Відмінності між версіями «DNS»
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
DNS володіє наступними характеристиками: | DNS володіє наступними характеристиками: | ||
| − | * ''Розподільність адміністрування''. | + | * ''Розподільність адміністрування''. Відповідальність за різні частини ієрархічної структури несуть різні люди та організації. |
| − | * ''Розподільність збереження інформації''. Кожен вузол мережі в обов'язковому порядку повинен зберігати тільки ті данні, які належать до його | + | * ''Розподільність збереження інформації''. Кожен вузол мережі в обов'язковому порядку повинен зберігати тільки ті данні, які належать до його зону відповідальності і (можливо) адреси кінцевих DNS-серверів. |
* ''Кеширування інформації''. Вузол може зберігати деяку кількість даних не із власної зони відповідальності для зменшення навантаження на мережу. | * ''Кеширування інформації''. Вузол може зберігати деяку кількість даних не із власної зони відповідальності для зменшення навантаження на мережу. | ||
* ''Ієрархічна структура'', у якій усі вузли об'єднані у дерево, а кожен вузол може або самостійно визначати роботу нижчих за ієрархію вузлів, або делегувати ( передавати) їх іншим вузлам. | * ''Ієрархічна структура'', у якій усі вузли об'єднані у дерево, а кожен вузол може або самостійно визначати роботу нижчих за ієрархію вузлів, або делегувати ( передавати) їх іншим вузлам. | ||
| Рядок 17: | Рядок 17: | ||
DNS була розроблена Полом Мокапетрісом у 1983 році; оригінальне опис механізмів роботи міститься в стандартах RFC 882 та RFC 883. У 1987 публікація RFC 1034 і RFC 1035 змінила специфікацію DNS і скасувала RFC 882 та RFC 883 як застарілі. | DNS була розроблена Полом Мокапетрісом у 1983 році; оригінальне опис механізмів роботи міститься в стандартах RFC 882 та RFC 883. У 1987 публікація RFC 1034 і RFC 1035 змінила специфікацію DNS і скасувала RFC 882 та RFC 883 як застарілі. | ||
| − | |||
== Додаткові можливості == | == Додаткові можливості == | ||
Версія за 12:21, 5 жовтня 2010
DNS (англ. Domain Name System - система доменних імен) - це розподілена комп'ютерна система для отримання інформації про домени. Найчастіше використовується для отримання IP-адреси по імені хоста (комп'ютера або пристрою), отримання інформації про маршрутизацію пошти , обслуговуваних вузлах для протоколів у домені (SRV-запис).
Розподілена база даних DNS підтримуеться за допомогою ієрархії DNS-серверів, взаемодіючих за певним протоколом.
Основою DNS є представлення про ієрархічну структуру доменного імені та зонах. Кожен сервер, водповідаючий за ім'я, може делегувати відповідальність за подальшу частину домену іншому серверу (з адміністративної точки зору - іншій організації або людині), що дозволяє покласти відповідальність за актуальність інформації на сервери різноманітних організацій (людей), відповідаючих тільки за «свою» частину доменного імені.
Ключові характеристики DNS
DNS володіє наступними характеристиками:
- Розподільність адміністрування. Відповідальність за різні частини ієрархічної структури несуть різні люди та організації.
- Розподільність збереження інформації. Кожен вузол мережі в обов'язковому порядку повинен зберігати тільки ті данні, які належать до його зону відповідальності і (можливо) адреси кінцевих DNS-серверів.
- Кеширування інформації. Вузол може зберігати деяку кількість даних не із власної зони відповідальності для зменшення навантаження на мережу.
- Ієрархічна структура, у якій усі вузли об'єднані у дерево, а кожен вузол може або самостійно визначати роботу нижчих за ієрархію вузлів, або делегувати ( передавати) їх іншим вузлам.
- Резервування. За збереження та обслуговування своїх вузлів (зон) відповідають (зазвичай) декілька серверів, розподілених як фізично, так і логічно, що забезпечує зберігання даних та продовження роботи навіть у разі виходу з ладу одного з вузлів.
DNS важлива для роботи мережі Інтернет, так як для з'єднання з вузлом необхідна інформація про його IP-адресу, а для людей легше запам'ятати символьні (зазвичай змістовні) адреси, ніж послідовність цифр IP-адрес. У деяких випадках це дозволяє використовувати віртуальні сервери, наприклад, HTTP-сервери, розрізняючи їх по імені запиту. Спочатку перетворення між доменними та IP-адресами відбувалося з використанням спеціального текстового файлу hosts, який складався централізовано та автоматично відправлявся на кожну з машин у своїй локальній мережі. З ростом Мережі виникла необхідність в ефективному, автоматизованому механізмі, яким і стала DNS.
DNS була розроблена Полом Мокапетрісом у 1983 році; оригінальне опис механізмів роботи міститься в стандартах RFC 882 та RFC 883. У 1987 публікація RFC 1034 і RFC 1035 змінила специфікацію DNS і скасувала RFC 882 та RFC 883 як застарілі.
Додаткові можливості
- Підтримка динамічних оновлень
- Захист даних (DNSSEC) і транзакцій (TSIG)
- Підтримка різноманітних типів інформації (SRV-записи)
