Відмінності між версіями «Арифмометр "Феликс М"»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
(Історична довідка)
(Список використаних джерел)
 
(не показані 10 проміжних версій 2 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
 
+
Виконав: Шляховий Олександр 33 група
 
[[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]
 
[[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]
 
==Загальний опис (принцип дії)==
 
==Загальний опис (принцип дії)==
Ця рахункова машина є модифікацією важільного арифмометра Однера. Вона дозволяє працювати з операндами довжиною до 9 знаків і отримувати відповідь довжиною до 13 знаків (до 8 для приватного від ділення)
+
 
 +
Арифмометр Фелікс М(від грец. αριθμός — «число», «рахунок» та грец. μέτρον — «міра», «вимірювач») — настільна або портативна механічна обчислювальна машина, призначена для точного множення і ділення, а також для додавання і віднімання. Важільна обчислювальна машина з ручним приводом.
 +
 
 +
[[Файл:Felix1.jpeg|міні|справа]]
  
 
==Історична довідка==
 
==Історична довідка==
«Фелікс» - найпоширеніший в СРСР арифмометр. Названий на честь Фелікса Дзержинського [1]. Випускався з 1929 по 1978 роки загальним тиражем кілька мільйонів машин. Всього було створено понад два десятки модифікацій арифмометра. Основними виробниками були заводи рахункових машин в Курську ( «Счетмаш»), в Пензі (Пензенський завод обчислювальної техніки) і в Москві (Завод лічильно-аналітичних машин імені В. Д. Калмикова (САМ)).
+
Схему подібного арифмометр механізму намалював Леонардо да Вінчі. Це пристрій датується 1500 роком і є 13-розрядну підсумовує машину на десятізубиє колесах. Однак свого часу ідеї Леонардо ніякого поширення не отримали.
До 1956 року «Фелікс» коштував приблизно 110 рублів, після деномінації - 11-15 рублів. Пристрій машини було змінено в сторону максимального здешевлення, і хоча якість виготовлення була невисокою, простота механізму сильно знижувала ризик поломки [2]. У 1970-ті роки арифмометр коштував 13 рублів .Школярів в СРСР вчили звертатися з цим арифмометром
+
  
==Технічні характеристики==
+
Інший невідомий сучасникам арифмометр був створений Вільгельмом Шиккардом в 1623 році. Згідно з кресленнями, пристрій являв собою 6-розрядну машину з трьох вузлів: пристрою складання-віднімання, розмножувального та блоку записи проміжних результатів. Також в XVII столітті були створені «паскалина» Блеза Паскаля і арифмометр Лейбніца.
Технічні характеристики
+
  
==Сфера застосування ==
+
У 1674 році була створена машина Морленд. У 1709 році італійський вчений маркіз Джованні де Полени представив свою модель арифмометра. У 1820 році Тома де Кольмар почав серійний випуск арифмометрів, в цілому схожих з арифмометром Лейбніца, але мали ряд конструктивних відмінностей. У 1850-х роках П. Л. Чебишев створив перший в Росії арифмометр. У 1890 році розпочато серійне виробництво арифмометрів Однера - найпоширенішого типу арифмометрів XX століття.
Опишіть сфери, способи та результати застосування експонату. Вкажіть при цьому часові інтервали застосування
+
  
==Фото, відео-матеріали==
+
В СРСР найпопулярнішим арифмометром був вироблявся в 1929-1978 роках «Фелікс». Загальний тираж цих машин становив кілька мільйонів, було вироблено понад два десятки модифікацій. Школярів вчили звертатися з цією машиною.
Тут розмістіть власні фото або фото з відкритих джерел, а також посилання на відео
+
 
 +
В даний час арифмометри можна знайти в музеях, таких як Політехнічний музей у Москві, Німецький музей у Мюнхені або Музей обчислювальної техніки в Ганновері.
 +
 
 +
==Технічні характеристики==
 +
Арифмометр «Фелікс М» складається з нерухомої коробки з прорізами, в яких переміщенням 9 важелів встановлюється дане число, і рухомої каретки з лічильником оборотів з 8 вікнами в лівій частині і результатних лічильником з 13 вікнами праворуч. На лівому і правому торцях каретки розташоване по одному баранчикові, обертанням яких від себе до клацання проводиться обнуління, відповідно, лічильника обертів і результатних лічильника. Праворуч від нерухомої коробки розташована рукоятка, при обертанні якої виробляються арифметичні дії. При повороті рукоятки на один оборот, в залежності від положення каретки, число в тому чи іншому вікні лічильника обертів збільшується на одиницю. Під вікнами лічильників розташована планка з рухомими металевими штучками, за допомогою яких встановлюється положення коми в числах на лічильниках.
  
==Список використаних джерел==
 
  
[[Категорія:Музей історії техніки]]
 
«Фелікс М» - найпоширеніший в СРСР арифмометр. Випускався, з урахуванням численних модифікацій, з 1929 по 1978 на заводах рахункових машин в Курську (Счетмаш), в Пензі (Пензенський завод обчислювальної техніки) і в Москві (Завод лічильно-аналітичних машин імені В. Д. Калмикова (САМ)).[[Файл:Felix1.jpeg|міні|рамка]]
 
  
 
Ця рахівниця відноситься до важільних арифмометрів Однера. Вона дозволяє працювати з операндами довжиною до 9 знаків і отримувати відповідь довжиною до 13 знаків.
 
Ця рахівниця відноситься до важільних арифмометрів Однера. Вона дозволяє працювати з операндами довжиною до 9 знаків і отримувати відповідь довжиною до 13 знаків.
Рядок 31: Рядок 32:
 
*Для того щоб очистити інсталяційний регістр, відтягніть ручку, що знаходиться на горизонтальному відгині, лівіше і нижче настановних важелів (приблизно під літерою "К" слова "Фелікс") і, не відпускаючи її, поверніть ручку приводу до упору "на себе".
 
*Для того щоб очистити інсталяційний регістр, відтягніть ручку, що знаходиться на горизонтальному відгині, лівіше і нижче настановних важелів (приблизно під літерою "К" слова "Фелікс") і, не відпускаючи її, поверніть ручку приводу до упору "на себе".
 
<font color='red' size=4>Слід пам'ятати, що </font> у "Фелікса" відсутній механізм для передачі десятків в лічильнику обертів (тобто якщо Ви на лічильнику обертів наберете '1'0'0', а потім зробите оборот '-1', то отримаєте не '9'9' , а '1'0'-1').
 
<font color='red' size=4>Слід пам'ятати, що </font> у "Фелікса" відсутній механізм для передачі десятків в лічильнику обертів (тобто якщо Ви на лічильнику обертів наберете '1'0'0', а потім зробите оборот '-1', то отримаєте не '9'9' , а '1'0'-1').
 +
 +
==Сфера застосування ==
 +
Для економічних та інженерних розрахунків використовувались арифмометри "Фелікс"
 +
 +
==Фото, відео-матеріали==
 +
[[Файл:77a02ed6a91b0b9455d28596b822cdbf.jpg|200px|по центру]][[Файл:Felix.jpg|по центру]]
 +
 +
==Список використаних джерел==
 +
#[https://ru.wikipedia.org/wiki/Арифмометр#.D0.98.D1.81.D1.82.D0.BE.D1.80.D0.B8.D1.87.D0.B5.D1.81.D0.BA.D0.B8.D0.B9_.D0.BE.D0.B1.D0.B7.D0.BE.D1.80/ арифмометр]
 +
#[https://ru.wikipedia.org/wiki/ Феликс_М (арифмометр)]
 +
#[https://geektimes.ru/post/169629/ огляд Фелікса М]
 +
#[http://computer-museum.linovo.by/?p=364/ Фемікс М]
 +
#[https://dedpodaril.com/interesno/arifmometr-feliks.html/ Арифмометр]
 +
#Энциклопедия элементарной математики. Книга первая: Арифметика / Александров П. С., Маркушевич А. И., Хинчин А. Я. — Москва—Ленинград: Государственное издательство технико-теоретической литературы, 1951. — С. 367—372.
 +
#Кочанов Н. С. О вычислениях при помощи арифмометра. — М.: Знание, 1967. — 81 с. — (Математика, кибернетика; №11—12, 1967). — 57 000 экз
 +
[[Категорія:Музей історії техніки]]

Поточна версія на 09:23, 26 травня 2017

Виконав: Шляховий Олександр 33 група

Emblema-MIT.png

Загальний опис (принцип дії)

Арифмометр Фелікс М(від грец. αριθμός — «число», «рахунок» та грец. μέτρον — «міра», «вимірювач») — настільна або портативна механічна обчислювальна машина, призначена для точного множення і ділення, а також для додавання і віднімання. Важільна обчислювальна машина з ручним приводом.

Felix1.jpeg

Історична довідка

Схему подібного арифмометр механізму намалював Леонардо да Вінчі. Це пристрій датується 1500 роком і є 13-розрядну підсумовує машину на десятізубиє колесах. Однак свого часу ідеї Леонардо ніякого поширення не отримали.

Інший невідомий сучасникам арифмометр був створений Вільгельмом Шиккардом в 1623 році. Згідно з кресленнями, пристрій являв собою 6-розрядну машину з трьох вузлів: пристрою складання-віднімання, розмножувального та блоку записи проміжних результатів. Також в XVII столітті були створені «паскалина» Блеза Паскаля і арифмометр Лейбніца.

У 1674 році була створена машина Морленд. У 1709 році італійський вчений маркіз Джованні де Полени представив свою модель арифмометра. У 1820 році Тома де Кольмар почав серійний випуск арифмометрів, в цілому схожих з арифмометром Лейбніца, але мали ряд конструктивних відмінностей. У 1850-х роках П. Л. Чебишев створив перший в Росії арифмометр. У 1890 році розпочато серійне виробництво арифмометрів Однера - найпоширенішого типу арифмометрів XX століття.

В СРСР найпопулярнішим арифмометром був вироблявся в 1929-1978 роках «Фелікс». Загальний тираж цих машин становив кілька мільйонів, було вироблено понад два десятки модифікацій. Школярів вчили звертатися з цією машиною.

В даний час арифмометри можна знайти в музеях, таких як Політехнічний музей у Москві, Німецький музей у Мюнхені або Музей обчислювальної техніки в Ганновері.

Технічні характеристики

Арифмометр «Фелікс М» складається з нерухомої коробки з прорізами, в яких переміщенням 9 важелів встановлюється дане число, і рухомої каретки з лічильником оборотів з 8 вікнами в лівій частині і результатних лічильником з 13 вікнами праворуч. На лівому і правому торцях каретки розташоване по одному баранчикові, обертанням яких від себе до клацання проводиться обнуління, відповідно, лічильника обертів і результатних лічильника. Праворуч від нерухомої коробки розташована рукоятка, при обертанні якої виробляються арифметичні дії. При повороті рукоятки на один оборот, в залежності від положення каретки, число в тому чи іншому вікні лічильника обертів збільшується на одиницю. Під вікнами лічильників розташована планка з рухомими металевими штучками, за допомогою яких встановлюється положення коми в числах на лічильниках.


Ця рахівниця відноситься до важільних арифмометрів Однера. Вона дозволяє працювати з операндами довжиною до 9 знаків і отримувати відповідь довжиною до 13 знаків.

Радянський арифмометр "Фелікс М" є, по-перше, найпоширенішим в Росії арифмометром, по-друге, він являє собою типовий арифмометр Однера найпростішої конструкції.

  • Ручка приводу (знаходиться праворуч) завжди (крім, зрозуміло, тих випадків, коли Ви її обертаєте) повинна знаходитися в крайньому нижньому положенні - в цьому положенні вона блокується.
  • Числа вводяться переміщенням важелів вгору і вниз. Для того щоб додати число, ручку слід відтягнути вправо і зробити один повний оберт "на себе", для того щоб відняти - "від себе". Напрямок обертання ручки вказано також на корпусі арифмометра.
  • Для того щоб зрушити каретку на один крок, слід натиснути на виступаючу з каретки ручку в потрібному напрямку. Для того щоб пересунути каретку на кілька розрядів, слід підтягнути ручку вгору, потім потягнути її в потрібному напрямку.
  • Для того щоб очистити лічильник оборотів або результатів, слід зробити повний оборот лівого (або, відповідно, правого) баранчика. Баранці розташовані в торцях каретки, повертаються "на себе", після повного обороту чути клацання. УВАГА: баранці завжди повинні знаходитися в горизонтальному положенні.
  • Для того щоб очистити інсталяційний регістр, відтягніть ручку, що знаходиться на горизонтальному відгині, лівіше і нижче настановних важелів (приблизно під літерою "К" слова "Фелікс") і, не відпускаючи її, поверніть ручку приводу до упору "на себе".

Слід пам'ятати, що у "Фелікса" відсутній механізм для передачі десятків в лічильнику обертів (тобто якщо Ви на лічильнику обертів наберете '1'0'0', а потім зробите оборот '-1', то отримаєте не '9'9' , а '1'0'-1').

Сфера застосування

Для економічних та інженерних розрахунків використовувались арифмометри "Фелікс"

Фото, відео-матеріали

по центрупо центру

Список використаних джерел

  1. арифмометр
  2. Феликс_М (арифмометр)
  3. огляд Фелікса М
  4. Фемікс М
  5. Арифмометр
  6. Энциклопедия элементарной математики. Книга первая: Арифметика / Александров П. С., Маркушевич А. И., Хинчин А. Я. — Москва—Ленинград: Государственное издательство технико-теоретической литературы, 1951. — С. 367—372.
  7. Кочанов Н. С. О вычислениях при помощи арифмометра. — М.: Знание, 1967. — 81 с. — (Математика, кибернетика; №11—12, 1967). — 57 000 экз