Відмінності між версіями «Ракоподібні»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показані 3 проміжні версії цього учасника)
Рядок 13: Рядок 13:
  
 
== Інтернет ресурси статті ==
 
== Інтернет ресурси статті ==
[http://www.animals-plants.com/ua/rakoobraznie.html ]
+
[http://www.animals-plants.com/ua/rakoobraznie.html | Ракоподібні]
 +
 
 +
 
 
[http://shkolyar.in.ua/klas-rakopodibni| Характеристика ракоподібних ]
 
[http://shkolyar.in.ua/klas-rakopodibni| Характеристика ракоподібних ]
  
 
== Автор статті ==
 
== Автор статті ==
 
Годорожа Дар'я Костянтинівна [http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/Користувач:3166301| підпис]
 
Годорожа Дар'я Костянтинівна [http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/Користувач:3166301| підпис]
 +
 +
== Матеріали проекту==
 +
{| class="wikitable" border="1"
 +
|-
 +
! Зовнішня будова
 +
! Класифікація
 +
! Роль двостулкових в житті людини
 +
|-
 +
|Ззовні тіло вкрите міцною хітиновою кутикулою. Вона містить карбонат кальцію, що надає тілу додаткової міцності. Тіло складається з голови, грудей (торакса) та черевця. Голова та груди можуть у деяких видів бути нерухомо з'єднаними між собою у головогруди (цефалоторакс) і з боків вкриті щільним панциром.
 +
|1. До зяброногих - Branchiopoda
 +
2. Ракушкові - Ostracoda 3. Підклас веслоногих - Copepoda 4. Усоногі - Cirripedia 5. До вищих раків - Malacostraca
 +
|Значення ракоподібних у природі та житті людини
 +
Ракоподібні є важливою ланкою в ланцюгах живлення. Зокрема, дрібні ракоподібні (водяні віслюки, дафнії, циклопи) складають найбільшу частку планктону і є основним кормом для риб та багатьох інших видів тварин. Чимало ракоподібних є природними фільтраторами води (наприклад, калануси, морські жолуді). Річкові раки виконують роль санітарів водойм, тому що переробляють органічні рештки.
 +
|
 +
|}
  
 
=== Студенти природничо-географічного факультету ===
 
=== Студенти природничо-географічного факультету ===

Поточна версія на 19:44, 5 листопада 2017

Проект з ОІТ та Зоології: "Ракоподібні" 2017

Ракоподібні

Ракоподібні (Crustacea) — підтип тварин типу Членистоногі, які мають зчленований, схожий на шкарлупу скелет, який слугує їм каркасом для м'язів та внутрішніх органів, так і захистом від ушкоджень та ворогів. Клас включає близько 25 тисяч видів тварин, які живуть переважно у морських і прісних водоймах. Він поділяється на два підкласи — нижчі і вищі раки.

Річковий_рак.jpg

Зовнішня будова

Ззовні тіло вкрите міцною хітиновою кутикулою. Вона містить карбонат кальцію, що надає тілу додаткової міцності. Тіло складається з голови, грудей (торакса) та черевця. Голова та груди можуть у деяких видів бути нерухомо з'єднаними між собою у головогруди (цефалоторакс) і з боків вкриті щільним панциром.

Покриви тіла

Тіло вкрито міцною хітиновою кутикулою. Вона просякнена карбонатом кальцію, що надає йому додаткової міцності. Не мають зовнішнього воскоподібного шару, тому раки не перешкоджають випаровуванню води, наслідок цього-вони не можуть жити за межами водойм.

Інтернет ресурси статті

| Ракоподібні


Характеристика ракоподібних

Автор статті

Годорожа Дар'я Костянтинівна підпис

Матеріали проекту

Зовнішня будова Класифікація Роль двостулкових в житті людини
Ззовні тіло вкрите міцною хітиновою кутикулою. Вона містить карбонат кальцію, що надає тілу додаткової міцності. Тіло складається з голови, грудей (торакса) та черевця. Голова та груди можуть у деяких видів бути нерухомо з'єднаними між собою у головогруди (цефалоторакс) і з боків вкриті щільним панциром. 1. До зяброногих - Branchiopoda

2. Ракушкові - Ostracoda 3. Підклас веслоногих - Copepoda 4. Усоногі - Cirripedia 5. До вищих раків - Malacostraca

Значення ракоподібних у природі та житті людини

Ракоподібні є важливою ланкою в ланцюгах живлення. Зокрема, дрібні ракоподібні (водяні віслюки, дафнії, циклопи) складають найбільшу частку планктону і є основним кормом для риб та багатьох інших видів тварин. Чимало ракоподібних є природними фільтраторами води (наприклад, калануси, морські жолуді). Річкові раки виконують роль санітарів водойм, тому що переробляють органічні рештки.

Студенти природничо-географічного факультету

Клік