Відмінності між версіями «Болометр БЛ-2»
3513432 (обговорення • внесок) (→Технічні характеристики) |
3513432 (обговорення • внесок) (→Список використаних джерел) |
||
| (не показано 13 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | Липка Дмитро | + | {{Загальне меню для довідників користувача |
| + | |головна= Музей історії техніки | ||
| + | |категорія= Відділ астрономії, оптики та квантової фізики | ||
| + | |розділ= Болометр БЛ-2 | ||
| + | |підрозділ= <!-- назва сторінки підрозділу довідника --> | ||
| + | }} | ||
| + | |||
| + | Роботу виконує [[Користувач:3513432|Липка Дмитро]] | ||
[[Категорія:Потребують опису. МІТ]] | [[Категорія:Потребують опису. МІТ]] | ||
| Рядок 27: | Рядок 34: | ||
==Сфера застосування == | ==Сфера застосування == | ||
| − | + | ||
| + | Болометр чутливий до всього спектру випромінювання. Але застосовують його в основному в астрономії для реєстрації випромінювання з субміліметрової довжиною хвилі: для цього діапазону болометр - самий чутливий датчик. Джерелом теплового випромінювання може бути світло зірок або Сонця, що пройшов через спектрометр і розкладений на тисячі спектральних ліній, енергія в кожній з яких дуже мала. | ||
| + | |||
| + | Чутливість болометра поліпшується з пониженням температури чутливого елемента. В астрономії зазвичай використовуються болометри, що охолоджуються до температури рідкого гелію. | ||
| + | |||
| + | Напівпровідникові болометри застосовуються, наприклад, в системах орієнтації, для дистанційного вимірювання температури об'єктів. | ||
==Фото, відео-матеріали== | ==Фото, відео-матеріали== | ||
| − | + | [[Файл:Болометр БЛ-2.jpg|міні|ліворуч]] | |
| + | [[Файл:Болометр БЛ-2.1.jpg|міні|центр]] | ||
==Список використаних джерел== | ==Список використаних джерел== | ||
[[Категорія:Музей історії техніки]] | [[Категорія:Музей історії техніки]] | ||
| + | *Пасынков В. В., Чиркин Л. К. Полупроводниковые приборы: Учебник для вузов. — 4-е перераб. и доп. изд. — М.: Высшая школа, 1987. — С. 407—408. — 479 с. | ||
| + | *Краткий словарь физических терминов / Сост. А. И. Болсун, рец. М. А. Ельяшевич. — Мн.: Вышэйшая школа, 1979. — С. 43. — 416 с. — 30 000 экз. | ||
| + | *Петрушевский Ф. Ф. Болометр // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907 | ||
| + | *http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/61223 | ||
| + | *https://uk.wikipedia.org/wiki/Болометр | ||
| + | *http://www.mashprom.com.ua/болометр-бп-2-бп-2а-бп-2ам/ | ||
Поточна версія на 21:11, 22 травня 2017
Головна → Відділ астрономії, оптики та квантової фізики → Болометр БЛ-2
Роботу виконує Липка Дмитро
Зміст
Загальний опис (принцип дії)
Болометр (грец. Βολή - промінь і μέτρον - міра) - тепловий приймач випромінювання, найчастіше оптичного (а саме - ІК-діапазону).
Принцип дії болометра заснований на зміні електричного опору термочутливого елемента внаслідок нагрівання під впливом поглинання потоку електромагнітної енергії. Основний компонент болометра - дуже тонка пластинка (наприклад, з платини або іншого провідного матеріалу), затемнена для кращого поглинання випромінювання. Через свою малу товщини пластинка під дією випромінювання швидко нагрівається і її опір підвищується. Для вимірювання малих відхилень опору пластинки її включають в мысткову схему, яку балансують за відсутності засвітки. Металеві болометри часто під'єднують через трансформаторний вхід, так як у них дуже малий власний опір.
Історична довідка
Був винайдений Самуелем Пірпонтом Ленглі в 1878 році
Перший напівпровідниковий болометр був створений компанією Bell в роки Другої світової війни. Відрізнявся простотою, надійністю і високою чутливістю. Був використаний в ІК-спектроскопії і теплопеленгаціі.
Перші терморезистивні болометри успішно працювали на штучних супутниках Землі, але пізніше були витіснені піроелектричними приймачами.
Технічні характеристики
Основні параметри болометрів:
- опір активного термистора при номінальній температурі;
- робоча напруга;
- чутливість при певній частоті модуляції світлового потоку;
- поріг чутливості;
- постійна часу;
- рівень власних шумів - у металевих переважає тепловий шум, у напівпровідникових - струмовий.
Сфера застосування
Болометр чутливий до всього спектру випромінювання. Але застосовують його в основному в астрономії для реєстрації випромінювання з субміліметрової довжиною хвилі: для цього діапазону болометр - самий чутливий датчик. Джерелом теплового випромінювання може бути світло зірок або Сонця, що пройшов через спектрометр і розкладений на тисячі спектральних ліній, енергія в кожній з яких дуже мала.
Чутливість болометра поліпшується з пониженням температури чутливого елемента. В астрономії зазвичай використовуються болометри, що охолоджуються до температури рідкого гелію.
Напівпровідникові болометри застосовуються, наприклад, в системах орієнтації, для дистанційного вимірювання температури об'єктів.
Фото, відео-матеріали
Список використаних джерел
- Пасынков В. В., Чиркин Л. К. Полупроводниковые приборы: Учебник для вузов. — 4-е перераб. и доп. изд. — М.: Высшая школа, 1987. — С. 407—408. — 479 с.
- Краткий словарь физических терминов / Сост. А. И. Болсун, рец. М. А. Ельяшевич. — Мн.: Вышэйшая школа, 1979. — С. 43. — 416 с. — 30 000 экз.
- Петрушевский Ф. Ф. Болометр // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907
- http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/61223
- https://uk.wikipedia.org/wiki/Болометр
- http://www.mashprom.com.ua/болометр-бп-2-бп-2а-бп-2ам/
