Відмінності між версіями «Стаття до проекту "Урок майбутнього!" Білоусової Оксани»
2510679 (обговорення • внесок) (→4. Вивчення нового матеріалу (вступні, мотиваційні та пізнавальні вправи).) |
2510679 (обговорення • внесок) (→4. Вивчення нового матеріалу (вступні, мотиваційні та пізнавальні вправи).) |
||
| Рядок 53: | Рядок 53: | ||
Учитель. | Учитель. | ||
18–19 жовтня 1918 р. у Львові відбувся з’їзд політичних і громадських діячів українських земель Австро-Угорщини. Була створена Українська національна рада (УНР ), головним чином із депутатів австрійського парламенту та крайових сеймів Галичини і Буковини. 19 жовтня вона ухвалила резолюцію про майбутнє утворення на українських землях, що входили до складу Австро-Угорської імперії, Української держави. Отже, йшлося про об’єднання всіх західноукраїнських земель. Нове державне утворення одразу опинилося в гострому конфлікті з поляками, які претендували на територію Західної України. 29 жовтня у Кракові була створена польська ліквідаційна комісія, яка мала завдання розпустити австрійські органи влади і передати всі повноваження польським. До Львова члени ліквідаційної комісії сподівалися прибути 1 листопада. | 18–19 жовтня 1918 р. у Львові відбувся з’їзд політичних і громадських діячів українських земель Австро-Угорщини. Була створена Українська національна рада (УНР ), головним чином із депутатів австрійського парламенту та крайових сеймів Галичини і Буковини. 19 жовтня вона ухвалила резолюцію про майбутнє утворення на українських землях, що входили до складу Австро-Угорської імперії, Української держави. Отже, йшлося про об’єднання всіх західноукраїнських земель. Нове державне утворення одразу опинилося в гострому конфлікті з поляками, які претендували на територію Західної України. 29 жовтня у Кракові була створена польська ліквідаційна комісія, яка мала завдання розпустити австрійські органи влади і передати всі повноваження польським. До Львова члени ліквідаційної комісії сподівалися прибути 1 листопада. | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
Робота з документом | Робота з документом | ||
| − | |||
З відозви Української Національної Ради від 1 листопада 1918 р. | З відозви Української Національної Ради від 1 листопада 1918 р. | ||
«Український народе! | «Український народе! | ||
| Рядок 63: | Рядок 59: | ||
Всі жовніри української народності підлягають віднині виключно Українській національній раді… Всі вони мають стати на її оборону. Все здібне до оружжя українське населення мусить утворити боєві відділи, які або ввійдуть в склад української армії, або на місцях оберігатимуть спокій і порядок. | Всі жовніри української народності підлягають віднині виключно Українській національній раді… Всі вони мають стати на її оборону. Все здібне до оружжя українське населення мусить утворити боєві відділи, які або ввійдуть в склад української армії, або на місцях оберігатимуть спокій і порядок. | ||
…Як тільки буде забезпечене і укріплене існування Української держави, Українська національна рада скличе на основі загального, рівного, безпосереднього і тайного виборчого права Установчі збори, які рішать про дальшу будучність Української держави». | …Як тільки буде забезпечене і укріплене існування Української держави, Українська національна рада скличе на основі загального, рівного, безпосереднього і тайного виборчого права Установчі збори, які рішать про дальшу будучність Української держави». | ||
| − | |||
Завдання | Завдання | ||
1. Охарактеризуйте зміст цього документа. | 1. Охарактеризуйте зміст цього документа. | ||
| Рядок 69: | Рядок 64: | ||
3. Якою була політична обстановка в Західній Україні на початку листопада 1918 р.? | 3. Якою була політична обстановка в Західній Україні на початку листопада 1918 р.? | ||
4. Які кроки Української національної ради з розбудови держави ви можете назвати? | 4. Які кроки Української національної ради з розбудови держави ви можете назвати? | ||
| − | |||
Учитель. | Учитель. | ||
9 листопада 1918 p. було створено перший уряд ЗУНР — Державний Секретаріат у складі: К. Левицький — прем’єр; Л. Цегельський — внутрішні справи; В. Панейко — закордонні справи; С. Голубович — судові справи; О. Барвінський — освіта та віросповідання; Д. Вітовський — військові справи; С. Баран — земельні справи; А. Чернецький — праця; І. Коровець — здоров’я; І. Мирон — шляхи; С. Федак — харчові справи; Я. Литвинович — торгівля і промисли; О. Пісецький — пошта і телеграф; І. Макух — громадські роботи. 13 листопада уряд склав присягу. | 9 листопада 1918 p. було створено перший уряд ЗУНР — Державний Секретаріат у складі: К. Левицький — прем’єр; Л. Цегельський — внутрішні справи; В. Панейко — закордонні справи; С. Голубович — судові справи; О. Барвінський — освіта та віросповідання; Д. Вітовський — військові справи; С. Баран — земельні справи; А. Чернецький — праця; І. Коровець — здоров’я; І. Мирон — шляхи; С. Федак — харчові справи; Я. Литвинович — торгівля і промисли; О. Пісецький — пошта і телеграф; І. Макух — громадські роботи. 13 листопада уряд склав присягу. | ||
Тоді ж було затверджено конституційні основи новоствореної держави — вона отримала назву Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР ), її територія охоплювала 70 тис. км2, а населення становило майже 6 млн осіб. Гербом ЗУНР став золотий лев на синьому тлі, а прапором — блакитно-жовте знамено. | Тоді ж було затверджено конституційні основи новоствореної держави — вона отримала назву Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР ), її територія охоплювала 70 тис. км2, а населення становило майже 6 млн осіб. Гербом ЗУНР став золотий лев на синьому тлі, а прапором — блакитно-жовте знамено. | ||
| − | |||
Робота з ілюстраціями | Робота з ілюстраціями | ||
Учні працюють з ілюстраціями і виконують завдання. | Учні працюють з ілюстраціями і виконують завдання. | ||
| Рядок 79: | Рядок 72: | ||
• Прапор ЗУНР . | • Прапор ЗУНР . | ||
• Поштова марка періоду ЗУНР . | • Поштова марка періоду ЗУНР . | ||
| − | |||
Завдання | Завдання | ||
• Про що свідчила символіка ЗУНР ? | • Про що свідчила символіка ЗУНР ? | ||
| + | Злука УНР і ЗУНР | ||
| + | |||
| + | Інформаційна хвилинка | ||
| + | |||
| + | Повідомлення учня «22 січня — день Соборності України». | ||
| + | |||
| + | Робота з джерелом інформації В. Переяславець «Дзвони в Україні» | ||
| + | |||
| + | Задзвонили срібні дзвони в Україні, | ||
| + | Аж по світі по широкім стало чути: | ||
| + | «Зустрічайте Воскресіння день! Віднині | ||
| + | Навік-віки Україні вільній бути!» | ||
| + | Зашумів відвічний Київ прапорами, | ||
| + | Розлилась народу повідь по Подолі, | ||
| + | На майдані, на Софійськім, з корогвами | ||
| + | Зустрічала Україна свято волі. | ||
| + | Україно, нездоланна вища Мати | ||
| + | Володимира, Богдана і Тараса. | ||
| + | Бог тобі призначив жити, не вмирати, | ||
| + | Бути світові як захист і окраса. | ||
| + | |||
| + | Завдання | ||
| + | 1. Поміркуйте, яке історичне значення мав Акт злуки УНР і ЗУНР ? | ||
| + | 2. Чи згодні ви з думкою про те, що ця подія мала суто символічний характер, а справжнього об’єднання так і не відбулося? | ||
| + | Учитель. | ||
| + | 7–28 червня 1919 року УГА під командуванням генерала О. Грекова провела Чортківську офензиву — широкомасштабну наступальну операцію, що мала на меті стабілізувати ситуацію та знову перехопити стратегічну ініціативу із рук ворога. Ця операція для українців спочатку розгорталася досить успішно — за два тижні було відвойовано значну частину Галичини, відкривався шлях до визволення Львова. Проте цей визвольний похід поглинув останні сили УГА. Хронічний брак зброї та боєприпасів, посилення міжнародного тиску, перегрупування польських сил та призначення командуючим польськими військами в Галичині Ю. Пілсудського стали основними причинами поразок, яких почала зазнавати УГА після 27 червня 1919 р. 16–18 липня її формування перейшли р. Збруч, і Східна Галичина опинилася під польською окупацією. Почалося поглинання території ЗУНР іншими державами. | ||
| + | |||
| + | Робота з таблицею | ||
| + | |||
| + | Поглинання території ЗУНР різними країнами | ||
| + | |||
| + | Східна Галичина Червень–липень 1919 р. — окупація цих земель Польщею. | ||
| + | 25 червня 1919 р. — рішення Паризької мирної конференції про надання Польщі права володіння землями Східної Галичини на 10, а згодом на 25 років. | ||
| + | 14 березня 1923 р. — рішення Ради Антанти про остаточне включення Східної Галичини до складу Польщі | ||
| + | Північна Буковина Листопад 1918 р. — окупація цих земель Румунією. | ||
| + | 10 вересня 1919 р. — передача за Сен-Жерменським договором Північної Буковини до складу Румунії | ||
| + | Закарпаття Березень–квітень 1919 р. — землі Закарпаття — автономна одиниця Угорської Радянської Республіки. | ||
| + | Травень 1919 р. — окупація цих земель військами Румунії та Чехо-Словаччини. | ||
| + | 10 вересня 1919 р. — включення за Сен –Жерменським договором Закарпаття до складу Чехо-Словаччини на правах автономії | ||
| + | Завдання | ||
| + | 1. Які рішення щодо західноукраїнських земель були прийняті на Паризькій мирній конференції? | ||
| + | 2. До складу яких держав увійшли західноукраїнські землі? Покажіть їх на карті. | ||
===5. Підсумки уроку.=== | ===5. Підсумки уроку.=== | ||
Версія за 21:07, 22 березня 2018
Зміст
- 1 Навчальний предмет
- 2 Тема уроку
- 3 Хід уроку
- 3.1 1. Повідомлення теми, мети і завдань уроку, мотивація учіння школярів.
- 3.2 2. Перевірка домашнього завдання, повторення раніше вивченого матеріалу.
- 3.3 3. Актуалізація і корекція опорних знань, навичок і вмінь; повідомлення теми, цілей і завдань уроку; актуалізація мотивації учіння учнів.
- 3.4 4. Вивчення нового матеріалу (вступні, мотиваційні та пізнавальні вправи).
- 3.5 5. Підсумки уроку.
- 3.6 6. Повідомлення домашнього завдання.
- 4 Методичні та дидактичні матеріали
- 5 Інформаційні ресурси
Навчальний предмет
Історія України
Вік учнів, клас
16 років, 10 клас
Тема уроку
ЗУНР
Тип уроку
Урок засвоєння нових знань
Мета уроку
Навчальна мета визначити у чому особливості національно-визвольного руху на західноукраїнських землях;розкрити історичне значення Акту злуки УНР і ЗУНР. Охарактеризувати процес утворення ЗУНР , визначити історичне значення об’єднання УНР і ЗУНР , дати характеристику історичній постаті Є. Петрушевича.
Розвивальна мета продовжити формувати в учнів вміння аналізувати, узагальнювати та критично оцінювати історичні процеси, уміння працювати в групах. Удосконалити навички роботи з джерелами інформації, вміння характеризувати історичні явища та діяльність історичних осіб, робити висновки, висловлювати свою точку зору.
Виховна мета виховувати в учнів почуття патріотизму та громадянської свідомості. На основі аналізу подій об’єднання УНР і ЗУНР виховувати в учнів національно-патріотичні почуття, почуття єднання українського народу.
Хід уроку
1. Повідомлення теми, мети і завдань уроку, мотивація учіння школярів.
"...Народе Український! В твоїх руках твоя доля". На сьогоднішньому у уроці ми повинні визначити особливості національно – визвольного руху на західноукраїнських землях. Розкриємо процес створення ЗУНР. Визначимо історичне значення Акту злуки УНР і ЗУНР.
Посилання на блог учителя з навчально-методичними матеріалами до уроку
2. Перевірка домашнього завдання, повторення раніше вивченого матеріалу.
Історичний диктант: 1.Коли було сформовано Український національний союз (УНС). Що було його метою? (серпень 1918 р.) Мета: боротьба проти гетьманського режиму. Виступали за відновлення УНР. 2. Коли була створена Директорія і з якою метою? (13 листопада 1918 р.) Для збройної боротьби з гетьманом. 3. Який був її склад? (В.Виниченко, С.Петлюра, Ф Швець, А Макаренко, О. Андрієвський)
3. Актуалізація і корекція опорних знань, навичок і вмінь; повідомлення теми, цілей і завдань уроку; актуалізація мотивації учіння учнів.
Бесіда за питаннями
1. До складу якої держави входили західноукраїнські землі напередодні Першої світової війни? Покажіть їх на карті.[[Файл:2. В якому напрямку розвивався український національний рух на західноукраїнських землях в роки війни та в період Української революції? 3. Чи порушувалося питання про долю західноукраїнських земель під час укладення Брест-Литовського мирного договору? Яке рішення було прийнято? 4. Яка держава після розпаду Австро-Угорщини претендувала на західноукраїнські землі?
4. Вивчення нового матеріалу (вступні, мотиваційні та пізнавальні вправи).
Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Проголошення ЗУНР
По ходу розповіді вчителя учні складають хронологічну таблицю «Проголошення ЗУНР ».
Учитель. 18–19 жовтня 1918 р. у Львові відбувся з’їзд політичних і громадських діячів українських земель Австро-Угорщини. Була створена Українська національна рада (УНР ), головним чином із депутатів австрійського парламенту та крайових сеймів Галичини і Буковини. 19 жовтня вона ухвалила резолюцію про майбутнє утворення на українських землях, що входили до складу Австро-Угорської імперії, Української держави. Отже, йшлося про об’єднання всіх західноукраїнських земель. Нове державне утворення одразу опинилося в гострому конфлікті з поляками, які претендували на територію Західної України. 29 жовтня у Кракові була створена польська ліквідаційна комісія, яка мала завдання розпустити австрійські органи влади і передати всі повноваження польським. До Львова члени ліквідаційної комісії сподівалися прибути 1 листопада. Робота з документом З відозви Української Національної Ради від 1 листопада 1918 р. «Український народе! Голосимо тобі вість про своє визволення з віковічної неволі. Віднині Ти господар своєї землі, вільний горожанин Української держави. Дня 19 жовтня твоєю волею утворилася на українських землях колишньої Австро-Угорської монархії Українська держава та її найвища власть — Українська національна рада. З нинішнім днем Українська національна рада обняла власть в столичнім місті Львові і на цілій території Української держави. Український народе! Доля Української держави в твоїх руках… Всі жовніри української народності підлягають віднині виключно Українській національній раді… Всі вони мають стати на її оборону. Все здібне до оружжя українське населення мусить утворити боєві відділи, які або ввійдуть в склад української армії, або на місцях оберігатимуть спокій і порядок. …Як тільки буде забезпечене і укріплене існування Української держави, Українська національна рада скличе на основі загального, рівного, безпосереднього і тайного виборчого права Установчі збори, які рішать про дальшу будучність Української держави». Завдання 1. Охарактеризуйте зміст цього документа. 2. З якою метою була створена Українська національна рада? 3. Якою була політична обстановка в Західній Україні на початку листопада 1918 р.? 4. Які кроки Української національної ради з розбудови держави ви можете назвати? Учитель. 9 листопада 1918 p. було створено перший уряд ЗУНР — Державний Секретаріат у складі: К. Левицький — прем’єр; Л. Цегельський — внутрішні справи; В. Панейко — закордонні справи; С. Голубович — судові справи; О. Барвінський — освіта та віросповідання; Д. Вітовський — військові справи; С. Баран — земельні справи; А. Чернецький — праця; І. Коровець — здоров’я; І. Мирон — шляхи; С. Федак — харчові справи; Я. Литвинович — торгівля і промисли; О. Пісецький — пошта і телеграф; І. Макух — громадські роботи. 13 листопада уряд склав присягу. Тоді ж було затверджено конституційні основи новоствореної держави — вона отримала назву Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР ), її територія охоплювала 70 тис. км2, а населення становило майже 6 млн осіб. Гербом ЗУНР став золотий лев на синьому тлі, а прапором — блакитно-жовте знамено. Робота з ілюстраціями Учні працюють з ілюстраціями і виконують завдання. • Герб ЗУНР . • Прапор ЗУНР . • Поштова марка періоду ЗУНР . Завдання • Про що свідчила символіка ЗУНР ? Злука УНР і ЗУНР
Інформаційна хвилинка
Повідомлення учня «22 січня — день Соборності України».
Робота з джерелом інформації В. Переяславець «Дзвони в Україні»
Задзвонили срібні дзвони в Україні, Аж по світі по широкім стало чути: «Зустрічайте Воскресіння день! Віднині Навік-віки Україні вільній бути!» Зашумів відвічний Київ прапорами, Розлилась народу повідь по Подолі, На майдані, на Софійськім, з корогвами Зустрічала Україна свято волі. Україно, нездоланна вища Мати Володимира, Богдана і Тараса. Бог тобі призначив жити, не вмирати, Бути світові як захист і окраса.
Завдання 1. Поміркуйте, яке історичне значення мав Акт злуки УНР і ЗУНР ? 2. Чи згодні ви з думкою про те, що ця подія мала суто символічний характер, а справжнього об’єднання так і не відбулося? Учитель. 7–28 червня 1919 року УГА під командуванням генерала О. Грекова провела Чортківську офензиву — широкомасштабну наступальну операцію, що мала на меті стабілізувати ситуацію та знову перехопити стратегічну ініціативу із рук ворога. Ця операція для українців спочатку розгорталася досить успішно — за два тижні було відвойовано значну частину Галичини, відкривався шлях до визволення Львова. Проте цей визвольний похід поглинув останні сили УГА. Хронічний брак зброї та боєприпасів, посилення міжнародного тиску, перегрупування польських сил та призначення командуючим польськими військами в Галичині Ю. Пілсудського стали основними причинами поразок, яких почала зазнавати УГА після 27 червня 1919 р. 16–18 липня її формування перейшли р. Збруч, і Східна Галичина опинилася під польською окупацією. Почалося поглинання території ЗУНР іншими державами.
Робота з таблицею
Поглинання території ЗУНР різними країнами
Східна Галичина Червень–липень 1919 р. — окупація цих земель Польщею. 25 червня 1919 р. — рішення Паризької мирної конференції про надання Польщі права володіння землями Східної Галичини на 10, а згодом на 25 років. 14 березня 1923 р. — рішення Ради Антанти про остаточне включення Східної Галичини до складу Польщі Північна Буковина Листопад 1918 р. — окупація цих земель Румунією. 10 вересня 1919 р. — передача за Сен-Жерменським договором Північної Буковини до складу Румунії Закарпаття Березень–квітень 1919 р. — землі Закарпаття — автономна одиниця Угорської Радянської Республіки. Травень 1919 р. — окупація цих земель військами Румунії та Чехо-Словаччини. 10 вересня 1919 р. — включення за Сен –Жерменським договором Закарпаття до складу Чехо-Словаччини на правах автономії Завдання 1. Які рішення щодо західноукраїнських земель були прийняті на Паризькій мирній конференції? 2. До складу яких держав увійшли західноукраїнські землі? Покажіть їх на карті.
5. Підсумки уроку.
...................
6. Повідомлення домашнього завдання.
..................
Методичні та дидактичні матеріали
- Блог учителя з посиланнями на матеріали до уроку Blogger
- Макет для майбутньої стінгазети або постеру WikiWall або Linoit
- Тест для перевірки знань учнів (до 10 тестових завдань) (Google Форми)
- Ментальні карти (Coogle, MindMeister, Minmodo тощо)
- Ігра для учнів (квест, пазли, кросворд)LearningApps
- Відео-матеріали (змонтовані власноруч) YouTube
- Публікація або інфографіка Canva
- Електронний журнал
- Методичні або дидактичні матеріали до уроку, що зроблені у ППЗ із фаху (словники, стрічка часу, обчислювальні програми, геосервіси тощо)
- Канал у Telegram, Viber тощо
- .....
Інформаційні ресурси
Друковані джерела
- ...
- ...
- ...
Відеоматеріали
- ...
- ...
- ...
Електронні ресурси
- ...
- ...
- ...
Автор статті
Студент(ка) факультету ісорії та права. 6 курсу, спеціальність "Історія"
Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка
