Відмінності між версіями «Електронна обчислювальна машина «МИР-2»»
4114500 (обговорення • внесок) (→Список використаних джерел) |
4114500 (обговорення • внесок) |
||
| (не показано 7 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | [[Користувач:Сергій | Сироштан Сергий, 27 група ]] | ||
[[Файл:SergeySMIR-2.jpg|міні]] | [[Файл:SergeySMIR-2.jpg|міні]] | ||
==Загальний опис (принцип дії)== | ==Загальний опис (принцип дії)== | ||
| − | + | [[Файл:6SergeySMIR-2.jpeg|міні |Розроблена Інститутом кібернетики АН України під керівництвом академіка В. М. Глушкова. Випускалася з 1969 року]] | |
| + | ЕОМ "Мир-2" це - електронна обчислювальна машина, яка використовувалась для інженерних розрахунків , в якій була використана зовнішня пам'ять на магнітних картах. Середнє швидкодія машини становила 12 тис. Операцій в секунду, а ємність оперативного запам'ятовуючого пристрою - 8000 13-бітних символів. Постійний запам'ятовуючий пристрій мав ємність близько 1,6 млн. Біт, що досить для зберігання кількох десятків тисяч мікрокоманд. У ЕОМ «МИР-2» було буферне запам'ятовуючий пристрій для виведеної інформації об'ємом 4000 10-бітних слів, а в якості зовнішніх пристроїв використовувалися введення з і висновок на перфоленту і електрична друкарська машинка Zoemtron. | ||
Для «МИР-2» використовувався мову високого рівня АНАЛІТИК | Для «МИР-2» використовувався мову високого рівня АНАЛІТИК | ||
| − | + | '''Особливості ЕОМ МИР''' | |
| − | + | ||
| − | '''Мова | + | ===Мова АНАЛІТИК=== |
Вхідною мовою в машині «МИР-2» слугувала спеціальна мова високого рівня АНАЛИТИК, яка розвивала концепції вбудованої мови програмування «МИР-1», і додатково дозволяла безпосередньо формулювати завдання з аналітичних перетвореннях формул, дозволяла отримувати аналітичні вирази похідних та інтегралів. | Вхідною мовою в машині «МИР-2» слугувала спеціальна мова високого рівня АНАЛИТИК, яка розвивала концепції вбудованої мови програмування «МИР-1», і додатково дозволяла безпосередньо формулювати завдання з аналітичних перетвореннях формул, дозволяла отримувати аналітичні вирази похідних та інтегралів. | ||
| − | + | ===Підтримка аналітичних перетворень=== | |
Структурна інтерпретація мови АНАЛИТИК дозволила реалізувати ефективну роботу з дійсними числами необмеженої розрядності та точних операції над дробовими раціональними числами і алгебраїчними виразами, які розглядалися з точністю до основних співвідношень алгебри та аналізу (навіть співвідношення для трансцендентних функцій). Структурна реалізація аналітичних перетворень забезпечила настільки істотне підвищення продуктивності обчислень, що для цілого ряду конкретних аналітичних задач час їхнього розв'язку на ЕОМ «МИР-2» був у сотні разів меншим, ніж на машинах традиційної архітектури. | Структурна інтерпретація мови АНАЛИТИК дозволила реалізувати ефективну роботу з дійсними числами необмеженої розрядності та точних операції над дробовими раціональними числами і алгебраїчними виразами, які розглядалися з точністю до основних співвідношень алгебри та аналізу (навіть співвідношення для трансцендентних функцій). Структурна реалізація аналітичних перетворень забезпечила настільки істотне підвищення продуктивності обчислень, що для цілого ряду конкретних аналітичних задач час їхнього розв'язку на ЕОМ «МИР-2» був у сотні разів меншим, ніж на машинах традиційної архітектури. | ||
| − | + | ===Екранний пульт зі світловим пером=== | |
Машина «МИР-2» мала унікальний для того часу інтерфейс зі світловим пером, який дозволяв, зокрема, вирішувати проблеми візуального проектування, коригування результатів проектування завдань та результатів розробником. Екранний пульт також дозволяв динамічний діалоговий режим, вкрай важливий для організації ефективного процесу відлагодження складних алгоритмів. Екранний пульт мав буферну пам'ять в 4 тисячі символів. Це дозволяло, наприклад, вводити інформацію з перфострічок в цю буферну пам'ять, проглядати її зміст на екрані, редагувати та виправляти її. Система надавала можливість проводити таке редагування в фоновому режимі, одночасно з виконанням інших завдань. | Машина «МИР-2» мала унікальний для того часу інтерфейс зі світловим пером, який дозволяв, зокрема, вирішувати проблеми візуального проектування, коригування результатів проектування завдань та результатів розробником. Екранний пульт також дозволяв динамічний діалоговий режим, вкрай важливий для організації ефективного процесу відлагодження складних алгоритмів. Екранний пульт мав буферну пам'ять в 4 тисячі символів. Це дозволяло, наприклад, вводити інформацію з перфострічок в цю буферну пам'ять, проглядати її зміст на екрані, редагувати та виправляти її. Система надавала можливість проводити таке редагування в фоновому режимі, одночасно з виконанням інших завдань. | ||
| + | |||
| + | ==Історична довідка== | ||
| + | Серія електронних обчислювальних машин, створених Інститутом кібернетики Академії наук України, під керівництвом академіка В. М. Глушкова. | ||
| + | У 1968 році «за розробку нових принципів побудови структур малих машин для інженерних розрахунків і математичного забезпечення до них, впроваджених в ЕОМ серії" МИР "» Державної премії СРСР були удостоєні В. М. Глушков, С. Б. Погребинський, В. Д. Лосєв, А. А. Летичівський, Ю. В. Благовіщенський, І. Н. Молчанов і А. А. Стогній. | ||
| + | у 1969 році з'явилася ЕОМ «МИР-2», в якій вперше використовувалася унікальна розробка - дисплей зі світловим пером. Такий дисплей допомагав швидко виводити, перевіряти і редагувати інформацію, а також забезпечував відображення на екрані проміжних і остаточних результатів рішення задач. | ||
| + | |||
| + | [[Файл:2SergeySMIR-2.jpg|міні]] | ||
==Технічні характеристики== | ==Технічні характеристики== | ||
| − | + | ===Система числення десяткова=== | |
Спосіб представлення чисел: з плаваючою комою. Розрядність: змінна, для десяткових чисел вказується оператором вхідного мови "Розрядність" N, де N - довільне ціле число. Оператор "Розрядність" може бути встановлений в будь-якому місці програми, забезпечує вирішення окремих частин однієї і тієї ж задачі з різною розрядністю. Якщо розрядність не обумовлена, то все обчислення проводяться з розрядністю 6. Ефективне швидкодію машини до 12000 операцій / с. Середній час вирішення основних завдань: рішення системи лінійних алгебраїчних рівнянь 17-го порядку - 10 хв; знаходження всіх коренів полінома 7-го ступеня - 4 мні; рішення диференціальних рівнянь 1-го порядку - 2 хв; аналітичне рішення нелінійного диференціального рівняння - 1 хв. | Спосіб представлення чисел: з плаваючою комою. Розрядність: змінна, для десяткових чисел вказується оператором вхідного мови "Розрядність" N, де N - довільне ціле число. Оператор "Розрядність" може бути встановлений в будь-якому місці програми, забезпечує вирішення окремих частин однієї і тієї ж задачі з різною розрядністю. Якщо розрядність не обумовлена, то все обчислення проводяться з розрядністю 6. Ефективне швидкодію машини до 12000 операцій / с. Середній час вирішення основних завдань: рішення системи лінійних алгебраїчних рівнянь 17-го порядку - 10 хв; знаходження всіх коренів полінома 7-го ступеня - 4 мні; рішення диференціальних рівнянь 1-го порядку - 2 хв; аналітичне рішення нелінійного диференціального рівняння - 1 хв. | ||
| − | + | ===Характеристики запам'ятовуючих пристроїв=== | |
Ємність оперативної пам'яті 8 До 13-розрядних слів і цикл звернення 12 мкс. Інформація, що виводиться зберігається в буферному ЗУ, виконаному на феритових сердечниках (ємність 4К 10-розрядних слів, цикл звернення - 12 мкс) 7 операційних регістрів (сверхоператівное пристрій) служать для організації стеків і виконання службових функції при роботі АЛУ. Для зберігання мікропрограм служить постійне ЗУ трансформаторного твань ємністю 1,6 млн. Біт з Ніклу обігу 4 мкс. | Ємність оперативної пам'яті 8 До 13-розрядних слів і цикл звернення 12 мкс. Інформація, що виводиться зберігається в буферному ЗУ, виконаному на феритових сердечниках (ємність 4К 10-розрядних слів, цикл звернення - 12 мкс) 7 операційних регістрів (сверхоператівное пристрій) служать для організації стеків і виконання службових функції при роботі АЛУ. Для зберігання мікропрограм служить постійне ЗУ трансформаторного твань ємністю 1,6 млн. Біт з Ніклу обігу 4 мкс. | ||
| − | + | ===Пристрої введення=== | |
Виведення інформації підключаються до машини за допомогою пристрою обміну інформацією (уои), яке виконує дві функціональні завдання: передасть інформацію між зовнішніми пристроями та здійснює завдання режиму роботи обчислювача. До складу машини входять: пристрій введення-виведення на магнітній картці (ємність карти 1 До байт); пристрій введення з паперової перфострічки, що має швидкість зчитування 1 500 рядків / с; пристрій виведення на перфоленту зі швидкістю до 150 рядків / с; пристрій введення - виведення друкувальний на основі друкарської машинки з шириною каретки 450 мм. що забезпечує швидкість друку до 10 символів / с. | Виведення інформації підключаються до машини за допомогою пристрою обміну інформацією (уои), яке виконує дві функціональні завдання: передасть інформацію між зовнішніми пристроями та здійснює завдання режиму роботи обчислювача. До складу машини входять: пристрій введення-виведення на магнітній картці (ємність карти 1 До байт); пристрій введення з паперової перфострічки, що має швидкість зчитування 1 500 рядків / с; пристрій виведення на перфоленту зі швидкістю до 150 рядків / с; пристрій введення - виведення друкувальний на основі друкарської машинки з шириною каретки 450 мм. що забезпечує швидкість друку до 10 символів / с. | ||
| Рядок 52: | Рядок 61: | ||
* [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%98%D0%A0_(%D0%95%D0%9E%D0%9C) Вікіпедія - МИР (ЕОМ)] | * [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%98%D0%A0_(%D0%95%D0%9E%D0%9C) Вікіпедія - МИР (ЕОМ)] | ||
| − | == | + | ==Література== |
| − | + | * ↑ А. Савватеев. Описание входного языка ЭВМ «Мир» и «Мир-1». | |
| + | * ↑ Глушков В. М., Амосов Н. М., Артеменко И. А. Энциклопедия кибернетики. — Киев, УССР: Украинская советская энциклопедия, 1974. — Т. 1. — С. 602. — 1200 с. | ||
[[Category:Музей історії техніки]] | [[Category:Музей історії техніки]] | ||
Поточна версія на 09:23, 24 травня 2017
Зміст
Загальний опис (принцип дії)
ЕОМ "Мир-2" це - електронна обчислювальна машина, яка використовувалась для інженерних розрахунків , в якій була використана зовнішня пам'ять на магнітних картах. Середнє швидкодія машини становила 12 тис. Операцій в секунду, а ємність оперативного запам'ятовуючого пристрою - 8000 13-бітних символів. Постійний запам'ятовуючий пристрій мав ємність близько 1,6 млн. Біт, що досить для зберігання кількох десятків тисяч мікрокоманд. У ЕОМ «МИР-2» було буферне запам'ятовуючий пристрій для виведеної інформації об'ємом 4000 10-бітних слів, а в якості зовнішніх пристроїв використовувалися введення з і висновок на перфоленту і електрична друкарська машинка Zoemtron. Для «МИР-2» використовувався мову високого рівня АНАЛІТИК
Особливості ЕОМ МИР
Мова АНАЛІТИК
Вхідною мовою в машині «МИР-2» слугувала спеціальна мова високого рівня АНАЛИТИК, яка розвивала концепції вбудованої мови програмування «МИР-1», і додатково дозволяла безпосередньо формулювати завдання з аналітичних перетвореннях формул, дозволяла отримувати аналітичні вирази похідних та інтегралів.
Підтримка аналітичних перетворень
Структурна інтерпретація мови АНАЛИТИК дозволила реалізувати ефективну роботу з дійсними числами необмеженої розрядності та точних операції над дробовими раціональними числами і алгебраїчними виразами, які розглядалися з точністю до основних співвідношень алгебри та аналізу (навіть співвідношення для трансцендентних функцій). Структурна реалізація аналітичних перетворень забезпечила настільки істотне підвищення продуктивності обчислень, що для цілого ряду конкретних аналітичних задач час їхнього розв'язку на ЕОМ «МИР-2» був у сотні разів меншим, ніж на машинах традиційної архітектури.
Екранний пульт зі світловим пером
Машина «МИР-2» мала унікальний для того часу інтерфейс зі світловим пером, який дозволяв, зокрема, вирішувати проблеми візуального проектування, коригування результатів проектування завдань та результатів розробником. Екранний пульт також дозволяв динамічний діалоговий режим, вкрай важливий для організації ефективного процесу відлагодження складних алгоритмів. Екранний пульт мав буферну пам'ять в 4 тисячі символів. Це дозволяло, наприклад, вводити інформацію з перфострічок в цю буферну пам'ять, проглядати її зміст на екрані, редагувати та виправляти її. Система надавала можливість проводити таке редагування в фоновому режимі, одночасно з виконанням інших завдань.
Історична довідка
Серія електронних обчислювальних машин, створених Інститутом кібернетики Академії наук України, під керівництвом академіка В. М. Глушкова. У 1968 році «за розробку нових принципів побудови структур малих машин для інженерних розрахунків і математичного забезпечення до них, впроваджених в ЕОМ серії" МИР "» Державної премії СРСР були удостоєні В. М. Глушков, С. Б. Погребинський, В. Д. Лосєв, А. А. Летичівський, Ю. В. Благовіщенський, І. Н. Молчанов і А. А. Стогній. у 1969 році з'явилася ЕОМ «МИР-2», в якій вперше використовувалася унікальна розробка - дисплей зі світловим пером. Такий дисплей допомагав швидко виводити, перевіряти і редагувати інформацію, а також забезпечував відображення на екрані проміжних і остаточних результатів рішення задач.
Технічні характеристики
Система числення десяткова
Спосіб представлення чисел: з плаваючою комою. Розрядність: змінна, для десяткових чисел вказується оператором вхідного мови "Розрядність" N, де N - довільне ціле число. Оператор "Розрядність" може бути встановлений в будь-якому місці програми, забезпечує вирішення окремих частин однієї і тієї ж задачі з різною розрядністю. Якщо розрядність не обумовлена, то все обчислення проводяться з розрядністю 6. Ефективне швидкодію машини до 12000 операцій / с. Середній час вирішення основних завдань: рішення системи лінійних алгебраїчних рівнянь 17-го порядку - 10 хв; знаходження всіх коренів полінома 7-го ступеня - 4 мні; рішення диференціальних рівнянь 1-го порядку - 2 хв; аналітичне рішення нелінійного диференціального рівняння - 1 хв.
Характеристики запам'ятовуючих пристроїв
Ємність оперативної пам'яті 8 До 13-розрядних слів і цикл звернення 12 мкс. Інформація, що виводиться зберігається в буферному ЗУ, виконаному на феритових сердечниках (ємність 4К 10-розрядних слів, цикл звернення - 12 мкс) 7 операційних регістрів (сверхоператівное пристрій) служать для організації стеків і виконання службових функції при роботі АЛУ. Для зберігання мікропрограм служить постійне ЗУ трансформаторного твань ємністю 1,6 млн. Біт з Ніклу обігу 4 мкс.
Пристрої введення
Виведення інформації підключаються до машини за допомогою пристрою обміну інформацією (уои), яке виконує дві функціональні завдання: передасть інформацію між зовнішніми пристроями та здійснює завдання режиму роботи обчислювача. До складу машини входять: пристрій введення-виведення на магнітній картці (ємність карти 1 До байт); пристрій введення з паперової перфострічки, що має швидкість зчитування 1 500 рядків / с; пристрій виведення на перфоленту зі швидкістю до 150 рядків / с; пристрій введення - виведення друкувальний на основі друкарської машинки з шириною каретки 450 мм. що забезпечує швидкість друку до 10 символів / с.
Сфера застосування
- На цій машині вперше в практиці вітчизняного комп'ютеробудування був реалізований діалоговий режим роботи, який використовує дисплей зі світловим пером.
- У Інженерних розрахунках
Фото, відео-матеріали
Список використаних джерел
- ЕОМ - історія розвитку
- Поява радянських попередників персональних комп'ютерів
- Історія розвитку радянських ЕОМ до 1980-го року
- МИР-2
- Зроблено в СССР. Історія розвитку вітчизняного комп'ютеробудування
- Вікіпедія - МИР (ЕОМ)
Література
- ↑ А. Савватеев. Описание входного языка ЭВМ «Мир» и «Мир-1».
- ↑ Глушков В. М., Амосов Н. М., Артеменко И. А. Энциклопедия кибернетики. — Киев, УССР: Украинская советская энциклопедия, 1974. — Т. 1. — С. 602. — 1200 с.
