Відмінності між версіями «DNS клієнт»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''DNS-сервер''' — додаток, призначений для відповідей на DNS-запити за відповідним протоколо...)
 
Рядок 3: Рядок 3:
 
== Типи DNS-серверів ==
 
== Типи DNS-серверів ==
 
За виконуваними функцій DNS-сервери поділяються на декілька груп, залежно від конфігурації конкретний сервер може відноситися до декількох типів;
 
За виконуваними функцій DNS-сервери поділяються на декілька груп, залежно від конфігурації конкретний сервер може відноситися до декількох типів;
−
* авторитативний DNS-сервер — сервер, що відповідає за будь-яку зону.
+
* Авторитативний DNS-сервер — сервер, що відповідає за будь-яку зону.
−
** Мастер або первинний сервер (в термінології BIND) — сервер, що має право на внесення змін в дані зони. Зазвичай для зони буває тільки один мастер сервер. У випадку Microsoft DNS-сервера і його інтеграції з Active Directory мастер-серверів може бути декілька (так як реплікація змін здійснюється не засобами DNS-сервера, а засобами Active Directory, за рахунок чого забезпечується рівноправність серверів і актуальність даних).
+
** Майстер або первинний сервер (в термінології '''BIND''') — сервер, що має право на внесення змін в дані зони. Зазвичай для зони буває тільки один майстер сервер. У випадку Microsoft DNS-сервера і його інтеграції з Active Directory майстер-серверів може бути декілька (так як реплікація змін здійснюється не засобами DNS-сервера, а засобами Active Directory, за рахунок чого забезпечується рівноправність серверів і актуальність даних).
−
** Слейв або вторинний сервер, що не має права на внесення змін в дані зони і отримує повідомлення про зміни від мастер-сервера. На відміну від мастер-сервера їх може бути (практично) необмежена кількість. Слейв так само є авторитативним сервером (і користувач не може розрізнити мастер і слейв, різниця з'являється тільки на етапі конфігурування / внесення змін до настройок зони).
+
** Слейв або вторинний сервер, що не має права на внесення змін в дані зони і отримує повідомлення про зміни від майстер-сервера. На відміну від майстер-сервера їх може бути (практично) необмежена кількість. Слейв так само є авторитативним сервером (і користувач не може розрізнити майстер і слейв, різниця з'являється тільки на етапі конфігурації / внесення змін до налаштувань зони).
−
* Кешуючий DNS-сервер — сервер, який обслуговує запити клієнтів, (отримує рекурсивний запит, виконує його за допомогою нерекурсивних запитів до авторитативних серверів або передає рекурсивний запит вищестоящому DNS-серверу)
+
* Кешуючий DNS-сервер — сервер, який обслуговує запити клієнтів, (отримує рекурсивний запит, виконує його за допомогою нерекурсивних запитів до авторитативних серверів або передає рекурсивний запит DNS-серверу, що стоїть вище за ієрархією)
−
* Локальний DNS-сервер; використовується для обслуговування DNS-клієнтів, що виконуються на локальній машині. Фактично, це різновид кешуючого DNS-сервера, сконфігурована для обслуговування локальних додатків.
+
* Локальний DNS-сервер; використовується для обслуговування DNS-клієнтів, що виконуються на локальній машині. Фактично, це різновид кешуючого DNS-сервера, сконфігурований для обслуговування локальних додатків.
−
* Перенаправляючий DNS-сервер; {{lang-en|forwarder}} внутрішній DNS-сервер) сервер, що перенаправляє отримані рекурсивні запити вищестоящому кешуючсму серверу у вигляді рекурсивних запитів. Використовується переважно для зниження навантаження на кешуючу DNS-сервер.
+
* Перенаправляючий DNS-сервер - сервер, що перенаправляє отримані рекурсивні запити кешуючому серверу (який знаходиться вище за ієрархією) у вигляді рекурсивних запитів. Використовується переважно для зниження навантаження на кешуючий DNS-сервер.
−
* Кореневі сервери DNS — сервер, який є авторитативним за кореневу зону. Загальновживаних кореневих серверів у світі всього 13 штук, їх доменні імена знаходяться в зоні root-servers.net і називаються a.root-servers.net, b.root-servers.net, …, m.root-servers.net. У певних конфігураціях локальної мережі можлива ситуація налаштування локальних кореневих серверів.
+
* Кореневі сервери DNS — сервер, який є авторитативним за кореневу зону. Загальновживаних кореневих серверів у світі всього 13 штук, їх доменні імена знаходяться в зоні '''''root-servers.net''''' і називаються '''''a.root-servers.net''''', '''''b.root-servers.net''''', …, '''''m.root-servers.net'''''. У певних конфігураціях локальної мережі можлива ситуація налаштування локальних кореневих серверів.
−
* Реєструючий DNS-сервер. Сервер, що приймає динамічні оновлення від користувачів. Часто поєднується з DHCP-сервером. У Microsoft DNS-сервер при роботі на контролері домену сервер працює в режимі реєструючого DNS-сервера, приймаючи від комп'ютерів домену інформацію про відповідність імені та IP комп'ютера і оновлюючи відповідно до неї дані зони домену.
+
* Реєструючий DNS-сервер. Сервер, що приймає динамічні оновлення від користувачів. Часто поєднується з DHCP-сервером. У Microsoft DNS-сервер при роботі на контролері домену сервер працює в режимі реєструючого DNS-сервера, приймаючи від комп'ютерів домену інформацію про відповідність імені та IP-адресу комп'ютера і оновлюючи відповідно до неї дані зони домену.
 
* DNSBL-сервер (сервер з чорними списками адрес та імен). Формально, такий сервер не входить в ієрархію DNS, однак використовує той же механізм і протокол для роботи, що і DNS-сервера.
 
* DNSBL-сервер (сервер з чорними списками адрес та імен). Формально, такий сервер не входить в ієрархію DNS, однак використовує той же механізм і протокол для роботи, що і DNS-сервера.
  
Рядок 21: Рядок 21:
 
Зворотний (reverse) запит — запит на перетворення IP-адреси в ім'я хоста.
 
Зворотний (reverse) запит — запит на перетворення IP-адреси в ім'я хоста.
  
−
== View ==
+
== Режим View ==
−
Деякі сервера підтримують можливість працювати в різних режимах для різних сегментів мережі. У Bind цей режим називається «view». Наприклад, сервер може для локальних адрес (наприклад, 10.0.0.0 / 8) віддавати локальні адреси серверів, для користувачів зовнішньої мережі — зовнішні адреси. Також сервер може бути авторитативним для заданої зони тільки для вказаного діапазону адрес (наприклад, у мережі 10.0.0.0 / 8 сервер оголошує себе авторитативним за зону internal, при цьому для зовнішніх адрес у відповідь на запит імені із зони internal буде віддаватися відповідь «не відомий»).
+
Деякі сервера підтримують можливість працювати в різних режимах для різних сегментів мережі. У '''Bind''' цей режим називається «view». Наприклад, сервер може для локальних адрес (наприклад, 10.0.0.0 / 8) віддавати локальні адреси серверів, для користувачів зовнішньої мережі — зовнішні адреси. Також сервер може бути авторитативним для заданої зони тільки для вказаного діапазону адрес (наприклад, у мережі 10.0.0.0 / 8 сервер оголошує себе авторитативним за зону internal, при цьому для зовнішніх адрес у відповідь на запит імені із зони internal буде віддаватися відповідь «не відомий»).
  
 
== Використовувані порти ==
 
== Використовувані порти ==
−
Усі DNS-сервера за стандартом RFC 1035 відповідають на 53 порту TCP і UDP. При відправленні запитів ранні версії BIND використовували 53 порт, новіші поводять себе як DNS-клієнти, використовуючи вільні незареєстровані адреси.
+
Усі DNS-сервера за стандартом RFC 1035 відповідають на 53 порту TCP і UDP. При відправленні запитів ранні версії '''BIND''' використовували 53 порт, новіші поводять себе як DNS-клієнти, використовуючи вільні незареєстровані адреси.

Версія за 12:37, 5 жовтня 2010

DNS-сервер — додаток, призначений для відповідей на DNS-запити за відповідним протоколом. Також DNS-сервером можуть називати хост, на якому запущено програму.

Типи DNS-серверів

За виконуваними функцій DNS-сервери поділяються на декілька груп, залежно від конфігурації конкретний сервер може відноситися до декількох типів;

  • Авторитативний DNS-сервер — сервер, що відповідає за будь-яку зону.
    • Майстер або первинний сервер (в термінології BIND) — сервер, що має право на внесення змін в дані зони. Зазвичай для зони буває тільки один майстер сервер. У випадку Microsoft DNS-сервера і його інтеграції з Active Directory майстер-серверів може бути декілька (так як реплікація змін здійснюється не засобами DNS-сервера, а засобами Active Directory, за рахунок чого забезпечується рівноправність серверів і актуальність даних).
    • Слейв або вторинний сервер, що не має права на внесення змін в дані зони і отримує повідомлення про зміни від майстер-сервера. На відміну від майстер-сервера їх може бути (практично) необмежена кількість. Слейв так само є авторитативним сервером (і користувач не може розрізнити майстер і слейв, різниця з'являється тільки на етапі конфігурації / внесення змін до налаштувань зони).
  • Кешуючий DNS-сервер — сервер, який обслуговує запити клієнтів, (отримує рекурсивний запит, виконує його за допомогою нерекурсивних запитів до авторитативних серверів або передає рекурсивний запит DNS-серверу, що стоїть вище за ієрархією)
  • Локальний DNS-сервер; використовується для обслуговування DNS-клієнтів, що виконуються на локальній машині. Фактично, це різновид кешуючого DNS-сервера, сконфігурований для обслуговування локальних додатків.
  • Перенаправляючий DNS-сервер - сервер, що перенаправляє отримані рекурсивні запити кешуючому серверу (який знаходиться вище за ієрархією) у вигляді рекурсивних запитів. Використовується переважно для зниження навантаження на кешуючий DNS-сервер.
  • Кореневі сервери DNS — сервер, який є авторитативним за кореневу зону. Загальновживаних кореневих серверів у світі всього 13 штук, їх доменні імена знаходяться в зоні root-servers.net і називаються a.root-servers.net, b.root-servers.net, …, m.root-servers.net. У певних конфігураціях локальної мережі можлива ситуація налаштування локальних кореневих серверів.
  • Реєструючий DNS-сервер. Сервер, що приймає динамічні оновлення від користувачів. Часто поєднується з DHCP-сервером. У Microsoft DNS-сервер при роботі на контролері домену сервер працює в режимі реєструючого DNS-сервера, приймаючи від комп'ютерів домену інформацію про відповідність імені та IP-адресу комп'ютера і оновлюючи відповідно до неї дані зони домену.
  • DNSBL-сервер (сервер з чорними списками адрес та імен). Формально, такий сервер не входить в ієрархію DNS, однак використовує той же механізм і протокол для роботи, що і DNS-сервера.

Види DNS-запитів

Прямий запит

Прямий (forward) запит — запит на перетворення доменне ім'я (символьної адреси) хоста в числову IP-адресу.

Зворотний запит

Зворотний (reverse) запит — запит на перетворення IP-адреси в ім'я хоста.

Режим View

Деякі сервера підтримують можливість працювати в різних режимах для різних сегментів мережі. У Bind цей режим називається «view». Наприклад, сервер може для локальних адрес (наприклад, 10.0.0.0 / 8) віддавати локальні адреси серверів, для користувачів зовнішньої мережі — зовнішні адреси. Також сервер може бути авторитативним для заданої зони тільки для вказаного діапазону адрес (наприклад, у мережі 10.0.0.0 / 8 сервер оголошує себе авторитативним за зону internal, при цьому для зовнішніх адрес у відповідь на запит імені із зони internal буде віддаватися відповідь «не відомий»).

Використовувані порти

Усі DNS-сервера за стандартом RFC 1035 відповідають на 53 порту TCP і UDP. При відправленні запитів ранні версії BIND використовували 53 порт, новіші поводять себе як DNS-клієнти, використовуючи вільні незареєстровані адреси.

Отримано з https://wiki.cusu.edu.ua/index.php?title=DNS_клієнт&oldid=31574