Відмінності між версіями «Електронна обчислювальна машина «Дніпро» рос. ЭВМ "Днепр"»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
(Технічні характеристики)
(Фото, відео-матеріали)
 
(не показані 25 проміжних версій 2 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
  
 
[[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]
 
[[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]
Семчук Євгеній,1998 р.н
+
=='''Загальний опис''' (принцип дії)== Кузьменко Дмитро 31-група
 +
Електронна обчислювальна машина «Дніпро»
 +
Цифрова напівпровідникова керуюча машина широкого призначення Дніпро була створена 1961 року в Обчислювальному центрі АН УРСР (з 1962 року — Інститут кібернетики АН УРСР). Перша в Радянському Союзі ЕОМ, що серійно випускалася з 1961 по 1971 рік. Призначена для контролю та управління безперервними технологічними процесами і складними фізичними експериментами, а також для вивчення процесів в період їх алгоритмізації.
  
 
==Історична довідка==
 
==Історична довідка==
Персоналії, виробники, історія відкриття, виробництва тощо
+
У Києві працював академік Віктор Михайлович Глушков (1923-1983),під керівництвом якого розроблено й створено такі машини, як «'''Дніпро'''», «Промінь», «МІР», «Іскра», «Київ», «Рось», «Київ-67», «Київ-70» та ін.
 +
За ініціативи В. М. Глушкова було розпочато спорудження спеціалізованого заводу (пізніше відомого як ВО «Електронмаш»), де здійснювався серійний випуск ЕОМ «Дніпро».
 +
Цю машину, яка гідно конкурувала з кращими американськими аналогами, понад десять років використовували у виробництві.
  
 +
==Технічні характеристики==
  
   
+
 
* Структура команд: двохадресна
+
*    Система числення: двійкова
+
# Структура команд: двохадресна
*    Спосіб представлення чисел: з комою, фіксованою перед старшим розрядом
+
Система числення: двійкова
*    Розрядність: 26 двійкових розрядів, з яких один старший — знаковий
+
Спосіб представлення чисел: з комою, фіксованою перед старшим розрядом
*    Швидкодія: при управлінні (включити — вимкнути) — 50000 операцій/с; при додаванні і відніманні — 20000 операцій/с; при множенні і діленні — 4000 операцій/с.
+
Розрядність: 26 двійкових розрядів, з яких один старший — знаковий
*    Середня швидкодія 10000 операцій / с.
+
Швидкодія: при управлінні (включити — вимкнути) — 50000 операцій/с; при додаванні і відніманні — 20000 операцій/с; при множенні і діленні — 4000 операцій/с.
*    Система команд: 88 команд
+
Середня швидкодія 10000 операцій / с.
*    Пристрої введення: з телеграфної перфострічки (17,5 мм) зі швидкістю 45 чисел/с, з клавіатури телеграфного апарату і з ліній зв'язку
+
Система команд: 88 команд
*    Типи елементів, що використовуються в машині: імпульсно-потенційні
+
Пристрої введення: з телеграфної перфострічки (17,5 мм) зі швидкістю 45 чисел/с, з клавіатури телеграфного апарату і з ліній зв'язку
*    Займана площа: 35-40 кв. метрів
+
Типи елементів, що використовуються в машині: імпульсно-потенційні
*    Споживана потужність: 4 кВт
+
Займана площа: 35-40 кв. метрів
 +
Споживана потужність: 4 кВт
  
==Сфера застосування ==
+
==Творці керуючої машини широкого призначення Дніпро (КМШП)==
Опишіть сфери, способи та результати застосування експонату. Вкажіть при цьому часові інтервали застосування
+
* Глушков Віктор Михайлович
 +
* Малиновський Борис Миколайович
 +
Виконавці: Г. А. Михайлов, Н. Н. Павлов, Б. Б. Тімофеев, А. Г. Кухарчук, Е. С. Орешкін, В. С. Каленчук, Л. А. Коритная, В. М. Єгипко, Л. А. Жук, С. С. Забара, Л. Я. Приступа, Е. П. Райчев, Н. М. Абакумова, Л. А. Русанова, Г.I.Корнієнко, Ф. Н. Зиков, В. С. Ленчук, I.Д.Войтович, В. В. Крайніцкій, А. А. Пущало, Ю. П. Мітулінскій, Е. П. Драгаєв, А. І. Толстун, М. А. Єрмоленко, Н. К. Бабенко, Е. Ф. Колотущенко.
  
 
==Фото, відео-матеріали==
 
==Фото, відео-матеріали==
Тут розмістіть власні фото або фото з відкритих джерел, а також посилання на відео
+
<gallery>
 +
Файл:Dnieper.jpg|ЕОМ «Дніпро»
 +
Файл:330px-Dnepr sertificate.jpg|Посвідчення про реєстрацію № 30832, видано комітетом у справах винаходів і відкриттів при СМ СРСР за поданням Інституту кібернетики АН УРСР.
 +
</gallery>
  
 
==Список використаних джерел==
 
==Список використаних джерел==
 
+
# Б. Н. Малиновский. Цифровые управляющие машины и автоматизация производства, Москва, 1963. Из-во Машгиз.
[[Категорія:Музей історії техніки]]
+
# Е. Л. Ющенко, Б. Н. Малиновский, Г. А. Полищук, Э. К. Ядренко, А. Н. Никитин. Управляющая машина широкого назначения «Дніпро» и программирующая программа к ней. Справочник программиста, Киев, 1964. Из-во Наукова Думка
 +
# Б. М. Малиновський. Академик В.Глушков, Киев, 1993. Из-во Наукова думка.
 +
# Б. М. Малиновський. Відоме і невідоме в історії інформаційних технологій в Україні, 2004. «Інтерлінк».
 +
# Б. Н. Малиновский. Документальная трилогия, Киев, 2011. "ТОВ Видавництво «Горобець»
 +
# Музей історії комп'ютерної науки та техніки в Україні:[http://http://www.icfcst.kiev.ua/museum]
 +
# [[[http://http://www.computer-museum.ru/histussr/asni2.htm Системы ЦАГИ — Центрального аэрогидродинамического института]]]
 +
# [http://http://www.icfcst.kiev.ua/MUSEUM/GL_HALL2/COMPUTERS/Dnepr_param_m_r.html Характеристики компьютера Днепр после его модернизации в 1964 г. на Киевском заводе ВУМ]

Поточна версія на 22:57, 23 травня 2017

Emblema-MIT.png

==Загальний опис (принцип дії)== Кузьменко Дмитро 31-група Електронна обчислювальна машина «Дніпро» Цифрова напівпровідникова керуюча машина широкого призначення Дніпро була створена 1961 року в Обчислювальному центрі АН УРСР (з 1962 року — Інститут кібернетики АН УРСР). Перша в Радянському Союзі ЕОМ, що серійно випускалася з 1961 по 1971 рік. Призначена для контролю та управління безперервними технологічними процесами і складними фізичними експериментами, а також для вивчення процесів в період їх алгоритмізації.

Історична довідка

У Києві працював академік Віктор Михайлович Глушков (1923-1983),під керівництвом якого розроблено й створено такі машини, як «Дніпро», «Промінь», «МІР», «Іскра», «Київ», «Рось», «Київ-67», «Київ-70» та ін. За ініціативи В. М. Глушкова було розпочато спорудження спеціалізованого заводу (пізніше відомого як ВО «Електронмаш»), де здійснювався серійний випуск ЕОМ «Дніпро». Цю машину, яка гідно конкурувала з кращими американськими аналогами, понад десять років використовували у виробництві.

Технічні характеристики

  1. Структура команд: двохадресна
  2. Система числення: двійкова
  3. Спосіб представлення чисел: з комою, фіксованою перед старшим розрядом
  4. Розрядність: 26 двійкових розрядів, з яких один старший — знаковий
  5. Швидкодія: при управлінні (включити — вимкнути) — 50000 операцій/с; при додаванні і відніманні — 20000 операцій/с; при множенні і діленні — 4000 операцій/с.
  6. Середня швидкодія 10000 операцій / с.
  7. Система команд: 88 команд
  8. Пристрої введення: з телеграфної перфострічки (17,5 мм) зі швидкістю 45 чисел/с, з клавіатури телеграфного апарату і з ліній зв'язку
  9. Типи елементів, що використовуються в машині: імпульсно-потенційні
  10. Займана площа: 35-40 кв. метрів
  11. Споживана потужність: 4 кВт

Творці керуючої машини широкого призначення Дніпро (КМШП)

  • Глушков Віктор Михайлович
  • Малиновський Борис Миколайович

Виконавці: Г. А. Михайлов, Н. Н. Павлов, Б. Б. Тімофеев, А. Г. Кухарчук, Е. С. Орешкін, В. С. Каленчук, Л. А. Коритная, В. М. Єгипко, Л. А. Жук, С. С. Забара, Л. Я. Приступа, Е. П. Райчев, Н. М. Абакумова, Л. А. Русанова, Г.I.Корнієнко, Ф. Н. Зиков, В. С. Ленчук, I.Д.Войтович, В. В. Крайніцкій, А. А. Пущало, Ю. П. Мітулінскій, Е. П. Драгаєв, А. І. Толстун, М. А. Єрмоленко, Н. К. Бабенко, Е. Ф. Колотущенко.

Фото, відео-матеріали

Список використаних джерел

  1. Б. Н. Малиновский. Цифровые управляющие машины и автоматизация производства, Москва, 1963. Из-во Машгиз.
  2. Е. Л. Ющенко, Б. Н. Малиновский, Г. А. Полищук, Э. К. Ядренко, А. Н. Никитин. Управляющая машина широкого назначения «Дніпро» и программирующая программа к ней. Справочник программиста, Киев, 1964. Из-во Наукова Думка
  3. Б. М. Малиновський. Академик В.Глушков, Киев, 1993. Из-во Наукова думка.
  4. Б. М. Малиновський. Відоме і невідоме в історії інформаційних технологій в Україні, 2004. «Інтерлінк».
  5. Б. Н. Малиновский. Документальная трилогия, Киев, 2011. "ТОВ Видавництво «Горобець»
  6. Музей історії комп'ютерної науки та техніки в Україні:[1]
  7. [[Системы ЦАГИ — Центрального аэрогидродинамического института]]
  8. Характеристики компьютера Днепр после его модернизации в 1964 г. на Киевском заводе ВУМ