Відмінності між версіями «Оцінювання інформаційних ресурсів Інтернету»

Версія за 11:52, 30 вересня 2008

Копотій В.В. Як навчити дітей оцінювати веб-ресурси // Вісник Луганського національного педагогічного університету. Педагогічні науки. – Луганськ: Видавництво ЛНПУ «Альма-матер» – 2007. – № 21 (137). – С. 151-159.

Як навчити дітей оцінювати Інтернет-ресурси

Копотій Вікторія Володимирівна

Викладач кафедри інформатики Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка

Сьогодні практично неможливо назвати сферу людської діяльності, яка не була б залежною від ринку інформації і не потребувала б використання новітніх інформаційних технологій. Усе це значною мірою змінює уявлення, погляди, поведінку, спосіб життя і мислення сучасної людини та ставить нові вимоги, серед яких вагомим є набуття умінь і навичок дослідницької діяльності. Вони потрібні не тільки тим, чиє життя вже пов’язане з науковою роботою, а й пересічній людині.

Терміни "дослідницька поведінка", "дослідницька діяльність" і "дослідницькі методи навчання" давно й активно використовуються в зарубіжній та російській психолого-педагогічній літературі (М.Г. Алексєєв, М.В. Кларін, О.В. Леонтович, О.С. Обухов, О.М. Поддяков, О.І. Савенков, Л.П. Фоміна та ін.). Вітчизняна наука теж не обходила ці питання увагою, вони висвітлені у роботах таких педагогів і методистів: К.О. Баханов, Ю.М. Галатюк, В.М. Гнєдашев, В.В. Голобородько, Ю.О. Жук, А.Ю. Карлащук, О.Л. Кожем’яка, І.А. Кравцова, Н.М. Кушнаренко, О.М. Микитюк, Ю.О. Нікітін, І.П. Нікітіна, Т.О. Олійник, С.А. Раков, В.О. Соловйов, В.П. Ушачов, В.М. Шейко, В.В. Шеліхова та ін.

Під терміном "дослідницька поведінка" розуміють поведінку, що спрямована на пошук та одержання нової інформації із зовнішнього світу. Дослідницька поведінка є універсальною характеристикою людської діяльності та стрижневою для будь-яких її різновидів. Вона виконує важливу функцію у розвитку пізнавальних процесів усіх рівнів, у навчанні, у набутті соціального досвіду, у соціальному розвитку та розвитку особистості.

Дослідницька діяльність – це особливий вид інтелектуально-творчої діяльності людини, що формується у результаті функціонування механізмів пошукової активності й будується на базі дослідницької поведінки. Але якщо пошукова активність визначається лише наявністю самого факту пошуку в умовах невизначеної ситуації, а дослідницька поведінка описує переважно зовнішній контекст функціонування суб'єкта в цій ситуації, то дослідницька діяльність характеризує саму структуру цього функціонування. Вона логічно включає мотивуючі чинники (пошукову активність) дослідницької поведінки і механізм її здійснення [4, с. 25]. Дослідницькі методи навчання дозволяють забезпечити глибоке усвідомлення знань в учнів, формують у них досвід творчої, самостійної, дослідницької діяльності. Найчастіше ці методи застосовують при розв’язуванні проблем, які передбачають самостійну діяльність школярів.

До дослідницьких методів навчання відносять метод навчальних проектів. Під навчальним проектом розуміють спільну навчально-пізнавальну, дослідницьку, творчу або ігрову діяльність учнів (індивідуальну, парну, групову), що має спільну мету, однакові методи і способи діяльності, спрямовані на досягнення спільного реального результату, потрібного для вирішення якоїсь вагомої для учнів проблеми [1]. Неодмінною умовою навчального проекту є наявність наперед визначених уявлень про кінцевий продукт діяльності, етапів проектування і реалізації проекту.

Слід зауважити, що дослідницька і проектна діяльності різняться. Відмінність навчального дослідження від проектування полягає в тому, що воно не передбачає створення якого-небудь наперед запланованого продукту, навіть його моделі або прототипу. Дослідження – це процес пошуку невідомого, нових знань, один із видів пізнавальної діяльності людини. Його мета – добути знання самостійно. У навчальному проекті дослідження (як й інші види діяльності – конструювання, організація) є засобом досягнення проектного задуму.

Навчальне дослідження спирається на таку пізнавальну діяльність, під час якої школярі застосовують прийоми та методи, що й відповідні науки, використовують різні джерела інформації. За таких умов навчально-дослідницька діяльність школярів наближається до наукової, проте зберігає відмінні ознаки: тематика, визначена вимогами шкільної програми, віковими та розумовими особливостями розвитку учнів і передбачає отримання суб’єктивної наукової новизни – достовірного результату, що є новим тільки для даного дослідника.

Якщо розглянути структуру навчальної дослідницької діяльності учня, то нескладно помітити, що вона має багато спільного зі структурою наукового дослідження.

Етапи навчального дослідження (за А.І. Савенковим [4, с. 266])

1. Визначення і постановка проблеми (вибір теми дослідження).
2. Висування гіпотез.
3. Пошук і формулювання можливих варіантів розв’язання.
4. Пошукова активність (збирання та оцінювання даних).
5. Аналіз і узагальнення отриманих даних.
6. Спростування чи підтвердження гіпотези.
7. Підготовка підсумкового продукту (повідомлення, доповідь, макет тощо).
8. Захист. Обговорення підсумків роботи. Прогнозування розвитку ситуації та планування власних дій у майбутньому.

Набуття умінь і навичок дослідницької діяльності стає важливим завданням для шкільної освіти, бо завдяки мережі Інтернет у будь-якому місці земної кулі стає доступним величезний обсяг інформації, що загострює проблему ефективного добору потрібних даних. При вивченні інформатики у класах філологічного та суспільно-гуманітарного профілю особлива увага приділена розділу "Глобальна мережа Інтернет", оскільки уміння та навички роботи в мережі Інтернет будуть використовуватися під час пошуку інформації для вивчення профільних предметів, написання творчих робіт, проектної діяльності тощо.

Сьогодні актуальною є проблема відсутності в учнів уміння адекватно оцінювати веб-ресурси. Школярі часто вважають, що відомості розташовані на веб-сайтах, завжди достовірні й не містять помилок; тому ці дані можна активно використовувати без застережень. Звичайно, можна отримати інформацію, користуючись телебаченням, радіо, кіно, періодичними виданнями, книгами тощо. Але в книзі, відеофільмі, інформаційному огляді підліток знаходить відомості, які вже були здобуті, опрацьовані й представлені іншими людьми. В Інтернеті ж можна самостійно вибрати потрібні дані, розглянути декілька точок зору на проблему. Тому добір даних з Всесвітньої мережі потребує дослідницьких умінь.

Методика навчання розділу "Глобальна мережа Інтернет" детально розглянута в посібниках Морзе Н.В. "Методика навчання основних послуг глобальної мережі Інтернет" [2], Рамського Ю.С. та Рєзіної О.В. "Вивчення інформаційно-пошукових систем мережі Інтернет" [3]. Метою нашої роботи є розгляд методики навчання учнів адекватно оцінювати відомості, що розташовані у мережі Інтернет, як одного з етапів дослідницької діяльності.

Спочатку учням потрібно показати, що існує така проблема як оцінювання достовірності інформації мережі Інтернет. Для цього можна запропонувати їм провести навчальне дослідження "25-й кадр. Міф або реальність".

Для ознайомлення з суттю проблеми варто запропонувати учням переглянути статтю, присвячену цій тематиці з відомої енциклопедії Вікіпедія за адресою http://ru.wikipedia.org.

Для демонстрації проблеми оцінювання достовірності інформації можна рекомендувати учням переглянути наступні веб-сайти:

http://cornel.biz/ – прискорене вивчення англійської мови, СD курс – програма за методикою 25-го кадра;

http://www.intellect.aaanet.ru/index.htm – прискорене вивчення іноземних мов;

http://speedstudy.spb.ru/ – швидкий учитель, найбільш простий і швидкий спосіб навчитися говорити на другій (третій, четвертій тощо) іноземній мові.

Переглянуті ресурси рекламують методи вивчення іноземних мов за технологією "25-й кадр". Для ознайомлення з протилежною думкою переглянемо веб-ресурс http://www.english.language.ru/index.html – школа англійської мови Language Link, де представлено багато інформації щодо вивчення англійської мови. Перейдемо на сторінку "Как и где учить англиский язык?" у розділі "Методики обучения" й оберемо статтю "25-й кадр" и иностранный язык".

Відомості на запропонованих сайтах містять суперечні дані: одні вихваляють технологію "25-й кадр" і пропонують ефективні методики її використання, а інші – спростовують ці твердження і застерігають довірливих користувачів. Які з матеріалів є достовірними? Таким чином, можна показати учням, що проблема достовірності інформації існує і необхідно вміти визначати сайти з найбільш достовірними даними.

Оскільки ми окреслили проблему, то можна переходити до розгляду методики оцінювання достовірності даних. Мережа Інтернет пропонує дуже багато різноманітних сайтів, тому спочатку потрібно навчитися їх розрізняти. Пропонуємо класифікацію, в основі якої лежить мета створення веб-сайту. За цією ознакою ресурси умовно поділяються на чотири групи: комерційні, інформаційні, розважальні, пошукові системи та каталоги (табл. 1).

Таблиця 1

Класифікація веб-сайтів

При оцінюванні достовірності даних необхідно враховувати мету створення сайту. Наприклад, розважальні сайти можуть не містити корисної або достовірної інформації, бо їх призначення розважати. Правдивість даних з комерційних веб-ресурсів треба перевіряти, користуючись засобами зворотного зв’язку (телефон або електронна пошта); також можна переглянути у ЗМІ публікації з даної тематики або просто зайти до організації (магазин чи фірма), що представляє продукцію цієї компанії. Складніше оцінювати достовірність даних на домашніх сторінках, бо вони, як правило, віддзеркалюють особисту думку автора. Взагалі, можна дати учням пораду: ставтесь скептично до інформації, яку пропонують веб-сайти та ЗМІ. Намагайтесь перевірити дані. Для адекватного оцінювання відомостей з інформаційних ресурсів Всесвітньої мережі можна запропонувати учням перелік питань, відповіді на які допоможуть зорієнтуватися. За основу нами була взята форма, яку пропонує програма "Intel Навчання для майбутнього" [1]. Під час її заповнення учень дає відповіді на поставлені питання, що допомагає йому оцінити ресурс (табл. 2). Таблиця 2 Оцінювання інформаційних ресурсів Інтернету № Форма для оцінювання комерційних та інформаційних ресурсів Інтернету Заповнена форма для оцінювання комерційних та інформаційних ресурсів Інтернету Заповнена форма для оцінювання комерційних та інформаційних ресурсів Інтернету 1 URL-адреса веб-сайту: http://cornel.biz http://www.english.language.ru/index.html 2 Назва веб-сайту: Ускоренное изучение английского языка. Школа англійської мови Language Link 3 До якого виду можна віднести цей сайт? Яка мета створення цього веб-сайту? Для чого (кого?) він був створений? Комерційний, сайт-візитка. Реклама та продаж СD курсу за методикою 25-го кадра Комерційний портал. Реклама освітніх послуг. Також містить інформаційні ресурси, які присвячені проблемі вивчення англійської мови 4 Першочергове призначення (учні, вчителі, інші): Люди, які прагнуть оволодіти англійською мовою Люди, які прагнуть оволодіти англійською мовою 5 Яка організація або особа створили цей сайт? компания FLYTEC TRADING LTD Language Link – курси іноземних мов у Росії та за кордоном 6 Що подано на сайті – об’єктивні факти чи особиста думка автора? Факт про існування навчальної програми та особисті думки працівників про її ефективність Різні факти та думки 7 Посилання на які інші джерела інформації вказано на сайті? Крім посилань на сторінки цього сайту немає ніяких корисних посилань Велика кількість посилань на різні статті у ЗМІ, тести, програми навчання за кордоном, реклама тощо. 8 Які інші організації пов’язані з цим сайтом? (Використовуючи механізм пошуку Google, ввести link: і адресу веб-сайту (наприклад: lіnk:www.websіte.com). З цим сайтом пов’язані тільки інформаційні каталоги На сайт немає посилань 9 Чи забезпечена організація зворотного зв’язку з веб-сайтом і можливість спілкування з автором статті чи менеджером сайту? Так, з менеджером по продажам Так 10 Коли сайт був створений і як часто він поновлюється? Дата не зазначена 1998–2006 11 Чи можна перевірити інформацію, подану на сайті, за допомогою інших джерел (книг, журналів тощо)? Так, можна. На сайті не вказані джерела, за якими можна перевірити достовірність даних Так, можна. Є посилання на статті у ЗМІ, які висвітлюють ті ж проблеми 12 Чи можна інформацію розташовану на цьому сайті достовірною? Ні Так

До того як запропонувати учням оцінити переглянуті сайти варто, щоб кожний з них дав для себе відповіді на запитання: • Чого я звертаюсь до мережі Інтернет? • Що я повинен знайти? • Для чого мені потрібні ці дані? • Чому відомості з Інтернет треба оцінювати? Далі школярі заповнюють форму (табл. 2) для веб-ресурсів http://cornel.biz та http://www.english.language.ru/index.html. Після чого бажано, щоб вони об’єдналися у пари, обговорили відповіді на запитання у таблиці 2 та зробили висновки щодо достовірності даних на цих сайтах. Особливу увагу слід звернути на пункти 3 та 4 (табл. 2), бо відповідаючи на ці запитання ми визначаємося хто фінансує даний ресурс і для чого це йому потрібно. На наступних заняттях учні мають самостійно знайти веб-ресурси з теми дослідження й оцінити їх достовірність, зробити висновки і розв’язати проблему чи є технологія "25-й кадр" міфом або реальністю? На останньому етапі вони представляють результати своєї роботи у вигляді мільтимедійної презентації, інформаційного бюлетеня, стінгазети чи веб-сайта. Говорячи про результат дослідження, особливо важливо пам’ятати, що на всіх етапах роботи основний очікуваний учителем результат – це розвиток творчих здібностей, засвоєння учнем нових знань, умінь й навичок дослідницької діяльності та обробки зібраних відомостей. Організація навчально-пізнавальної діяльності учнів у вигляді дослідження створює творчу обстановку, за якої заохочується будь-яка самостійна робота, що сприяє розвитку критичного мислення і дослідницької діяльності. Література 1. Intel Навчання для майбутнього. – K.: Видавнича група BHV, 2004. – 416 с. 2. Морзе Н.В. Методика навчання інформатики: Навч. посіб.: У 4 ч. / За ред. акад. М.І. Жалдака. – К.: Навчальна книга, 2003. – Ч. ІІІ: Методика навчання основних послуг глобальної мережі Інтернет. – 196 с. 3. Рамський Ю.С., Рєзіна О.В. Вивчення інформаційно-пошукових систем мережі Інтернет: Навч. посіб. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2004. – 60 с. 4. Савенков А.И. Психологические основы исследовательского похода к обучению: Учебное пособие. – М.: «Ось-89», 2006. – 480 с.