Відмінності між версіями «Точковий резистор»

Версія за 18:13, 24 травня 2017

Салабутін О. 31 група

Загальний опис (принцип дії)

Рези́стор — елемент електричного кола, призначений для використання його електричного опору[1]. Основною характеристикою резистора є величина його електричного опору. Для випадку лінійної характеристики значення електричного струму через точковий резистор в залежності від електричної напруги описується законом Ома.

Характеризують номінальним значенням електричного опору (від доль Ом до 1000 ГОм), прийнятним відхиленням від нього (0,001...20 %), максимальною потужністю розсіювання (від сотих часток Вт до декількох сотень Вт), граничною електричною напругою та температурним коефіцієнтом електричного опору.

Принцип роботи транзистора полягає в тому, що пряма напруга еміттерного переходу, тобто ділянки бази — емітер (U6-е), істотно впливає на струми емітера і колектора: чим більша напруга, тим більші струми еміттера і колектора. При цьому зміна струму колектора лише незначно менша змін струму еміттера. Таким чином, напруга U6-е , тобто вхідна напруга, управляє струмом колектора. Посилення електричних коливань за допомогою транзистора засноване саме на цьому явищі.

Історична довідка

Персоналії, виробники, історія відкриття, виробництва тощо Виготовлені промисловістю резистори однієї й тієї ж номіналу мають розкид опорів. Значення можливого розкиду визначається точністю резистора. Випускають резистори з точністю 20 %, 10 %, 5 %.

Технічні характеристики

Для резистора з електричним опором R при проходженні струму із силою I падіння напруги U на ньому складає: U=IR

Потужність P, що розсіюється на резисторі, дорівнює P=I2R

Для оцінки властивостей резисторів використовуються наступні основні параметри:

Номінальний опір R — це електричний опір, значення якого позначено на резисторі або зазначено в супровідній документації. ГОСТ 2825-67 встановлює для резисторів шість рядів номіналів опорів: Е6, Е12, Е24, Е48, Е96, Е192 (цифра вказує кількість номінальних опорів в ряду). Згідно ГОСТ 9664-74, встановлено ряд. допусків (у відсотках): ±0,001; ±0,002; ±0,005; ±0,01; ±0,02; ±0,05, ±0,1; ±0,25; ±0,5; ±1; ±2; ±5, ±10; ±20; ±30.

Номінальна потужність розсіювання P — це найбільша потужність, яку резистор може розсіювати протягом гарантованого терміну служби (напрацювання) при збереженні параметрів у встановлених межах. Значення Р залежить від конструкції резистора, фізичних властивостей матеріалів і температури навколишнього середовища. Конкретні значення номінальних потужностей розсіювання в ватах встановлюються згідно ГОСТ 24013-80 і ГОСТ 10318-80 і вибираються з ряду: 0,01; 0,025; 0,05; 0,062; 0,125; 0,25; 0,5; 1; 2; 3; 4; 5; 8; 10; 16; 25; 40; 63; 80; 100; 160; 250; 500. Визначення номінальної потужності розсіяння вказується на корпусах великогабаритних резисторів, а у малогабаритних проводиться за розмірами корпусу.

Сфера застосування

Резистори застосовуються в електричних схемах для встановлення сили струму на інших елементах кола, для демпфування коливань у фільтрах.

Зустріти мікроприлад можна в побутових приладах, медичному, технічному обладнанні, вимірювальних пристроях, системах автоматики, ланцюгах живлення, високочастотних лініях, хвилеводах, робототехніки, автотранспортних технологіях, теле-, радіо-, відеоапаратури та інше.

Існують схеми, де використовують резистори в одиничному порядку або встановлюють цілісні конструкції з безлічі таких мікроприладів.

На закінчення можна сказати, що резистори ще довгий час будуть займати значну нішу в побудові електросхем. Адже високий ККД, доступність, простота в експлуатації, малогабаритність дозволяють впровадити микроустройство в будь-яку деталь.

Фото, відео-матеріали

Список використаних джерел

1.Аксенов А. И., Нефедов А. В. Серия Массовая радиобиблиотека; Вып. 1203. Элементы схем бытовой радиоаппаратуры. Конденсаторы. Резисторы: Справочник М. Радио и связь, 1995.- 272 с.

2.https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80

3.http://radiolove.ucoz.com/index/rezistory/0-11

4. Николаев И.М., Филинюк Н.А. Интегральные микросхемы и основы их проектирования. - М.: Радио и связь. 1992 .