|
|
| (не показані 12 проміжних версій 3 учасників) |
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| − | Що таке маршрутизатор | + | ==[[Що таке маршрутизатор]]== |
| | | | |
| − | Алгоритми роботи маршрутизаторів
| + | ==[[Принцип роботи маршрутизатора. Таблиця маршрутизації.]]== |
| | | | |
| − | == ''Протоколи обміну маршрутною інформацією'' == | + | ==[[Алгоритми роботи маршрутизаторів]]== |
| | | | |
| − | Протоколи обміну маршрутною інформацією стека [[Tcp/ip]] | + | ==[[Протоколи обміну маршрутною інформацією]]== |
| | | | |
| − | Всі протоколи обміну маршрутною інформацією стека Tcp/ip відносяться до класу адаптивних протоколів, які у свою чергу діляться на дві групи, кожна з яких пов'язана з одним з наступних типів алгоритмів:
| + | ==[[Робота маршрутизатора]]== |
| | | | |
| − | * дистанційно-векторний алгоритм (Distance Vector Algorithms, DVA); ГП алгоритм стану зв'язків (Link State Algorithms, LSA).
| + | [[category:Комп'ютерні мережі]] |
| − | * дистанційно-векторних алгоритмах кожен маршрутизатор періодично і широкомовно розсилає по мережі вектор відстаней від себе до всіх відомих йому мереж. Під відстанню зазвичай розуміється число промежу точних маршрутизаторів, через які пакет повинен пройти перш, ніж потрапить у відповідну мережу. Може використовуватися і інша метрика, що враховує не тільки число перевалочних пунктів, але і час проходження пакетів по зв'язку між сусідніми маршрутизаторами. Отримавши вектор від сусіднього маршрутизатора, кожен маршрутизатор додає до нього інформацію про відомих йому інших мережах, про які він дізнався безпосередньо (якщо вони підключені до його портів) або з аналогічних оголошень інших маршрутизаторів, а потім знову розсилає нове значення вектора по мережі. Врешті-решт, кожен маршрутизатор дізнається інформацію про наявні в інтермережі мережі і про відстань до них через сусідні маршрутизатори.
| + | |
| − | | + | |
| − | Дистанційно-векторні алгоритми добре працюють тільки в невеликих мережах. У великих мережах вони засмічують лінії зв'язку інтенсивним широкомовним трафіком, до того ж зміни конфігурації можуть відпрацьовуватися по цьому алгоритму не завжди коректно, оскільки маршрутизатори не мають точного уявлення про топологію зв'язків в мережі, а мають в своєму розпорядженні тільки узагальнену інформацію - вектор дистанцій, до того ж отриманою через посередників. Робота маршрутизатора відповідно до дистанційно-векторного протоколу нагадує роботу моста, оскільки точної топологічної картини мережі такий маршрутизатор не має.
| + | |
| − | | + | |
| − | Найбільш поширеним протоколом, заснованим на дистанційно-векторному алгоритмі, є протокол RIP.
| + | |
| − | | + | |
| − | Алгоритми стану зв'язків забезпечують кожен маршрутизатор інформацією, достатньою для побудови точного графа зв'язків мережі. Всі маршрутизатори працюють на підставі однакових графів, що робить процес маршрутизації стійкішим до змін конфігурації. Широкомовна розсилка використовується тут тільки при змінах стану зв'язків, що відбувається в надійних мережах не так часто.
| + | |
| − | | + | |
| − | Для того, щоб зрозуміти, в якому стані знаходяться лінії зв'язки, підключені до його портів, маршрутизатор періодично обмінюється короткими пакетами зі своїми найближчими сусідами. Цей трафік також широкомовний, але він циркулює тільки між сусідами і тому не так засмічує мережу.
| + | |
| − | | + | |
| − | Протоколом, заснованим на алгоритмі стану зв'язків, в стеку [[Tcp/ip]] є протокол OSPF.
| + | |
