|
|
(не показано 92 проміжні версії 14 учасників) |
Рядок 1: |
Рядок 1: |
− | <font color="red" size=5>Увага!</font> | + | [[Файл:Mikt.jpg|300px|right]]<div style="{{float right}}">__TOC__</div> |
− | Шановні учасники проекту, прохання дотримуватися загального підходу до опису експонатів.
| + | {{Загальне меню для довідників користувача |
− | | + | |головна= Музей історії техніки |
− | Орієнтовна структура опису експонату:
| + | |категорія= Історія комп'ютерної техніки |
− | | + | |підкатегорія= <!-- назва сторінки підкатегорії довідника --> |
− | 1. Назва експонату.
| + | |розділ= <!-- назва сторінки розділу довідника --> |
− | | + | |підрозділ= <!-- назва сторінки підрозділу довідника --> |
− | 2. Виробник (фірма, країна, місто).
| + | }} |
− | | + | |
− | 3. Дата розробки (виготовлення).
| + | |
− | | + | |
− | 4. Основне функціональне призначення.
| + | |
− | | + | |
− | 5. Технологія, елементна база, матеріали.
| + | |
− | | + | |
− | 6. Короткий опис предмета (комплектація, можливості, характеристики, формфактор).
| + | |
− | | + | |
− | 7. Особливості експонату.
| + | |
− | | + | |
− | Орієнтовний обсяг опису 700-750 знаків. Приклад опису в кінці сторінки.
| + | |
− | | + | |
− |
| + | |
| | | |
| =[[Історія комп'ютерної техніки/Домеханічні обчислювачі|Домеханічні обчислювачі]]= | | =[[Історія комп'ютерної техніки/Домеханічні обчислювачі|Домеханічні обчислювачі]]= |
− | 22 група
| |
| | | |
| =[[Історія комп'ютерної техніки/Механічні обчислювачі|Механічні обчислювачі]]= | | =[[Історія комп'ютерної техніки/Механічні обчислювачі|Механічні обчислювачі]]= |
− | 22 група
| |
| | | |
| =[[Історія комп'ютерної техніки/Калькулятори|Калькулятори]]= | | =[[Історія комп'ютерної техніки/Калькулятори|Калькулятори]]= |
− | 22 група
| + | =[[ЕОМ, розроблені українськими фахівцями або з їх участю]]= |
| | | |
| =[[Історія комп'ютерної техніки/Аналогові обчислювальні машини|Аналогові обчислювальні машини]]= | | =[[Історія комп'ютерної техніки/Аналогові обчислювальні машини|Аналогові обчислювальні машини]]= |
Рядок 36: |
Рядок 20: |
| | | |
| =[[Історія комп'ютерної техніки/Персональні комп'ютери|Персональні комп'ютери]]= | | =[[Історія комп'ютерної техніки/Персональні комп'ютери|Персональні комп'ютери]]= |
− | '''Лисков Сергій, 36 група'''
| |
| | | |
− | '''Кондратьєв Сергій, 36 група''' | + | =[[Історія комп'ютерної техніки/Промислові комп'ютери|Промислові комп'ютери]]= |
| + | =[[Історія комп'ютерної техніки/Ноутбуки|Ноутбуки]]= |
| | | |
− | '''iMac G3''' (''Macintosh'') - готово Кадигроб Ірина Олегівна | + | =[[Історія комп'ютерної техніки/Материнські плати|Материнські плати]]= |
| | | |
− | =Промислові комп'ютери=
| |
− |
| |
− | [[МС 0511]] - '''Савіцька Яна, 26 група'''
| |
− |
| |
− | =[[Історія комп'ютерної техніки/Материнські плати|Материнські плати]]=
| |
− | '''Баранюк О.Ф.'''
| |
| | | |
| =[[Історія комп'ютерної техніки/Процесори|Процесори]]= | | =[[Історія комп'ютерної техніки/Процесори|Процесори]]= |
− | '''Філоненко Євгеній, 16 група'''
| |
− |
| |
− | '''Роман Дмитро, 16 група'''
| |
− |
| |
− | '''Гавриленко Кирило, 36 група'''
| |
| | | |
| =[[Історія комп'ютерної техніки/Оперативна пам’ять|Оперативна пам’ять]]= | | =[[Історія комп'ютерної техніки/Оперативна пам’ять|Оперативна пам’ять]]= |
− | '''Нога Антон, 16 група'''
| |
− |
| |
− | '''Євенко Євгеній, 16 група'''
| |
| | | |
| =[[Історія комп'ютерної техніки/Носії інформації|Носії інформації]]= | | =[[Історія комп'ютерної техніки/Носії інформації|Носії інформації]]= |
− | == Бобіни ORWO==
| |
− | [[Файл:Бобіна_ORWO.jpg|thumb|Бобіна ORWO]]
| |
− | Бобіни почали використовуватися в комп'ютерах починаючи з 70 років і закінчуючи 90-ми, оскільки дозволяли зберігати великий обсяг інформації у відносно маленькому носії, єдиний їхній мінус - це швидкість доступу до даних, щоб отримати дані, які записані в кінці бобіни, потрібно повністю її перечитати.<br />
| |
− | На фото видно бобіну виробника носіїв "ORWO". Синє кільце на бобіні - це чохол на клямці, щоб магнітна стрічка не ушкодилася при транспортуванні носіїв. Також чохол захищає плівку від зовнішнього середовища. Магнітна стрічка представляла з себе тонку пластикову смугу з магніточутливості покриттям. З тих часів використовувалася в самих різних форм-факторах.<br />
| |
− | На бобіни часто записували графічне програмне забезпечення.<br />
| |
− | Котушка бобіни має розмір 5 сантиметрів. Стрічка котушки ORWO довжиною 525 метрів.<br />
| |
| | | |
− | '''[http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/Користувач:388641#.D0.9C.D0.BE.D1.97_.D1.80.D0.BE.D0.B1.D0.BE.D1.82.D0.B8 Харченко Діана]'''
| |
| | | |
− | == Жорсткий диск ИЗОТ== | + | =[[Історія комп'ютерної техніки/FDD|FDD]]= |
− | [[Файл:Qwertiuytr123.jpg|thumb|Жорсткий диск]] [[Файл:Gtruyriytioiouo.jpg|thumb|Одна пластина жорсткого диску]] | + | |
− | Накопичувач Ізот це прототип сучасних жорстких дисків. Цей магнітний диск від раніше відомої болгарської фірми «ИЗОТ» застосовувався в комп'ютерах третього покоління. Випущений приблизно в 1988 році. Після розвалу СРСР диски від цих накопичувачів використовувалися для побудови антен дециметрового діапазону для телебачення (використовувалося два диска як «вісімка»). У зв'язку з чим їх практично не залишилося.
| + | |
− | Жорсткий диск, що зображений на малюнку, складається з п'яти дисків, радіусом 19 сантиметрів.<br />
| + | |
− | '''Короткі характеристики:<br />'''
| + | |
− | * Об'єм однієї пластини жорсткого дика становить 2.41 мегабайта.
| + | |
− | * Обсяг всього диска становить 12,1 мегабайт.
| + | |
− | * Щільність записів 30-45 біт / мм
| + | |
− | * Щільність доріжок 4 мм
| + | |
− | * швидкість 2400 об / хв,
| + | |
− | Повна назва жорсткого диску: «Носій даних ЄС +5053 від НМД +5052 (Ізот)».
| + | |
− | Вся ця пачка вставлялася в апарат, схожий на пральну машинку з вертикальним завантаженням. Пластиковий кожух з ручкою знімався і мотор починав розкручувати Жорсткий диск.
| + | |
− | | + | |
− | '''[http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/Користувач:388641#.D0.9C.D0.BE.D1.97_.D1.80.D0.BE.D0.B1.D0.BE.D1.82.D0.B8 Харченко Діана]'''
| + | |
− | | + | |
− | == Перфокарта ==
| + | |
− | [[Файл:Перфокарта152525353.jpg|thumb|Перфокарта формату IBM]]
| + | |
− | '''Перфокарта''' — носій інформації, призначений для використання в ранніх (до початку 1980-х років) системах автоматизованої обробки даних. Виготовлялась з цупкого паперу, має товщину біля 0.18мм, ширину 82.5мм, довжину 187.3мм.
| + | |
− | | + | |
− | На малюнку зображена перфркарта формату IBM: розмір карти становить 187х83 мм, на ній інфомація розташовується в 12 рядків і 80 стовпців. У сучасних термінах, одна перфокарта зберігала 120 байт інформації. Для введення інформації перфокарти потрібно було подавати в певній послідовності.
| + | |
− | Інформація зберігається на ній у вигляді отворів. Перші комп'ютери, створені в 40-х роках минулого століття працювали як з вводяться за допомогою перфострічки в реальному часі даними, так і використовували якусь подобу оперативної пам'яті, переважно з використанням електронно-променевих трубок. Паперові носії активно використовувалися в 20-50 роках, після чого поступово почали замінюватися магнітними носіями. Позиції позначалися цифрами від 0 до 9 і слугували для кодування відповідних десяткових цифр. Дві верхні позиції залишалися непронумерованими і використовувались як додаткові до цифрових для кодування інших символів з кодового набору ЕОМ. Інформаційна ємність однієї карти становила відповідно 45 або 80 символів з кодами від 0 до 255.
| + | |
− | | + | |
− | Для нанесення інформації на перфокарту (запису) використовувались спеціальні пристрої — перфоратори. В 45-колонних картах перфорація була круглою, в 80-колонних - прямокутною. Перфоратори також забезпечували автоматичне перенесення умовно-постійної інформації з перфокарти-шаблону з подальшим доповненням даними з документу.
| + | |
− | | + | |
− | Після перфорації перфокарту звичайно піддавали зчитуванню на контролері - спеціальному технічному пристрої, що співставляв повторно введені оператором дані з документа з нанесеними на перфокарту.
| + | |
− | | + | |
− | Інформація зчитувалась за допомогою 12 металевих щіточок, кожна з яких розташовувалась над відповідним рядком і формувала електричний імпульс при проходженні під щіткою отвора в перфокарті в наслідок замикання щітки на контактну площадку. В пізніших версіях для зчитування інформації використовувались фотоелементи.<br />
| + | |
− | Набір перфокарт іменувався колодою. За послідовність карт в колоді відповідав користувач. В окремих випадках впорядкування карт в колоді виконувалось за допомогою спеціального пристрою - сортувача. В інших випадках карти маркувались користувачем (звичайним написом від руки).
| + | |
− | Окремі системи програмування до сьогодні використовують формат представлення інформації 80-колонних карт.
| + | |
− | | + | |
− | '''[http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/Користувач:388641#.D0.9C.D0.BE.D1.97_.D1.80.D0.BE.D0.B1.D0.BE.D1.82.D0.B8 Харченко Діана]'''
| + | |
− | | + | |
− | Гнучкий магнітний диск (8 дюймів, 5.25 дюймів, 3.5 дюйми)
| + | |
− | | + | |
− | =FDD= | + | |
− | '''Старобор Ігор, 16 група'''
| + | |
− | <pre>
| + | |
− | 3,5”
| + | |
− | MITSUMI D359M3
| + | |
− | 5,25”
| + | |
− | DDF5-27AT (EC 5326)
| + | |
− | Электроника НЦ НГМД-6021
| + | |
− | </pre>
| + | |
| | | |
| =[[Історія комп'ютерної техніки/Накопичувачі на жорстких магнітних дисках|НЖМД]]= | | =[[Історія комп'ютерної техніки/Накопичувачі на жорстких магнітних дисках|НЖМД]]= |
− | '''Дорошенко Євгеній, 16 група'''
| |
− |
| |
− | '''Бородач Віталій, 16 група'''
| |
| | | |
| =[[Історія комп'ютерної техніки/Відеокарти|Відеокарти]]= | | =[[Історія комп'ютерної техніки/Відеокарти|Відеокарти]]= |
| | | |
− | '''Дюков Євген, 16 група''' | + | =[[Історія комп'ютерної техніки/Звукові карти|Звукові карти]]= |
− | | + | |
− | '''Галушка Антон, 16 група'''
| + | |
− | | + | |
− | '''Глущенко, 36 група'''
| + | |
− | | + | |
− | =Звукові карти=
| + | |
− | '''Бабенко Анна, 16 група'''
| + | |
− | | + | |
− | Genius Sound Maker Live (K0239002)
| + | |
− | | + | |
− | Якісні фото
| + | |
− | [http://fotkidepo.ru/?id=photo:844464 Front]
| + | |
− | [http://fotkidepo.ru/?id=photo:844465 Back]
| + | |
| | | |
| =[[Історія комп'ютерної техніки/Мережеве обладнання|Мережеве обладнання]]= | | =[[Історія комп'ютерної техніки/Мережеве обладнання|Мережеве обладнання]]= |
− | Прохання описи розміщувати на сторінку ''[[Історія комп'ютерної техніки/Мережеве обладнання|Мережеве обладнання]]''
| |
| | | |
− | ==Мережеві карти== | + | =[[Історія комп'ютерної техніки/CD, DVD|CD, DVD]]= |
− | BNC PE903S '''Чуєнко Юрій'''
| + | |
| | | |
− | BNC + RJ-45 HE320R (2 LED) '''Чуєнко Юрій'''
| + | =[[Історія комп'ютерної техніки/ZIP|ZIP]]= |
| | | |
− | BNC + RJ-45 D-Link DE-530 (3 LED) '''Старцев Олексій, 16 група'''
| + | =[[Історія комп'ютерної техніки/Стримери|Стримери]]= |
| | | |
− | RJ-45 EP-320X-R1 (RTL 8139) '''Чуєнко Юрій'''
| + | =[[Історія комп'ютерної техніки/Проектори|Проектори]]= |
− | | + | |
− | RJ-45 Intel PRO/100 (Wake-on-LAN) '''Старцев Олексій, 16 група'''
| + | |
− | | + | |
− | ==Модеми==
| + | |
− | '''NSM-160''' Богдан Сергій, 16 група
| + | |
− | | + | |
− | опис готовий
| + | |
− | | + | |
− | '''TAINET T-336Cx''' Богдан Сергій, 16 група
| + | |
− | | + | |
− | опис готовий
| + | |
− | | + | |
− | '''Supra Express 33.6i Pnp Voice''' Літвінов Антон, 16 група
| + | |
− | | + | |
− | опис готовий
| + | |
− | | + | |
− | '''Prolink 1414LE (потребує значного доопрацювання)'''
| + | |
− | | + | |
− | | + | |
− | '''Шевченко Максим, 22 група'''
| + | |
− | | + | |
− | === [[WLAN Acces Point SMT-R2000]] ===
| + | |
− | | + | |
− | =CD, DVD=
| + | |
− | '''Мусенко Костянтин, 16 група'''
| + | |
− | | + | |
− | ===H-L GWA-4082N===
| + | |
− | Внутрішній накопичувач на оптичних дисках для ноутбуків. Вироблений спільним підприємством Hitachi та LG з виробництва оптичних приводів – Hitachi-LG Data Storage. Інтерфейс IDE/ATAPI.
| + | |
− | | + | |
− | Привід підтримує читання та запис оптичних дисків таких форматів: CD-ROM (24x), CD-R (24x), CD-RW (16x), DVD-ROM (8x), DVD-R (8x), DVD+R (8x), DVD+RW (8x), DVD-RW (6x), DVD+R DL (2,4x), DVD-R DL (2x).
| + | |
− | | + | |
− | Підтримується операційними системами Windows 98 SE, Windows ME, Windows 2000, Windows XP. Має буфер даних 2 МБ. Розміри 5x5x0,5 дюймів.
| + | |
− | | + | |
− | Джерело: [http://www.pchub.com/uph/laptop/337-30590-7259/H.L-Data-Storage-GWA-4082N-DVD-RW-Writer-Bare-.html]
| + | |
− | | + | |
− | ===TEAC DW-224E-34===
| + | |
− | Внутрішній накопичувач на оптичних дисках для ноутбуків. Вироблений компанією TEAC. Інтерфейс IDE/ATAPI. Монтується горизонтально та вертикально.
| + | |
− | | + | |
− | Підтримує диски діаметром 12 та 8 см типів: CD-ROM, CD-R, CD-RW, DVD-ROM, DVD-R, DVD-RW. Забезпечує швидкість запису CD-R – 24x, CD-RW – 10x, дисків DVD – 8x. Стабільна швидкість читання даних до 3600 KБ/с для дисків CD та 10816 КБ/с для DVD. Максимальна пропускна здатність інтерфейсу до 33 МБ/с. Буфер даних 2 МБ.
| + | |
− | Підтримує режими запису disc-at-once, session-at-once, packet write, track-at-once.
| + | |
− | | + | |
− | Розміри 128x129x12,7 мм.
| + | |
− |
| + | |
− | Джерело: [http://www.teac.co.jp/dspd/product/optical/dw-224e.html]
| + | |
− | | + | |
− | ===SONY CDU4821===
| + | |
− | Внутрішній накопичувач на оптичних дисках Sony CDU4821 має тип CD-ROM. Вироблений у 2000 році. Інтерфейс IDE/ATAPI.
| + | |
− | | + | |
− | Швидкість читання дисків 2x, 4x, 8x, 16x, 24x, 27x, 32x, 38, 44x, 48x.
| + | |
− | | + | |
− | Має буфер 128 КБ.
| + | |
− | | + | |
− | Розміри стандартні: 5,75x7,88x1,62 дюймів.
| + | |
− | | + | |
− | =ZIP=
| + | |
− | | + | |
− | ===IOMEGA ZIP DRIVE Z100P2 100MB===
| + | |
− | Система зберігання даних з дисками середньої ємкості, запропонована фірмою Iomega в 1994 році. Зовнішній накопичувач ZIP Drive від Iomega пропонує надійне необмежене сховище із змінними носіями. Виконує функції зовнішнього диска, переносного інформаційного сервера, замінює архіватор на магнітній стрічці. Ідеальний для зберігання проектів і презентацій, поширення інформації між комп'ютерами.
| + | |
− | | + | |
− | Використовує диски об'ємом 100 МБ (т. зв. super-rfloppy) з середнім часом доступу 29 мс. Швидкість обертання носія 2945 об/хв, швидкість передачі даних 1.4 МБ/с, типова продуктивність до 25 МБ/хв. Має буфер даних обсягом 32 КБ. Під'єднується до паралельного порту комп'ютера, містить додатковий паралельний порт для підключення інших пристроїв, індикатори живлення і зайнятості, налаштовуваний сплячий режим. Живиться від зовнішнього блоку живлення 5 В, 1 А.
| + | |
− | | + | |
− | Підтримується такими операційними системами: Microsoft Windows 95, Windows 98 Second Edition, Windows 98/ME/2000/XP.
| + | |
− | | + | |
− | Пізніше з'явилися диски ємністю 250 МБ та 750 МБ.
| + | |
− | | + | |
− | =Стримери=
| + | |
− | | + | |
− | [[HP SureStore dat40 C5686A]] <font color="red">'''''Калюжна Яна, 26 група'''''</font>
| + | |
− | | + | |
− | [[HP SureStore DAT24 C1555D]] <font color="red">'''''Сокол Марина, 26 група'''''</font>
| + | |
− | | + | |
− | =Проектори=
| + | |
− | Графопроектор "Пеленг 2400" - '''Лисоконь Дмитро 26 група'''
| + | |
− | | + | |
− | Графопроектор "Пеленг 2400" призначений для проектування нанесеною на прозору плівку-транспарант інформації на екран (проектування на екран підписів, креслень, зроблених промисловим або ручним способом на прозорому листовому матеріалі або рулонному матеріалі довжиною до 30м.). Об'єктив "Перископ" з фокусною відстанню 365 мм і світлосилою 1: 4,6. Межі збільшення, крат - 4 ... 10, зміна кута проекції на екран - градус 0 ... 15. Джерело світла - лампа КГМ220-800, світловий потік не менше 2 400 лм. Рівномірність освітленості екрану - 0,25, споживана потужність - 900 ВА, габаритні розміри - 360х480х980 мм. Маса не більше, кг - 9 На базі даного графопроектора і РК- монітора можна зібрати проектор високого дозволу XGA (1024x768 пікселів).
| + | |
− | | + | |
− | | + | |
− | ASK Impact 24 – '''Сиволап Олександр, 16 група'''
| + | |
− | | + | |
− | Проектор ACER X1130 DLP (model № QSV0812)<font color="red">'''Калюжна Яна 26 група'''</font>
| + | |
| | | |
| =[[Історія комп'ютерної техніки/Сканери|Сканери]]= | | =[[Історія комп'ютерної техніки/Сканери|Сканери]]= |
− | '''Сиволап Олександр, 16 група'''
| |
− |
| |
− | HP ScanJet 5P
| |
− |
| |
− |
| |
− | Також є на складі:
| |
− |
| |
− | HP ScanJet 4C '''Туртуріка Віктор, 36 група'''
| |
− | === Mustek 1200 USB+ <font color="blue">'''Мельник Дмитро, 26г.'''</font>===
| |
− | В комплект з сканером входять: інсталяційний диск з драйверами під PC (Windows 98 / Me / 2000 / XP) і Macintosh (Mac OS 8.6 / 9.0), диск з пакетом Photo Express 3.0, інсталяційний плакат з етапами підключення та установки та гарантійний талон.
| |
− | Особливості цьго сканера в тому що він харчується через шину USB. З одного боку це величезний плюс - автономність і мобільність. З іншого боку, повісивши багато пристроїв на USB порти свого комп`ютера ви можете зіткнутися з проблемою недостатнього харчування для них.
| |
− | Відмова від окремого джерела живлення став можливий завдяки використанню CIS технології. Звідси скорочення споживаної потужності, зменшення розмірів сканера і зниження його вартості.
| |
− | Застосування її увазі сканування зображення "один до одному" - розмір одного світлочутливого елемента еквівалентний розміру сканованого піксела. Відразу можна зробити короткий висновок. Технології CIS притаманні серйозні недоліки - слабка фокусування і зазори між сусідніми матрицями. Тому основний фронт робіт сканера це текст, ну а графіка потім.
| |
| | | |
| =[[Історія комп'ютерної техніки/Принтери|Принтери]]= | | =[[Історія комп'ютерної техніки/Принтери|Принтери]]= |
− | Прохання розміщувати описи на сторінку [[Історія комп'ютерної техніки/Принтери|Принтери]]
| |
| | | |
− | OKI Page 4w <font color="red">'''''Сокол Марина, 26 група'''''</font>
| + | =[[Контролери різні|Контролери різні]]= |
| | | |
− | [[Canon S300]] <font color="red">'''''Максименко Андрій, 26 група'''''</font> | + | =[[Ігрові пристрої]]= |
| | | |
− | [[Epson FX-100]] <font color="blue">'''''Глущенко Ігор, 26 група'''''</font> | + | =Корисні посилання= |
| + | ==Шаблони для оформлення Музею історії техніки== |
| + | [[Шаблон: Шаблон опису експонату для "Музею історії техніки"]] |
| | | |
− | [[HP Thinkjet]] [[Користувач:Бас Євген|Бас Євген]] | + | [[Шаблон: Навігаційний рядок для "Музею історії техніки"]] |
| | | |
− | '''Star LC-10''' Готово (Чернишова Тетяна Володимирівна)
| + | ==Корисні сайти== |
| | | |
− | | + | [http://www.retro-pc.net/index.htm Віртуальний музей комп'ютерного андерграунду] |
− | '''Пузікова Тетяна, 16 група'''
| + | |
− | | + | |
− | Epson LX-300 - готово
| + | |
− | | + | |
− | Star G-120 - немає даних
| + | |
− | | + | |
− | Star LC15Su - готово
| + | |
− | | + | |
− | | + | |
− | Також є на складі:
| + | |
− | | + | |
− | Canon I-250 <font color="blue">'''''Невкритий Данило, 26 група'''''</font>
| + | |
− | | + | |
− | [[Epson LX-800]] <font color="red">'''Єлькін Валентин,26 група'''</font>
| + | |
− | | + | |
− | [[Epson FX-1170]] <font color="red">'''Єлькін Валентин,26 група'''</font>
| + | |
− | | + | |
− | HP LaserJet 6MP <font color="blue">'''''Мельник Дмитро, 26г.'''''</font>
| + | |
− | | + | |
− | =Контролери різні=
| + | |
− | '''Бабенко Анна, 16 група'''
| + | |
− | | + | |
− | ===Контролер BIOS-Y2000 PS===
| + | |
− | Контролер «BIOS-Y2000 PS», розроблений і випускався на державному заводі «Буревісник» спільно з об'єднанням «Електронмаш». Він призначений для корекції помилок апаратних засобів комп'ютерів, пов'язаних з так званою "проблемою 2000 року" в IBM PC сумісних персональних комп’ютерах, які оснащені стандартною шиною ISA (Industry Standard Architecture). Впливає лише на дату BIOS та годинника реального часу (RTC). Діапазон можливих застосувань – від моделей комп’ютерів, оснащених процесором 80286, до комп’ютерів на базі Pentium ІІ та вище. Контролер передає коректну дату ОС комп'ютера та прикладним програмам за умови використання стандартних запитів до BIOS та RTC.
| + | |
− | | + | |
− | Напруга живлення контролера складає +5±0,25 В. Струм живлення – до 100 мА. Його розміри не більше 119х120х24мм. Важить не більше 0,07 кг. Має досить немалий термін служби – 6 років.
| + | |
− | | + | |
− | Контролер забезпечує передачу операційній системі персонального комп’ютера конкретних даних про дату. Він виконує свої функції у взаємодії з операційними системами MS DOS версії 5.0 і вище, MS Windows 3.X, MS Windows 9X, Novell 3.X, Novell 4.X.
| + | |
− | | + | |
− | ===Телевізійний тюнер KWorld TV Tuner Expert VS-TV7134RF===
| + | |
− | Телевізійний тюнер від компанії KWorld побудовано на основі високоякісного аналогового декодера Philips SAA7135HL, який також декодує стереозвук та підтримує деякі звукові ефекти. Прийом телевізійних сигналів забезпечує високочастотний блок TVision TNF-9533-B/DF, на платі також розташований FM-тюнер Philips TEA5767.
| + | |
− | | + | |
− | Тюнер підключається через PCI-інтерфейс, має роз’єми для FM-антени та телевізійної антени, аудіо вхід та вихід, вхід S-Video, та композитний відеовхід, вхід для інфрачервоного приймача. За допомогою пульта дистанційного керування можна управляти функціями самого тюнера та виключати комп’ютер.
| + | |
− | | + | |
− | Фірмове програмне забезпечення HyperMedia Center дає можливість налаштовувати канали, переглядати і записувати відео, відображати кілька каналів на одному екрані, підтримує функцію Time Shifting для відкладеного перегляду, запис програм за розкладом та багато інших функцій.
| + | |
− | | + | |
− | =Ігрові пристрої=
| + | |
− | '''Працевіта Анжеліка, 26 група'''
| + | |
− | | + | |
− | Ігрова приставка "Сюбор" (Dendy)
| + | |
− | | + | |
− | '''''Dendy(Денді)''''' - ігрова приставка, неофіційний апаратний клон консолі третього покоління Famicom (у США і Європі відомої як Nintendo Entertainment System) японської компанії Nintendo. У основу Dendy був покладений японський конструктив апаратної частини і формат картріджа, що дещо відрізнявся від американського. Dendy випускалася з кінця 1992 року компанією Steepler, збиралася на Тайвані з китайських комплектуючих за замовленням Steepler і була поширена в республіках колишнього СРСР, особливо в Росії, Україні і Казахстані. Оскільки на пострадянському просторі NES офіційно ніколи не продавалася, Dendy, яка була широко поширена і доступна за ціною, свого часу здобула велику популярність.
| + | |
− | Назва Dendy в колишньому СРСР фактично стала синонімом Nintendo Entertainment System і Famicom. Навіть приставки "Кенга" і "Сюбор", що сумісні і з'явилися пізніше, називали не інакше як "Денді".
| + | |
− | | + | |
− | У квітні 1995 року фірма '''"Денді"''' уклала з китайською компанією '''"Subor"''' договір про ексклюзивні права на продаж 8-розрядних приставок "Subor" в Росії і інших країнах СНД.
| + | |
− | Перші такі приставки з'явилися у продажу в липні 1995 року. У нас чомусь більше були поширені ось такі '''«Сюбори»''', хоча функціонально вони практично не відрізнялися від «Денді», ні від NES. А це означає, що для щасливих власників консолей був доступний неймовірно, незбагненно, запаморочливо гігантський «парк» ігор на картриджах. [[Файл:Сюбор.jpg|міні|праворуч]] [[Файл:Клавіатура.jpg|міні|праворуч]]
| + | |
− | '''''Технічні характестики:'''''
| + | |
− | * Частота процесору - 8 бит.
| + | |
− | * Максимальне розширення - 256x240.
| + | |
− | * Кількість кольорів - 512.
| + | |
− | * Стандарт відеосигналу - PAL.
| + | |
− | * Звуковий вихід - стерео.
| + | |
− | * Напруга в мережі - 200-250V.
| + | |
− | * Напруга живлення консолі - 10V.
| + | |
− | * Споживча потужність- 4Wt.
| + | |
− | Ну ось тепер ми нарешті підійшли до найголовнішого. '''SUBOR SB225 - B RUSSIAN - ENGLISH COMPUTER LEARNING SET''' - це так звана "Денді-клавіатура". Для тих, чиє дитинство припало на початок 90-х, кращим подарунком була саме вона, тобто Dendy. Dendy була клоном NES, а '''''Subor''''' у свою чергу клоном Dendy.
| + | |
− | | + | |
− | | + | |
− | Мало кого цікавив 1,66-мегагерцевий процесор «Сюбора», ОЗУ об’ємом 2 КБ або відеопам’ять ємністю 2 КБ. '''Визначальним чинником «крутості»''' приставки була так звана '''''«бітність»'''''. Будь-який дошкільник, прокинувшись серед ночі, міг сказати вам, що «8-бітка» («Сюбор» або «Денді») — це кльово, але «16-бітка» (Sega Mega Drive або Super Nintendo — консолі четвертого покоління) — це фантастика!
| + | |
− | | + | |
− | =Корисні посилання=
| + | |
| | | |
| [http://myadel-gimnaz.by/museum Музей вітчизняної обчислювальної техніки гімназії №1 м. Мядель, Білорусь] | | [http://myadel-gimnaz.by/museum Музей вітчизняної обчислювальної техніки гімназії №1 м. Мядель, Білорусь] |
Рядок 328: |
Рядок 78: |
| [http://history-computer.com/ Історія комп'ютерів (англ.)] | | [http://history-computer.com/ Історія комп'ютерів (англ.)] |
| | | |
− | =Приклад опису експонату=
| + | [http://www.robotrontechnik.de/ Історія техніки. Детальні описи. Багато старих фото та схем. (нім.)] |
− | ===Материнська плата ASUS P2-99===
| + | |
| | | |
− | Материнська плата розроблена тайванською фірмою ASUSTeK Computer Inc. в 1999 році на основі чипсета Intel 440ZX AGPset з метою задовольнити вимогливих користувачів просунутими функціями і найшвидшими процесорами. Плата підтримує SECC (Slot 1) процесори Intel Pentium III (від 450 МГц), Pentium II (233–450 МГц) та Celeron (від 266 Мгц) з кешем від 0 до 512 КБ.
| + | [http://www.computerhope.com/history/ Історія комп'ютерів від доісторичних часів до сьогодення] |
| | | |
− | Плата має багате оснащення: частота шини FSB 66 та 100 МГц з можливістю розгону, два модулі пам’яті DIMM типу SDRAM PC100 обсягом (8–512 МБ), порт AGP (1x та 2x), 4 шини PCI та 3 шини ISA, два послідовних та 1 паралельний порт, контролер двоканальний UltraDMA/33 IDE контролер з підтримкою приводів CD-ROM, CD-R, CD-RW та LS-120, порти клавіатури та миші PS/2, два USB-порти.
| + | [http://electronika-5.ru/calc/index.php?page=factory&fid=18 Калькулятори Світловодськ] |
| | | |
− | Серед особливостей плати можна відзначити наявність роз’єму Creative SB-Link, функції Wake UP, яка пробуджує плату від модему, клавіатури, мережевої карти. Якщо плату обладнано контролером Hardware Monitor, підтримується функція PC Health Monitoring.
| + | [[Категорія:Музей історії техніки]] |