|
|
| (не показані 69 проміжних версій 12 учасників) |
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| − | <[[Історія комп'ютерної техніки]]
| + | {{Загальне меню для довідників користувача |
| − | ---- | + | |головна= Музей історії техніки |
| | + | |категорія= Історія комп'ютерної техніки |
| | + | |підкатегорія= Історія комп'ютерної техніки/Калькулятори |
| | + | |розділ= <!-- назва сторінки розділу довідника --> |
| | + | |підрозділ= <!-- назва сторінки підрозділу довідника --> |
| | + | }} |
| | | | |
| − | ==[[Электроника МС 1103]]==
| |
| | | | |
| − | МК-59 - '''Баланюк О. 22гр.'''
| |
| | | | |
| − | == [[БЗ-14]] ==
| + | [[CITIZEN CX-131]] |
| | | | |
| − | Одним з перших масових радянських мікрокалькуляторів був Б3-14 випущений в одна тисяча дев'ятсот вісімдесят один році. Він був створений на заводі Анстрем на мікросхемі операційного пристрою К145ІК2П і генераторі імпульсів К165 ГФ2.вивод інформації проводився на восьмиразрядний вакуумний люмінесцентний індикатор ІВ28б. Для живлення процесора, генератора і анодів індикатора на транзисторах КТ315 і КТ814 був зібраний підвищувальний перетворювач з трансформатором на броньовий сердечнику, що давав вихідна напруга 24 вольта. Харчування калькулятора могло здійснюватися від 3 елементів АА або від зовнішнього блоку живлення. Особливістю роботи даного калькулятора була помилка при обчисленні: якщо скласти 9.9999999 + 10 на індикаторі виникав результат 120. Головним нововведенням в цьому калькуляторі була його ціна, в 1981 році він коштував 35 рублів, ставши першим бюджетним калькулятором, випущеним в широкий продаж в Радянському Союзі.
| + | [[Электроника МС1103]] |
| − | [[Файл:RnqrrkHN9eI.jpg|thumb|БЗ-14]] | + | |
| − | '''[http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/Користувач:111243#.D0.9C.D0.BE.D1.97_.D1.80.D0.BE.D0.B1.D0.BE.D1.82.D0.B8 Микуленко Наталія]'''
| + | |
| | | | |
| − | == [[Бобіни ORWO]]==
| + | [[БЗ-14]] |
| − | Бобіни почали використовуватися в комп'ютерах починаючи з 70 років і закінчуючи 90-ми, оскільки дозволяли зберігати великий обсяг інформації у відносно маленькому носії, єдиний їхній мінус - це швидкість доступу до даних, щоб отримати дані, які записані в кінці бобіни, потрібно повністю її перечитати.<br />
| + | |
| − | На фото видно бобіну виробника носіїв "ORWO". Синє кільце на бобіні - це чохол на клямці, щоб магнітна стрічка не ушкодилася при транспортуванні носіїв. Також чохол захищає плівку від зовнішнього середовища. Магнітна стрічка представляла з себе тонку пластикову смугу з магніточутливості покриттям. З тих часів використовувалася в самих різних форм-факторах.<br />
| + | |
| − | На бобіни часто записували графічне програмне забезпечення.<br />
| + | |
| − | Котушка бобіни має розмір 5 сантиметрів. Стрічка котушки ORWO довжиною 525 метрів.<br />
| + | |
| − | [[Файл:Бобіна_ORWO.jpg|thumb|Бобіна ORWO]]
| + | |
| − | '''[http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/Користувач:388641#.D0.9C.D0.BE.D1.97_.D1.80.D0.BE.D0.B1.D0.BE.D1.82.D0.B8 Харченко Діана]'''
| + | |
| − | == [[Жорсткий диск ИЗОТ]]==
| + | |
| − | Накопичувач Ізот це прототип сучасних жорстких дисків. Цей магнітний диск від раніше відомої болгарської фірми «ИЗОТ» застосовувався в комп'ютерах третього покоління. Випущений приблизно в 1988 році. Після розвалу СРСР диски від цих накопичувачів використовувалися для побудови антен дециметрового діапазону для телебачення (використовувалося два диска як «вісімка»). У зв'язку з чим їх практично не залишилося.
| + | |
| − | Жорсткий диск, що зображений на малюнку, складається з п'яти дисків, радіусом 19 сантиметрів.<br />
| + | |
| − | '''Короткі характеристики:<br />'''
| + | |
| − | * Об'єм однієї пластини жорсткого дика становить 2.41 мегабайта.
| + | |
| − | * Обсяг всього диска становить 12,1 мегабайт.
| + | |
| − | * Щільність записів 30-45 біт / мм
| + | |
| − | * Щільність доріжок 4 мм
| + | |
| − | * швидкість 2400 об / хв,
| + | |
| − | Повна назва жорсткого диску: «Носій даних ЄС +5053 від НМД +5052 (Ізот)».
| + | |
| − | Вся ця пачка вставлялася в апарат, схожий на пральну машинку з вертикальним завантаженням. Пластиковий кожух з ручкою знімався і мотор починав розкручувати Жорсткий диск.
| + | |
| − | [[Файл:Qwertiuytr123.jpg|thumb|Жорсткий диск]]
| + | |
| − | [[Файл:Gtruyriytioiouo.jpg|thumb|Одна пластина жорсткого диску]]
| + | |
| − | '''[http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/Користувач:388641#.D0.9C.D0.BE.D1.97_.D1.80.D0.BE.D0.B1.D0.BE.D1.82.D0.B8 Харченко Діана]'''
| + | |
| | | | |
| − | == [[Перфокарта]] ==
| + | [[БЗ-14М]] |
| − | '''Перфокарта''' — носій інформації, призначений для використання в ранніх (до початку 1980-х років) системах автоматизованої обробки даних. Виготовлялась з цупкого паперу, має товщину біля 0.18мм, ширину 82.5мм, довжину 187.3мм.<br />
| + | |
| − | На малюнку зображена перфркарта формату IBM: розмір карти становить 187х83 мм, на ній інфомація розташовується в 12 рядків і 80 стовпців. У сучасних термінах, одна перфокарта зберігала 120 байт інформації. Для введення інформації перфокарти потрібно було подавати в певній послідовності.
| + | |
| − | Інформація зберігається на ній у вигляді отворів. Перші комп'ютери, створені в 40-х роках минулого століття працювали як з вводяться за допомогою перфострічки в реальному часі даними, так і використовували якусь подобу оперативної пам'яті, переважно з використанням електронно-променевих трубок. Паперові носії активно використовувалися в 20-50 роках, після чого поступово почали замінюватися магнітними носіями. Позиції позначалися цифрами від 0 до 9 і слугували для кодування відповідних десяткових цифр. Дві верхні позиції залишалися непронумерованими і використовувались як додаткові до цифрових для кодування інших символів з кодового набору ЕОМ. Інформаційна ємність однієї карти становила відповідно 45 або 80 символів з кодами від 0 до 255.<br />
| + | |
| − | Для нанесення інформації на перфокарту (запису) використовувались спеціальні пристрої — перфоратори. В 45-колонних картах перфорація була круглою, в 80-колонних - прямокутною. Перфоратори також забезпечували автоматичне перенесення умовно-постійної інформації з перфокарти-шаблону з подальшим доповненням даними з документу.<br />
| + | |
| − | Після перфорації перфокарту звичайно піддавали зчитуванню на контролері - спеціальному технічному пристрої, що співставляв повторно введені оператором дані з документа з нанесеними на перфокарту.<br />
| + | |
| − | Інформація зчитувалась за допомогою 12 металевих щіточок, кожна з яких розташовувалась над відповідним рядком і формувала електричний імпульс при проходженні під щіткою отвора в перфокарті в наслідок замикання щітки на контактну площадку. В пізніших версіях для зчитування інформації використовувались фотоелементи.<br />
| + | |
| − | Набір перфокарт іменувався колодою. За послідовність карт в колоді відповідав користувач. В окремих випадках впорядкування карт в колоді виконувалось за допомогою спеціального пристрою - сортувача. В інших випадках карти маркувались користувачем (звичайним написом від руки).
| + | |
| − | Окремі системи програмування до сьогодні використовують формат представлення інформації 80-колонних карт.<br />
| + | |
| − | [[Файл:Перфокарта152525353.jpg|thumb|Перфокарта формату IBM]]
| + | |
| − | '''[http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/Користувач:388641#.D0.9C.D0.BE.D1.97_.D1.80.D0.BE.D0.B1.D0.BE.D1.82.D0.B8 Харченко Діана]'''
| + | |
| | | | |
| | + | [[Б3 - 26]] |
| | | | |
| − | == [[БЗ-14М]] ==
| + | [[МК -59]] |
| | | | |
| − | Електроніка Б3-14М - радянський кишеньковий найпростіший калькулятор, що випускався з 1975 року. Мав кілька варіантів корпусу. У СРСР до 1978 року продавався за ціною 90 рублів, потім -. За 55 рублів.
| + | [[Б3 -21]] |
| | | | |
| − | [[Файл:RnqrrkHN9eIа.jpg|thumb|БЗ-14М]] | + | [[Б3-34]] |
| | | | |
| − | '''Характеристика'''
| + | [[Б3-37]] |
| − | * Живлення: 4 батарейки типу АА або адаптер (220 В, 50 Гц)
| + | |
| − | * Операції: додавання, віднімання, множення, ділення, витяг квадратного кореня, ділення одиниці на число
| + | |
| − | * Можливість роботи з пам'яттю відсутній
| + | |
| − | * У дисплеї застосовані вакуумно-люмінесцентні індикатори
| + | |
| − | * Розрядність: 8 розрядів
| + | |
| − | * Габарити (Д × Ш × В): 15,5 × 8,5 × 2,7 см
| + | |
| − | * Є модефікації калькулятора «Електроніка Б3-14»
| + | |
| − | * Виконаний на одній мікросхемі процесора К145ІК2 і одній мікросхемі генератора фаз.
| + | |
| − | * Пам'ять: немає
| + | |
| − | * Дисплей: Вакуумно-люмінесцентний
| + | |
| − | * Точність: 0,000001
| + | |
| − | '''[http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/Користувач:111243#.D0.9C.D0.BE.D1.97_.D1.80.D0.BE.D0.B1.D0.BE.D1.82.D0.B8 Микуленко Наталія]'''
| + | |
| | | | |
| − | ==[[Б3-26]]==
| + | [[МК-52]] |
| | | | |
| − | '''[http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/Користувач:394857#.D0.9C.D0.BE.D1.97_.D1.80.D0.BE.D0.B1.D0.BE.D1.82.D0.B8 Широн Оксана]'''
| + | [[Демонстраційний калькулятор "Программист"]] |
| | | | |
| − | ==МК-59==
| + | [[Блок розширення пам'яті БРП-3]] |
| − | Калькулятор був розроблений на українському заводі «Позитрон»» в місті Івано-Франківськ у 1988 році. Призначений для виконання широкого кола планово-економічних, обліково-статистичних та бухгалтерських розрахунків, виготовлявся для народного господарства та експорту.
| + | |
| | | | |
| − | Виконувані операції - додавання, віднімання, ділення, множення, зміна знака, обчислення відсотків, процентних відношень, знижки і надбавки; операції з константами, обмін вмістом операційних регістрів. Автоматично виконує арифметичні операції з константами, запам'ятовування і накопичення даних, округлення. Передбачена індикація знака негативного числа, зайнятості регістра пам'яті і переповнення розрядної сітки мікрокалькулятора.
| + | [[МК-61]] |
| | | | |
| − | Технічні характеристики:
| + | [[МКУ-1]] |
| − | Число розрядів: 16;
| + | |
| − | Число регістрів пам'яті: 1;
| + | |
| − | Час виконання арифметичних операцій: не більше 0,35 с;
| + | |
| − | Живлення: від мережі змінного струму 220 ±10 %В частотою 50 ± 1Гц;
| + | |
| − | Споживана потужність, не більше: 8 Вт;
| + | |
| − | Об'єм, не більше 0,003 м³;
| + | |
| − | Маса, не більше: 1,5 кг.
| + | |
| | | | |
| − | ==Б3-21==
| + | [[МК-18М]] |
| − | Розроблений на початку 1977 року в Україні. Надходив у продаж як мінімум до 1981 року. Знятий з виробництва при появі у продажу розробленої в 1980 році більш досконалої моделі програмованого мікрокалькулятора - Електроніка Б3-34.
| + | |
| | | | |
| − | [[Файл:VAGppyBu9nY.jpg|thumb|БЗ-21]] | + | [[ИСКРА-124]] |
| | | | |
| − | Б3-21 - програмований мікрокалькулятор зі зворотним польським записом для проведення інженерних і наукових розрахунків. Логіка обчислень - зворотний польський запис. Має пам'ять на 60 команд і 13 регістрів даних. При виключенні калькулятора весь вміст пам'яті стирається. Швидкодія приблизно 3-4 команди в секунду. Кільцевий стек на 6 чисел. Ранні моделі мали помилки в обчисленнях, наприклад, 9.9999999 + 10 = 120.
| + | [[CITIZEN SDC-805]] |
| | | | |
| − | Калькулятор має дві префіксні клавіші - F і P. Клавіша F є префіксною для операцій, позначених чорним кольором, клавіша P - позначених червоним. Префіксні клавіші також використовуються для запису і вилучення чисел з регістрів. Для запису використовується клавіша P, а для читання - клавіша F.
| + | [[Sharp EL-530A]] |
| | | | |
| − | Головна особливість калькулятора Б3-21 - здатність програмувати! У мікрокалькулятора є 60 кроків програми, причому адреси записуються за модулем шість, тобто адреси йдуть у наступному порядку: 00, 01, 02, 03, 04, 05, 10, 11 і так далі. Кожна клавіша має свій код операції. Калькулятор має функції безумовного переходу, переходу на підпрограми, а також переходи за умовою.
| + | [[Электроника БЗ-30]] |
| | | | |
| − | ==Б3-34==
| + | [[Электроника МК 33]] |
| | | | |
| − | [[Файл:Б3-34.jpg|міні]] | + | [[Электроника МК 18М]] |
| | | | |
| − | Випускався в УРСР заводом "Калькулятор" у місті Світловодськ Кіровоградської області. У продажу з'явився в 1980 році. Радянський програмований мікрокалькулятор зі зворотним польським записом для проведення інженерних і наукових розрахунків.
| + | [[МК-54]] |
| | | | |
| − | Пам'ять на 98 команд і 14 регістрів, швидкодія близько 5 простих операцій в секунду. При виключенні калькулятора вміст пам'яті стирається.
| + | [[Электроника МКУ-1]] |
| − | Елементна база - інтегральні схеми К165ГФ3 (тактова частота - приблизно 100 кГц), мікропроцесори К145ИК1302, К145ИК1303, кільцеві регістри К145ИР2 - 2 штуки. Транзистори КТ814Б, два КТ315Г. Вакуумно-люмінесцентний індикатор. Стабілітрон КС147А. Чотири діода КД522А. Трансформатор блокінг-генератора, різні резистори, конденсатори.
| + | |
| | | | |
| − | Для економії місця розробники сильно спростили мікрокод при обробці помилок і різних нестандартних ситуацій, що породило безліч недокументованих можливостей; наприклад, якщо в моделях пізніх випусків перемикач «градуси-радіани» поставити в середнє положення, то калькулятор буде вважати тригонометричні функції в градах.
| + | [[Электроника МК-41]] |
| − | Особливості в самій назві моделі калькулятора: Буква «Б» у назві означає «побутова техніка», 3 (саме трійка, а не буква «З» ) - калькулятори (2 позначала настільний годинник, 5 - джерела живлення, 6 - наручний годинник, 7 - настінні годинники і т. п. ), 34 - номер моделі.
| + | |
| | | | |
| − | Найцікавіше в калькуляторах Б3-34, і його аналогах - наявність недокументованих можливостей, які допомагали не тільки в написанні програм, але і формувати спеціальні відеоповідомлення.
| + | [[CEOS НКТ-003]] |
| | | | |
| − | Мікрокалькулятор працює за зворотної польської нотації, тобто спочатку вводиться перше число, натискається клавіша [[Файл:ячсм.png|1]], вводиться друге число і натискається клавіша з необхідною операцією. Тобто, щоб помножити 2 на 3, треба натиснути клавіші: [[Файл:23х.png|2]] (результат - 6). Для зберігання операндів використовується стек, що складається з чотирьох регістрів - X, Y, Z, T. При введенні числа після отримання результату і при вилученні числа з регістра пам'яті (0..9, A..D) вміст регістра X, який є відображенням індикатора, зсувається в регістр Y, значення Y - в Z, а Z - в T. При виконанні операцій в якості операндів використовуються в основному регістри X і Y.
| |
| | | | |
| − | У режимі програмування код кожної команди займає одну комірку пам'яті. Команди розгалуження (переходи, цикли, умови) займають дві комірки. Одна комірка-код операції, друга-адреса переходу. На відміну від Б3-21, адреса переходу задається за допомогою цифрових клавіш, а не за допомогою введення операції з потрібним кодом. Наприклад, для того щоб ввести команду переходу на адресу 33, треба було ввести | БП | 3 | (клавіші 3 відповідав код 34). У мікрокалькулятор Б3-34 тепер треба просто ввести | БП | 3 | 3 |. Хоча тепер і треба було вводити на одну клавішу більше, зате не треба звірятися з кодами операції за таблицями.
| |
| | | | |
| − | '''[http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/Користувач:394857#.D0.9C.D0.BE.D1.97_.D1.80.D0.BE.D0.B1.D0.BE.D1.82.D0.B8 Широн Оксана]'''
| |
| | | | |
| − | ==Б3-37==
| |
| − | Мікрокалькулятор '''''«Електроніка Б3-37»''''' вироблений у 1982 р в СРСР. Призначений для інженерних і економічних розрахунків, рекомендований для використання учнями старших класів та вчителями середніх шкіл. Пізніше випускався по маркою '''''"Електроніка МК 37"''.'''
| |
| | | | |
| − | Дозволяє виконувати всі арифметичні дії, обмін вмістом операційних регістрів, обчислення логарифмічних, степеневих, тригонометричних функцій (прямих і зворотних), представлення аргументу в градусах - радіанах; обчислення статистичних функцій; роботу з регістром пам'яті; позитивне і негативне накопичення, запис у пам'ять.
| |
| | | | |
| − | У мікрокалькулятор є незалежний регістр пам'яті, що полегшує проведення змішаних обчислень. Елементна база - три інтегральні мікросхеми.
| |
| | | | |
| − | У калькуляторі є система автоматичного гасіння, система гасіння незначащих нулів, індикація негативного числа і переповнення. [[Файл:1374596443.jpg|міні|350px]]
| |
| | | | |
| − | '''''Технічні характеристики:'''''
| |
| − | * Форма представлення чисел - природна.
| |
| − | * Діапазон представлення чисел 10<sup>-7</sup>...10<sup>8</sup>-1.
| |
| − | * Тип індикатора - світловипромінюючі діоди.
| |
| − | * Споживана потужність - 0,45 ВА.
| |
| − | * Час безперервної роботи мікрокалькулятора без заміни елементів живлення - 3 г.
| |
| − | * Габаритні розміри - 155х78х28 мм.
| |
| − | * Маса - 300 г
| |
| − | '''Особливість:''' процес живлення калькулятора від мережі або батарейок.
| |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| − | Демонстраційний калькулятор "Программист" - '''Магденко В. 22гр.'''
| |
| | | | |
| − | ==Демонстраційний калькулятор "Программист"==
| |
| | | | |
| − | ==Блок розширення пам’яті БРП-3==
| |
| − | '''''Призначення і технічні характеристики'''''
| |
| | | | |
| − | Блок призначений для постійного зберігання пакету прикладних програм, що виконуються з допомогою мікрокалькулятора і використовуються для розв'язання задач обчислювальної математики.
| |
| | | | |
| − | Максимальний об'єм програми, зчитується з блоку в пам'ять мікрокалькулятора, не більше 98 кроків.
| |
| − | [[Файл:12468537.jpg|міні|350px]]
| |
| − | Блок повинен експлуатуватися з микрокалькулятором при температурі від 10 до 35 градусів Цельсія, відносної вологості повітря від 40 до 80% і атмосферному тиску від 84 до 107 кПА.
| |
| | | | |
| − | Габаритні розміри блоку не більше 58,5х42,5х16.
| + | [[Категорія:Музей історії техніки]] |
| − | | + | |
| − | Маса блоку не більше 0,035 кг.
| + | |
| − | | + | |
| − | '''''Пристрій блоку і особливості його роботи з микрокалькулятором'''''
| + | |
| − | | + | |
| − | Центральним пристроєм блоку є БІС постійного запам'ятовуючого пристрою(ПЗП), яка інформація записана в процесі виготовлення.
| + | |
| − | | + | |
| − | Живлення ПЗУ і управління його роботою здійснюються від мікрокалькулятора.
| + | |
| − | | + | |
| − | При підключенні блоку до микрокалькулятору інформацію можна зчитувати з ППЗУ мікрокалькулятора або з ППЗУ блоку в залежності від положення перемикача «ВКЛ» блоку.
| + | |
| − | | + | |
| − | Якщо перемикач знаходиться в положенні «ВКЛ», то інформація зчитується з блоку, якщо в іншому положенні - з ППЗУ мікрокалькулятора.
| + | |
| − | | + | |
| − | '''''Порядок рішення завдань:'''''
| + | |
| − | | + | |
| − | 1.Установка адреси і зчитування програми з блоку.
| + | |
| − | | + | |
| − | 2. Введення вихідних даних.
| + | |
| − | | + | |
| − | 3. Рішення завдання та зчитування результатів.
| + | |
| − | | + | |
| − | | + | |
| − | | + | |
| − | '''[http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/Користувач:Котляр_Анна#.D0.9C.D0.BE.D1.97_.D1.80.D0.BE.D0.B1.D0.BE.D1.82.D0.B8 Котляр Анна]'''
| + | |
