Відмінності між версіями «Історія використання символа»
2724530 (обговорення • внесок) |
2724530 (обговорення • внесок) |
||
(не показані 3 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | '''Історія використання символа @ та його назва в різних країнах''' | + | == '''Історія використання символа @ та його назва в різних країнах''' == |
[[Файл:8-site-41-750x480.png|міні]]@ — лігатура, що означає «at». | [[Файл:8-site-41-750x480.png|міні]]@ — лігатура, що означає «at». | ||
Рядок 5: | Рядок 5: | ||
Код в Юнікоді 0040 (64 в десятковій системі числення) | Код в Юнікоді 0040 (64 в десятковій системі числення) | ||
− | + | === '''Походження''' === | |
Історія знаку @ бере початок, нібито, ще в середньовіччя, коли ченці — хранителі стародавніх знань і рукописів — перекладали й переписували трактати — також і написані латиною. У латині вживається прислівник «ad», що в перекладі на сучасну англійську означає «at» («на», «в», «до») — і вказує на приналежність, напрям і наближення. У шрифті, що використовувався ченцями, буква «d» мала невеликий «хвостик», що робило її схожою на цифру «6» в дзеркальному відображенні. Так «ad» досить швидко перетворилося на @. | Історія знаку @ бере початок, нібито, ще в середньовіччя, коли ченці — хранителі стародавніх знань і рукописів — перекладали й переписували трактати — також і написані латиною. У латині вживається прислівник «ad», що в перекладі на сучасну англійську означає «at» («на», «в», «до») — і вказує на приналежність, напрям і наближення. У шрифті, що використовувався ченцями, буква «d» мала невеликий «хвостик», що робило її схожою на цифру «6» в дзеркальному відображенні. Так «ad» досить швидко перетворилося на @. | ||
Рядок 25: | Рядок 25: | ||
Іменування знака в різних країнах | Іменування знака в різних країнах | ||
[[Файл:11111111.png|міні]] | [[Файл:11111111.png|міні]] | ||
+ | |||
+ | [[Файл:Upload.version 1.0.7e6929fe0e591dc42853ce4bdbd98ecd.350x350.jpeg|міні]] | ||
+ | |||
+ | [[Файл:63 main new.1483993044.jpg|міні]] | ||
+ | |||
+ | [[Файл:Мыша.jpg|міні| Китай, Тайвань]] | ||
+ | |||
+ | [[Файл:F9daefd3782e65310796d5ba9a12fe27.jpg|міні]] | ||
+ | |||
• Україна — равлик, песик, мавпочка, слимачок та вухо | • Україна — равлик, песик, мавпочка, слимачок та вухо | ||
Рядок 31: | Рядок 40: | ||
• Росія — собака. | • Росія — собака. | ||
+ | |||
• Швеція — булочка з корицею. | • Швеція — булочка з корицею. | ||
Поточна версія на 13:49, 27 березня 2018
Історія використання символа @ та його назва в різних країнах
@ — лігатура, що означає «at».Офіційна назва — «комерційне ет». В Україні цей символ називають «равликом», «песиком», «собакою» або «вухом». Код в Юнікоді 0040 (64 в десятковій системі числення)
Походження
Історія знаку @ бере початок, нібито, ще в середньовіччя, коли ченці — хранителі стародавніх знань і рукописів — перекладали й переписували трактати — також і написані латиною. У латині вживається прислівник «ad», що в перекладі на сучасну англійську означає «at» («на», «в», «до») — і вказує на приналежність, напрям і наближення. У шрифті, що використовувався ченцями, буква «d» мала невеликий «хвостик», що робило її схожою на цифру «6» в дзеркальному відображенні. Так «ad» досить швидко перетворилося на @. Завдяки дослідженням італійського дослідника Джорджіо стабільний у архівах Інституту економічної історії міста Прато поблизу Флоренції виявлено документ, де вперше в письмовому вигляді трапляється цей знак. Документ виявився датованим 1536 роком листом флорентійського торговця, в якому йшлося про три прибулі до Іспанії торгові кораблі. У складі їх вантажу фігурували ємності з вином, позначені символом «@».
Американський вчений Бертольд Уллман висунув припущення, що знак @ винайшли середньовічні ченці, щоб скоротити латинське слово «ad», що означає «на», «в», «стосовно» тощо.У XV столітті @ з'являється знову. Іспанські купці використовували цей знак як скорочене найменування міри ваги — «arroba» (це приблизно 11,52 кг або 25.40 фунтів). Цікаво, що цей захід використовувався для позначення ваги худоби і вина. В епоху відродження @ став використовуватися для позначення ціни, а в епоху індустріальної революції (час капіталу, перших бірж, верстатів і так далі) @ незмінно трапляється в бухгалтерських звітах. Так «равлик», разом з $, #, % і іншими «рахівницькими» знаками з майже забутою семантикою перекочувала на клавіатуру. Сучасна офіційна назва цього символу «комерційне at» бере початок з рахунків, де він використовувався в таких контекстах: 7 widgets @ $ 2 each = $ 14, що перекладається як 7 шт. по 2 дол = 14 дол. Оскільки цей символ застосовувався в бізнесі, його розмістили на клавіатурах друкарських машинок. Він був присутній вже на перших в історії друкарських машинках «Ундервуд», випущених 1885 року.
«Равлик» мирно чекав своєї зоряної години, поки на нього випадково не впав погляд Рея Томлінсона (Ray Tomlinson), дослідника з американської компанії BBN Technology. Тут потрібно відволіктися і сказати кілька слів про те, чим займався Томлінсон і чому його вважають не лише винахідником електронної пошти, але і власне знаку @, хоча ні тим, ні іншим він не є. Компанія BBN Technology, в якій працював Томлінсон, у кінці 60-х стала однією з учасниць проекту ARPANet — мережі комп'ютерів, безпосередньої попередниці Інтернету — який вівся за замовленням міністерства оборони США.
В ті роки програми, що дозволяють передавати файли і послання від одного користувача до іншого, вже існували. Але відправник і одержувач користувалися одним комп'ютером. Найшвидший модем працював тоді в двісті разів повільніше сучасного стандартного, який «вантажить» із швидкістю 56,6 Кбіт/сек.
Томлінсон якраз займався розробкою поштових програм і створенням віртуальних поштових скриньок. Власне, віртуальна поштова скринька була файлом, який відрізнявся від звичайного файлу тим, що користувачі не могли виправити текст, — тільки додати. В операції використовувалися дві програми — SNDMSG для відправлення і READMAIL для читання. Нова програма, яку написав Томлінсон, складалася з 200 рядків коду і була комбінацією SNDMSG, READMAIL і протоколу CPYNET, що використався в ARPANet для відсилання файлів на віддалений комп'ютер. Перше послання Томлінсоном було відправлено з одного комп'ютера на іншій, що стояв в цій же лабораторії.
Іменування знака в різних країнах
• Україна — равлик, песик, мавпочка, слимачок та вухо
• Угорщина — черв'як.
• Росія — собака.
• Швеція — булочка з корицею.
• Корея — равлик .
• Болгарія — «кльомба» або «маймунско а» (мавпа А).
• Нідерланди — «apenstaartje» (мавпячий хвостик).
• Ізраїль — «штрудель» (вир).
• Іспанія — як і міра ваги «arroba».
• Франція — та ж міра ваги «arrobase».
• Португалія — та ж міра ваги «arrobase».
• Німеччина, Польща — мавпячий хвіст, мавпяче вухо, скріпка, мавпа.
• Італія — «chiocciola» (равлик).
• Данія, Норвегія, Швеція — «snabel-a» (рило а) або слонячий хобот (а з хоботом).
• Чехія, Словаччина — Рольмопс (оселедець під маринадом).
• Америка — кішка.
• Китай, Тайвань — мишеня.
• Туреччина — трояндочка.
• Сербія — «пришелепкуватий A» або «мајмун» (мавпа).
• В'єтнам — «скарлючені A».
• Польща, Хорватія, Голландія, Румунія, Словенія — «malpa» (мавпа).
• Фінляндія — котячий хвіст, «спляча кішечка».
• Греція — мало макаронів. • Угорщина — черв'як, кліщ.
• Латвія — et («пов»), запозичення з англійської.
• Литва — eta («ця»), запозичення з англійської з литовської морфеми в кінці.