Відмінності між версіями «Портфоліо до проекту " Штучний інтелект" Приймак Дарія»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показано 7 проміжних версій цього учасника)
Рядок 25: Рядок 25:
  
 
В Китаї робот компанії iFlyTek склав медичний іспит на 456 балів, хоча для успішного складання достатньо 360 і отримав ліцензію на лікування. Тепер роботи допомагатимуть лікарям у діагностиці.
 
В Китаї робот компанії iFlyTek склав медичний іспит на 456 балів, хоча для успішного складання достатньо 360 і отримав ліцензію на лікування. Тепер роботи допомагатимуть лікарям у діагностиці.
 +
[[Файл:dfdhgfgfykfjyhf.jpeg|міні]]
  
 
А ще в Піднебесній робот зі штучним інтелектом імплантував людині зуби. Лікар просто спостерігав за виконанням операції і ні разу не втрутився в процес. Цю машину створювала Стоматологічна клініка медичного військового університету та Інститут робототехніки близько чотирьох років.
 
А ще в Піднебесній робот зі штучним інтелектом імплантував людині зуби. Лікар просто спостерігав за виконанням операції і ні разу не втрутився в процес. Цю машину створювала Стоматологічна клініка медичного військового університету та Інститут робототехніки близько чотирьох років.
Рядок 31: Рядок 32:
  
 
==Опис проблеми==
 
==Опис проблеми==
 +
А. Тьюринг відмінно усвідомлював, що придуманий ним тест вже за задумом покликаний вказати на відому тотожність комп'ютера і людини. Він справедливо вважав, що його ідея викличе десятки заперечень, і, принаймні, дев'ять з них він передбачив, щоразу показуючи, що вони не спростовують схожість комп'ютера і людини.
 +
 +
1. Математичний аргумент: математичним теоріям притаманні певні обмеження, то ж поширюється і на обчислювальні машини. Звідси робиться висновок, що машинам властиві обмеження, не характерні для мислення людей. Але, по-перше, цей висновок приймається без доказів. По-друге, люди роблять помилки, але при цьому вони продовжують вважати себе досконалими істотами. По-третє, завжди потрібно пам'ятати, що комп'ютери по ряду моментів навіть перевершують людей.
 +
 +
2. Аргумент від свідомості: на відміну від людей комп'ютери не володіють свідомістю, насамперед почуттями. Тьюринг зазначав, що питання про природу свідомості не з'ясовано належним чином. Особливо важливо, що за умови правильних відповідей машини на поставлені їй питання ми не зможемо приписати почуття виключно людині.
 +
 +
3. Аргумент про відсутність у комп'ютера багатьох здібностей людини, зокрема здатності бути розумним, кмітливим, красивим, доброзичливим, ініціативним, мати почуття гумору, відрізняти добро від зла, здійснювати помилки, любити, насолоджуватися їжею, витягувати уроки з життєвого досвіду, правильно використовувати слова, думати про себе самому, реалізовувати різні лінії поведінки, створювати щось принципово нове. На це заперечення Тьюринг відповідає так само, як і на аргумент від свідомості: будь-які сенси зосереджені у відповідях. Про почуттях і емоціях людей слід судити за відповідями людей, а вони можуть бути такими ж, як у комп'ютерів.
 +
 +
4. Аргумент леді Лавлейс: машини роблять лише те, що люди наказують їм, а не щось принципово нове. Тьюринг вважав, що мова йде про позиції, згідно з якою недооцінюється важливість виведення наслідків з причин і загальних принципів.
 +
 +
5. Аргумент про безперервність нервової системи: мається на увазі, що вона не імітується цифровим (дискретним) комп'ютером. Тьюринг зазначав, що дискретність станів комп'ютера не виключає подання будь-яких різновидів безперервності.
 +
 +
6. Аргумент про неформальному характері поведінки людей: вважається, що така поведінка неможливо імітувати за допомогою комп'ютера. Тьюринг не був згоден з цією думкою. Спроба пояснити поведінку людей пов'язана із з'ясуванням правил їх поведінки, а вони підвладні імітації.
 +
 +
7. Аргумент про надчутливе сприйнятті: про явища телепатії, ясновидіння, передбачення і психокинеза. Тьюринг визнавав наявність цих явищ, але вважав, що і їх комп'ютерне подання цілком можливо.
 +
 +
Таким чином, в оцінці можливостей інформатики А. Тьюринг був завзятим оптимістом. Для одного із засновників інформатики така позиція цілком природна і позбавлена нарочитості.
 +
 +
Слабкий і сильний AI. Важливою віхою на шляху розвитку поняття штучного інтелекту - AI (скор. від англ. Artificial intelligence) стала стаття Дж. Серлі (1990), в якій він ввів уявлення про слабкому і сильному штучному интеллекте1. Згідно тези сильного AI належним чином запрограмований комп'ютер володіє свідомістю. В рамках тези про слабкому AI комп'ютер є лише допоміжним пристроєм, що дозволяє поряд з іншими об'єктами вивчати також і мозок. Серл приймає тезу про слабкому AI, але рішуче заперечує проти положення про сильний AI. Суть його заперечень полягає в тому, що комп'ютер маніпулює формальними символами, проте у нього немає интенциональности, спрямованості на об'єкт уваги; можна сказати, що він володіє синтаксисом, але не семантикою. Комп'ютер не розуміє і не мислить.
  
 
==Блог до проекту==
 
==Блог до проекту==
[https://www.blogger.com Blogger] або [http://WordPress.com WordPress]
+
[https://promeneitd.blogspot.com/2018/12/i.html]
  
 
==Мультимедійна презентація==
 
==Мультимедійна презентація==
[https://drive.google.com Google Диск]
+
[https://drive.google.com/drive/u/1/my-drive?ogsrc=32]
  
 
==Календар подій проекту:==
 
==Календар подій проекту:==
Рядок 42: Рядок 62:
  
 
==Опитування до проекту==
 
==Опитування до проекту==
Google Форми (посилання на опитування)
+
[https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSekZgGIMkHQMVWXOyC8zonl58XGwsOrzADad9SoJYX_GGT-Sw/viewform?usp=sf_link](посилання на опитування)
  
 
==Фотоальбом до проекту==
 
==Фотоальбом до проекту==
[https://photos.google.com Google Фотознімки] (посилання на альбом)
+
[https://photos.google.com/album/AF1QipNeZ-VJOg7qHkNNE7RFCnURrGtlA1Y7CqXtAyfM] (посилання на альбом)
  
 
==Спілкування між учасниками проекту==
 
==Спілкування між учасниками проекту==

Поточна версія на 12:04, 19 грудня 2018


Тема статті

Що таке штучний інтелект

За визначенням Вікіпедії, штучний інтелект – це розділ комп`ютерної лінгвістики та інформатики, що формалізує завдання, які нагадують справи, що виконує людина. Іншими словами, комп’ютер робитиме те, що донедавна виконували ми. Це поняття вів професор Дартмутського коледжу Джон МакКарті в 1956 році. Він цікавився, чи можна навчити машину, як і дитину – абстрактним поняттям, використовувати мову і самостійно вдосконалюватись методом спроб і помилок. Це поняття обговорюють наче це далеке майбутнє. Але насправді ШІ уже увійшов у наше життя.

На даний час ми стикаємось зі штучним інтелектом кожного дня. Це голосовий пошук – Siri і Alexa, які доступні на iOs, Android і Windows, відеоігри – персонажі, яких можуть поводитись непередбачувано для живого гравця. Автономні авто – навчають водити машину, точно так як і людину, авто зможе саме аналізувати ситуацію на дорозі і діяти.

Trace-31457431hfffg1920-1024x683.jpg

Онлайн підтримка клієнтів на сайтах – віконце, яке відповідає на питання, до прикладу: "Яка ціна?", "Номер телефону?" тощо.

Рекомендації товарів на сайтах, які вас можуть зацікавити – створюється через аналіз відвідуваних вами інтернет-сторінок.

На новинних порталах роботи створюють фінансові звіти, спортивні репортажі і замітки, де можна обійтись без художніх епітетів, а просто зібраною сухою інформацією.

Але на цьому винахідники не зупинились. Ось, наприклад, дослідники з американського університету Карнегі-Меллон, створили алгоритм, завдяки якому робот-програма Libratus виграла 2 мільйони доларів у покер, перемігши чотирьох професійних гравців в безлімітному Техаському Холдемі. Libratus розбила гру на чотири частини, аналізувала дії своїх суперників та усувала свої можливі помилки.

Також штучний інтелект Google обіграв найкращу програму гри в шахи Stockfish 8, не програвши жодної партії зі 100. Розробники AlphaGo Zero запевняють, що просто завантажили в програму алгоритми правил гри в шахи, а ШІ сам вдосконалив себе за 24 години, граючи в шахи сам із собою і здобув надлюдської майстерні. Ця ж програм штучного інтелекту AlphaGo перемогла у професійного гравця Ке Цзе в китайський традиційній грі ГО в двох партіях з трьох. Ця гра містить в собі багато різних комбінацій та ходів, що унеможливлює дотримуватися певних алгоритмів, тому вона чудово підійшла для тестування штучного інтелекту. AlphaGo здобула перемогу над дев’ятнадцятирічним найкращим гравцем в ГО Ке Цзе за версією Go Ratings. Це доводить, що штучний інтелект може сам себе вдосконалювати без людської допомоги, а пізніше й взагалі буде незалежним від нас.

В Університеті Меріленду і Дартмуту вчені навчили штучний інтелект визначити брехню через відео із судових слухань, завантаживши в систему вербальні і невербальні показники за яким можна визначити чесність людини. Підрахований коефіцієнт правильних визначень брехні становить – 92%.

В Китаї робот компанії iFlyTek склав медичний іспит на 456 балів, хоча для успішного складання достатньо 360 і отримав ліцензію на лікування. Тепер роботи допомагатимуть лікарям у діагностиці.

Dfdhgfgfykfjyhf.jpeg

А ще в Піднебесній робот зі штучним інтелектом імплантував людині зуби. Лікар просто спостерігав за виконанням операції і ні разу не втрутився в процес. Цю машину створювала Стоматологічна клініка медичного військового університету та Інститут робототехніки близько чотирьох років.

В Дубаї запустили першого робо-копа, який може розпізнавати людей, яких розшукують, визначати правопорушників і забезпечувати громадські місця безпекою. А також наголошують, що до 2030 робо-копи становитимуть чверть патрульних поліцейських.

Опис проблеми

А. Тьюринг відмінно усвідомлював, що придуманий ним тест вже за задумом покликаний вказати на відому тотожність комп'ютера і людини. Він справедливо вважав, що його ідея викличе десятки заперечень, і, принаймні, дев'ять з них він передбачив, щоразу показуючи, що вони не спростовують схожість комп'ютера і людини.

1. Математичний аргумент: математичним теоріям притаманні певні обмеження, то ж поширюється і на обчислювальні машини. Звідси робиться висновок, що машинам властиві обмеження, не характерні для мислення людей. Але, по-перше, цей висновок приймається без доказів. По-друге, люди роблять помилки, але при цьому вони продовжують вважати себе досконалими істотами. По-третє, завжди потрібно пам'ятати, що комп'ютери по ряду моментів навіть перевершують людей.

2. Аргумент від свідомості: на відміну від людей комп'ютери не володіють свідомістю, насамперед почуттями. Тьюринг зазначав, що питання про природу свідомості не з'ясовано належним чином. Особливо важливо, що за умови правильних відповідей машини на поставлені їй питання ми не зможемо приписати почуття виключно людині.

3. Аргумент про відсутність у комп'ютера багатьох здібностей людини, зокрема здатності бути розумним, кмітливим, красивим, доброзичливим, ініціативним, мати почуття гумору, відрізняти добро від зла, здійснювати помилки, любити, насолоджуватися їжею, витягувати уроки з життєвого досвіду, правильно використовувати слова, думати про себе самому, реалізовувати різні лінії поведінки, створювати щось принципово нове. На це заперечення Тьюринг відповідає так само, як і на аргумент від свідомості: будь-які сенси зосереджені у відповідях. Про почуттях і емоціях людей слід судити за відповідями людей, а вони можуть бути такими ж, як у комп'ютерів.

4. Аргумент леді Лавлейс: машини роблять лише те, що люди наказують їм, а не щось принципово нове. Тьюринг вважав, що мова йде про позиції, згідно з якою недооцінюється важливість виведення наслідків з причин і загальних принципів.

5. Аргумент про безперервність нервової системи: мається на увазі, що вона не імітується цифровим (дискретним) комп'ютером. Тьюринг зазначав, що дискретність станів комп'ютера не виключає подання будь-яких різновидів безперервності.

6. Аргумент про неформальному характері поведінки людей: вважається, що така поведінка неможливо імітувати за допомогою комп'ютера. Тьюринг не був згоден з цією думкою. Спроба пояснити поведінку людей пов'язана із з'ясуванням правил їх поведінки, а вони підвладні імітації.

7. Аргумент про надчутливе сприйнятті: про явища телепатії, ясновидіння, передбачення і психокинеза. Тьюринг визнавав наявність цих явищ, але вважав, що і їх комп'ютерне подання цілком можливо.

Таким чином, в оцінці можливостей інформатики А. Тьюринг був завзятим оптимістом. Для одного із засновників інформатики така позиція цілком природна і позбавлена нарочитості.

Слабкий і сильний AI. Важливою віхою на шляху розвитку поняття штучного інтелекту - AI (скор. від англ. Artificial intelligence) стала стаття Дж. Серлі (1990), в якій він ввів уявлення про слабкому і сильному штучному интеллекте1. Згідно тези сильного AI належним чином запрограмований комп'ютер володіє свідомістю. В рамках тези про слабкому AI комп'ютер є лише допоміжним пристроєм, що дозволяє поряд з іншими об'єктами вивчати також і мозок. Серл приймає тезу про слабкому AI, але рішуче заперечує проти положення про сильний AI. Суть його заперечень полягає в тому, що комп'ютер маніпулює формальними символами, проте у нього немає интенциональности, спрямованості на об'єкт уваги; можна сказати, що він володіє синтаксисом, але не семантикою. Комп'ютер не розуміє і не мислить.

Блог до проекту

[1]

Мультимедійна презентація

[2]

Календар подій проекту:

Google Календар (посилання на розклад роботи у проекті)

Опитування до проекту

[3](посилання на опитування)

Фотоальбом до проекту

[4] (посилання на альбом)

Спілкування між учасниками проекту

  • Чат
  • Форум
  • Спільнота на базі соціальних мереж
  • Skype
  • Telegram
  • Viber
  • Wiki-сторінка
  • Сайт
  • .....

Інформаційні ресурси

Друковані джерела

  1. ...
  2. ...
  3. ...

Відеоматеріали

  1. ...
  2. ...
  3. ...

Електронні ресурси

  1. ...
  2. ...
  3. ...


Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка