доступу до веб-сайтів і багатьох систем (протоколів) передачі даних. Часто згадується як всесвітня або глобальна мережа. У побуті іноді говорять Нет, Іне́т, Тенета, Міжмережжя, Інтерне́трі або Не́трі.
Сьогодні при вживанні слова «Інтернет» найчастіше мається на увазі саме веб і доступна через нього інформація, а не сама фізична мережа, що призводить до різноманітних юридичних колізій та правових наслідків.
В англійській мові якщо слово «internet» написано з малої літери, воно означає просто об'єднання мереж (англ. interconnected networks) за допомогою маршрутизації пакетів даних. У такому разі не мається на увазі глобальний інформаційний простір. У вітчизняній технічній До 1971 року була розроблена перша програма для відправки електронної пошти мережею, котра відразу стала дуже популярною.
У 1973 році до мережі через трансатлантичний кабель були підключені перші іноземні організації з Великобританії та Норвегії — мережа стала міжнародною. У 1970-х роках мережа загалом використовувалась для пересилки електронної пошти, тоді ж появились перші списки поштових розсилок, групи новин та дошки оголошень. Але в ті часи мережа ще не могла легко взаємодіяти з іншими мережами, котрі були побудовані на інших технічних стандартах. До кінця 1970-х років почали активно розвиватись протоколи передачі даних, що були стандартизовані у 1982—1983 роках.
1 січня 1983 року мережа ARPANET перейшла з протоколу NCP на протокол TCP/IP, який досі успішно використовується для об'єднання мереж. Саме у 1983 році за мережею ARPANET закріпився термін «Інтернет».
У 1984 році була розроблена система доменних назв (англ. Domain Name System, DNS). Тоді ж у мережі ARPANET появився серйозний суперник — Національний науковий фонд США (NSF) заснував міжуніверситетську мережу NSFNet (англ. National Science Foundation Network), котра була сформована з дрібніших мереж, включаючи відомі на той час Usenet та Bitnet і мала значно більшу пропускну здатність, аніж ARPANET. До цієї мережі за рік під'єдналось близько 10 тисяч комп'ютерів; звання «Інтернет» почало плавно переходити до NSFNet.
У 1988 році було винайдено протокол Internet Relay Chat (IRC), завдяки якому в Інтернеті стало можливим спілкування в реальному часі (чат).
У 1989 році в Європі, в стінах Європейського центру ядерних досліджень (франц. Conseil Européen pour la Recherche Nucléaire, CERN) народилась концепція тенет. Її запропонував знаменитий британський вчений Тім Бернерс-Лі, він же протягом двох років розробляв протокол HTTP, мову гіпертекстової розмітки HTML та ідентифікатори URI.
У 1990 році мережа ARPANET припинила своє існування, програвши конкуренцію NSFNet. Тоді ж було зафіксовано перше підключення до Інтернету телефонною лінією (так зване «дозво́нювання» англ. Dial-up access).
У 1991 році тенета стали доступні в Інтернеті, а в 1993 році з'явився знаменитий Веб-браузер (англ. web-browser) NCSA Mosaic. Всесвітня павутина ставала дедалі популярнішою.
У 1995 році NSFNet повернулась до ролі дослідницької мережі; маршрутизацією всього трафіку Інтернету тепер займались мережеві провайдери (постачальники послуг), а не суперкомп'ютери Національного наукового фонду.
В тому ж році тенета стали основним постачальником інформації в Інтернеті, обігнавши за обсягом трафіку протокол передачі файлів FTP; було сформовано Консорціум всесвітньої павутини (англ. WWW Consorcium, W3C). Можна сказати, що тенета перетворили Інтернет і створили його сучасний вигляд. З 1996 року Всесвітнє павутиння майже повністю підмінило собою поняття «Інтернет».
Протягом 1990-х років Інтернет об'єднав у собі більшість існуючих на той час мереж (хоча деякі, як, наприклад, Фідонет, залишились відособленими). Завдяки відсутності єдиного керуючого центру, а також завдяки відкритості технічних стандартів Інтернету, що автоматично робило мережі незалежними від бізнесу чи уряду, об'єднання виглядало неймовірно привабливим. До 1997 року в Інтернеті нараховувалось близько 10 мільйонів комп'ютерів і було зареєстровано більше мільйона доменних назв. Інтернет став дуже популярним засобом обміну інформацією.
У 1998 році Папа Римський Іоанн Павло II заснував Всесвітній день Інтернету 30 вересня.
На даний момент Інтернет став доступним не лише через комп'ютерні мережі, але й через супутники зв'язку, радіосигнали, кабельне телебачення, телефонні лінії, мережі стільникового зв'язку, спеціальні оптико-волоконні лінії і електропроводи. Всесвітня мережа стала невід'ємною часткою життя у розвинутих країнах, та країнах, котрі розвиваються.
У 2000 р. нараховувалося близько 327 млн користувачів, з них тільки в США чисельність перевищувала 100 млн чоловік.
У 2004 р. Інтернет нараховував 700 млн користувачів, і найближчим часом їхня кількість зросте до 1 млрд. Число сайтів, що складало в 1993 р. 26 тис., сьогодні перевищує 5млн. [ред.] Основи організації мережі Інтернет [ред.] Ключові принципи Інтернету
Інтернет складається з багатьох тисяч корпоративних, наукових, урядових та домашніх мереж. Об'єднання різнорідних за архітектурою мереж стало можливо завдяки протоколу IP (англ. Internet Protocol) і принципу маршрутизації пакетів даних. Протокол ІР був спеціально створений агностичним у відношенні до фізичних каналів зв'язку. Тобто будь-яка мережа передачі цифрових даних може передавати інтернет-трафік. На стиках мереж спеціальні маршрутизатори займаються сортуванням та перенаправленням пакетів даних, базуючись на ІР-адресах одержувачів цих пакетів. Протокол ІР утворює єдиний адресний простір у масштабах всього світу, але в кожній окремо взятій мережі може існувати свій власний адресний підпростір. Така організація ІР-адрес дозволяє маршрутизаторам однозначно визначати подальший напрямок для кожного, навіть найменшого, пакету даних. У результаті між різними мережами Інтернету не виникає конфліктів і дані точно і без перешкод передаються від мережі до мережі по всій планеті.
Сам протокол ІР був народжений в дискусіях всередині організації IETF (англ. Internet Engineering Task Force, Task force — група спеціалістів, покликана вирішити певну задачу), назву котрої можна перекласти як «Група для вирішення задач проектування Інтернету». IETF і її робочі групи досі займаються розвитком протоколів Всесвітньої мережі. Вона відкрита для публічної участі та обговорень. Комітети цієї організації публікують т.зв. документи RFC (англ. Request for Comments — запит коментарів). В цих документах даються технічні специфікації і точні пояснення багатьох питань. Деякі документи RFC організація IAB (англ. Internet Architecture Board — Рада з архітектури Інтернету) оголошує Стандартами Інтернету. З 1992 року IETF, IAB та ряд інших організацій утворюють Товариство Інтернету (англ. Internet Society, ISOC) — організаційну основу для різноманітних дослідницьких та консультативних груп, що займаються розвитком Інтернету. На думку багатьох науковців Інтернет це початок нової ери і продуктивно займються розвитком і удосконаленням міжнародної системи Інтернет.
