Відмінності між версіями «Електронна обчислювальна машина «Дніпро» рос. ЭВМ "Днепр"»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
(Фото, відео-матеріали)
(Фото, відео-матеріали)
 
Рядок 32: Рядок 32:
  
 
==Фото, відео-матеріали==
 
==Фото, відео-матеріали==
[[Файл:330px-Dnepr sertificate.jpg|Посвідчення про реєстрацію № 30832, видано комітетом у справах винаходів і відкриттів при СМ СРСР за поданням Інституту кібернетики АН УРСР.]]
+
<gallery>
 +
Файл:Dnieper.jpg|ЕОМ «Дніпро»
 +
Файл:330px-Dnepr sertificate.jpg|Посвідчення про реєстрацію № 30832, видано комітетом у справах винаходів і відкриттів при СМ СРСР за поданням Інституту кібернетики АН УРСР.
 +
</gallery>
  
 
==Список використаних джерел==
 
==Список використаних джерел==

Поточна версія на 22:57, 23 травня 2017

Emblema-MIT.png

==Загальний опис (принцип дії)== Кузьменко Дмитро 31-група Електронна обчислювальна машина «Дніпро» Цифрова напівпровідникова керуюча машина широкого призначення Дніпро була створена 1961 року в Обчислювальному центрі АН УРСР (з 1962 року — Інститут кібернетики АН УРСР). Перша в Радянському Союзі ЕОМ, що серійно випускалася з 1961 по 1971 рік. Призначена для контролю та управління безперервними технологічними процесами і складними фізичними експериментами, а також для вивчення процесів в період їх алгоритмізації.

Історична довідка

У Києві працював академік Віктор Михайлович Глушков (1923-1983),під керівництвом якого розроблено й створено такі машини, як «Дніпро», «Промінь», «МІР», «Іскра», «Київ», «Рось», «Київ-67», «Київ-70» та ін. За ініціативи В. М. Глушкова було розпочато спорудження спеціалізованого заводу (пізніше відомого як ВО «Електронмаш»), де здійснювався серійний випуск ЕОМ «Дніпро». Цю машину, яка гідно конкурувала з кращими американськими аналогами, понад десять років використовували у виробництві.

Технічні характеристики

  1. Структура команд: двохадресна
  2. Система числення: двійкова
  3. Спосіб представлення чисел: з комою, фіксованою перед старшим розрядом
  4. Розрядність: 26 двійкових розрядів, з яких один старший — знаковий
  5. Швидкодія: при управлінні (включити — вимкнути) — 50000 операцій/с; при додаванні і відніманні — 20000 операцій/с; при множенні і діленні — 4000 операцій/с.
  6. Середня швидкодія 10000 операцій / с.
  7. Система команд: 88 команд
  8. Пристрої введення: з телеграфної перфострічки (17,5 мм) зі швидкістю 45 чисел/с, з клавіатури телеграфного апарату і з ліній зв'язку
  9. Типи елементів, що використовуються в машині: імпульсно-потенційні
  10. Займана площа: 35-40 кв. метрів
  11. Споживана потужність: 4 кВт

Творці керуючої машини широкого призначення Дніпро (КМШП)

  • Глушков Віктор Михайлович
  • Малиновський Борис Миколайович

Виконавці: Г. А. Михайлов, Н. Н. Павлов, Б. Б. Тімофеев, А. Г. Кухарчук, Е. С. Орешкін, В. С. Каленчук, Л. А. Коритная, В. М. Єгипко, Л. А. Жук, С. С. Забара, Л. Я. Приступа, Е. П. Райчев, Н. М. Абакумова, Л. А. Русанова, Г.I.Корнієнко, Ф. Н. Зиков, В. С. Ленчук, I.Д.Войтович, В. В. Крайніцкій, А. А. Пущало, Ю. П. Мітулінскій, Е. П. Драгаєв, А. І. Толстун, М. А. Єрмоленко, Н. К. Бабенко, Е. Ф. Колотущенко.

Фото, відео-матеріали

Список використаних джерел

  1. Б. Н. Малиновский. Цифровые управляющие машины и автоматизация производства, Москва, 1963. Из-во Машгиз.
  2. Е. Л. Ющенко, Б. Н. Малиновский, Г. А. Полищук, Э. К. Ядренко, А. Н. Никитин. Управляющая машина широкого назначения «Дніпро» и программирующая программа к ней. Справочник программиста, Киев, 1964. Из-во Наукова Думка
  3. Б. М. Малиновський. Академик В.Глушков, Киев, 1993. Из-во Наукова думка.
  4. Б. М. Малиновський. Відоме і невідоме в історії інформаційних технологій в Україні, 2004. «Інтерлінк».
  5. Б. Н. Малиновский. Документальная трилогия, Киев, 2011. "ТОВ Видавництво «Горобець»
  6. Музей історії комп'ютерної науки та техніки в Україні:[1]
  7. [[Системы ЦАГИ — Центрального аэрогидродинамического института]]
  8. Характеристики компьютера Днепр после его модернизации в 1964 г. на Киевском заводе ВУМ