Відмінності між версіями «Точковий резистор»
3395871 (обговорення • внесок) (Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Шаблон опису експонату для "Музею історії техніки"}}) |
3490333 (обговорення • внесок) |
||
(не показані 16 проміжних версій 2 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | + | Салабутін О. 31 група | |
[[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]] | [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]] | ||
==Загальний опис (принцип дії)== | ==Загальний опис (принцип дії)== | ||
− | + | ||
+ | Рези́стор — елемент електричного кола, призначений для використання його електричного опору[1]. Основною характеристикою резистора є величина його електричного опору. Для випадку лінійної характеристики значення електричного струму через точковий резистор в залежності від електричної напруги описується законом Ома. | ||
+ | |||
+ | Характеризують номінальним значенням електричного опору (від доль Ом до 1000 ГОм), прийнятним відхиленням від нього (0,001...20 %), максимальною потужністю розсіювання (від сотих часток Вт до декількох сотень Вт), граничною електричною напругою та температурним коефіцієнтом електричного опору. | ||
==Історична довідка== | ==Історична довідка== | ||
− | + | Виготовлені промисловістю резистори однієї й тієї ж номіналу мають розкид опорів. Значення можливого розкиду визначається точністю резистора. Випускають резистори з точністю 20 %, 10 %, 5 %. | |
+ | |||
+ | Резистори, що випускаються промисловістю характеризуються також певним значенням максимальної розсіюваною потужності (випускаються резистори потужністю 0,125 Вт 0,25 Вт 0,5 Вт 1Вт 2Вт 4Вт?) (Згідно ГОСТ 24013-80 і ГОСТ 10318-80 радянської радіотехнічної промисловістю випускалися резистори наступних номіналів потужностей, у Ватах , Вт.: 0.01, 0.025, 0.05, 0.062, 0.125, 0.5, 1, 2, 3, 4, 5, 8, 10, 16, 25, 40, 63, 100, 160, 250, 500) | ||
==Технічні характеристики== | ==Технічні характеристики== | ||
− | + | ||
+ | Для резистора з електричним опором '''R''' при проходженні струму із силою '''I''' падіння напруги '''U''' на ньому складає: | ||
+ | '''U=IR''' | ||
+ | |||
+ | Потужність '''P''', що розсіюється на резисторі, дорівнює '''P=I2R''' | ||
+ | |||
+ | |||
+ | Для оцінки властивостей резисторів використовуються наступні основні параметри: | ||
+ | |||
+ | Номінальний опір R — це електричний опір, значення якого позначено на резисторі або зазначено в супровідній документації. ГОСТ 2825-67 встановлює для резисторів шість рядів номіналів опорів: Е6, Е12, Е24, Е48, Е96, Е192 (цифра вказує кількість номінальних опорів в ряду). | ||
+ | Згідно ГОСТ 9664-74, встановлено ряд. допусків (у відсотках): ±0,001; ±0,002; ±0,005; ±0,01; ±0,02; ±0,05, ±0,1; ±0,25; ±0,5; ±1; ±2; ±5, ±10; ±20; ±30. | ||
+ | |||
+ | Номінальна потужність розсіювання P — це найбільша потужність, яку резистор може розсіювати протягом гарантованого терміну служби (напрацювання) при збереженні параметрів у встановлених межах. Значення Р залежить від конструкції резистора, фізичних властивостей матеріалів і температури навколишнього середовища. | ||
+ | Конкретні значення номінальних потужностей розсіювання в ватах встановлюються згідно ГОСТ 24013-80 і ГОСТ 10318-80 і вибираються з ряду: 0,01; 0,025; 0,05; 0,062; 0,125; 0,25; 0,5; 1; 2; 3; 4; 5; 8; 10; 16; 25; 40; 63; 80; 100; 160; 250; 500. | ||
+ | Визначення номінальної потужності розсіяння вказується на корпусах великогабаритних резисторів, а у малогабаритних проводиться за розмірами корпусу. | ||
+ | |||
+ | Основні параметри: | ||
+ | |||
+ | 1.Номінальний опір, - основний параметр. | ||
+ | |||
+ | 2.Гранична потужність, що розсіюється. | ||
+ | |||
+ | 3.Температурний коефіцієнт опору. | ||
+ | |||
+ | 4.Допустиме відхилення опору від номінального значення (технологічний розкид в процесі виготовлення. | ||
+ | |||
+ | 5.Гранична робоча напруга. | ||
+ | |||
+ | 6.Вологостійкість і термостійкість. | ||
==Сфера застосування == | ==Сфера застосування == | ||
− | + | Резистори застосовуються в електричних схемах для встановлення сили струму на інших елементах кола, для демпфування коливань у фільтрах. | |
+ | |||
+ | Зустріти мікроприлад можна в побутових приладах, медичному, технічному обладнанні, вимірювальних пристроях, системах автоматики, ланцюгах живлення, високочастотних лініях, хвилеводах, робототехніки, автотранспортних технологіях, теле-, радіо-, відеоапаратури та інше. | ||
+ | |||
+ | Існують схеми, де використовують резистори в одиничному порядку або встановлюють цілісні конструкції з безлічі таких мікроприладів. | ||
+ | |||
+ | На закінчення можна сказати, що резистори ще довгий час будуть займати значну нішу в побудові електросхем. Адже високий ККД, доступність, простота в експлуатації, малогабаритність дозволяють впровадити микроустройство в будь-яку деталь. | ||
==Фото, відео-матеріали== | ==Фото, відео-матеріали== | ||
− | + | [[Файл:Ddr_50rj_ceramic_wirewound_resistor_krah_rwi_1000w_resistor.jpg|Ddr_50rj_ceramic_wirewound_resistor_krah_rwi_1000w_resistor.jpg]] | |
+ | |||
+ | [[Файл:Resistors.jpg|Resistors.jpg]] | ||
+ | |||
+ | [[Файл:Rezistor-dlja-lampy.jpg|Rezistor-dlja-lampy.jpg]] | ||
==Список використаних джерел== | ==Список використаних джерел== | ||
[[Категорія:Музей історії техніки]] | [[Категорія:Музей історії техніки]] | ||
+ | 1.Аксенов А. И., Нефедов А. В. Серия Массовая радиобиблиотека; Вып. 1203. Элементы схем бытовой радиоаппаратуры. Конденсаторы. Резисторы: Справочник М. Радио и связь, 1995.- 272 с. | ||
+ | |||
+ | 2.https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80 | ||
+ | |||
+ | 3.http://radiolove.ucoz.com/index/rezistory/0-11 | ||
+ | |||
+ | 4. Николаев И.М., Филинюк Н.А. Интегральные микросхемы и основы их проектирования. - М.: Радио и связь. 1992 . | ||
+ | |||
+ | 5.В. И. Галкин — «Начинающему радиолюбителю», 1989 г. | ||
+ | |||
+ | 6.В. А. Волгов — «Детали и узлы радиоэлектронной аппаратуры», 1977 г. | ||
+ | |||
+ | 7.В. Г. борисов — «Юный радиолюбитель», 1992 г. |
Поточна версія на 19:13, 24 травня 2017
Салабутін О. 31 група
Зміст
Загальний опис (принцип дії)
Рези́стор — елемент електричного кола, призначений для використання його електричного опору[1]. Основною характеристикою резистора є величина його електричного опору. Для випадку лінійної характеристики значення електричного струму через точковий резистор в залежності від електричної напруги описується законом Ома.
Характеризують номінальним значенням електричного опору (від доль Ом до 1000 ГОм), прийнятним відхиленням від нього (0,001...20 %), максимальною потужністю розсіювання (від сотих часток Вт до декількох сотень Вт), граничною електричною напругою та температурним коефіцієнтом електричного опору.
Історична довідка
Виготовлені промисловістю резистори однієї й тієї ж номіналу мають розкид опорів. Значення можливого розкиду визначається точністю резистора. Випускають резистори з точністю 20 %, 10 %, 5 %.
Резистори, що випускаються промисловістю характеризуються також певним значенням максимальної розсіюваною потужності (випускаються резистори потужністю 0,125 Вт 0,25 Вт 0,5 Вт 1Вт 2Вт 4Вт?) (Згідно ГОСТ 24013-80 і ГОСТ 10318-80 радянської радіотехнічної промисловістю випускалися резистори наступних номіналів потужностей, у Ватах , Вт.: 0.01, 0.025, 0.05, 0.062, 0.125, 0.5, 1, 2, 3, 4, 5, 8, 10, 16, 25, 40, 63, 100, 160, 250, 500)
Технічні характеристики
Для резистора з електричним опором R при проходженні струму із силою I падіння напруги U на ньому складає: U=IR
Потужність P, що розсіюється на резисторі, дорівнює P=I2R
Для оцінки властивостей резисторів використовуються наступні основні параметри:
Номінальний опір R — це електричний опір, значення якого позначено на резисторі або зазначено в супровідній документації. ГОСТ 2825-67 встановлює для резисторів шість рядів номіналів опорів: Е6, Е12, Е24, Е48, Е96, Е192 (цифра вказує кількість номінальних опорів в ряду). Згідно ГОСТ 9664-74, встановлено ряд. допусків (у відсотках): ±0,001; ±0,002; ±0,005; ±0,01; ±0,02; ±0,05, ±0,1; ±0,25; ±0,5; ±1; ±2; ±5, ±10; ±20; ±30.
Номінальна потужність розсіювання P — це найбільша потужність, яку резистор може розсіювати протягом гарантованого терміну служби (напрацювання) при збереженні параметрів у встановлених межах. Значення Р залежить від конструкції резистора, фізичних властивостей матеріалів і температури навколишнього середовища. Конкретні значення номінальних потужностей розсіювання в ватах встановлюються згідно ГОСТ 24013-80 і ГОСТ 10318-80 і вибираються з ряду: 0,01; 0,025; 0,05; 0,062; 0,125; 0,25; 0,5; 1; 2; 3; 4; 5; 8; 10; 16; 25; 40; 63; 80; 100; 160; 250; 500. Визначення номінальної потужності розсіяння вказується на корпусах великогабаритних резисторів, а у малогабаритних проводиться за розмірами корпусу.
Основні параметри:
1.Номінальний опір, - основний параметр.
2.Гранична потужність, що розсіюється.
3.Температурний коефіцієнт опору.
4.Допустиме відхилення опору від номінального значення (технологічний розкид в процесі виготовлення.
5.Гранична робоча напруга.
6.Вологостійкість і термостійкість.
Сфера застосування
Резистори застосовуються в електричних схемах для встановлення сили струму на інших елементах кола, для демпфування коливань у фільтрах.
Зустріти мікроприлад можна в побутових приладах, медичному, технічному обладнанні, вимірювальних пристроях, системах автоматики, ланцюгах живлення, високочастотних лініях, хвилеводах, робототехніки, автотранспортних технологіях, теле-, радіо-, відеоапаратури та інше.
Існують схеми, де використовують резистори в одиничному порядку або встановлюють цілісні конструкції з безлічі таких мікроприладів.
На закінчення можна сказати, що резистори ще довгий час будуть займати значну нішу в побудові електросхем. Адже високий ККД, доступність, простота в експлуатації, малогабаритність дозволяють впровадити микроустройство в будь-яку деталь.
Фото, відео-матеріали
Список використаних джерел
1.Аксенов А. И., Нефедов А. В. Серия Массовая радиобиблиотека; Вып. 1203. Элементы схем бытовой радиоаппаратуры. Конденсаторы. Резисторы: Справочник М. Радио и связь, 1995.- 272 с.
2.https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80
3.http://radiolove.ucoz.com/index/rezistory/0-11
4. Николаев И.М., Филинюк Н.А. Интегральные микросхемы и основы их проектирования. - М.: Радио и связь. 1992 .
5.В. И. Галкин — «Начинающему радиолюбителю», 1989 г.
6.В. А. Волгов — «Детали и узлы радиоэлектронной аппаратуры», 1977 г.
7.В. Г. борисов — «Юный радиолюбитель», 1992 г.