Відмінності між версіями «Арифмометр "Триумфатор".»
3400494 (обговорення • внесок) |
|||
(не показані 7 проміжних версій ще одного учасника) | |||
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
---- | ---- | ||
===Арифмометр "Триумфатор"=== | ===Арифмометр "Триумфатор"=== | ||
+ | [[Файл:Arifmometr-TRIUMPHATOR.jpg|праворуч|300пкс]] | ||
− | + | '''Арифмометр "TRIUMPHATOR''' - настільна механічна обчислювальна машина, є модифікацією арифмометра системи В.Т.Однера. Загальні розміри приладу становлять: 260х135х140 мм, загальна вага 6 кг. Призначений для виконання чотирьох арифметичних дій - множення, ділення, додавання і віднімання. Виробництво арифмометрів "Триумфатор" розпочалося на початку 1910 року в місті Лейпциг, Германія. | |
− | '''Арифмометр "TRIUMPHATOR''' - настільна механічна обчислювальна машина, є модифікацією арифмометра системи В.Т.Однера. | + | |
− | + | Найчастіше арифмометри були настільні або «наколінні» (як сучасні ноутбуки), зрідка зустрічалися кишенькові моделі. Арифмометри - це ''цифрові'',а не аналогові, як наприклад логарифмічна лінійка пристрої, тому результат обчислення не залежить від похибки зчитування і є абсолютно точним. | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ''Особливість'' конструкції арифмометра "Триумфатор" полягала у використанні в якості основного елемента зубчастого колеса зі змінним числом зубців, названого на ім'я автора «колесом Однера». Колесо має дев'ять зубців, кут між двома зубцями приймається за одиницю. Кожному розряду відводиться одне колесо. При наборі чисел з тіла колеса важелем висувається кількість зубців, рівне встановлюваній цифрі. Якщо дати повний оборот рукояткою, то зубці увійдуть у зачеплення з проміжними шестернями й повернуть колесо лічильного механізму на кут, що відповідає встановленому числу. Відбудеться передача числа в лічильник. При роботі на арифмометрі порядок дій завжди задається вручну - безпосередньо перед кожною операцією слід натиснути відповідну клавішу або повернути відповідний важіль. Це особливість арифмометра не включається у визначення, так як програмованих аналогів арифмометрів практично не існувало. | |
− | + | Окрім "Триумфатора", такі особливості мали лише ще дві марки - «Брунсвіг», «Вальтер». Однак ці машини не отримали практичного використання, вони були дуже громіздкі, незручні в експлуатації і випускалися невеликими партіями. | |
− | '' | + | '''[[Користувач:3400494 | Теслюк Тетяна]]''' |
− | + | ||
− | + |
Поточна версія на 14:31, 14 вересня 2017
Арифмометр "Триумфатор"
Арифмометр "TRIUMPHATOR - настільна механічна обчислювальна машина, є модифікацією арифмометра системи В.Т.Однера. Загальні розміри приладу становлять: 260х135х140 мм, загальна вага 6 кг. Призначений для виконання чотирьох арифметичних дій - множення, ділення, додавання і віднімання. Виробництво арифмометрів "Триумфатор" розпочалося на початку 1910 року в місті Лейпциг, Германія.
Найчастіше арифмометри були настільні або «наколінні» (як сучасні ноутбуки), зрідка зустрічалися кишенькові моделі. Арифмометри - це цифрові,а не аналогові, як наприклад логарифмічна лінійка пристрої, тому результат обчислення не залежить від похибки зчитування і є абсолютно точним.
Особливість конструкції арифмометра "Триумфатор" полягала у використанні в якості основного елемента зубчастого колеса зі змінним числом зубців, названого на ім'я автора «колесом Однера». Колесо має дев'ять зубців, кут між двома зубцями приймається за одиницю. Кожному розряду відводиться одне колесо. При наборі чисел з тіла колеса важелем висувається кількість зубців, рівне встановлюваній цифрі. Якщо дати повний оборот рукояткою, то зубці увійдуть у зачеплення з проміжними шестернями й повернуть колесо лічильного механізму на кут, що відповідає встановленому числу. Відбудеться передача числа в лічильник. При роботі на арифмометрі порядок дій завжди задається вручну - безпосередньо перед кожною операцією слід натиснути відповідну клавішу або повернути відповідний важіль. Це особливість арифмометра не включається у визначення, так як програмованих аналогів арифмометрів практично не існувало.
Окрім "Триумфатора", такі особливості мали лише ще дві марки - «Брунсвіг», «Вальтер». Однак ці машини не отримали практичного використання, вони були дуже громіздкі, незручні в експлуатації і випускалися невеликими партіями.