Відмінності між версіями «Портфоліо до проекту "Штучний інтелект" Сторчак Віталіни»
7694051 (обговорення • внесок) (→Опис проблеми) |
7694051 (обговорення • внесок) |
||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
=Тема статті= | =Тема статті= | ||
| − | ''' '''Штучний інтелект''' | + | ''' '''Штучний інтелект''' [[Файл:introducing-microsoft-research-ai_399x225-1.jpg|міні]] |
''' | ''' | ||
==Опис проблеми== | ==Опис проблеми== | ||
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
# можливостями здійснення помилок та їхніх наслідків; | # можливостями здійснення помилок та їхніх наслідків; | ||
# ризиком бути втягненим у корупцію. | # ризиком бути втягненим у корупцію. | ||
| + | |||
| + | [[Файл:67a6b6fc357b09d44fd09ac360735c7d.jpg|міні]] | ||
| + | |||
Усі ці ознаки, звичайно, є i в митній службі, від продуктивності i злагодженої роботи якої значною мірою залежить економічне здоров’я держави. I хоча різні кібернетичні пристрої i прилади в роботі митниці посідали вже солідне місце, головне рішення залишається за людиною – суб’єктом волі, а це, як відомо, обтяжено спокусами, що їх далеко не завжди людина здатна витримати. | Усі ці ознаки, звичайно, є i в митній службі, від продуктивності i злагодженої роботи якої значною мірою залежить економічне здоров’я держави. I хоча різні кібернетичні пристрої i прилади в роботі митниці посідали вже солідне місце, головне рішення залишається за людиною – суб’єктом волі, а це, як відомо, обтяжено спокусами, що їх далеко не завжди людина здатна витримати. | ||
Спробуймо уявити собі на хвильку таку картину: контрольно-пропускні пункти обладнані комп’ютерами (роботами), що здатні мислити, самостійно навчатися i наділені функцією приймати рішення. Перевага подібних стражів очевидна: вони глухі до проблем влади, слави i грошей, отже, їх не можна “купити”; вони чіткі у виконанні i застрахованi вiд випадкових або навмисних помилок; більш швидкі в аналiзi ситуацiї i виборi дiй; максимально об’єктивнi, скромнi, непiдкупнi, розумнi, здатнi навчатися, безстороннi, логiчнi, довговiчнi, безстрашнi, надiйнi, до них не потрiбнi мiри покарання за порушення закону, що є основою їхнiх програм, i т.д. | Спробуймо уявити собі на хвильку таку картину: контрольно-пропускні пункти обладнані комп’ютерами (роботами), що здатні мислити, самостійно навчатися i наділені функцією приймати рішення. Перевага подібних стражів очевидна: вони глухі до проблем влади, слави i грошей, отже, їх не можна “купити”; вони чіткі у виконанні i застрахованi вiд випадкових або навмисних помилок; більш швидкі в аналiзi ситуацiї i виборi дiй; максимально об’єктивнi, скромнi, непiдкупнi, розумнi, здатнi навчатися, безстороннi, логiчнi, довговiчнi, безстрашнi, надiйнi, до них не потрiбнi мiри покарання за порушення закону, що є основою їхнiх програм, i т.д. | ||
| Рядок 15: | Рядок 18: | ||
# прогнозована вченими i загрозлива катастрофічними наслідками можливість виходу з-під контролю. | # прогнозована вченими i загрозлива катастрофічними наслідками можливість виходу з-під контролю. | ||
Саме останній момент був тривалий час причиною заборони створення програми штучного інтелекту Римським клубом. Мисляча машина, штучно створений (нехай i з добрими намірами) інтелект уявляється неодмінно бездушною, глибоко антигуманною сутністю. А право її створення заперечується як замах на права Бога, єдино якому належить прерогатива i функція Створення. Показовим прикладом подібного уявлення є повість Мари Шеллi “Франкенштейн, або Сучасний Прометей” (1818 р.), у якiй учений штучно (із трупних останкiв) створює людську плоть, одержуючи в пiдсумку потворного i мстивого монстра. Головна провина Франкенштейна при цьому полягає не в його помилцi у створеннi людини i не в зрадництвi ним власного створiння, а саме в його бажаннi стати Творцем штучного життя. | Саме останній момент був тривалий час причиною заборони створення програми штучного інтелекту Римським клубом. Мисляча машина, штучно створений (нехай i з добрими намірами) інтелект уявляється неодмінно бездушною, глибоко антигуманною сутністю. А право її створення заперечується як замах на права Бога, єдино якому належить прерогатива i функція Створення. Показовим прикладом подібного уявлення є повість Мари Шеллi “Франкенштейн, або Сучасний Прометей” (1818 р.), у якiй учений штучно (із трупних останкiв) створює людську плоть, одержуючи в пiдсумку потворного i мстивого монстра. Головна провина Франкенштейна при цьому полягає не в його помилцi у створеннi людини i не в зрадництвi ним власного створiння, а саме в його бажаннi стати Творцем штучного життя. | ||
| − | [[Файл: | + | [[Файл:1493065207_iskusstvennyy-intellekt-v-programme-obucheniya.jpg|міні]] |
| + | Штучна людина – робот, мисляча машина – часто ототожнюється з оживленим мерцем, повсталим трупом, що стає подiбним до запрограмованої машини (згадаймо фiльми “Досконалий солдат”, “Зомбi”, “Суддя Дред”, “Газонокосар” та iн.). Що, знову ж таки указує на негативне вiдношення до можливого конкурента по розуму. Щоправда, у “Термiнаторi-2” (так само як у “Робокопi”) уже вiдбувається подiл на поганих i добрих роботiв залежно вiд їхнього вiдношення до людини: “за” чи “проти”. Загальна комп’ютеризацiя, створення вiртуальних програм, iгор, мережi Iнтернет i можливостi, що вiдкрилися у зв’язку з цим, iстотно змiнили вiдношення до здатних мислити машин у бiк позитивних, одночасно наблизивши їхню реальну появу в побутi i роботi (вже є безлiч програм, що здатнi самостiйно навчатися – перших наближень штучного iнтелекту). Так що описана картина митного контролю, де головне рiшення здiйснюватиме комп’ютер (робот, автомат i т.д.), а митниками стануть штучнi апарати (як це демонструють рiзнi фантастичнi фiльми, зокрема, “Гостя з майбутнього” ще радянського виробництва з бiороботом-митником у секторi часу або “Чужий” з головним комп’ютером-координатором Матiр’ю), сьогоднi вже не здається настiльки фантастичною. | ||
| + | {| class="wikitable" border="1" | ||
| + | |- | ||
| + | ! шляхи розв’язання задач за допомогою систем штучного iнтелекту | ||
| + | ! недолiки штучного інтелекту | ||
| + | !шляхи дослiдження штучного iнтелекту | ||
| + | |- | ||
| + | | повне перебирання варiантiв, що практично неможливий через велику кiлькiсть iнтелектуальних задач | ||
| + | | зависання в ситуацiї розмитої невизначеностi, можливiсть збою (хоча його можна вiднести до розряду “хвороб”, що їм пiдлягає i людина, наприклад, зараження вiрусом, утрата пам’ятi i т.д.); | ||
| + | | машиннi способи розв’язання iнтелектуальних задач повиннi будуватися без суворого огляду на людину, знання про те, як вона вирiшує тi чи iншi задачi; | ||
| + | |- | ||
| + | | евристичнi й адаптивнi алгоритми. | ||
| + | | епристосованість до виконання незапрограмованих фізичних дій (затримка злочинця, оперативний пошук, не передбачувана ситуація); | ||
| + | | “бiонiчно мислячi” вченi сподiваються на спецiально конструйованi мережi штучних нейронiв та iншi аналоги конструкцiй, властивi людинi. | ||
| + | |} | ||
==Блог до проекту== | ==Блог до проекту== | ||
| + | [https://brudermutter.blogspot.com/] | ||
==Мультимедійна презентація== | ==Мультимедійна презентація== | ||
| + | [https://docs.google.com/presentation/d/1l3WrXZgEvpwqHzso3Nf5MGUmKEajAQ6uE9NgPIV32e8/edit] | ||
==Календар подій проекту:== | ==Календар подій проекту:== | ||
| + | |||
| + | [https://calendar.google.com/calendar/r] | ||
==Опитування до проекту== | ==Опитування до проекту== | ||
| + | [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSf3xsauDr74Q7jqpXvu5OXpRlpzGsksWMqbGInl4PMUbOVqeg/viewform?usp=sf_link] | ||
==Фотоальбом до проекту== | ==Фотоальбом до проекту== | ||
| + | [https://photos.google.com/album/AF1QipPwCooG-MXq9S-SFBbziud4Bh6FrGX7rc_8zrwr] | ||
==Спілкування між учасниками проекту== | ==Спілкування між учасниками проекту== | ||
| + | *Чат | ||
| + | *Форум | ||
| + | *Спільнота на базі соціальних мереж | ||
| + | *Skype | ||
| + | *Telegram | ||
| + | *Viber | ||
| + | *Wiki-сторінка | ||
| + | *Сайт | ||
| + | *..... | ||
=Інформаційні ресурси= | =Інформаційні ресурси= | ||
===Друковані джерела=== | ===Друковані джерела=== | ||
| + | |||
| + | * Вершинин О.В. Компьютер для менеджера. - М.: Высшая школа, 1990. | ||
| + | * Бойко В.В., Савинков В.М. Проектирование баз данных информационных систем. -М.: Финансы и статистика, 1992. | ||
| + | * Бердтис А. Структуры данних. - М.: Статистика, 1974, - 408 с. | ||
| + | |||
===Відеоматеріали=== | ===Відеоматеріали=== | ||
| + | |||
| + | * https://espreso.tv/article/2017/11/04/shtuchnyy_intelekt | ||
| + | * https://enovosty.com/.../1909-shtuchnij-intelekt-lazerni-sistemi-zvyazku-i-robototexnika... | ||
| + | * https://espreso.tv/.../rozvytok_tekhnologiy_galmuyut_programisty_scho_prykhovuyut_... | ||
| + | |||
===Електронні ресурси=== | ===Електронні ресурси=== | ||
| + | * https://uk.wikipedia.org/wiki/Штучний_інтелект | ||
| + | * https://stud.com.ua/59740/informatika/tehnologiyi_shtuchnogo_intelektu | ||
| + | * https://www.everest.ua/ai-platform/.../shtuchnij-intelekt-ai-shho-ce-take-i-chomu-ce-v/ | ||
Поточна версія на 09:08, 4 грудня 2018
Зміст
Тема статті
Штучний інтелект
Опис проблеми
Перші застосування штучного інтелекту мисляться i вважаються найбільш необхідними для впровадження саме у сфері правоохоронній, що відрізняється чотирма моментами:
- законом, що становить певний набір правил (актів, інструкцій, кодексів i т.д.), i механізм їхнього застосування (алгоритм дії);
- підвищеним ризиком стосовно представників Закону;
- можливостями здійснення помилок та їхніх наслідків;
- ризиком бути втягненим у корупцію.
Усі ці ознаки, звичайно, є i в митній службі, від продуктивності i злагодженої роботи якої значною мірою залежить економічне здоров’я держави. I хоча різні кібернетичні пристрої i прилади в роботі митниці посідали вже солідне місце, головне рішення залишається за людиною – суб’єктом волі, а це, як відомо, обтяжено спокусами, що їх далеко не завжди людина здатна витримати. Спробуймо уявити собі на хвильку таку картину: контрольно-пропускні пункти обладнані комп’ютерами (роботами), що здатні мислити, самостійно навчатися i наділені функцією приймати рішення. Перевага подібних стражів очевидна: вони глухі до проблем влади, слави i грошей, отже, їх не можна “купити”; вони чіткі у виконанні i застрахованi вiд випадкових або навмисних помилок; більш швидкі в аналiзi ситуацiї i виборi дiй; максимально об’єктивнi, скромнi, непiдкупнi, розумнi, здатнi навчатися, безстороннi, логiчнi, довговiчнi, безстрашнi, надiйнi, до них не потрiбнi мiри покарання за порушення закону, що є основою їхнiх програм, i т.д. Можна одразу відзначити й очевидні недолiки:
- зависання в ситуацiї розмитої невизначеностi, можливiсть збою (хоча його можна вiднести до розряду “хвороб”, що їм пiдлягає i людина, наприклад, зараження вiрусом, утрата пам’ятi i т.д.);
- непристосованість до виконання незапрограмованих фізичних дій (затримка злочинця, оперативний пошук, не передбачувана ситуація);
- прогнозована вченими i загрозлива катастрофічними наслідками можливість виходу з-під контролю.
Саме останній момент був тривалий час причиною заборони створення програми штучного інтелекту Римським клубом. Мисляча машина, штучно створений (нехай i з добрими намірами) інтелект уявляється неодмінно бездушною, глибоко антигуманною сутністю. А право її створення заперечується як замах на права Бога, єдино якому належить прерогатива i функція Створення. Показовим прикладом подібного уявлення є повість Мари Шеллi “Франкенштейн, або Сучасний Прометей” (1818 р.), у якiй учений штучно (із трупних останкiв) створює людську плоть, одержуючи в пiдсумку потворного i мстивого монстра. Головна провина Франкенштейна при цьому полягає не в його помилцi у створеннi людини i не в зрадництвi ним власного створiння, а саме в його бажаннi стати Творцем штучного життя.
Штучна людина – робот, мисляча машина – часто ототожнюється з оживленим мерцем, повсталим трупом, що стає подiбним до запрограмованої машини (згадаймо фiльми “Досконалий солдат”, “Зомбi”, “Суддя Дред”, “Газонокосар” та iн.). Що, знову ж таки указує на негативне вiдношення до можливого конкурента по розуму. Щоправда, у “Термiнаторi-2” (так само як у “Робокопi”) уже вiдбувається подiл на поганих i добрих роботiв залежно вiд їхнього вiдношення до людини: “за” чи “проти”. Загальна комп’ютеризацiя, створення вiртуальних програм, iгор, мережi Iнтернет i можливостi, що вiдкрилися у зв’язку з цим, iстотно змiнили вiдношення до здатних мислити машин у бiк позитивних, одночасно наблизивши їхню реальну появу в побутi i роботi (вже є безлiч програм, що здатнi самостiйно навчатися – перших наближень штучного iнтелекту). Так що описана картина митного контролю, де головне рiшення здiйснюватиме комп’ютер (робот, автомат i т.д.), а митниками стануть штучнi апарати (як це демонструють рiзнi фантастичнi фiльми, зокрема, “Гостя з майбутнього” ще радянського виробництва з бiороботом-митником у секторi часу або “Чужий” з головним комп’ютером-координатором Матiр’ю), сьогоднi вже не здається настiльки фантастичною.
| шляхи розв’язання задач за допомогою систем штучного iнтелекту | недолiки штучного інтелекту | шляхи дослiдження штучного iнтелекту |
|---|---|---|
| повне перебирання варiантiв, що практично неможливий через велику кiлькiсть iнтелектуальних задач | зависання в ситуацiї розмитої невизначеностi, можливiсть збою (хоча його можна вiднести до розряду “хвороб”, що їм пiдлягає i людина, наприклад, зараження вiрусом, утрата пам’ятi i т.д.); | машиннi способи розв’язання iнтелектуальних задач повиннi будуватися без суворого огляду на людину, знання про те, як вона вирiшує тi чи iншi задачi; |
| евристичнi й адаптивнi алгоритми. | епристосованість до виконання незапрограмованих фізичних дій (затримка злочинця, оперативний пошук, не передбачувана ситуація); | “бiонiчно мислячi” вченi сподiваються на спецiально конструйованi мережi штучних нейронiв та iншi аналоги конструкцiй, властивi людинi. |
Блог до проекту
Мультимедійна презентація
Календар подій проекту:
Опитування до проекту
Фотоальбом до проекту
Спілкування між учасниками проекту
- Чат
- Форум
- Спільнота на базі соціальних мереж
- Skype
- Telegram
- Viber
- Wiki-сторінка
- Сайт
- .....
Інформаційні ресурси
Друковані джерела
- Вершинин О.В. Компьютер для менеджера. - М.: Высшая школа, 1990.
- Бойко В.В., Савинков В.М. Проектирование баз данных информационных систем. -М.: Финансы и статистика, 1992.
- Бердтис А. Структуры данних. - М.: Статистика, 1974, - 408 с.
Відеоматеріали
- https://espreso.tv/article/2017/11/04/shtuchnyy_intelekt
- https://enovosty.com/.../1909-shtuchnij-intelekt-lazerni-sistemi-zvyazku-i-robototexnika...
- https://espreso.tv/.../rozvytok_tekhnologiy_galmuyut_programisty_scho_prykhovuyut_...
