Відмінності між версіями «Електронна обчислювальна машина «Дніпро» рос. ЭВМ "Днепр"»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
(Історична довідка)
(Фото, відео-матеріали)
 
(не показано 17 проміжних версій цього учасника)
Рядок 6: Рядок 6:
  
 
==Історична довідка==
 
==Історична довідка==
 
+
У Києві працював академік Віктор Михайлович Глушков (1923-1983),під керівництвом якого розроблено й створено такі машини, як «'''Дніпро'''», «Промінь», «МІР», «Іскра», «Київ», «Рось», «Київ-67», «Київ-70» та ін.
У Києві працював академік Віктор Михайлович Глушков (1923-1983, під керівництвом якого розроблено й створено такі машини, як «'''Дніпро'''», «Промінь», «МІР», «Іскра», «Київ», «Рось», «Київ-67», «Київ-70» та ін.
+
За ініціативи В. М. Глушкова було розпочато спорудження спеціалізованого заводу (пізніше відомого як ВО «Електронмаш»), де здійснювався серійний випуск ЕОМ «Дніпро».
За ініціативи В. М. Глушкова було розпочато спорудження спеціалізованого заводу (пізніше відомого як ВО «Електронмаш»), де здійснювався серійний випуск ЕОМ «Дніпро». Цю машину, яка гідно конкурувала з кращими американськими аналогами, понад десять років використовували у виробництві.
+
Цю машину, яка гідно конкурувала з кращими американськими аналогами, понад десять років використовували у виробництві.
  
 
==Технічні характеристики==
 
==Технічні характеристики==
  
 
    
 
    
  *    Структура команд: двохадресна
+
   
  *    Система числення: двійкова
+
# Структура команд: двохадресна
  *    Спосіб представлення чисел: з комою, фіксованою перед старшим розрядом
+
# Система числення: двійкова
  *    Розрядність: 26 двійкових розрядів, з яких один старший — знаковий
+
# Спосіб представлення чисел: з комою, фіксованою перед старшим розрядом
  *    Швидкодія: при управлінні (включити — вимкнути) — 50000 операцій/с; при додаванні і відніманні — 20000 операцій/с; при множенні і діленні — 4000 операцій/с.
+
# Розрядність: 26 двійкових розрядів, з яких один старший — знаковий
  *    Середня швидкодія 10000 операцій / с.
+
# Швидкодія: при управлінні (включити — вимкнути) — 50000 операцій/с; при додаванні і відніманні — 20000 операцій/с; при множенні і діленні — 4000 операцій/с.
  *    Система команд: 88 команд
+
# Середня швидкодія 10000 операцій / с.
  *    Пристрої введення: з телеграфної перфострічки (17,5 мм) зі швидкістю 45 чисел/с, з клавіатури телеграфного апарату і з ліній зв'язку
+
# Система команд: 88 команд
  *    Типи елементів, що використовуються в машині: імпульсно-потенційні
+
# Пристрої введення: з телеграфної перфострічки (17,5 мм) зі швидкістю 45 чисел/с, з клавіатури телеграфного апарату і з ліній зв'язку
  *    Займана площа: 35-40 кв. метрів
+
# Типи елементів, що використовуються в машині: імпульсно-потенційні
  *    Споживана потужність: 4 кВт
+
# Займана площа: 35-40 кв. метрів
 +
# Споживана потужність: 4 кВт
  
==Сфера застосування ==
+
==Творці керуючої машини широкого призначення Дніпро (КМШП)==
Опишіть сфери, способи та результати застосування експонату. Вкажіть при цьому часові інтервали застосування
+
* Глушков Віктор Михайлович
 +
* Малиновський Борис Миколайович
 +
Виконавці: Г. А. Михайлов, Н. Н. Павлов, Б. Б. Тімофеев, А. Г. Кухарчук, Е. С. Орешкін, В. С. Каленчук, Л. А. Коритная, В. М. Єгипко, Л. А. Жук, С. С. Забара, Л. Я. Приступа, Е. П. Райчев, Н. М. Абакумова, Л. А. Русанова, Г.I.Корнієнко, Ф. Н. Зиков, В. С. Ленчук, I.Д.Войтович, В. В. Крайніцкій, А. А. Пущало, Ю. П. Мітулінскій, Е. П. Драгаєв, А. І. Толстун, М. А. Єрмоленко, Н. К. Бабенко, Е. Ф. Колотущенко.
  
 
==Фото, відео-матеріали==
 
==Фото, відео-матеріали==
Тут розмістіть власні фото або фото з відкритих джерел, а також посилання на відео
+
<gallery>
 +
Файл:Dnieper.jpg|ЕОМ «Дніпро»
 +
Файл:330px-Dnepr sertificate.jpg|Посвідчення про реєстрацію № 30832, видано комітетом у справах винаходів і відкриттів при СМ СРСР за поданням Інституту кібернетики АН УРСР.
 +
</gallery>
  
 
==Список використаних джерел==
 
==Список використаних джерел==
 
+
# Б. Н. Малиновский. Цифровые управляющие машины и автоматизация производства, Москва, 1963. Из-во Машгиз.
[[Категорія:Музей історії техніки]]
+
# Е. Л. Ющенко, Б. Н. Малиновский, Г. А. Полищук, Э. К. Ядренко, А. Н. Никитин. Управляющая машина широкого назначения «Дніпро» и программирующая программа к ней. Справочник программиста, Киев, 1964. Из-во Наукова Думка
 +
# Б. М. Малиновський. Академик В.Глушков, Киев, 1993. Из-во Наукова думка.
 +
# Б. М. Малиновський. Відоме і невідоме в історії інформаційних технологій в Україні, 2004. «Інтерлінк».
 +
# Б. Н. Малиновский. Документальная трилогия, Киев, 2011. "ТОВ Видавництво «Горобець»
 +
# Музей історії комп'ютерної науки та техніки в Україні:[http://http://www.icfcst.kiev.ua/museum]
 +
# [[[http://http://www.computer-museum.ru/histussr/asni2.htm Системы ЦАГИ — Центрального аэрогидродинамического института]]]
 +
# [http://http://www.icfcst.kiev.ua/MUSEUM/GL_HALL2/COMPUTERS/Dnepr_param_m_r.html Характеристики компьютера Днепр после его модернизации в 1964 г. на Киевском заводе ВУМ]

Поточна версія на 22:57, 23 травня 2017

Emblema-MIT.png

==Загальний опис (принцип дії)== Кузьменко Дмитро 31-група Електронна обчислювальна машина «Дніпро» Цифрова напівпровідникова керуюча машина широкого призначення Дніпро була створена 1961 року в Обчислювальному центрі АН УРСР (з 1962 року — Інститут кібернетики АН УРСР). Перша в Радянському Союзі ЕОМ, що серійно випускалася з 1961 по 1971 рік. Призначена для контролю та управління безперервними технологічними процесами і складними фізичними експериментами, а також для вивчення процесів в період їх алгоритмізації.

Історична довідка

У Києві працював академік Віктор Михайлович Глушков (1923-1983),під керівництвом якого розроблено й створено такі машини, як «Дніпро», «Промінь», «МІР», «Іскра», «Київ», «Рось», «Київ-67», «Київ-70» та ін. За ініціативи В. М. Глушкова було розпочато спорудження спеціалізованого заводу (пізніше відомого як ВО «Електронмаш»), де здійснювався серійний випуск ЕОМ «Дніпро». Цю машину, яка гідно конкурувала з кращими американськими аналогами, понад десять років використовували у виробництві.

Технічні характеристики

  1. Структура команд: двохадресна
  2. Система числення: двійкова
  3. Спосіб представлення чисел: з комою, фіксованою перед старшим розрядом
  4. Розрядність: 26 двійкових розрядів, з яких один старший — знаковий
  5. Швидкодія: при управлінні (включити — вимкнути) — 50000 операцій/с; при додаванні і відніманні — 20000 операцій/с; при множенні і діленні — 4000 операцій/с.
  6. Середня швидкодія 10000 операцій / с.
  7. Система команд: 88 команд
  8. Пристрої введення: з телеграфної перфострічки (17,5 мм) зі швидкістю 45 чисел/с, з клавіатури телеграфного апарату і з ліній зв'язку
  9. Типи елементів, що використовуються в машині: імпульсно-потенційні
  10. Займана площа: 35-40 кв. метрів
  11. Споживана потужність: 4 кВт

Творці керуючої машини широкого призначення Дніпро (КМШП)

  • Глушков Віктор Михайлович
  • Малиновський Борис Миколайович

Виконавці: Г. А. Михайлов, Н. Н. Павлов, Б. Б. Тімофеев, А. Г. Кухарчук, Е. С. Орешкін, В. С. Каленчук, Л. А. Коритная, В. М. Єгипко, Л. А. Жук, С. С. Забара, Л. Я. Приступа, Е. П. Райчев, Н. М. Абакумова, Л. А. Русанова, Г.I.Корнієнко, Ф. Н. Зиков, В. С. Ленчук, I.Д.Войтович, В. В. Крайніцкій, А. А. Пущало, Ю. П. Мітулінскій, Е. П. Драгаєв, А. І. Толстун, М. А. Єрмоленко, Н. К. Бабенко, Е. Ф. Колотущенко.

Фото, відео-матеріали

Список використаних джерел

  1. Б. Н. Малиновский. Цифровые управляющие машины и автоматизация производства, Москва, 1963. Из-во Машгиз.
  2. Е. Л. Ющенко, Б. Н. Малиновский, Г. А. Полищук, Э. К. Ядренко, А. Н. Никитин. Управляющая машина широкого назначения «Дніпро» и программирующая программа к ней. Справочник программиста, Киев, 1964. Из-во Наукова Думка
  3. Б. М. Малиновський. Академик В.Глушков, Киев, 1993. Из-во Наукова думка.
  4. Б. М. Малиновський. Відоме і невідоме в історії інформаційних технологій в Україні, 2004. «Інтерлінк».
  5. Б. Н. Малиновский. Документальная трилогия, Киев, 2011. "ТОВ Видавництво «Горобець»
  6. Музей історії комп'ютерної науки та техніки в Україні:[1]
  7. [[Системы ЦАГИ — Центрального аэрогидродинамического института]]
  8. Характеристики компьютера Днепр после его модернизации в 1964 г. на Киевском заводе ВУМ